Ѕ∆ƒ > «в≥тн≥сть орган≥зац≥й ≥ п≥дприЇмств з питань охорони прац≥

«в≥тн≥сть орган≥зац≥й ≥ п≥дприЇмств з питань охорони прац≥

¬ласник зобов'¤заний ≥нформувати прац≥вник≥в про стан охорони прац≥, причини авар≥й, нещасних випадк≥в ≥ профес≥йних захворювань та про заходи, ¤ких вжито дл¤ њх усуненн¤ та дл¤ забезпеченн¤ на п≥дприЇмств≥ умов ≥ безпеки прац≥ на р≥вн≥ нормативних вимог.

ƒержавн≥ органи управл≥нн¤ охороною прац≥ ≥нформують населенн¤ ”крањни, в≥дпов≥дного рег≥ону, прац≥вник≥в галуз≥ та трудов≥ колективи про реал≥зац≥ю державноњ пол≥тики з охорони прац≥, виконанн¤ нац≥ональних, територ≥альних чи галузевих програм з цих питань, про р≥вень ≥ причини авар≥йност≥, виробничого травматизму ≥ профес≥йних захворювань, про виконанн¤ своњх р≥шень щодо охорони житт¤ та здоров'¤ прац≥вник≥в.

Ќа державному р≥вн≥ ведетьс¤ Їдина державна статистична зв≥тн≥сть з питань охорони прац≥.

Ќа п≥дприЇмств≥ з к≥льк≥стю працюючих 50 ≥ б≥льше чолов≥к р≥шенн¤м трудового колективу може створюватис¤ ком≥с≥¤ з питань охорони прац≥.

 ом≥с≥¤ складаЇтьс¤ з представник≥в власника, профсп≥лок, уповноважених трудового колективу, спец≥ал≥ст≥в з безпеки, г≥г≥Їни прац≥ ≥ представник≥в ≥нших служб п≥дприЇмства.

“ипове положенн¤ про ком≥с≥ю з питань охорони прац≥ п≥дприЇмства затверджуЇтьс¤ ƒержавним ком≥тетом ”крањни по нагл¤ду за охороною прац≥ за погодженн¤м з профсп≥лками.

–≥шенн¤ ком≥с≥њ мають рекомендац≥йний характер.

¬ласник повинен проводити розсл≥дуванн¤ та вести обл≥к нещасних випадк≥в, профес≥йних захворювань ≥ авар≥й в≥дпов≥дно до положенн¤, ¤ке розробл¤Їтьс¤ ƒержавним ком≥тетом ”крањни по нагл¤ду за охороною прац≥ за участю профсп≥лок ≥ затверджуЇтьс¤  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.

–озсл≥дуванн¤ проводитьс¤ за участю представника профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ, членом ¤коњ Ї потерп≥лий, а у випадках, передбачених законодавством, також за участю представник≥в орган≥в державного нагл¤ду, управл≥нн¤ охороною прац≥ та профсп≥лок.

«а п≥дсумками розсл≥дуванн¤ нещасного випадку або профес≥йного захворюванн¤ власник складаЇ акт за встановленою формою, один прим≥рник ¤кого в≥н зобов'¤заний видати потерп≥лому або ≥нш≥й за≥нтересован≥й особ≥ не п≥зн≥ше трьох дн≥в з моменту зак≥нченн¤ розсл≥дуванн¤.

” раз≥ в≥дмови власника скласти акт про нещасний випадок або профес≥йне захворюванн¤ чи незгоди потерп≥лого або ≥ншоњ за≥нтересованоњ особи ≥з зм≥стом акта питанн¤ вир≥шуЇтьс¤ у пор¤дку, передбаченому законодавством про розгл¤д трудових спор≥в. ќргани по розгл¤ду трудових спор≥в при необх≥дност≥ одержують в≥дпов≥дний висновок представника органу державного нагл¤ду, або органу державного управл≥нн¤ охороною прац≥, або профсп≥лкового органу.

¬ласник створюЇ на п≥дприЇмств≥ службу охорони прац≥. “ипове положенн¤ про цю службу затверджуЇтьс¤ ƒержавним ком≥тетом ”крањни по нагл¤ду за охороною прац≥.

Ќа п≥дприЇмств≥ виробничоњ сфери з к≥льк≥стю працюючих менше 50 чолов≥к функц≥њ ц≥Їњ служби можуть виконувати в пор¤дку сум≥сництва особи, ¤к≥ мають в≥дпов≥дну п≥дготовку.

—лужба охорони прац≥ п≥дпор¤дковуЇтьс¤ безпосередньо кер≥вников≥ п≥дприЇмства ≥ прир≥внюЇтьс¤ до основних виробничо-техн≥чних служб.

—пец≥ал≥сти з охорони прац≥ мають право видавати кер≥вникам структурних п≥дрозд≥л≥в п≥дприЇмства обов'¤зков≥ дл¤ виконанн¤ приписи щодо усуненн¤ на¤вних недол≥к≥в, одержувати в≥д них необх≥дн≥ в≥домост≥, документац≥ю ≥ по¤сненн¤ з питань охорони прац≥, вимагати в≥дстороненн¤ в≥д роботи ос≥б, ¤к≥ не пройшли медичного огл¤ду, навчанн¤, ≥нструктажу, перев≥рки знань ≥ не мають допуску до в≥дпов≥дних роб≥т або не виконують норматив≥в з охорони прац≥; зупин¤ти роботу виробництв, д≥льниць, машин, механ≥зм≥в, устаткуванн¤ та ≥нших засоб≥в виробництва у раз≥ порушень, ¤к≥ створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих; надсилати кер≥вников≥ п≥дприЇмства поданн¤ про прит¤гненн¤ до в≥дпов≥дальност≥ прац≥вник≥в, ¤к≥ порушують вимоги щодо охорони прац≥. ѕрипис спец≥ал≥ста з охорони прац≥ може скасувати лише кер≥вник п≥дприЇмства.

Ћ≥кв≥дац≥¤ служби охорони прац≥ допускаЇтьс¤ лише у раз≥ л≥кв≥дац≥њ п≥дприЇмства.

”с≥ прац≥вники при прийн¤тт≥ на роботу ≥ в процес≥ роботи проход¤ть на п≥дприЇмств≥ ≥нструктаж (навчанн¤) з питань охорони прац≥, поданн¤ першоњ медичноњ допомоги потерп≥лим в≥д нещасних випадк≥в, про правила повед≥нки при виникненн≥ авар≥й зг≥дно з типовим положенн¤м, затвердженим ƒержавним ком≥тетом ”крањни по нагл¤ду за охороною прац≥.

ѕрац≥вники, зайн¤т≥ на роботах з п≥двищеною небезпекою або там, де Ї потреба у профес≥йному добор≥, повинн≥ проходити попереднЇ спец≥альне навчанн¤ ≥ один раз на р≥к перев≥рку знань в≥дпов≥дних нормативних акт≥в про охорону прац≥. ѕерел≥к таких роб≥т затверджуЇтьс¤ ƒержавним ком≥тетом ”крањни по нагл¤ду за охороною прац≥.

ѕосадов≥ особи зг≥дно з перел≥ком, затвердженим ƒержавним ком≥тетом ”крањни по нагл¤ду за охороною прац≥, до початку виконанн¤ своњх обов'¤зк≥в ≥ пер≥одично один раз на три роки проход¤ть у встановленому пор¤дку навчанн¤, а також перев≥рку знань з охорони прац≥ в органах галузевого або рег≥онального управл≥нн¤ охороною прац≥ з участю представник≥в органу державного нагл¤ду та профсп≥лок.

ƒопуск до роботи ос≥б, ¤к≥ не пройшли навчанн¤, ≥нструктаж ≥ перев≥рку знань з охорони прац≥, заборон¤Їтьс¤.

” раз≥ незадов≥льних знань з питань охорони прац≥ прац≥вники повинн≥ пройти повторне навчанн¤.

Ќа проханн¤ прац≥вника проводитьс¤ додатковий ≥нструктаж з питань охорони прац≥.

ћ≥н≥стерство осв≥ти ”крањни орган≥зовуЇ вивченн¤ основ охорони прац≥ в ус≥х навчальних закладах системи осв≥ти, а також п≥дготовку та п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ спец≥ал≥ст≥в з охорони прац≥ з урахуванн¤м особливостей виробництва в≥дпов≥дних галузей народного господарства за програмами, погодженими з ƒержавним ком≥тетом ”крањни по нагл¤ду за охороною прац≥.

1

Ќазва: «в≥тн≥сть орган≥зац≥й ≥ п≥дприЇмств з питань охорони прац≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (1232 прочитано)