≤стор≥¤ ¬сесв≥тн¤ > јрх≥мед

јрх≥мед

јрх≥мед народивс¤ у 287 роц≥ до нашоњ ери у грецькому м≥ст≥ —≥ракузи, де ≥ прожив майже усе своЇ житт¤. …ого батьком був ‘≥д≥й, астроном при двор≥ правител¤ м≥ста √≥Їрона. ”чивс¤ јрх≥мед в ќлександр≥њ, де правител≥ ™гипту ѕтолемењ з≥брали найкращих грецьких вчених ≥ мислител≥в, а також заснували найб≥льшу у св≥т≥ б≥бл≥отеку.

ѕ≥сл¤ навчанн¤ в ќлександр≥њ јрх≥мед знову повернувс¤ в —≥ракузи й успадкував посаду свого батька. ќсновн≥ роботи јрх≥меда стосувалис¤ р≥зних практичних додатк≥в математики (геометр≥њ), ф≥зики, г≥дростатики ≥ механ≥ки. ” своњй робот≥ "ѕараболи квадратури" јрх≥мед обірунтував метод розрахунку площ≥ парабол≥чного сегмента, причому зробив це за дв≥ тис¤ч≥ рок≥в до в≥дкритт¤ ≥нтегрального обчисленн¤. ” прац≥ "ѕро вим≥р кола" јрх≥мед вперше обчислив число "п≥" - в≥дношенн¤ довжини кола до д≥аметра - ≥ дов≥в, що воно однакове дл¤ будь-¤кого кола. ћатематичний метод јрх≥меда, пов'¤заний з математичними роботами п≥фагор≥йц≥в ≥ з њхн≥ми роботами, а також з в≥дкритт¤ми сучасник≥в јрх≥меда, п≥дводив до п≥знанн¤ матер≥ального простору, до п≥знанн¤ теоретичноњ форми предмет≥в, що знаход¤тьс¤ в цьому простор≥, геометричноњ форми, до ¤коњ предмети б≥льш-менш наближаютьс¤ ≥ закони, ¤к≥ необх≥дно знати, щоб впливати на матер≥альний св≥т.

јрх≥мед вивчав сили, що рухають предмети або надають р≥вноваги, винаход¤чи нову галузь математики, у ¤к≥й матер≥альн≥ т≥ла, приведен≥ до њхньоњ геометричноњ форми, збер≥гають у той же час свою вагу. ÷¤ геометр≥¤ ваги ≥ стала рац≥ональною механ≥кою, статика, а також г≥дростатика, перший закон ¤коњ в≥дкрив јрх≥мед (закон, що носить його ≥м'¤), в≥дпов≥дно до ¤кого на т≥ло, занурене в р≥дину, д≥Ї сила, р≥вна ваз≥ вит≥сненоњ ним р≥дини.

¬≥доме слово "≈врика!" було вимовлено не в зв'¤зку з в≥дкритт¤м закону јрх≥меда, але з приводу закону питомоњ ваги метал≥в - в≥дкритт¤, що також належать с≥ракузькому вченому. ¬≥дпов≥дно до переказ≥в, один раз до јрх≥меда звернувс¤ правитель —≥ракуз. ¬≥н наказав перев≥рити, чи в≥дпов≥даЇ вага золотоњ корони ваз≥ в≥дпущеного на нењ золота. ƒл¤ цього јрх≥мед зробив два злитки: один ≥з золота, ≥нший з≥ ср≥бла, кожний такоњ ж ваги, що ≥ корона. ѕот≥м по черз≥ поклав њх у посудину з водою, в≥дзначив, на ск≥льки п≥дн¤вс¤ њњ р≥вень. ќпустивши в посудину корону, јрх≥мед встановив, що њњ об'Їм перевищуЇ обс¤г злитка.

јрх≥мед створив ≥ перев≥рив теор≥ю п'¤ти механ≥зм≥в, в≥домих у наш час та ≥менованих "простими механ≥змами". ÷е - важ≥ль ("ƒайте мен≥ точку опори, - говорив јрх≥мед, - ≥ ¤ зрушу «емлю"), клин, блок, неск≥нченний гвинт ≥ леб≥дка. ¬инах≥д неск≥нченного гвинта п≥дштовхнув його до винаходу болта, сконструйованого з гвинта ≥ гайки.

” 212 роц≥ до нашоњ ери при оборон≥ —≥ракуз в≥д римл¤н п≥д час другоњ ѕ≥вн≥чноњ в≥йни јрх≥мед сконструював к≥лька бойових машин, що дозволили город¤нам в≥дбивати атаки переважаючих сил римл¤н прот¤гом майже трьох рок≥в. ќдн≥Їю з них стала система дзеркал, за допомогою ¤коњ Їгипт¤ни змогли спалити римський флот. јрх≥мед загинув п≥д час облоги —≥ракуз: його убив римський воњн у той момент, коли вчений був поглинутий пошуками вир≥шенн¤ черговоњ проблеми.

«авоювавши —≥ракузи, римл¤ни так ≥ не стали власниками праць јрх≥меда. “≥льки через багато стол≥ть вони були ви¤влен≥ Ївропейськими вченими. Ќа могил≥ јрх≥меда була встановлена плита з зображенн¤м кул≥ ≥ цил≥ндра.

1

Ќазва: јрх≥мед
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (1071 прочитано)