∆урнал≥стика > ѕро рег≥ональн≥ характеристики преси в умовах ун≥тарноњ ”крањни

ѕро рег≥ональн≥ характеристики преси в умовах ун≥тарноњ ”крањни

«акон Уѕро друкован≥ засоби масовоњ ≥нформац≥њ (пресу) в ”крањн≥Ф [1] передбачаЇ формуванн¤ ун≥кального дл¤ нашоњ крањни ¤вища багатор≥вневоњ орган≥зац≥йноњ структури д≥¤льност≥ друкованих мас-мед≥а в сусп≥льств≥. ‘еноменом такоњ орган≥зац≥њ Ї 5 ступен≥в системи функц≥онуванн¤ кожного друкованого органу на ≥нформац≥йному ринку держави: засновник Ц видавець Ц творчий колектив (редакц≥¤) Ц розповсюджувач Ц споживач ¤к чинник аудитор≥њ (див.: [2, 100-113]).

≤нша р≥ч, що можливими можуть бути вар≥анти розпод≥лу У грунтуЇтьс¤Ф обовТ¤зк≥в м≥ж конкретним структурним представником у ц≥й схем≥ (про владн≥ хитрощ≥ детальн≥ше див.: [3, 16-19]). ѕроте сама легальна на¤вн≥сть багатоступеневост≥ в д≥¤льност≥ друкованих мас-мед≥а даЇ можлив≥сть говорити про ц≥кав≥ тенденц≥њ в практиц≥ функц≥онуванн¤ пер≥одичних видань.

явище суверенност≥ друкованих мас-мед≥а безпосередньо повТ¤зане з њњ незалежн≥стю в≥д будь-¤кого зовн≥шнього силового впливу. ќднак у м≥ру пол≥тичноњ та економ≥чноњ ≥ндиферентност≥ по в≥дношенню до нењ з боку засновника, видавц¤ та розповсюджувача це пон¤тт¤ стаЇ в≥дносним. як частина, ¤к елемент системи демократичних ≥нститут≥в, друкован≥ мас-мед≥а сам≥ зазнають певноњ регламентац≥њ ≥, в свою чергу, виступають ф≥ксатором лег≥тимних повноважень ≥нших соц≥альних структур сусп≥льства.

” перш≥ роки ≥снуванн¤ ”крањни ¤к незалежноњ держави преса зазнала по-справжньому революц≥йних зм≥н. ќсновним джерелом цих зм≥н стала деструкц≥¤ староњ системи економ≥чного ≥снуванн¤ друкованих мас-мед≥а. ѕреса, ф≥нансована державою, перетворилась на пресу, ф≥нансовану ≥ншими субТЇктами сусп≥льства, Ц насамперед це стосуЇтьс¤ недержавних друкованих мед≥а. ўоправда, ≥з формуванн¤м модел≥ влади п≥д нин≥ д≥ючого ѕрезидента ”крањни ситуац≥¤ р≥зко зм≥нилас¤ (див.: [4, 59-61]).

”крањнська преса спроможна в≥ддзеркалювати саме те, про що н≥коли не могла писати преса рад¤нського пер≥оду: настр≥й ≥ стан своњх споживач≥в, р≥зноман≥тн≥сть пал≥три њхн≥х уподобань, бажань, ≥нтерес≥в (особливо наголошуЇмо, що в цих своњх роздумах ми абстрагуЇмос¤ в≥д проблеми владноњ та пол≥тичноњ структуризац≥њ сучасноњ украњнськоњ преси). ÷¤ обставина ≥ Ї першоджерелом ус≥х зм≥н в украњнських друкованих мас-мед≥а, причому зм≥н ¤к на краще, так ≥ на г≥рше. ¬≥дбулис¤ суттЇв≥ зрушенн¤ в ус≥х сторонах д≥¤льност≥ друкованих видань Ц в≥д зм≥ни назви, стил≥стики макетуванн¤, добору шрифт≥в до самоњ сут≥ подач≥ будь-¤кого матер≥алу.

Ќатом≥сть варто звернути увагу на те, що при в≥дтворенн≥ зм≥н у функц≥онуванн≥ друкованих мас-мед≥а виробилас¤ стереотипна схема оц≥нки сусп≥льно-пол≥тичноњ д≥¤льност≥ конкретноњ газети чи журналу. Ќасамперед, загальнов≥домою Ї тенденц≥¤ д≥лити пер≥одику на УхорошуФ Ц державотворчу, украњнську, ≥ УпогануФ Ц рос≥йську. ѕри цьому практика св≥дчить про те, що сама по соб≥ мова виданн¤ не Ї визначальним фактором пол≥тичноњ оц≥нки конкретного представника друкованих мас-мед≥а (наприклад, у ’арков≥: украњномовне виданн¤ У—лоб≥дський крайФ стаб≥льно вм≥щуЇ матер≥али, спр¤мован≥ на розвиток —Ќƒ, а рос≥йськомовн≥ У—обыти¤Ф провод¤ть часто, в досить крайн≥х формах, анти≥мперську пол≥тику.

≤нше достатньо попул¤рне спрощенн¤ ситуац≥њ Ц под≥л на виданн¤ Узах≥дн≥Ф, п≥д знаменник ¤ких обТЇднуютьс¤ друкован≥ мед≥а √аличини, та Усх≥дн≥Ф, де Ц знов-таки ц≥лком механ≥чно Ц обТЇднуЇтьс¤ рег≥ональна преса, скаж≥мо, ƒонецька, ќдеси, „ерн≥гова. “им часом, практика св≥дчить про те, що де¤к≥ льв≥вськ≥ виданн¤ (наприклад, У–атушаФ, УѕоступФ) значно ближче сто¤ть до донецьких (наприклад, У√ородФ, У грунтуЇть кр¤жФ), н≥ж до де¤ких терноп≥льських чи тим паче луцьких газет. ÷≥каво, що под≥бну аналог≥ю можна провести й на УгоризонтальномуФ р≥вн≥ пер≥одики: льв≥вська Ућолода √аличинаФ знаходить майже повний пол≥тико-≥деолог≥чний аналог не у У¬олин≥ молод≥йФ, а в харк≥вськ≥й газет≥ У¬рем¤Ф, що взагал≥ не Ї молод≥жним виданн¤м.

ќтже, пол≥тичн≥, типолог≥чн≥, творч≥ системи й стил≥стика друкованих мед≥а не можна однозначно д≥лити на Уберег л≥вийФ Ц Уберег правийФ. ѕод≥л в≥дбуваЇтьс¤ за куди складн≥шою схемою, визначним грунтуЇтьс¤ дл¤ ¤коњ Ї соц≥альна характеристика рег≥ону.

√оворити про под≥л за тематичною, типолог≥чною, творчою специф≥кою рег≥ональних друкованих мас-мед≥а в контекст≥ не лише ≥снуванн¤, а й функц≥онуванн¤ системи координат У«ах≥д ”крањни Ц —х≥д ”крањниФ, Уукрањномовне виданн¤ Ц рос≥йськомовне виданн¤Ф було б не ц≥лком коректно, хоч протилежн≥сть таких координат за ознакою сусп≥льно-пол≥тичноњ, громадськоњ ор≥Їнтац≥њ насправд≥ ≥снуЇ: наприклад, дл¤ друкованих мед≥а с≥льськогосподарських рег≥он≥в ”крањни, ¤к≥ Ї антагон≥стами ≥деолог≥чного пор¤дку Ц при тому, що њхн≥ творчо-орган≥зац≥йн≥ моменти Ї близькими.

ўодо мовних показник≥в, то антагон≥зм нав≥ть манери викладу матер≥алу в р≥зних рег≥ональних виданн¤ глибший, н≥ж за ознакою суто ≥деолог≥чною. ÷е св≥дчить про те, що творчо-орган≥зац≥йна специф≥ка друкованих мед≥а л≥м≥тована не територ≥ально чи мовно. ƒоц≥льн≥ше говорити про л≥м≥тац≥ю власне соц≥альних характеристик певного рег≥ону.

“ворч≥ характеристики конкретного виданн¤ Ц надто чутливий механ≥зм реакц≥њ на читацький попит, ≥ нов≥, ринков≥ умови ≥снуванн¤ пер≥одики зазнали найб≥льше зм≥н саме там, де в≥дбулис¤ найб≥льш≥ зм≥ни в самих соц≥умах. Ўвидкий розвиток нових ринкових структур, зм≥на самоњ системи зайн¤тост≥ населенн¤, зокрема, перех≥д значних груп працездатного населенн¤ до сфери послуг, торг≥вл≥, непр¤м≥ виробнич≥ сфери Ї типовою рисою саме ≥ндустр≥альних рег≥он≥в.

÷е ¤вище виплодило зовс≥м нов≥ читацьк≥ уподобанн¤ чи тенденц≥њ, новий попит читацького ринку, що грунтуЇтьс¤ на двох засадах: ≥нформувати та розважати. —аме це спонукало рег≥ональну пресу розбудовувати своњ виданн¤ за принципом: У”с≥ ∆анри хорош≥, окр≥м нудногоФ. «в≥дси й пот¤гнувс¤ ланцюжок творчих та тематико-типолог≥чних експеримент≥в, напр¤м ¤ких Ї принципово однаковим, Ц незалежно в≥д того, йдетьс¤ про Ћьв≥в, ƒонецьк, ќдесу чи ’арк≥в.

Ќасл≥дком таких процес≥в Ї формуванн¤ трьох принципових характеристик друкованих мед≥а ”крањни.  ожн≥й з них притаманн≥ св≥й соц≥альний попит, св≥й споживач ¤к чинник аудитор≥њ, сво¤ творча структура.

Ћ≥тература

1. ѕро друкован≥ засоби масовоњ ≥нформац≥њ (пресу) в ”крањн≥: «акон ”крањни // ¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади ”крањни. Ц 1993. Ц є 1. Ц —. 1-15.
2. ‘≥нклер ё. ”крањнськ≥ мас-мед≥а кр≥зь призму теор≥њ еволюц≥њ // –еал≥њ та перспективи украњнського книжкового ринку: «б≥рка статей. Ц Ћьв≥в, 1997.
3. 3≤ванов ¬. ѕравов≥ рамки д≥¤льност≥ украњнських засоб≥в масовоњ комун≥кац≥њ // ”крањнське журнал≥стикознавство. ¬ипуск 1. Ц  .: ≤н-т журнал≥стики  Ќ” ≥м. “.Ўевченка, 2000.
4. ‘≥нклер ё. ”крањнське книговиданн¤: м≥ж сусп≥льною рефлекс≥Їю та державним регулюванн¤м // «б≥рка матер≥ал≥в науково-практичноњ конференц≥њ У вал≥лог≥¤ книгиФ. Ц Ћьв≥в, 2000.

1

Ќазва: ѕро рег≥ональн≥ характеристики преси в умовах ун≥тарноњ ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (426 прочитано)