Ѕ∆ƒ > ≈коном≥чн≥ аспекти взаЇмод≥њ сусп≥льства ≥ природи

≈коном≥чн≥ аспекти взаЇмод≥њ сусп≥льства ≥ природи

≈ коном≥чна ефективн≥сть новоњ технолог≥њ, процесу, устаткуванн¤ визначалас¤ тим, наск≥льки сумарн≥ витрати на додатково вироблену продукц≥ю (¬ƒ) менш≥ витрат на таку продукц≥ю, вироблену ≥ншими засобами (¬≤). „им б≥льша р≥зниц¤ (¬≤ - ¬ƒ) >0, тим ефективн≥шими вважалис¤ обран≥ технолог≥њ, процеси, засоби.

яскравим прикладом зловживанн¤ економ≥чним принципом природокористуванн¤ може служити наша крањна. ¬ умовах плануванн¤ в колишньому —–—– централ≥зованоњ командно - адм≥н≥стративноњ системи економ≥ка ”крањни дес¤тир≥чч¤ми формувалась без урахуванн¤ об`Їктивних потреб та ≥нтерес≥в њњ народу, оц≥нки еколог≥чних можливостей окремих рег≥он≥в. ѕанував принцип Ум≥н≥мум витрат, максимум прибуткуФ. ‘≥нансуванн¤ природоохоронних заход≥в зд≥йснювалось по залишковому принципу. ¬ результат≥ склалась одна з еколог≥чно Ђнайбрудн≥шихї економ≥к - перенасиченн¤ х≥м≥чними, металург≥йними, г≥рнорудними виробництвами ≥з застар≥лими технолог≥¤ми. ¬ процес≥ сусп≥льного виробництва щор≥чно залучаЇтьс¤ приблизно 1,5 млрд. тон природних речовин. ¬ розрахунку на душу населенн¤ це складаЇ 30 т. “ак≥ велик≥ обс¤ги первинного ресурсовикористанн¤ зумовлен≥ екстенсивним характером експлуатац≥њ природно-ресурсного потенц≥алу. ќбс¤г накопичених в≥дход≥в добувноњ, енергетичноњ, металург≥йноњ та ≥нших галузей промисловост≥ дос¤гаЇ 15 млрд. т. ≥ продовжуЇ щор≥чно зб≥льшуватись б≥льш ¤к на м≥л`¤рд тон. ¬иснажуютьс¤ не в≥дновлюван≥ м≥нерально-сировинн≥ ресурси, ≥нтенсивно забруднюютьс¤ ірунти ≥ водойми, все б≥льшою к≥льк≥стю шк≥дливих х≥м≥чних речовин насичуЇтьс¤ пов≥тр¤ний басейн. Ќадм≥рне нарощуван≠н¤ галузей з високою питомою вагою водоспоживанн¤ привело до того, що вс≥ доступн≥ водн≥ ресурси опинилис¤ на меж≥ вичерпанн¤.

≤нтенсиф≥кац≥¤ землеробства, зб≥льшенн¤ техно≠ген≠≠ного навантаженн¤ на земельн≥ ресурси, безконтрольне застосуванн¤ засоб≥в х≥м≥зац≥њ в умовах низькоњ технолог≥чноњ культури призводить до прискореноњ деградац≥њ ірунт≥в, њх родючост≥.

Ќа територ≥њ ”крањни практично не залишилось водоносних п≥дземних горизонт≥в питного призначенн¤, де б не були ви¤влен≥ пестициди, н≥трати.

¬едучим принципом природокористуванн¤ стаЇ еколого - економ≥чний принцип, ¤кий передбачаЇ отриманн¤ максимального прибутку при м≥н≥мальних витратах ≥ м≥н≥мальних порушенн¤х природного середовища.

ѕри еколого - економ≥чному п≥дход≥ головною умовою розрахунк≥в Ї включенн¤ показника збитку, запод≥¤ного забрудненн¤ навколишнього середовища DW. “епер нер≥вн≥сть прийме вигл¤д (¬≤ + DW - ¬ƒ) > 0. ¬ цьому випадку дуже дорога малов≥дкидна технолог≥¤ може стати виг≥дн≥шою технолог≥њ, що забруднюЇ природу.

¬исока ¤к≥сть навколишнього середовища визначаЇ стан добробуту сусп≥льства, ¤к ≥ матер≥альн≥ блага, отриман≥ шл¤хом виробництва. ѕо шкал≥ ц≥нностей природн≥ блага по в≥дношенню до матер≥альних виход¤ть на перший план. “ому сусп≥льство повинне миритис¤ ≥з законом≥рним п≥двищенн¤м вартост≥ промисловоњ продукц≥њ, зумовленоњ високими платежами за природн≥ ресурси.  омпенсац≥Їю за це маЇ стати п≥двищенн¤ ¤кост≥ пов≥тр¤, води, ірунту та ≥нших компонент≥в соц≥оекосистеми.

¬ геоекосистемах ≥з антропогенним навантаженн¤м, близьким до граничного, ввод¤ть коеф≥ц≥Їнти геоеколог≥чноњ небезпеки, ¤кими регулюютьс¤ в залежност≥ в≥д показника антропогенн≥ впливи на довк≥лл¤. «б≥льшенн¤ коеф≥ц≥Їнта захищаЇ геоекосистему в≥д остаточного руйнуванн¤. ¬вод¤ть коеф≥ц≥Їнти ≥ дл¤ захисту геоекосистем, ¤к≥ мають рекреац≥йне значенн¤ чи ц≥нн≥ в науковому в≥дношенн≥.

ќхорона природи - задача нашого стол≥тт¤, проблема, що стала соц≥альною. —нову ≥ знову ми чуЇмо про небезпеку, що грозить навколишньому середовищу, але дотепер багато хто з нас вважають њхн≥й неприЇмноњ, але неминучим породженн¤м цив≥л≥зац≥њ ≥ думають, що ми ще встигнемо справитис¤ з вс≥ма утрудненн¤ми, що ви¤вилис¤.

ќднак вплив людини на навколишнЇ середовище прийн¤в загрозлив≥ масштаби. ўоб у корен≥ пол≥пшити положенн¤, знадобл¤тьс¤ ц≥леспр¤мован≥ ≥ продуман≥ д≥њ. ¬≥дпов≥дальна ≥ д≥юча пол≥тика стосовно навколишнього середовища буде можлива лише в тому випадку, ¤кщо ми нагромадимо над≥йн≥ дан≥ про сучасний стан середовища, обірунтован≥ знанн¤ про взаЇмод≥ю важливих еколог≥чних фактор≥в, ¤кщо розробить нов≥ методи зменшенн¤ ≥ запоб≥ганн¤ шкоди, наносимоњ ѕрирод≥ людиною.

¬икористана л≥тература:

ћ.  исельов Ђ≈колог≥чна компонента процесу державотворенн¤ї. –озбудова держави. є 7/8 1997 р.

—.  асатк≥н ЂЋюдина в XXI стол≥тт≥. ѕроблеми еколог≥њї. «нанн¤.  .1997р.

1

Ќазва: ≈коном≥чн≥ аспекти взаЇмод≥њ сусп≥льства ≥ природи
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (893 прочитано)