∆урнал≥стика > –оль «ћ≤ в ≥нтеграц≥йних процесах украњни

–оль «ћ≤ в ≥нтеграц≥йних процесах украњни

ќдним ≥з потенц≥йних чинник≥в спри¤нн¤ розвитку в≥дносин ”крањни з пров≥дними державами «ах≥дноњ ™вропи та њњ ≥нтеграц≥њ до Ївропейських структур сп≥вроб≥тництва ≥ безпеки Ї "стратег≥чна в≥дкрит≥сть" обох партнер≥в. ≤ ”крањна, ≥ ™вропейська сп≥льнота (≥нституц≥њ та нац≥ональн≥ держави) формують стратег≥ю свого розвитку, намагаютьс¤ визначити своњ специф≥чн≥ рол≥ та модел≥ виживанн¤ у майбутньому. ÷≥ пошуки ≥дентичност≥ у швидкозм≥нному середовищ≥ надають можлив≥сть партнерам брати активну участь у визначенн≥ ц≥лей та пр≥оритет≥в одне одного.

≤нтеграц≥йн≥ процеси в «ах≥дн≥й ™вроп≥ н≥коли не були предметом короткострокових пол≥тичних спекул¤ц≥й та маневр≥в, вони залишаютьс¤ питанн¤м стратег≥чноњ ваги. ѕрихильники та супротивники ≥нтеграц≥њ мають стал≥ усв≥домлен≥ позиц≥њ, виважен≥ стратег≥њ ≥ змушен≥ адаптувати њх до умов навколишнього середовища. Ќа теренах ”крањни часто в≥дбуваЇтьс¤ щось протилежне: ≥нтеграц≥¤ стаЇ пон¤тт¤м декларативним, використовуЇтьс¤ ¤к ≥нструмент у пол≥тичн≥й боротьб≥, проте не Ї стратег≥чним усв≥домленим пр≥оритетом. ¬икористанн¤ гасел Ївропейськоњ ≥нтеграц≥њ лише ¤к козир≥в у внутр≥шньопол≥тичн≥й гр≥ та ¤к засобу одержанн¤ чергових порц≥й м≥жнародноњ допомоги в≥дштовхне Ївропейц≥в в≥д ”крањни, зробить њњ ще менш привабливою дл¤ зах≥дноЇвропейського кап≥талу.

ѕопри декларац≥њ про геопол≥тичну значущ≥сть ор≥Їнтац≥њ на Ївропейськ≥ держави та структури, ”крањна не виробила життЇздатноњ стратег≥њ Ївропейськоњ ≥нтеграц≥њ ¤к на основ≥ двосторонн≥х звТ¤зк≥в, так ≥ ≥нституц≥йноњ. ѕ≥д пон¤тт¤м "стратег≥¤" сл≥д розум≥ти комплексну модель визначенн¤ значущост≥ т≥Їњ чи ≥ншоњ ≥н≥ц≥ативи, њњ ц≥лей та пр≥оритет≥в, шл¤х≥в ≥ засоб≥в њх реал≥зац≥њ та ресурс≥в, необх≥дних дл¤ дос¤гненн¤ проголошеноњ мети.

« ц≥Їњ точки зору ”крањна не маЇ загальнонац≥ональноњ, всеохоплюючоњ стратег≥њ щодо вир≥шенн¤ комплексних завдань Ївропейськоњ ≥нтеграц≥њ. ƒес¤тки державних ≥нституц≥й та формальних груп ≥ ком≥с≥й залучен≥ до процесу прийн¤тт¤ р≥шень на цьому напр¤мку. ѓхн≥ зусилл¤ не скоординован≥ належним чином, сфери в≥дпов≥дальност≥ та повноваженн¤ визначен≥ умовно, тому значна частина р≥шень, ¤к≥ приймаютьс¤ у надрах бюрократичного апарату, н≥коли не реал≥зуЇтьс¤ на практиц≥.

Ќамагаючись встигнути на вс≥х напр¤мках ≥нтеграц≥њ, ”крањна розпорошуЇ ≥нтелектуальн≥ та матер≥альн≥ ресурси, часто вир≥шуЇ другор¤дн≥, рутинн≥ проблеми, полишаючи без належноњ уваги та ресурсного п≥дкр≥пленн¤ справд≥ важлив≥ напр¤мки. ≤ншими словами, украњнська пол≥тика стосовно держав «ах≥дноњ ™вропи та Ївропейських ≥нституц≥й Ї занадто широкою та неструктурованою, щоб бути ефективною.

ƒл¤ дос¤гненн¤ сум≥сност≥ ц≥нностей, норм ≥ принцип≥в внутр≥шнього пол≥тичного та соц≥ального житт¤ ”крањни з нормами та принципами Ївросп≥льноти потр≥бно демократизувати процес прийн¤тт¤ державних р≥шень. ÷е буде можливим через перенавчанн¤ чиновник≥в, створенн¤ умов дл¤ ефективноњ д≥¤льност≥ «ћ≤ та недержавних ≥нституц≥й контролю за процесом п≥дготовки та реал≥зац≥њ р≥шень.

ўо стосуЇтьс¤ входженн¤ ”крањни до ™вропейського —оюзу ≥, ширше, до ™вропи ¤к пол≥тичноњ, економ≥чноњ та культурноњ сп≥льноти, то тут Ї к≥лька засадничих проблем, ¤к≥ належать до галуз≥ соц≥альноњ ф≥лософ≥њ.

ѕерше. ƒл¤ ”крањни, ¤ка тривалий час перебувала за в≥домою "зал≥зною зав≥сою" ≥ у спотвореному вигл¤д≥ сприймала загальноцив≥л≥зац≥йн≥ процеси, необх≥дним Ї виробленн¤ спец≥альних механ≥зм≥в засвоЇнн¤ Ївропейського досв≥ду. ÷ей досв≥д не може бути сприйн¤тим одномоментно не лише з погл¤ду технолог≥чноњ неможливост≥ цього, а й з погл¤ду необх≥дност≥ врахуванн¤ складних механ≥зм≥в людськоњ псих≥ки. ќтже, потр≥бен певний адаптац≥йний пер≥од, за ¤кий крок за кроком украњнський народ засвоюватиме надбанн¤ ™вропи.

ƒруге. “аке засвоЇнн¤ не повинно бути механ≥чним. ≤сторичний досв≥д, ≥ насамперед досв≥д розвитку саме на Ївропейських обс¤гах, доводить, що засвоЇнн¤ загальних цив≥л≥зац≥йних набутк≥в повинно мати м≥цне нац≥ональне п≥дгрунт¤. яким повинно бути таке п≥дгрунт¤, ¤кою маЇ бути частка загальноцив≥л≥зац≥йного, ¤кою - нац≥онального - це питанн¤ у кожному випадку маЇ розвТ¤зуватис¤ в≥дпов≥дно до конкретноњ ситуац≥њ. ‘≥лософською мовою це зветьс¤ питанн¤м про сп≥вв≥дношенн¤ ун≥версального й ун≥кального. ѕ≥дм≥на кожного з цих питань ≥ншим на практиц≥ призводить до деформац≥й сусп≥льного розвитку.

“ретЇ. ≤нтеграц≥¤ й адаптац≥¤ не Ї одновекторними процесами. ≤ншими словами, не лише ”крањна маЇ пристосуватис¤ до обТЇднаноњ ™вропи та входити до нењ, а й обТЇднана ™вропа мусить сприйн¤ти ”крањну ¤к Ївропейську за своЇю сутн≥стю державу, ¤к крањну з потужними культурними, науковими, пол≥тичними традиц≥¤ми, що штучно була прот¤гом тривалого часу в≥д≥рвана в≥д загальноЇвропейського бутт¤. ≤ншими словами, ≥нтеграц≥¤ ”крањни до ™вропи маЇ в≥дбуватис¤ в режим≥ пол≥тико-культурного д≥алогу.

≤ останнЇ теоретичне заувженн¤. Ѕез ”крањни ™вропа не Ї н≥ повною, н≥ обТЇднаною. ≤ не лише тому, що на територ≥њ ”крањни знаходитьс¤ географ≥чний центр ™вропи. Ѕез украњнських культурних, людських, ≥нтелектуальних та ≥нших ресурс≥в обТЇднана ™вропа програватиме у змаганн≥ з ≥ншими впливовими наднац≥ональними центрами сучасноњ цив≥л≥зац≥њ. ќстаннЇ припущенн¤ не буде наст≥льки фантастичним, ¤кщо згадати, що ще у XVIII стол≥тт≥ класик Ївропейськоњ ф≥лософськоњ думки √ердер, чињ ≥дењ мали неаби¤кий вплив на формуванн¤ сучасноњ ™вропи ¤к сп≥льноти модерних нац≥й, зауважував, що ”крањна здатна виконати культурну м≥с≥ю, под≥бну до м≥с≥њ давньоњ ≈ллади.

ј тепер про де¤к≥ конкретн≥ моменти, що повТ¤зан≥ з реал≥зац≥Їю загальних засновк≥в щодо Ївропейськоњ ≥нтеграц≥њ ”крањни.

«розум≥ло, що будь-¤к≥ проекти ≥нтеграц≥њ приречен≥ на провал без п≥дтримки з боку мас-мед≥а. јдже засоби масовоњ ≥нформац≥њ - це один ≥з найважлив≥ших чинник≥в формуванн¤ громадськоњ думки у сучасному св≥т≥. ј без налаштованост≥ украњнськоњ громадськоњ думки на "Ївропейський вектор" пол≥тичн≥й ел≥т≥ год≥ й думати про реал≥зац≥ю своњх найамб≥тн≥ших проект≥в. ѕроте чи висв≥тлюють правдиво украњнськ≥ мас-мед≥а ситуац≥ю в ™вроп≥, чи анал≥зують вони обТЇктивно потребу входженн¤ (чи, точн≥ше, поверненн¤) ”крањни до ™вропи? јбо б≥льше: чи представлена в украњнському ≥нформац≥йному простор≥ позиц≥¤ самоњ ™вропи стосовно тих чи ≥нших питань пол≥тичного, економ≥чного, культурного житт¤?

якщо почати в≥дпов≥дати на ц≥ запитанн¤, то вималюЇтьс¤ не зовс≥м гарна картина. ¬исв≥тленн¤ под≥й в Ївропейських крањнах украњнськими мас-мед≥а у б≥льшост≥ випадк≥в аж н≥¤к не можна назвати обТЇктивним. ≤з р≥зних причин. ѕевна б≥льш≥сть газет, журнал≥в ≥ телеканал≥в Ї т≥Їю чи ≥ншою м≥рою парт≥йно заангажованими, отже, подають под≥њ п≥д дуже вузьким кутом зору ≥ провод¤ть ретельну селекц≥ю цих под≥й. ≤нш≥ - так звана "жовта преса" та приватн≥ рад≥останц≥њ - прагнуть привернути увагу аудитор≥њ до сенсац≥йних скандал≥в, крим≥нальних новин, приватного житт¤ в≥домих людей. Ќарешт≥, ур¤дов≥ мас-мед≥а зосереджуютьс¤ переважно на оф≥ц≥оз≥. ўо ж стосуЇтьс¤ самоњ проблеми необх≥дност≥ входженн¤ ”крањни до ™вропи, то вона переважно лише декларуЇтьс¤, не п≥дкр≥плюючись аргументами.

ќкремо варто розгл¤нути позиц≥ю л≥воњ преси. «давалос¤ б, л≥в≥ мають ор≥Їнтуватис¤ на позиц≥ю своњх Ївропейських однодумц≥в (представлених у загальноЇвропейських органах у вигл¤д≥ так званих "обТЇднаних л≥вих", до ¤ких вход¤ть неокомун≥стичн≥ парт≥њ ™вропи). “обто на гасла сп≥льноњ боротьби з транснац≥ональними монопол≥¤ми, на захист≥ ≥нтерес≥в людей найманоњ прац≥, ¤к≥ становл¤ть значну частину населенн¤ Ївропейських крањн. Ќасправд≥, л≥ва преса ”крањни ц≥лком перейн¤та антиЇвропейськими й антизах≥дними настро¤ми (дивна р≥ч, бо марксистська доктрина Ї породженн¤м саме зах≥дноњ цив≥л≥зац≥њ). ≤нтереси громад¤н ”крањни, на думку л≥воњ преси, пол¤гають не у рухов≥ до ™вропи, а у рухов≥ геть в≥д ™вропи.

—л≥д зазначити, що нав≥ть у тих мас-мед≥а, ¤к≥ по-справжньому налаштован≥ на Ївропейський напр¤мок розвитку ”крањни ≥ ¤к≥ намагаютьс¤ дати аудитор≥њ правдиве у¤вленн¤ про житт¤ «ах≥дноњ ™вропи, майже в≥дсутн≥й анал≥з досв≥ду крањн, що вже пройшли стад≥ю ре≥нтеграц≥њ. …детьс¤ про б≥льш≥сть держав колишнього комун≥стичного блоку. “им часом досв≥д цих крањн Ї надзвичайно ц≥кавим ≥ повчальним дл¤ ”крањни, оск≥льки певн≥ проблеми на шл¤ху "поверненн¤ до ™вропи" у вс≥х Ї сп≥льними. як ≥ способи њхнього розвТ¤занн¤.

Ќарешт≥, окремо варто п≥дкреслити, що нин≥ в ”крањн≥ дл¤ перес≥чного громад¤нина (¤кий недостатньо волод≥Ї, скаж≥мо, англ≥йською чи французькою мовами) майже в≥дсутн¤ можлив≥сть ознайомитис¤ з погл¤дом зах≥дноЇвропейц≥в на самих себе ≥ на св≥т. якщо к≥лька рок≥в тому пров≥дн≥ телеканали ”крањни транслювали з синхронним перекладом випуски теленовин пров≥дних зах≥дних агенц≥й, а нер≥дко - ≥ п≥знавальн≥ та розважальн≥ передач≥, то тепер цього майже немаЇ. ќтож, украњнський гл¤дач практично позбавлений можливост≥ подивитис¤ на св≥т очима ™вропи. ј це надзвичайно потр≥бно дл¤ адаптац≥њ до Ївропейських культурних ≥ св≥тогл¤дних ц≥нностей.

” сучасн≥й масово-комун≥кац≥йн≥й теор≥њ «ћ≤ досл≥джуютьс¤ принаймн≥ ≥з трьох бок≥в: позитив≥стський п≥дх≥д (або вивченн¤ впливу «ћ≤ на аудитор≥ю), феноменолог≥чний п≥дх≥д (або вивченн¤ р≥вн≥в розум≥нн¤ населенн¤м пов≥домлень «ћ≤), критичний п≥дх≥д (або по¤сненн¤ рол≥ «ћ≤ у в≥дтворенн≥ соц≥альноњ системи). ” рамках кожного з п≥дход≥в формуЇтьс¤ р¤д б≥льш вузьких напр¤мк≥в. “ак, наприклад, вплив «ћ≤ на аудитор≥ю по¤снюЇтьс¤ з позиц≥й б≥хев≥оризму, теор≥њ маг≥чноњ кул≥ ≥ теор≥њ п≥дкр≥пленн¤. ¬ основ≥ б≥хев≥оризму лежить пон¤тт¤ стимул-реакц≥¤, коли «ћ≤ виступають стимулом, на ¤кий безпосередньо реагуЇ читач, слухач, гл¤дач. ” теор≥њ маг≥чноњ кул≥ вважаЇтьс¤, що аудитор≥¤ на вс≥ пов≥домленн¤ «ћ≤ реагуЇ пр¤мим ≥ однотипним способом.

1	2

Ќазва: –оль «ћ≤ в ≥нтеграц≥йних процесах украњни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (1033 прочитано)