∆урнал≥стика > ѕреса ”крањни у роки другоњ св≥товоњ в≥йни (1939-45 рр.)

ѕреса ”крањни у роки другоњ св≥товоњ в≥йни (1939-45 рр.)

≤сторичне тло розвитку украњнськоњ преси час≥в другоњ св≥товоњ в≥йни ще й дос≥ викликаЇ ≥деолог≥чн≥ суперечки, й довол≥ гостр≥. ¬ украњнському сусп≥льств≥ ≥снують дв≥ пол¤рн≥ точки зору на цю проблему. «г≥дно з першою, украњнська нац≥¤ в роки в≥йни боролас¤ ¤к проти н≥мецько-фашистських, так ≥ проти московсько-б≥льшовицьких окупант≥в, але потерп≥ла поразку й змушена була перевести боротьбу за в≥дновленн¤ незалежност≥ в ≥нш≥ площини. ƒруга трактуЇ ц≥ ж под≥њ ¤к участь украњнського народу у ¬елик≥й ¬≥тчизн¤н≥й в≥йн≥, тобто у героњчн≥й боротьб≥ усього рад¤нського народу за волю ≥ незалежн≥сть —–—–, у ¤к≥й, у контекст≥ другоњ св≥товоњ в≥йни, разом з союзниками в≥н здобув ≥сторичну перемогу.

÷≥ р≥зн≥ точки зору неможливо не враховувати, в≥дображаючи участь преси у т≥й чи ≥нш≥й под≥њ. ќтже, надал≥ будемо керуватис¤ таким принципом: вважати за критер≥њ оц≥нки под≥й т≥ ц≥л≥, ¤к≥ в даному випадку ставили перед собою органи преси, пол≥тичн≥ кола, окрем≥ д≥¤ч≥ тощо.

”крањнський народ включивс¤ у нову св≥тову в≥йну одним з перших. 1 вересн¤ 1939 р. розпочалис¤ запекл≥ боњ на н≥мецько-польському фронт≥, а 17 вересн¤ „ервона арм≥¤ розгорнула так званий Увизвольний пох≥дФ на зах≥д, вз¤вши, зг≥дно з планом Ућолотова - –≥ббентропаФ (а фактично —тал≥на - √≥тлера) участь у розпод≥л≥ ѕольщ≥.

«ах≥дна ”крањна в≥д≥йшла до —–—–. “руд¤щ≥ √аличини у багатьох випадках радо зустр≥чали червоноарм≥йськ≥ п≥дрозд≥ли, спод≥ваючись на покращенн¤ власноњ дол≥ у воззТЇднан≥й ”крањн≥ та у держав≥ роб≥тник≥в ≥ сел¤н.

÷ей обережний оптим≥зм в≥добразила частина зах≥дноукрањнських газет, здеб≥льшого прокомун≥стичноњ ор≥Їнтац≥њ. Ќац≥онал≥стично налаштован≥ виданн¤ побачили в под≥¤х, що розгорнулис¤, нову загрозу зв≥льненню ”крањни. «рештою, через к≥лька м≥с¤ц≥в Ќ ¬— почали пересл≥дуванн¤ ≥ тих, ≥ ≥нших. „лени компарт≥њ «ах≥дноњ ”крањни швидко роз≥бралис¤ в ситуац≥њ та почали приховувати свою приналежн≥сть до  ѕ«” в≥д Убрат≥в по в≥р≥Ф. ¬очевидь, нац≥онал≥стичн≥ кола в≥дразу стали до процес≥в совЇтизац≥њ зах≥дних областей у безумовну опозиц≥ю. ÷≥ процеси в першу чергу охопили створенн¤ нових орган≥в влади, перем≥ни навчальних програм у школах, а повол≥ почали переходити й у св≥т преси.

¬сьому процесу переведенн¤ соц≥ально-пол≥тичного житт¤ краю на рад¤нсько-стал≥нський спос≥б житт¤ потр≥бн≥ були нов≥ в≥дносини в сфер≥ масовоњ ≥нформац≥њ. ¬се виданн¤, що б≥ли надбан≥ галицькою ≥нтел≥іенц≥Їю до 1939 р., ви¤вилис¤ не просто непотр≥бними, але вкрай шк≥дливими. Ќ≥ сп≥впрацювати з ними, н≥ нав≥ть терп≥ти њхнЇ ≥снуванн¤ нова влада не мала нам≥ру. «ам≥сть них почали виходити обТЇднан≥ органи обласних та м≥ських парт≥йних ком≥тет≥в У–ад¤нська ¬олиньФ, льв≥вська У¬≥льна ”крањнаФ, терноп≥льська У¬≥льне житт¤Ф, стан≥славська У–ад¤нська ”крањнаФ, дрогобицька УЅ≥льшовицька правдаФ. «годом, п≥сл¤ перебранн¤ у –умун≥њ ѕ≥вн≥чноњ Ѕуковини, у „ерн≥вц¤х почалос¤ виданн¤ обласноњ У–ад¤нськоњ ЅуковиниФ. ƒуже швидко розгорнулас¤ мережа районних газет з дуже претенз≥йними назвами, механ≥чно перенесеними з —х≥дноњ ”крањни, зм≥ст ¤ких був чужим ≥ незрозум≥лим галичанам: У—тал≥нська перемогаФ (–ава-–уська), У„ервоний прапорФ ( оломи¤) тощо.

” Ћьвов≥, —тан≥слав≥, ƒрогобич≥, ≥нших м≥стах розпочалис¤ перш≥ арешти украњнськоњ ≥нтел≥іенц≥њ.

ѕочаток ¬еликоњ ¬≥тчизн¤ноњ (або ж рад¤нсько-германськоњ) в≥йни 22 червн¤ 1941 р. перервав розвиток под≥й за сценар≥Їм, вже в≥домим сх≥дним украњнц¤м.

¬ перш≥ дн≥ в≥йни редакц≥њ перебудовували роботу на новий лад. У¬се дл¤ фронту, все дл¤ перемоги!Ф - це гасло визначило житт¤ рад¤нських людей на чотири довгих роки. ќсновними тематичними напр¤мками м≥сцевоњ преси стали пов≥домленн¤ з фронт≥в, пропаганда справедливого характеру в≥йни, розгортанн¤ моб≥л≥зац≥йних ресурс≥в, переведенн¤ промисловост≥ на виробництво в≥йськовоњ продукц≥њ, евакуац≥йн≥ проблеми.

” д≥юч≥й арм≥њ почали розгортатис¤ фронтов≥, арм≥йськ≥, див≥з≥йн≥ газети, штати ¤ких комплектувалис¤ з роб≥тник≥в м≥сцевих орган≥в преси. “ипов≥ назви цих рос≥йськомовних газет - У«а –одину!Ф, У¬ бойФ, У«а победу!Ф.  ореспонденти низових в≥йськових газет брали матер≥ал пр¤мо в земл¤нках та окопах, на вогневих позиц≥¤х, на бойових корабл¤х. Ѕагато з них загинули смертю хоробрих, виконуючи редакц≥йн≥ завданн¤.

‘ронтовими кореспондентами центральних газет УѕравдаФ, У расна¤ звездаФ стали в≥дом≥ рад¤нськ≥ письменники  . —имонов, Ѕ. ѕолевой, ™. ѕетров, ј. √айдар та багато ≥нших.

Ќомери арм≥йських газет пер≥оду ¬еликоњ ¬≥тчизн¤ноњ в≥йни - це сум≥ш з парт≥йних передовиць, описанн¤ боњв, пов≥домлень —ов≥нформбюро про становище на фронтах, ≥нформац≥¤ про житт¤ тилу, м≥жнародн≥ под≥њ, наприклад, повТ¤зан≥ з в≥дкритт¤м союзниками Удругого фронтуФ. « текст≥в обовТ¤зково вилучалис¤ цензурою будь-¤к≥ п≥дробиц≥, що могли б розкрити в≥йськов≥ таЇмниц≥. Ќаприклад, бойов≥ частини або оборонн≥ п≥дприЇмства ≥менувалис¤ по пр≥звищах њх командир≥в або директор≥в: УЌа завод≥, де директор ≤. ѕ. —ердюков, освоњли новий вид продукц≥њ дл¤ фронту. ¬≥дзначилис¤...Ф - а дал≥ перераховували роб≥тник≥в, ≥нженер≥в, кер≥вник≥в, ¤к≥ заслуговували на пол¤ки в≥д партком≥в.

¬ умовах Удив≥з≥онкиФ редакц≥¤ та друкарн¤ складали Їдиний комплекс ≥ пересувалис¤ разом зг≥дно з перем≥щенн¤ми штаб≥в. Ќа окрему згадку заслуговують фронтов≥ фотокореспонденти та к≥нооператори, ¤к≥ не могли описувати под≥њ з сл≥в учасник≥в чи очевидц≥в, а мусили сам≥ л≥зти в пекло бою за ц≥нним кадром.

“аким чином, нова в≥йна породила ≥ новий тип преси - компарт≥йно-фронтовий. ¬≥н в≥др≥зн¤вс¤ в≥д УмирнихФ тип≥в певною романтикою надзвичайних, ≥сторичних под≥й, газети створювали атмосферу ненавист≥ до ворога, вол≥ до перемоги, прагненн¤ в≥йськового подвигу, звит¤ги, подоланн¤ страшних труднощ≥в ≥ принесенн¤ жертв задл¤ захисту Ѕатьк≥вщини та к≥нцевоњ перемоги.

÷е певною м≥рою р≥днить так≥ газети з пресою с≥чових стр≥льц≥в або з п≥дп≥льними журналами, газетами й лист≥вками украњнськоњ повстанськоњ арм≥њ. јле абсолютно протилежна ≥деолог≥¤ - комун≥стична, ≥нтернац≥ональна зам≥сть демократичноњ, нац≥ональноњ - породжуЇ особливост≥ теми, проблем, заголовк≥в, лексики тощо.

ѕод≥бними були й орган≥зац≥¤ та методи п≥дп≥льноњ журнал≥стськоњ роботи. ¬ бойових ланках були призначен≥ дописувач≥ з числа колишн≥х вчител≥в, актив≥ст≥в тощо, вони консп≥ративно передавали матер≥али до редакц≥й, ¤к≥ мали пр¤мий контакт з в≥йськовим командуванн¤м та пол≥тичним центром.

ѕор≥внюючи пресу ќ”Ќ-”ѕј та червоних партизан≥в, сл≥д мати на уваз≥, що перш≥ спиралис¤ на п≥дтримку обмеженого населенн¤ на пор≥вн¤но невелик≥й територ≥њ - тод≥ ¤к за другими була величезна крањна з потужною економ≥кою, арм≥Їю, звТ¤зком з ¬еликою землею. «а документами, партизанам було в≥дправлено л≥таками 84 пох≥дн≥ друкарн≥ з ус≥м необх≥дним та й з верстальниками й друкар¤ми.  ≥льк≥сть друкарень ”ѕј, в≥рог≥дно, с¤гала 10 - 20.

ƒл¤ ефективного забезпеченн¤ д≥¤льност≥ ц≥Їњ преси у надзвичайних умовах фронту й тилу ÷  парт≥њ було вжито р¤д терм≥нових заход≥в.

Ѕуло зм≥нено структуру управл≥нн¤ засобами масовоњ ≥нформац≥њ: кер≥вн≥ функц≥њ були передан≥ ”правл≥нню пропаганди й аг≥тац≥њ ÷  ¬ ѕ(б), ¤ке направл¤ло до редакц≥й численн≥ й дуже детальн≥ ≥нструкц≥њ: про що писати, ¤к само писати, на ¤к≥ особливост≥ теми звертати увагу. ” них часто м≥стивс¤ й анал≥з номер≥в окремих газет з типовими помилками.

ѕ≥дтвердженн¤м незм≥нно великоњ рол≥ преси ¤к незам≥нного УгвинтикаФ у парт≥йн≥й машин≥ нав≥ть у таких надзвичайних умовах (а може, й саме в них) став лист ”правл≥нн¤ пропаганди й аг≥тац≥њ в≥д 3 березн¤ 1942 р. У ќ работе районных газетФ. ÷≥каво, що поруч з турботами, повТ¤заними з воЇнним часом, саме тут, вперше за м≥с¤ц≥ в≥йни, наголошувалос¤ й на необх≥дност≥ дл¤ загальнопол≥тичних видань прид≥л¤ти увагу робот≥ кооперац≥њ, њдалень, л≥кувальних заклад≥в.

Ќаступний кер≥вний матер≥ал, над≥сланий до редакц≥й з ”правл≥нн¤, називавс¤ Уќ недостатках газет в освещении работы промышленных предпри¤тий. ѕисьмо ”правлени¤ пропаганды и агитации ÷  ¬ ѕ(б) всем редакторам городских, областных, краевых и республиканских газетФ. Ќедол≥ки ви¤вилис¤ численними, њх було достеменно проанал≥зовано й п≥ддано критиц≥. √≥дне поваги те, що у важких умовах в≥д м≥сцевоњ преси вимагалос¤ не послабл¤ти уваги до роботи крамниць, њдалень, м≥ського транспорту, л≥карень, дит¤чих заклад≥в:

УЌедооценка культурно-бытовых вопросов ведет к отрыву газет от труд¤щихс¤, от их повседневных нужд и вопросов, снижает авторитет газеты и ослабл¤ет ее вли¤ние и действенность борьбы за выполнение и перевыполнение производственных плановФ.

як в≥домо, у перш≥ тижн≥ в≥йни г≥тлер≥вц≥ захопили зах≥дну ”крањну, а в перш≥ њњ м≥с¤ц≥ зайн¤ли значну њњ сх≥дну частину.  ≥лька м≥с¤ц≥в ус¤ територ≥¤ ”крањни знаходилас¤ п≥д н≥мецько-фашистською окупац≥Їю. ¬ипуск парт≥йно-рад¤нських газет на цей час на теренах сх≥дноњ ”крањни припинивс¤ повн≥стю, за виключенн¤м лист≥вок п≥дп≥льник≥в та друкованих видань крупних партизанських зТЇднань п≥д командуванн¤м  овпака, ‘едорова (Уѕартизанска¤ правдаФ тощо). ÷≥ газети виходили в л≥сових друкарн¤х на обладнанн≥, що доставл¤лос¤ з ¬еликоњ земл≥ разом з≥ зброЇю, вибух≥вкою та пачками У–ад¤нськоњ ”крањниФ ≥ центральних московських газет. ” формуванн≥ бойових загон≥в та веденн≥ ними воЇнних д≥й вони з≥грали надзвичайно важливу роль. •рунтовне й ц≥каве досл≥дженн¤ короткоњ, але ¤скравоњ ≥стор≥њ преси партизанського руху зробив —. ≤. √орЇвалов, студенти повинн≥ обовТ¤зково ознайомитис¤ з його монограф≥Їю.

÷   ѕ(б)” та рад¤нський ур¤д евакуювалис¤ на сх≥д. –ад≥останц≥¤ ≥м. “. √. Ўевченка вела передач≥ украњнською мовою з —аратова, У–ад¤нська ”крањнаФ - з ћоскви, а фронтова рад≥останц≥¤ Уƒн≥проФ була наближена безпосередньо до м≥сць веденн¤ боњв. ќрган ÷   ѕ(б)” та ¬ерховноњ –ади ”–—– газета У«а –ад¤нську ”крањну!Ф в 1942 роц≥ виходила нав≥ть без зазначенн¤ м≥сц¤ њњ випуску.

1	2

Ќазва: ѕреса ”крањни у роки другоњ св≥товоњ в≥йни (1939-45 рр.)
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (851 прочитано)