≤ноземна мова > Tibetan medicine

Tibetan medicine

√оловний постулат “ибетськоњ медицини:

Д¬се що оточуЇ нас може використовуватись ¤к л≥карствоФ. ќчевидно, ми повинн≥ приймати це майже буквально. “ибетц≥ створювали л≥ки з сироњ рослини, тварини ≥ м≥неральних матер≥ал≥в.

«г≥дно ≥з —в≥товою ќрган≥зац≥Їю здоров'¤, одна ≥з кожних пТ¤ти ос≥б хто користуЇтьс¤ сучасними л≥ками страждаЇ в≥д негативних поб≥чних ефект≥в. —таровинна медицина не мала л≥к≥в ¤к≥ були б токсичними чи мали р≥зко виражен≥ поб≥чн≥ ефекти. “о Ї одна ≥з њх основних переваг.

Ќаш≥ попередн≥, але далеко не повн≥ оц≥нки показують що “ибетськ≥ л≥кар≥ використовували майже 3,000 природних ц≥лющих субстанц≥й. ёти описують лише 114 одних м≥нерал≥в. ¬они включають багато ц≥нних метал≥в ≥ камен≥в: золото, ср≥бло, смарагд, перли ≥ т.д. ƒумали, наприклад, що золото продовжуЇ житт¤, зал≥зо допомагаЇ л≥кувати кров ≥ очн≥ хвороби, а м≥дь Ц хвороби леген≥в.

 омахи ≥ молюски широко використовувались. Ћ≥кар≥ вчили використовувати майже вс≥ частини вбитих тварин Ц в≥д мозку ≥ сухожиль до скажемо так, Дщипка попелу з спаленого серц¤ зайц¤Ф. ≤ м≥ж ≥ншим, такий поп≥л м≥г вм≥щувати окислен≥ м≥кроелементи, необх≥дн≥ дл¤ пац≥Їнта, але все те, звичайно, необх≥дно було перев≥рити скурпулозно науково. ¬≥домо що “ибетська медицина прийшла добров≥льно щоб грати роль першокласника в медичн≥й школ≥. ¬она допомагала сучасн≥й медицин≥ в л≥куванн≥ р≥зних хвороб. ≤ серед компонент≥в комплексу сум≥шей ми зосереджуЇмось на л≥карських рослинах. –≥зноман≥тн≥ трави були описан≥ у наших нових л≥карських книгах. ÷≥ книги також позначають ¤к≥ трави у наш≥й крањн≥ можуть зам≥н¤ти “ибетськ≥ трави, що не ростуть у наш≥й крањн≥. Ќа сьогодн≥шн≥й день десь 50 “ибетських л≥к≥в вивчаЇтьс¤. јле величезна безодн¤ все ще розпод≥л¤Ї багато тис¤ч експеримент≥в скерованих на тварин ≥з використанн¤м (вжитку) “ибетськоњ медицини в л≥куванн≥ людства.

—тародавн≥ тибетськ≥ л≥кар≥ зважали на величезну важлив≥сть щодо ≥ндив≥дуальност≥ кожного орган≥зму.

” цьому звТ¤зку ми муситимемо детально розробити багато Дкоректуючи фактор≥вФ, котр≥ займуть, зв≥сно, час.

јле ми зобовТ¤зан≥ робили це за головною запов≥ддю “ибетськоњ медицини, ¤ка зб≥гаЇтьс¤ з першим правилом традиц≥йноњ медицини: ДЌе зашкодьФ.

ѕ≥дготувала: «еленюк ќ.ћ.

≤. Ўк≥ра ≥ мускули

“≥ло покрите шк≥рою. “канина маЇ зовн≥шн≥й шар еп≥тел≥альноњ тканини ≥ внутр≥шн≥й сполучноњ тканини. ¬ сполучн≥й тканин≥ Ї кровоносн≥ судини ≥ нерви. якраз внизу шк≥ри Ї шар утворений з сполучноњ тканини. в де¤ких м≥сц¤х цей шар сполучаЇ шк≥ру в≥д мускул. ¬ цьому шар≥ можна побачити п≥дшк≥рний жир, котрий називають з'Їднувальнотканинна кора. Ўк≥ра ≥ ц¤ зТЇднувальнотканинна кора формують захисне покритт¤ дл¤ мускул, к≥сток ≥ внутр≥шн≥х орган≥в. ћускули сформован≥ масою мускульних кл≥тин. ћускули утримуютьс¤ разом сполучною тканиною. ¬ нашому т≥л≥ Ї кровоносн≥ судини ≥ нерви. ¬они забезпечують мускули. ѕокритт¤ к≥стки утворюЇтьс¤ ≥з жилавоњ сполучноњ тканини. ѓњ називають надк≥сниц¤. ƒо нењ мускули прикр≥плен≥, пр¤мо чи непр¤мо, за допомогою щ≥льноњ звТ¤зки названоњ сухожилл¤м.  оли мускул скорочуЇтьс¤ точки прикр≥пленн¤ щ≥льно зведен≥.

ѕ≥дготувала: «еленюк ќ.ћ.

Tibetan Medicine

The chief postulate of Tibetan medicine: "Everything that surrounds us may be used as medicine".

Apparently, we should take this almost literally. The Tibetans made medicines from raw plant, animal and mineral materials.

According to the World Health Organization, one out of every five persons who use modern medicines suffers from negative side effects. Ancient medicine had no medicines that were toxic or had pronounced side-effects. That is one of its main advantages.

Our preliminary, hut far from complete, estimates show that the Tibetan doctors used some 3,000 natural curative substances. Chjudshi describes 114 minerals alone. They include many precious-metals and stones: gold, silver, emerald, pearls, etc. It was thought, for example, that gold extended life, iron helped treat blood and eye diseases, and copper Ч diseases of the lungs.

Insects and mollusks were widely used. The doctors learned to use nearly all parts of killed animals Ч from the brain and tendons to, lets say, "a pinch of ash from the burned heart of a hare". And by the way, such ash can contain oxidized microelements necessary for the patient, but all that, of course, needs la be scrupulously tested scientifically.

It is known that Tibetan medicine has volunteered to play the role of a first-former of a medical school.

It helped the modern medicine in treating different diseases. And among the components of complex compounds we are focusing on medical herbs. Various herbs were described in our new medical books. These books also indicate which herbs in our country can be substituted for Tibetan herbs that do not grow in our country. At present some 50 Tibetan medicines are being studied.

But a huge abyss stilt separates the many thousands of experi≠ments conducted on animals from the use of Tibetan medicine in treating humans. The ancient Tibetan doctors considered great impor≠tance to the individuality of each organism. In this connection, we shall have to elaborate a lot of "corrective factors" which will take time, of course. But we are obliged to do this by the main command≠ment of Tibetan medicine, which coincides with the primary rule of traditional medicine: "Do not harm".

Skin and muscles

The body is covered by the skin. The tissue has an outer layer of epithelial tissue and an inner one of connective tissue. There are the blood vessels and nerves in the connective tissue. Just beneath the skin there is a layer composed of connective tissue. In some places this laver binds the skin directly to the bones and in others it separates the skin from the muscles. One can see the subcutaneous fat in this layer which is called fascia.

The skin and this fascia form a protective covering for the muscles, bones and internal organs. The muscles are formed by the mass of muscle cells. The muscles are held together by the connective tissue. There are the blood vessels and the nerves in our body. They supply the muscles.

The covering of the bone is composed of a fibrous connective tissue. It is called the periosteum. To this the muscles are attached, directly or indirectly, by means of a tough band called tendon.

Whenever a muscle contracts the points of attachment are brought closer together.

1

Ќазва: Tibetan medicine
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (349 прочитано)