Ѕ∆ƒ > ƒотриманн¤ правил х≥м≥чноњ безпеки

ƒотриманн¤ правил х≥м≥чноњ безпеки

«агальна характеристика х≥м≥чних речовин. ѕрот¤гом свого житт¤ людина пост≥йно стикаЇтьс¤ з великою к≥льк≥стю шк≥дливих речовин, ¤к≥ можуть викликати р≥зн≥ види захворювань, розлади здоров'¤, а також травми ¤к у момент контакту, так ≥ через певний пром≥жок часу. ќсобливу увагу становл¤ть х≥м≥чн≥ речовини, ¤к≥ залежно в≥д њх практичного використанн¤ можна под≥лити на:

Х промислов≥ отрути, ¤к≥ використовуютьс¤ у виробництв≥ (розчинники, барвники) Ї джерелом небезпеки гострих ≥ хрон≥чних ≥нтоксикац≥й при порушенн≥ правил техн≥ки безпеки (наприклад, ртуть, свинець, ароматичн≥ сполуки тощо);

Х отрутох≥м≥кати, що використовуютьс¤ у с≥льському господарств≥ дл¤ боротьби з бурТ¤нами та гризунами (герб≥циди, пестициди);

Х л≥карськ≥ препарат≥в;

Х х≥м≥чн≥ речовини побуту, ¤к≥ використовуютьс¤ ¤к харчов≥ добавки, засоби сан≥тар≥њ, особистоњ г≥г≥Їни, косметичн≥ засоби;

Х х≥м≥чна збро¤.

«алежно в≥д характеру д≥њ на орган≥зм людини х≥м≥чн≥ речовини под≥л¤ютьс¤ на: токсичн≥, подразнююч≥, мутагенн≥, канцерогенн≥, нарко≠тичн≥, задушлив≥, т≥, що впливають на репродуктивну функц≥ю, сенсиб≥л≥затори.††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††

“оксичн≥ речовини - це речовини, ¤к≥ викликають отруЇнн¤ усього орган≥зму людини або впливають на окрем≥ системи людського орган≥зму (наприклад, на кровотворенн¤, центральну нервову систему).,

÷≥ речовини можуть викликати патолог≥чн≥ зм≥ни певних орган≥в, наприклад, нирок, печ≥нки. ƒо таких речовин належать так≥ сполу≠ки, ¤к чадний газ, сел≥тра, концентрован≥ розчини кислот чи луг≥в тощо.

ѕодразнююч≥ речовини викликають подразненн¤ слизових оболонок, дихальних шл¤х≥в, очей, легень, шк≥ри (наприклад, пари кислот, луг≥в, ам≥ак).

ћутагенн≥ речовини призвод¤ть до порушенн¤ генетичного коду, зм≥ни спадковоњ ≥нформац≥њ. ÷е Ч свинець, рад≥оактивн≥ речовини тощо.  анцерогенн≥ речовини викликають, ¤к правило, зло¤к≥сн≥ новоутво≠ренн¤ Ч пухлини (ароматичн≥ вуглеводн≥, цикл≥чн≥ ам≥ни, азбест, н≥кель, хром тощо).

Ќаркотичн≥ речовини впливають на центральну нервову систему (спирти, ароматичн≥ вуглеводи).

«адушлив≥ речовини привод¤ть до токсичного набр¤ку легень (оксид вуглецю, оксиди азоту),

ѕрикладом речовин, що впливають на репродуктивну (народжувальну) функц≥ю, можуть-бути: рад≥оактивн≥ ≥зотопи, ртуть, свинець тощо.

—енсиб≥л≥затори Ч це речовини, що д≥ють ¤к алергени. ÷е, наприклад, розчинники, формал≥н, лаки на основ≥ н≥тро- та н≥трозосполук тощо.

ƒуже негативн≥ насл≥дки маЇ вплив саме отруйних речовин на жив≥ орган≥зми, пов≥тр¤, грунт, воду тощо. —воЇю д≥Їю ц≥ речовини призво≠д¤ть до критичного стану навколишнього середовища, впливають на здоров'¤ та працездатн≥сть людей, на њх майбутнЇ покол≥нн¤.

ќтруйними називаютьс¤ речовини, ¤к≥ призвод¤ть до ураженн¤ вс≥х живих орган≥зм≥в, особливо людей та тварин.

Ўл¤хи проникненн¤ отруйних речовин в орган≥зм людини: через шк≥ру, органи диханн¤ та шлунок.

—туп≥нь ураженн¤ отруйними речовинами залежить в≥д њх токсич≠ност≥, виб≥рковоњ д≥њ, тривалост≥, а також в≥д њх ф≥зико-х≥м≥чних властивостей.

«а виб≥рков≥стю д≥њ шк≥длив≥ речовини можна под≥лити на: > серцев≥ Ч кард≥атоксична д≥¤: л≥ки, рослинн≥ отрути, сол≥ бар≥ю, кал≥ю, кобальту, кадм≥ю тощо;

нервов≥ Ч порушенн¤ псих≥чноњ активност≥ (чадний газ, фосфор≠орган≥чн≥ сполуки, алкогольн≥ вироби, наркотичн≥ засоби, снотворн≥ л≥ки);

печ≥нков≥ Ч хлорован≥ вуглеводн≥, альдег≥ди, феноли, отруйн≥ гриби;

нирков≥ Ч сполуки важких метал≥в, етиленгл≥кол≥, щавлева кис≠лота;

кров'¤н≥ Ч пох≥дн≥ ан≥л≥ну, ан≥л≥н, н≥трити;

легенев≥ Ч оксиди азоту, озон, фосген.

«а тривал≥стю д≥њ шк≥длив≥ речовини можна под≥лити на три групи:

> летальн≥, що призвод¤ть або можуть призвести до смерт≥ (у 5% випадк≥в) Ч терм≥н д≥њ до 10 д≥б;

> тимчасов≥, що призвод¤ть до нудоти, блювоти, набр¤канн¤ леген≥в, болю у груд¤х Ч терм≥н д≥њ в≥д 2 до 5 д≥б;

> короткочасн≥ Ч тривал≥сть дек≥лька годин. ѕризвод¤ть до подраз≠ненн¤ у нос≥, ротов≥й порожнин≥, головного болю, задухи, загальноњ слабост≥, зниженн¤ температури.

¬елика к≥льк≥сть захворювань, а також отруЇнь виникаЇ ≥з проникненн¤м шк≥дливих речовин Ч газ≥в, пар≥в, аерозол≥в Ч в орган≥зм людини головним чином , через органи диханн¤. ÷ей шл¤х дуже небезпечний, тому що шк≥длив≥ речовини, потрапл¤ючи у кров, рознос¤тьс¤ по всьому орган≥зму. јерозол≥ викликають загальнотоксичну д≥ю у результат≥ проникненн¤ пилових часточок (до 5 мкм) в глибок≥ дихальн≥ шл¤хи, в альвеоли, частково або повн≥стю розчин¤ютьс¤ в л≥мф≥ ≥, поступаючи у кров, викликають ≥нтоксикац≥ю. ¬исокодисперсн≥ пилов≥ часточ≠ки дуже важко вловлювати.

ќтруйн≥ речовини потрапл¤ють у шлунково-кишковий тракт через недотри≠манн¤ правил особистоњ г≥г≥Їни, Ч наприклад, харчуванн¤ або кур≥нн¤ на робочому м≥сц≥ без попереднього митт¤ рук. ÷≥ речовини в≥дразу можуть потрапл¤ти у кров з ротовоњ порожнини. ƒо таких речовин, наприклад, належать жиророзчинн≥ спо≠луки, феноли, ц≥ан≥ди.

Ўк≥длив≥ речовини можуть потрапл¤ти в орган≥зм людини через шк≥ру, ¤к при контакт≥ з руками, так ≥ у випадках високих концентрац≥й токсичних пар≥в ≥ газ≥в у пов≥тр≥ на робочих м≥сц¤х. –озчин¤ючись у шк≥рному жир≥ та потових залозах, речовини можуть надходити у кров. ƒо них належать легкорозчинн≥ у вод≥ ≥ жи≠рах вуглеводн≥, ароматичн≥ ам≥ни, бензол, ан≥л≥н тощо. ”раженн¤ шк≥ри безумовно прискорюЇ проникненн¤ отруйних речовин в орган≥зм.

√ранично допустим≥ концентрац≥њ шк≥дливих речовин. ƒл¤ по≠слабленн¤ впливу шк≥дливих речовин на орган≥зм людини, дл¤ визна≠ченн¤ ступен¤ забрудненост≥ довк≥лл¤ та впливу на рослинн≥ та тваринн≥ орган≥зми, проведенн¤ еколог≥чних експертиз стану навколишнього середовища або окремих об'Їкт≥в чи район≥в в усьому св≥т≥ користуютьс¤ такими пон¤тт¤ми, ¤к Ђгранично допустим≥ концентрац≥њ (√ƒ ) шк≥дливих речовин (полютант≥в), Ђгранично допустим≥ викиди (√ƒ¬), Ђгранично допустим≥ еколог≥чн≥ навантаженн¤ (√ƒ≈Ќ), Ђмаксимально допустимий р≥вень (ћƒ–), Ђтимчасово погоджен≥ викиди (“ѕ¬) та ор≥Їнтовно без≠печн≥ р≥вн≥ впливу (ќЅ–¬) забруднюючих речовин у р≥зних середовищах.

√ƒ  встановлюютьс¤ головними сан≥тарними ≥нспекц≥¤ми в законодавчому пор¤дку або рекомендуютьс¤ в≥дпов≥дними установами, ком≥с≥¤ми на основ≥ резуль≠тат≥в комплексних наукових досл≥джень, лабораторних експеримент≥в, а також в≥домостей, одержаних п≥д час ≥ п≥сл¤ р≥зних авар≥й на виробництвах, воЇнних д≥й, природних катастроф з використанн¤м тривалих медичних обстежень людей на шк≥дливих виробництвах (х≥м≥чн≥ виробництва, ј≈—, шахти, кар'Їри, ливарн≥ цехи).

ƒоки ≥снують шк≥длив≥ види антропогенноњ д≥¤льност≥, щоб обмежити њх вплив на природне середовище, потр≥бно нормувати к≥льк≥сть шк≥дливих речовин, ¤к≥ викидаютьс¤ в пов≥тр¤, ірунти, води вс≥ма типами забруднювач≥в, пост≥йно кон≠тролювати викиди р≥зного типу об'Їкт≥в, прогнозуючи стан довк≥лл¤ та прийма≠ючи в≥дпов≥дн≥ санкц≥њ ≥ р≥шенн¤ щодо порушник≥в закон≥в про охорону природи.

¬ основу нормуванн¤ вс≥х забруднювач≥в у нормативах р≥зних крањн покладено визначенн¤ √ƒ  у р≥зних середовищах. «а основу приймають найнижчий р≥вень забрудненн¤, що ірунтуЇтьс¤ на сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних нормах (див. додаток 1, табл.1, 2, 3).

—л≥д зазначити, що √ƒ  забруднювач≥в у нормативах р≥зних крањн часто р≥зн¤тьс¤, хоча й незначно.

¬изначаючи √ƒ , враховують ступ≥нь впливу не лише на здоров'¤ людини, але й на диких та св≥йських тварин, рослини, гриби, м≥кроор≠ган≥зми й природн≥ угрупованн¤ в ц≥лому.

Ќайнов≥ш≥ досл≥дженн¤ св≥дчать, що нижн≥х безпечних меж вплив≥в канцероген≥в та ≥он≥зуючоњ рад≥ац≥њ не ≥снуЇ. Ѕудь-¤к≥ дози, що перевищують звичайний природний фон, Ї шк≥дливими.

«а на¤вност≥ в пов≥тр≥ чи вод≥ к≥лькох забруднювач≥в односпр¤мованоњ д≥њ повинна виконуватись така умова:

—1 / √ƒ 1 + —2 / √ƒ 2 + ... + — / √ƒ  = 1,

де —1, —2, ..., — Ч фактичн≥ концентрац≥њ забруднювач≥в, мг/м3; √ƒ 1, √ƒ 2, Е, √ƒ  забруднювач≥в, мг/м3.

ƒуже шк≥дливою Ї сумарна д≥¤ таких полютант≥в, ¤к с≥рчаний газ, д≥оксид азоту, фенол, аерозол≥, с≥рчана (H2SO4) та фтористоводнева (HF) кислоти.

ƒл¤ визначенн¤ максимальноњ разовоњ √ƒ  використовуютьс¤ високочутлив≥ тести, за допомогою ¤ких ви¤вл¤ють м≥н≥мальн≥ впливи забруднювач≥в на здоров'¤ людини у раз≥ короткочасних контакт≥в (ви≠м≥ри б≥опотенц≥ал≥в головного мозку, реакц≥¤ ока тощо).

ƒл¤ визначенн¤ тривалих вплив≥в забруднювач≥в (токсикант≥в) про≠вод¤ть експерименти на тваринах, використовують дан≥ спостережень п≥д час еп≥дем≥й, авар≥й, додаючи до певного порогового впливу ко≠еф≥ц≥Їнт запасу, що знижуЇ д≥ю ще в к≥лька раз≥в.

ƒл¤ р≥зних середовищ √ƒ  одних ≥ тих самих токсикант≥в в≥др≥зн¤≠ютьс¤,

’≥м≥чна збро¤. ќдним ≥з вид≥в зброњ масового ураженн¤ Ї х≥м≥чна збро¤, њњ д≥¤ базуЇтьс¤ на використанн≥ бойових токсичних х≥м≥чних речовин, до ¤коњ в≥днос¤ть отруйн≥ речовини ≥ токсини, що уражають людей, тваринн≥ та рослинн≥ орган≥зми. ÷≥ речовини мають високу токсичн≥сть ≥ можуть викликати ¤к т¤жк≥, так ≥ смертельн≥ ураженн¤. ƒл¤ отруйних речовин ≥ токсин≥в характерним Ї прониканн¤ у при≠м≥щенн¤, споруди, сховища, уражаючи усе живе. ≤нод≥ з визначенн¤м факту застосуванн¤ цього виду зброњ та визначенн¤м њњ типу виникають труднощ≥.

“ема: ѕрилади рад≥ац≥йного, дозиметричного контролю та х≥м≥чноњ розв≥дки.

ѕри ¤дерному вибуху, кр≥м ударноњ хвил≥, св≥тлового випром≥нюванн¤ та проникаючоњ рад≥ац≥њ, утворюЇтьс¤ велика к≥льк≥сть рад≥оактивних речовин (––), тобто речовин, ¤дра атом≥в ¤ких можуть самов≥льно розпадатис¤ ≥ перетворюватис¤ на ¤дра атом≥в ≤нших елемент≥в, випускаючи при цьому невидиме випром≥нюванн¤. ¬они уражають м≥сцев≥сть ≥ людей, що перебувають на н≥й, об'Їкти, майно та р≥зн≥ предмети. ¬ипром≥нюванн¤ –– можуть бути трьох вид≥в: гама (), бета (), альфа ().

1	2

Ќазва: ƒотриманн¤ правил х≥м≥чноњ безпеки
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (3491 прочитано)