≤стор≥¤ ¬сесв≥тн¤ > Ѕ≥тники, ≥стор≥¤ виникненн¤

Ѕ≥тники, ≥стор≥¤ виникненн¤

У ” 1817 роц≥ Увеликий утоп≥стФ ( по визначенню ≈нгельса ) јнри —ен-—имон у У Ћист≥ јмериканцюФ послав за океан св≥й вистражданий УкрикФ: У Ќароду мало любити волю, щоб бути в≥льним, - йому насамперед необх≥дне п≥знанн¤ вол≥. —тар≥ ≥дењ постар≥ли ≥ не можуть помолод≥ти, нам потр≥бн≥ нов≥! У

ѕрот¤гом п≥втора стол≥ть дл¤ кожного обивател¤ —тарого —в≥тла ≥снувала сво¤ ¬елика јмериканська ”топ≥¤, у самих райдужних снах ¤вл¤вша¤с¤ казковою крањною необмежених можливостей. ¬елика јмериканська ћр≥¤ будоражила фантаз≥ю американц≥в. ѕройшло п≥втора стор≥чч¤, перш н≥ж стар≥ ≥дењ постар≥ли до такого ступен¤, що нов≥ не могли не з'¤витис¤. ¬елика ”топ≥¤ перестала залучати Ївропейц≥в, а ¬елика ћр≥¤ трансформувалас¤ до невп≥знанност≥, перетворивши дл¤ багатьох у —трашний —он.

У ѕотр≥бно, щоб св≥т заповнили мандр≥вники з рюкзаками, що в≥дмовл¤ютьс¤ п≥дкор¤тис¤ загальн≥й вимоз≥ споживанн¤ продукц≥њ, по ¤кому люди повинн≥ працювати заради прив≥лею споживати все це барахло, що њм насправд≥ зовс≥м н≥ до чого... ѕеред≥ мною встаЇ гранд≥озне баченн¤ рюкзачной революц≥њ, тис¤ч≥ ≥ нав≥ть м≥льйон≥в молодих американц≥в подорожують з рюзаками за спиною, п≥дн≥маютьс¤ в гори, пишуть в≥рш≥, що приход¤ть њм у голову, потоиу що вони добр≥ ≥, робл¤чи дивн≥ вчинки, вони п≥дтримують в≥дчутт¤ в≥чноњ вол≥ в кожного, у вс≥х живих ≥стот...Ф - ƒжек  еруак був першим письменником, що сформулював ≥ провозгласили т≥Їњ ≥дењ, що в≥дразу ж були уз¤т≥ на озброЇнн¤ самим революц≥йним покол≥нн¤м јмерики ’’ стор≥чч¤, Урозбитим покол≥нн¤мФ, б≥тниками.

У Ѕитничество почалос¤ десь у 1944-45 роках, коли зустр≥лис¤ ƒжек  еруак, ¬≥ль¤м Ѕерроуз, ¤ ≥ ще некотрые з наших друз≥в, ¤ких ми знаЇмо дотепер, - згадуЇ јллен √инзберг. - Ѕерроуз тод≥ вже писав,  еруак уже був поетом ≥ письменником, автором дек≥лькох книг, ми були молод≥. ѕрот¤гом дек≥лькох наступного рок≥в ми експериментували з такими пон¤тт¤ми ¤к УдружбаФ, Упочутт¤ сп≥льност≥Ф, Унове баченн¤Ф, Унова св≥дом≥стьФ. ѕочаток п'¤тидес¤тих - поворотний пункт,, коли вс≥ особист≥ думки ставали сусп≥льними, а з 1945 -го - духовне зв≥льненн¤, пот≥м зв≥льненн¤ слова в≥д цензури в 1950-55 р. ” 1955-62 слово йде до читача.Ф

“ак≥ основн≥ дати славноњ ≥ героњчноњ ≥стор≥њ б≥тник≥в.

–од≥ноњ Упокол≥нн¤ розбитихФ стала  ал≥форн≥¤, сама благодатна частина јмерики, що дала св≥ту спуст¤ два дес¤тил≥тт¤ ƒжими ’ендрикса ≥ ƒженис ƒжоплин, У Greatful DadФ, Уƒжефферсон ≈йрплейнФ ≥ психоделический дол¤, що стала м≥сцем зйомок самого культового ф≥льму божев≥льних 70-х - У«абриски ѕойнтФ ћикеланджело јнтониони. —ан-‘ранциско ще не перетворивс¤ в гомосексуальну ћекку, де W.A.S.P. знаход¤тьс¤ в ¤вн≥й меншост≥. ўе далеко було до Учас≥в ’арви ћилкаФ, першого в јмериц≥ УблакитногоФ мера, убитого в≥дразу ж п≥сл¤ обранн¤ на цю посаду. јле вже тод≥ —ан-‘ранциско перетворивс¤ в культурну столицю “ихоокеанського узбережж¤ —получених Ўтат≥в.

” 1953 роц≥ починаючий поет Ћоуренс ‘ерлингетти почав видавати невеликий журнальчик за назвою УCity LightsФ( У¬огн≥ великого м≥стаФ, алюз≥¤ на знаменитий ф≥льм „апл≥на ), а через два роки на  оламбус, центральн≥й вулиц≥ —ан-‘ранциско при видавництв≥ була в≥дкрита однойменна книгарн¤, де ≥ стали продаватис¤ перш≥ книги б≥тник≥в, сам≥ знаменит≥ з ¤кий - зб≥рник прозањчних фрагмент≥в, есе, новел ≥ медитац≥й ƒжека  еруака УЌа дороз≥Ф(1957) ≥ поема јллена √инзберга У рикФ (1955), своЇр≥дний ман≥фест руху. заборонений незабаром до продажу.

C самого початку битничество оформивс¤ не ст≥льки ¤к л≥тературний чи художн≥й плин, а ¤к досить агресивно ( можна сказати - экстремистски ) набудоване ≥деолог≥чне угрупованн¤, що харчувало в≥дом≥ - т≥льки входили знову в моду - симпат≥њ до марксизму ( синтезований фрейдо-марксизм були вже на п≥дход≥ ), рос≥йському анарх≥зму ( з цього приводу масово перевидавалис¤  ропоткин, Ѕакунин ), рос≥йськоњ ∆овтневоњ революц≥њ (д≥дусь Ћен≥н? „ому б ≥ немаЇ!) ≥ троцьк≥зму одночасно (в одному т≥льки —ан-‘ранциско дотепер ≥снуЇ не менше дес¤тка троцьк≥стських газет ≥ журнал≥в!). якщо до цього додати протест ( активний протест) проти американськоњ зовн≥шньоњ пол≥тики, американського Усусп≥льноњ думкиФ ≥ Усусп≥льноњ морал≥Ф, а також проти св¤та св¤тих - американського способу житт¤, то можна представити, ¤к заманливо вигл¤дала ц¤ У л≥вацькаФ ≥деолог≥чна м≥шанина в очах ≥нтелектуальноњ молод≥.

Ќе випадково ƒжон „иарди у своњй знаменит≥й статт≥ У≈п≥таф≥¤ розбитимФ, по¤снюючи наст≥льки масовий усп≥х б≥тник≥в, писав, що У у молод≥ Ї вс≥ п≥дстави дл¤ того, щоб бунтувати проти нашого американського самовдоволенн¤. ўодн¤ вставати о п≥в на сьому, у в≥сьмох в≥дзначатис¤ в табельника, у п'¤ть повертатис¤ додому ≥ дивитис¤ куплений на виплат телев≥зор, - такий спос≥б житт¤ навр¤д чи може спокусити молодоњ людини.Ф

ћолодоњ людини 50-х спокусив бунт, ну звичайно ж бунт! ÷е ж так весело!  онформ≥зм п≥сл¤воЇнноњ јмерики, що загострилис¤ класов≥ протир≥чч¤ (пророча посм≥шка старовини ћаркса!) ≥ економ≥чний пресинг, на думку критика √ерберта √олда, привели до того, що б≥тники Усам≥ вз¤ли себе за шиворот ≥ викинули ≥з сусп≥льстваФ. ѓх Упафос запереченн¤Ф дос¤г во≥стину Ума¤ковськФ масшабов: У√еть вашу владу, геть вашу рел≥г≥ю, геть вашу любов!Ф

ўо стосуЇтьс¤ любов≥, то б≥тники теж мали, що запропонувати зам≥сть. —ексуальний бунт став самою радикальною формою протесту проти Усусп≥льноњ морал≥Ф, Унетрадиц≥йнаФ сексуальна ор≥Їнтац≥¤ ставала модноњ в колах ≥нтелектуал≥в.

Ќе випадковий був ≥ виб≥р культових ф≥гур б≥тник≥в: ”олт ”итмен, “омас ¬улф, √енр≥ ћ≥ллер. –озвиваючи гомосексуальну естетику ”итмена, продовжуючи традииции исповедальности, властив≥ ¬улфу, ≥ гипертрофиру¤ УбруднийФ натурал≥зм ћ≥ллера, багато хто з них зробили сексуальн≥ перверсии темою своњх добутк≥в. Ёстетизаци¤ чолов≥чого, мужнього, брутального характеру ≥ вигл¤ду найб≥льше ¤скраво выдел¤етсс¤ в ранн≥й поез≥њ √инзберга:

ћолодий п≥дручний з'њв бутерброд,

в≥дкинув брудний пакет ≥ праздно

сидить ще к≥лька довгих хвилин.

Ќа ньому штани ≥з сарж≥, в≥н голий

до по¤са, на голов≥ в нього

жовт≥ волосс ≥ засалена,

але все-таки ¤скрава червона кепка.

¬≥н л≥ниво сидить на сходах,

притуленоњ до вершини кладки,

в≥н широко розставив кол≥на...

” своЇму протест≥, у своњй агресивност≥, у своњх фантаз≥¤х б≥тники зайшли занадто далеко. ƒж. “айтелл писав у книз≥ УЌагие ангелиФ, самому серйозному, мабуть, досл≥дженн≥ на цю тему, що вони починали з того, що Урозгл¤дали себе ¤к знедолен≥ сусп≥льства, що поклон¤Їтьс¤ ворож≥й культур≥, ¤к пров≥сник≥в нового в≥дношенн¤ до того, що вважати розсудливим ≥ етичноњ, ¤к художник≥в, що д≥ють лише дл¤ самих себе ≥ не шукають визнанн¤ ≥ славиФ.

Ќапевно, вони ≥ впр¤мь не могли нав≥ть мр≥¤ти про ту славу, що прийшла до них так легко, так швидко. Ћ≥тературн≥ читанн¤, що вв≥йшли в звичай, у п≥двалах будинк≥в, що пустували, де селилис¤ т≥, що з≥бралис¤ з ус≥х к≥нц≥в јмерики Урозбит≥Ф, швидко прињлис¤ ≥ набридли ≥ публ≥ц≥, ≥ самим поетам...

—ерце зупинилос¤,

ўе раз закурюю

ƒумаю про ƒ≥лане “омаса,

ƒжон≥  ≥тсе, ћарио Ћанца, ≥нших

божев≥льних.

 овтаю траву.

«анурююс¤ в баченн¤.

Ѕачу Ћик Ѕожий.

”мираю.

—пробуйте ¤к-небудь

зробити це...

Уя люблю божев≥льних, таких, котр≥ скажено хочуть жити, скажено хочуть говорити, скажено хочуть вр¤туватис¤, котрые хочуть мати ус≥ в≥дразу, що н≥коли не поз≥хають ≥ н≥коли не говор¤ть пошлостей, а завжди гор¤ть, гор¤ть, гор¤тьФ, - говорить герой  еруака.

УЅуддизм, практика медитац≥њ, психоделики, в≥дкрит≥ форми в≥рша... ÷е був пошук б≥льш в≥дкритого, досл≥дженн¤ його границь.  еруак Угор≥вФ мистецтвом ≥ попивав. Ѕерроуз експериментував з морф≥Їм ≥ незабаром, до нещаст¤, ут¤гс¤. ћи ус≥ небагато покурювали мар≥хуану, роки з 45-гоФ, - згадуЇ √инзберг.

Ѕ≥тники вз¤ли занадто високий УакордФ, њхн≥й протестуюч≥ голоси були так голосн≥, так надривн≥, що зрештою з≥рвалис¤ на фальцет. ¬они змогли запропонувати своЇму покол≥нню т≥льки один спос≥б боротьби ≥з сусп≥льством, з ¤кого вони викинули себе за шиворотФ, - в≥дх≥д в≥д нього, в≥дх≥д у себе, у У≥нш≥ сфериФ, у дзен-буддизм, уФрад≥сну злочинн≥стьФ(ƒж. еруак), у зухвалу-навмисну гомосексуальность ≥ наркотики (”.Ѕерроуз, що проголосив, що Укращий ¬их≥д це ¬х≥дФ)...

—имволично назва роману  еруака - УЌа дороз≥Ф. ƒорога (пригадуютьс¤ ф≥льми ¬ендерса й јнтониони ) - це неск≥нченна ≥ безглузда утеча в≥д благополучч¤ буржуазного побуту, в≥д пуританства ≥ св¤тенництва Усусп≥льноњ морал≥Ф, в≥д традиц≥й цив≥л≥зац≥њ споживанн¤, утеча куди завгодно, у н≥куди...

„аси були развеселые. ”же п≥д≥рвали атомну бомбу.. ”жу щосили лютувала УхолоднаФ в≥йна ≥ сенатор ћаккарти з товариш≥, що таврували ≥ знищували щосили Укомун≥стичну чумуФ ≥ Учервону заразуФ (до таким минулому прил≥чен≥ наркотики, гомосексуал≥зм, а п≥зн≥ше ≥ рок-н-рол). ј отут саме, дуже вчасно ≥ до реч≥,  ен  изи, майбутн≥й автор Уѕольоту над гн≥здом зозул≥Ф, в≥дкрив можлив≥сть немедикаментозного застосуванн¤ сильного галлюциногена Ћ—ƒ, що ран≥ше застосовувалос¤ в псих≥атр≥њ дл¤ л≥куванн¤ ман≥акальних психоз≥в. —аме на цих Утаблетках в≥д житт¤Ф, осп≥ваних УBeattlesФ у п≥сн≥ У Ћюси в небесах з алмазамиФ, ≥ вир≥с вигадливий рахитичный виродок - американське авангардне мистецтво... јмериц≥ сто¤ла в≥йна у ¬'Їтнаму ≥ студентськ≥й революц≥њ (≥ та, ≥ ≥нша зак≥нчилис¤ поразкою)...

—оплива¤ романтика  еруака була з захватом прийн¤та першими хиппи, що довели њњ до абсурду. Ѕезглузд≥ худосочн≥ Укв≥тиФ, довговолос≥ Унепротивленц≥Ф, велелюбн≥ пациф≥сти з њх прим≥тивним УMake love not war!Ф, адепти Ув≥льноњ любов≥Ф - ус≥ вони ірунтовно потоптали американськ≥ дороги з рюкзаками за спиною, понаписали к≥лограми в≥рш≥в, наробили купи любов≥, насовершали дивних ≥ неспод≥ваних учинк≥в...(—пуст¤ дес¤тил≥тт¤ Урюкзачна¤ революц≥¤Ф глухою луною в≥дгукнулас¤ й у –ад¤нському —оюз≥ - т≥ ж рюкзаки, т≥Їњ ж дороги, майже такий же УкомсомольськийФ запал, такоњ ж убог≥  аэспэшные п≥сеньки, намету, багатт¤ ≥ привали. ќт т≥льки гомосексуал≥сти, наркотики ≥ рок-н-рол були трохи п≥зн≥ше!)

1	2

Ќазва: Ѕ≥тники, ≥стор≥¤ виникненн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (1111 прочитано)