∆урнал≥стика > ”крањнська преса ѕ≥вн≥чноњ Ѕуковини та «акарпатт¤ в м≥жвоЇнний пер≥од

”крањнська преса ѕ≥вн≥чноњ Ѕуковини та «акарпатт¤ в м≥жвоЇнний пер≥од

ѕ≥вн≥чна Ѕуковина прот¤гом ≤ св≥товоњ в≥йни пост≥йно була театром воЇнних д≥й. “ому по зак≥нченн≥ в≥йни у 1918 р. вона було значною м≥рою зруйнована ≥ дезорган≥зована. ”крањнське населенн¤ постраждало в≥д в≥йни найб≥льше.  ультурна, осв≥тн¤ робота занепала, украњнська преса майже не видавалас¤. ¬ роки в≥йни тут виходили тимчасов≥ часописи: УЌова ЅуковинаФ, УЅорбаФ. ” 1918 р. вони були закрит≥.

«а п≥дсумками в≥йни ц¤ територ≥¤ була в≥ддана –умун≥њ. јле в њњ населених пунктах проживало близько 320 тис¤ч украњнц≥в. ” цей час посилювавс¤ утиск з боку влади щодо украњнськоњ мови ≥ преси. ∆орсткий, фактично окупац≥йний режим, заборона нав≥ть збор≥в ≥ м≥тинг≥в та цензура преси в –умун≥њ вкрай негативно позначалис¤ на стан≥ украњнськоњ преси краю. ¬ипуск газет без дозволу влад вважавс¤ злочином, а поширенн¤ в них нац≥онально-демократичних ≥дей - подв≥йним, за це, ¤к за зраду держав≥, могли присудити до страти. ” 1922 р. влади розгорнули роботу по спри¤нню вињзду украњнц≥в з Ѕуковини та заселенню вив≥льненоњ земл≥ румунами. ƒосл≥дник ћ. Ћозинський у 1923 р. писав: У”крањнська мова не маЇ н≥¤ких прав, украњнське друковане слово загибаЇ п≥д особливою цензуроюФ.

√азета У√олос ЅуковиниФ виходила з с≥чн¤ 1919 року. ÷е був додаток до оф≥ц≥йноњ румунськоњ газети УGlasal BucovineiФ. √азета, наприклад, друкувала п≥дручник румунськоњ мови. ÷¤ газета ≥снувала лише р≥к, бо не ц≥кавила аудитор≥ю.

”крањнськ≥ вчител≥ на загальних зборах в „ерн≥вц¤х у 1920 р. вир≥шили в≥дновити закритий у 1914 р. двотижневий часопис У амен¤р≥Ф. —уто педагог≥чне виданн¤, журнал у б≥льшост≥ номер≥в мав на стор≥нках б≥л≥ пл¤ми п≥сл¤ втручанн¤ цензури та напис У÷ензурованоФ: викидалос¤ все, що не в≥дпов≥дало пол≥тиц≥ Урумун≥зац≥њФ украњнських шк≥л, суд≥в, ≥нших державних установ. ѕреса нав≥ть за тих умов знаходила можлив≥сть виступати проти ц≥Їњ пол≥тики.

ѕевний вплив на д≥¤льн≥сть преси в Ѕуковин≥ мала соц≥ал-демократ≥¤, причому буковинськ≥ есдеки ≥снували ¤к секц≥¤ –умунськоњ —ƒѕ. ¬они видавали ц≥лу низку газет в≥д 1919 по 1928 рр. ѕершу з них - У¬ол¤ народаФ (1919-1920 рр.) - редагував видатний публ≥цист —ерг≥й  анюк. ¬она починалас¤ ¤к двотижнева, через р≥к стала щотижневою, вт≥м, мала невелик≥ тираж≥. √азета сп≥лкувалас¤ з румунськими та в≥денськими соц≥ал-демократами. ¬ н≥й подавалис¤ новини про громад¤нську в≥йну в ”крањн≥, пот≥м про житт¤ ц≥Їњ рад¤нськоњ республ≥ки. «годом у протид≥њ з сигуранцею - румунською службою державноњ безпеки - зТ¤вл¤лис¤ зам≥сть закритих виданн¤ У√ромадаФ, УЅоротьбаФ, У«емл¤ ≥ вол¤Ф, УЅорецьФ. ¬с≥ вони, за св≥дченн¤м ћ. –оманюка, Уфактично один ≥ той самий часопис, ¤кий... в≥дпов≥дав ≥деолог≥чним засадам одн≥Їњ парт≥њ. ѓх автори й редактори не сприймали пол≥тики украњнських нац≥онал≥ст≥в, бачили в ≥деал≥ Їдину ≥ непод≥льну рад¤нську ”крањну, наполегливо розТ¤снювали буковинц¤м положенн¤ марксизму-лен≥н≥зму.

¬ 1920 роц≥ —.  анюк був в≥дсунутий в≥д редагуванн¤ правою фракц≥Їю парт≥њ (Усоц≥ал-угод≥вц¤миФ), пол≥тичн≥ позиц≥њ часопису були р≥зко зм≥нен≥, ¤к ≥ назва - тепер це став У–об≥тникФ. ќчолив газету њњ найактивн≥ший автор  ость  ракал≥¤, що сто¤в на позиц≥¤х антиб≥льшовизму. ¬иходила вона щочетверга на чотирьох стор≥нках. ≤дейним стрижнем номер≥в ставали передов≥ статт≥, наприклад, У—п≥льний фронт св≥тового пролетар≥атуФ. ѕ≥сл¤ закритт¤ виходила п≥д назвою У¬передФ, з 1927 р. ¤к УЅоротьбаФ.

”мови, в ¤ких видавалис¤ ц≥ пол≥тичн≥ часописи, характеризуЇ така деталь: кожен номер њх цензурувавс¤, пол≥тичн≥ матер≥али зн≥малис¤ безжально. ќпозиц≥йн≥сть влад≥ по багатьох позиц≥¤х ще б≥льше ускладнювала њх становище. “ак, газети виступають проти проведенн¤ аграрноњ реформи, ¤ка б ще б≥льше зб≥днила украњнське сел¤нство Ѕуковини ≥ збагатила б румунських пом≥щик≥в.  р≥м того, за умов реформи передбачалос¤, що землю дадуть тим, хто доведе свою належн≥сть до румунськоњ нац≥ональност≥. ясно, що ц≥ шов≥н≥стичн≥ д≥њ влад пог≥ршували становище в сусп≥льств≥ та ускладнювали роботу украњнських часопис≥в.

ѕ≥д впливом соц≥ал-демократ≥в –умун≥њ перебувала газета У√ромадаФ(1921 р.) —ерг≥¤  анюка. ¬ н≥й з симпат≥Їю подавалис¤ под≥њ рад¤нськоњ ”крањни, висв≥тлювалос¤ повс¤кденне житт¤ труд¤щих украњнц≥в Ѕуковини. У√ромадаФ гостро полем≥зувала з У–об≥тникомФ саме в питанн¤х ставленн¤ до рад¤нського ладу. ÷≥каво, що практично вс≥ статт≥ тут друкувалис¤ без п≥дпису.

√азета УЅоротьбаФ(1925-1928 рр.) в≥д перших номер≥в зайн¤ла антикорол≥вську позиц≥ю, закликала до створенн¤ роб≥тничо-сел¤нського фронту боротьби з владою. ѓњ аудитор≥Їю були роб≥тники ≥ сел¤ни. ѓњ називали: ФчорнаФ газета саме через викритт¤ УчорнихФ справ румунських влад. √оловною темою було поЇднанн¤ сел¤н та роб≥тник≥в заради вт≥ленн¤ соц≥ал≥стичних ≥дей. «давалос¤ б, есдеки не повинн≥ б були робити плани щодо п≥дтримки сел¤нства, в ™вроп≥ це були парт≥њ промислового пролетар≥ату. јле серед буковинського населенн¤ 80 процент≥в були саме сел¤ни, ≥ це позначалос¤ й на д≥¤льност≥ орган≥в преси. ÷¤ ж газета бере участь у м≥жнародному соц≥ал≥стичному рус≥ в межах створеноњ в 1927 р. ‘едерац≥њ соц≥ал≥стичних парт≥й –умун≥њ. ¬одночас вона - учасниц¤ ≥дейноњ боротьби з ≥ншими украњнськими парт≥¤ми Ѕуковини - соц≥ал-хл≥боробськ≥й парт≥њ та украњнськ≥й нац≥ональн≥й парт≥њ, ¤к≥ вона звинувачувала у сп≥вроб≥тництв≥ з румунськими владами. Ќезалежна газета У–≥дний крайФ, ¤ку редагував  огут, один з л≥дер≥в нац≥ональноњ парт≥њ, в≥дкидала ц≥ звинуваченн¤.

¬ 1928 роц≥ украњнськ≥ соц≥ал-демократи в≥докремилис¤ в≥д румунських однодумц≥в. –едактор УЅорц¤Ф (1929-1930 рр.) ≤. —тасюк став секретарем новоствореноњ внасл≥док розколу ѕарт≥њ украњнських працюючих –умун≥њ У¬изволенн¤Ф. ƒев≥зом обрано гасло: Уѕролетар≥њ вс≥х крањн, Їднайтес¤!Ф. ѓњ виступи в≥др≥зн¤лис¤ р≥зк≥стю, непримиренн≥стю, вона не шукала сп≥впрац≥, а вела жорстку боротьбу не т≥льки з владою, а й з есдеками.

ѕодекуди зустр≥чаЇтьс¤ р≥зка критика на адресу с≥гуранци, жандармер≥њ, ≥ це викликаЇ подив: в умовах становища облоги, фактично окупац≥њ Ѕуковини украњнськ≥ газети дозвол¤ли соб≥ публ≥кац≥њ, ¤к≥ були абсолютно неможлив≥ в п≥драд¤нськ≥й ”крањн≥: н≥¤коњ критики на адресу Ќ ¬—, чек≥ст≥в там н≥хто б не дозволив.

√азета ц¤, ¤к ≥ њњ попередники, також гостро полем≥зувала з ≥ншими украњнськими парт≥¤ми Ѕуковини, виступаючи з антирумунських ≥ прорад¤нських позиц≥й. ” 1933 р. под≥бну ж позиц≥ю зайн¤в њхн≥й спадкоЇмець - часопис УЌародФ за редакц≥Їю —.  анюка.

„ерн≥вецьким друкар¤м заборон¤ли њх тиражуванн¤, тому окрем≥ номери були випущен≥ в приватних друкарн¤х. ¬игл¤дали вони пол≥граф≥чно дуже б≥дно, однак в пол≥тичних суперечках поводилис¤ безкомпром≥сно.

¬ ѕ≥вн≥чн≥й Ѕуковин≥ на той час ≥снувало дек≥лька незалежних газет, що т¤ж≥ли до так званого народовецького, тобто нац≥онал≥стичного, табору, наприклад, газета У«ор¤Ф (1924-1925 рр.). ¬она займала серед спор≥днених видань б≥льш нейтральн≥ позиц≥њ, прагнула до обТЇднанн¤ украњнських нац≥ональних сил, виступала проти розд≥ленн¤ украњнськоњ сп≥льноти Ѕуковини на ворожуюч≥ парт≥њ, за обТЇднанн¤ вс≥х навколо У«ор≥Ф (статт≥ У√уртуймос¤Ф, УЌепорозум≥нн¤Ф тощо).

”крањнська ≥нтел≥іенц≥¤ краю в≥дновила у 1921 р. вих≥д довоЇнного часопису УЌародн≥й голосФ, що сто¤в на р≥зко антикомун≥стичних ≥ антирад¤нських позиц≥¤х, що видно, зокрема, в статт≥ Ућосковський рай а комун≥стичне пеклоФ.

√азета У«емл¤Ф (редактор ћ. „епечук) боролас¤ ≥з занедбанн¤м украњнськоњ справи, викривала розТЇднан≥сть украњнського населенн¤ краю, описуючи тих, хто:

У...слухають румунськ≥ слова ≥ навперейми запоб≥гають румунськоњ ласки... ≤нш≥, гадаючи п≥длеститис¤ –умунам, поприставали до румунських пол≥тичних парт≥й, на вс≥ лади вислуговуютьс¤ њмФ.

ѕол≥тична нац≥ональна назета У–≥дний крайФ (1926-1930 рр.) п≥дтримувалась нац≥ональною украњнською парт≥Їю з центром у „ерн≥вц¤х. ¬ 1930 роц≥ обТЇдналас¤ з видавництвом У„асУ ≥ почала виходити щоденно. як зазначаЇ льв≥вський досл≥дник «. ƒмитровський у зб≥рц≥ У”крањнська пер≥одика: ≥стор≥¤ ≥ сучасн≥стьФ:

Уќсновну увагу газета прид≥л¤ла важкому становищу украњнського населенн¤ в –умун≥њ... гостро виступала проти румун≥зац≥њ украњнц≥в, пост≥йно обстоювала законн≥сть њх домагань, неодноразово нагадуючи зобовТ¤занн¤ –умун≥њ перед св≥том про охорону нац≥ональних меншинФ.

„асопис прагнув обТЇднати, згуртувати так≥ осв≥тньо-громадськ≥ осередки, ¤к УЌародний д≥мФ, У–уська бес≥даФ, У∆≥ноча громадаФ, У”крањнська школаФ, Ућ≥щанський хорФ. —аме на Їднанн≥, ¤кого так бракувало украњнц¤м за тих умов, пост≥йно й енерг≥йно напол¤гала газета У–≥дний крайФ. —ел¤нам часопис адресував так≥ р¤дки:

¬ Їдност≥ наш≥й економ≥чн≥й здобудемо Їдн≥сть культурну ≥ станемо людьми м≥ж людьми. Ќ≥чого не варт≥ вс≥ наш≥ немислим≥ орган≥зац≥йки, доки ми не п≥дн≥мемо своЇ господарство, щоб воно дало нам бодай вдв≥ч≥ б≥льший дох≥д, доки не в≥зьмемо в своњ руки весь торг продуктами с≥льського господарства, щоб обминути посередника... доки не заснуЇмо своњ власн≥ банки довготерм≥нового кредиту з малим процентом, доки не будемо мати сотн≥ м≥льйон≥в доходу народного, ¤ким розпор¤джаючи, зможемо задовольнити вс≥ своњ культурн≥ потреби, до шк≥л ≥ театр≥в включноФ.

’л≥боробська парт≥¤ видавала газету У’л≥боробська правдаФ (1923-1938 рр.). –едактор ≥ видавець њњ  ость  ракал≥¤, посол (депутат) румунського парламенту, перейшов сюди з позиц≥й соц≥ал-демократа. ÷е була аграрна газета ≥ за зм≥стом, ≥ за аудитор≥Їю, ≥ за пол≥тичними ор≥Їнтирами, ≥ за складом автор≥в-дописувач≥в.

™диний журнал Уѕром≥ньФ (32 стор≥нки) з л≥тературними додатками друкував л≥тературн≥ доробки м≥сцевих автор≥в, матер≥али на теми мистецтва, з студентського житт¤, а також вм≥щував рекламу.

1	2

Ќазва: ”крањнська преса ѕ≥вн≥чноњ Ѕуковини та «акарпатт¤ в м≥жвоЇнний пер≥од
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (692 прочитано)