≤стор≥¤ ¬сесв≥тн¤ > ™гипет —тародавн≥й Ц рабовласницька держава на ѕн.-—х. јфрики

™гипет —тародавн≥й Ц рабовласницька держава на ѕн.-—х. јфрики

≤стор≥¤.

«аселенн¤ територ≥њ ™гипту в≥дбувалос¤ в пер≥од палеол≥ту (долини Ќ≥лу Ц за час≥в неол≥ту). ¬ умовах ™гипту людське сусп≥льство рано дос¤гло такого р≥вн¤ розвитку, коли зТ¤вивс¤ додатковий продукт. ™гипетський народ, ¤к етн≥чна сп≥льн≥сть склавс¤ з м≥сцевих племен протосем≥т≥в, бербер≥в ≥ кушит≥в. «начно розвинулис¤ ремесла, торг≥вл¤, виникло чимало нових м≥ст ≥ розрослис¤ стар≥. ѕрагнучи ослабити жрецтво ≥ номову знань, јменхотеп ≤V запровадив зам≥сть культу верховного бога јмона загальнодержавного культ бога јтона, ¤кого мали вшановувати не лише Їгипт¤ни, а й п≥дкорен≥ народи.

¬ середин≥ 10 ст. до н.е. ™гипет завоювали л≥в≥йц≥. ” 2-й ѕол. 8 ст. до н.е. ™гипет п≥дпав п≥д владу  уму, 671 до н.е. був завойований јссир≥Їю. Ќове об'Їднанн¤ крањни в≥дбулос¤ 664 до н.е. за правл≥нн¤ ’’V≤ сањськоњ династ≥њ. ” той час ™гипет встановив т≥сн≥ торг≥вельн≥ звТ¤зки з крањнами —х. —ередземноморТ¤. ” 525 до н.е. ™гипет п≥дкорили перси ≥ включили до складу ѕерськоњ ≥мпер≥њ. Ѕлизько 404 до н.е. ™гипет тимчасово став незалежним. ѕ≥сл¤ смерт≥ јлександра ћакедонського ™гиптом правила династ≥¤ ѕтоломењв. ” 30 до н.е. крањну завоювали —тародавн≥й –им, ¤кий перетворив њњ на свою пров≥нц≥ю. ѕ≥сл¤ под≥лу –имськоњ ≥мпер≥њ 395 до н.е. ™гипет став пров≥нц≥Їю —х≥дноњ –имськоњ ≥мпер≥њ (¬≥зант≥њ).

¬ 619 до н.е. ™гипет захопила ѕерс≥¤, 639-642 Ц араби.

јрх≥тектура

јрх≥тектура ™гипту у своЇму розвитку пройшла к≥лька етап≥в. ” 5-4 тис. до н.е. споруджувалис¤ пр¤мокутн≥ в план≥ буд≥вл≥ з дерева та сирцевоњ цегли. ¬ пер≥од –аннього царства значне м≥сце належало арх≥тектур≥, повТ¤зан≥й з культом померлих. ƒл¤ похованн¤ знат≥ й фараон≥в будували труни з масштаби Ц пр¤мокутн≥ в план≥ наземн≥ гробниц≥. ¬ пер≥од —тародавнього царства дл¤ похованн¤ фараон≥в споруджували гранд≥озн≥ п≥рам≥ди. —кладалис¤ типи храм≥в з пр¤мокутними залами, стел≥ ¤ких опиралис¤ на масивн≥ 4-гранн≥ стовпи, та ≥н. ’рами, присв¤чен≥ богу сонц¤ –а, пр¤мокутн≥ в план≥, з в≥дкритим подв≥рТ¤м ≥з св¤тилищем та обел≥ском. ¬ епоху —ередньов≥чного царства арх≥тектура втратила колишню гранд≥озн≥сть. ѕ≥рам≥ди вже мали т≥льки камТ¤ний каркас≥в ст≥н, пром≥жки м≥ж ¤кими заповнювалис¤ цеглою, п≥ском, уламками каменю. ћасштаби поступилис¤ м≥сцевим скельним гробниц¤м, вх≥д до ¤ких оформлювали у вигл¤д≥ портика з 2 або 4 колонами. ќстанн≥ широко використовувались при буд≥вництв≥ поминальних храм≥в, ¤к≥ часто в≥докремлювалис¤ в≥д гробниц≥. –озширилос¤ буд≥вництво ≥ригац≥йних споруд, зростали й розвивалис¤ м≥ста ( ахун та ≥н.). ¬ пер≥од Ќового царства створювалис¤ гранд≥озн≥ храмов≥ комплекси. “огочасний храм складавс¤ ≥з св¤тилища, г≥постильного (колонного) залу й замкненого подв≥рТ¤, оточеного колонадою та двома масивними п≥лонами з одним входом посередин≥.

¬ пер≥од правл≥нн¤ фараона јменхотепа IV (≈хнатона) було збудовано нову столицю ™гипту Ц јхетатон (к≥н. 15 ст. до н.е.). “радиц≥њ епохи јменхотепа продовжували його наступники. ¬ 2-й ѕол. 14 ст. до н.е. розширилось храмове буд≥вництво; знову запанував скельний тип храму (¬еликий храм –амсеса ≤≤ в јбу-—≥мбел≥). ¬ ѕ≥зн≥й пер≥од та в елл≥н≥стичному ™гипт≥ споруджено р¤д своЇр≥дних храм≥в. ѕ≥сл¤ завоюванн¤ ™гипту арабами в його арх≥тектур≥ формуютьс¤ риси арабськоњ культури.

јрх≥тектура значною м≥рою живилас¤ рел≥г≥йними у¤вленн¤ми, особливо культом померлих. ÷им зумовлена м≥фолог≥чна тематика рельЇфних ≥ живописних композиц≥й, що вкривають с≥ни й стел≥ храм≥в та гробниць, а також скульптури.

‘араон “утмос ≤≤≤ будував в  арнац≥ б≥льше за своњх попередник≥в. Ќайвизначн≥ша його споруда Ц арх≥тектурний комплекс у сх≥дн≥й частин≥ храмового ансамблю.  омплекс складаЇтьс¤ з великоњ зали дл¤ св¤т ≥ численних допом≥жних прим≥щень навколо нењ. —ама зала розд≥лена на пТ¤ть проход≥в Ц неф≥в. ÷е перший в ≥стор≥њ приклад плануванн¤ соборного типу: дах головного нефа спираЇтьс¤ на п≥двищен≥ опори й тому п≥дноситьс¤ над стелею ≥нших неф≥в Ц корабл≥в. —в≥тло проникаЇ до зали через розм≥щен≥ в головному неф≥ в≥кна. ¬исока стел¤ пофарбована в син≥й кол≥р ≥ прикрашена золотими з≥рками. ≤нш≥, вужч≥ нефи, в≥дмежован≥ один в≥д одного чотиригранними стовпами, вкритими барельЇфами.

ѕрим≥щенн¤ навколо зали й мол≥льн≥ теж прикрашен≥ на диво витонченими рельЇфами.

«а наказом фараон≥в —ет≥ ≤ та –амсеса ≤≤ споруджена величезна (њњ розм≥ри 102 х 53 м) прекрасна колонна зала, ¤ка вважаЇтьс¤ одним ≥з наймонументальн≥ших ≥нтерТЇр≥в арх≥тектури —тародавнього ™гипту. ѕовздовж ос≥ зали зд≥ймаЇтьс¤ подв≥йна колонна галере¤ јменхотепа ≤≤≤. висота колон (усього њх 134) с¤гаЇ 23 м. —тел¤, п≥дтримувана колонами, п≥дноситьс¤ над сус≥дн≥ми прогонами на 10 м. «в≥дси св≥тло проникаЇ всередину споруди через в≥кна з камТ¤ними гратами. Ќа кап≥тел≥ колон у форм≥ розкритих кв≥т≥в пап≥русу падав могутн≥й пот≥к сон¤чного св≥тла.  ап≥тел≥ ≥нших колон, ¤к≥ Дховалис¤Ф в нап≥втемр¤в≥, мали форму нерозкритих бутон≥в.  олони, ¤к ≥ ст≥ни зали, вкрит≥ кольоровими барельЇфами ззовн≥.

 ультура —тародавнього ™гипту значною м≥рою вплинула на ≥сторичний ≥ культурний розвиток народ≥в ѕередньоњ јз≥њ, античноњ √рец≥њ та —тародавнього –иму. –емесла ™гипту (ткацтво, гончарство, металообробка, суднобудуванн¤, виготовленн¤ скла), елементи наукових знань, що сформувалис¤ тут, стали основою подальшого розвитку св≥товоњ культури.

¬≥д Їгипт¤н Ївропейц≥ отримали назви 12 зод≥акальних суз≥рТњв, сон¤чний календар (основа так званого ёл≥анського календар¤), навчилис¤ визначати площу кола, обТЇм зр≥заноњ п≥рам≥ди, площу поверхн≥ п≥вкул≥, вз¤ли немало рецепт≥в л≥кувальних засоб≥в, д≥зналис¤ про ц≥лющ≥ властивост≥ рослин ≥ м≥нерал≥в, особливост≥ д≥¤льност≥ людського орган≥зму. «г≥дно з античною традиц≥ю багато видатних грек≥в побудували в ™гипт≥ й перейн¤лис¤ його мудр≥стю. —еред них називають —олона, ѕ≥фагора, ‘алеса, √екате¤ ћ≥летського. ѕлутарх спов≥щаЇ, що ™вдокс вчивс¤ у  сенофона з ћемф≥са, —олон Ц у —онх≥та ≥з —ањса, ѕ≥фагор Ц у гел≥опол≥та ќйнуфе¤.

—тебло пап≥русу, бутон його кв≥тки та сама кв≥тка стають попул¤рними мотивами ≥ в арх≥тектур≥ —тародавнього ™гипту.  в≥тка пап≥русу, ¤к ≥ св¤щенна зм≥¤, була символом Ќижнього ™гипту. ‘орма колон у храмах нагадувала вТ¤занку стебел пап≥русу, кап≥тел≥ колон мали форму розкритоњ кв≥тки або закритого бутона кв≥тки пап≥русу, крони пальми, голови божества.

™гипетська монументальна арх≥тектура, ориг≥нальна скульптура, витончений живопис, м≥фолог≥¤, рел≥г≥¤, рел≥г≥йно-ф≥лософська та св≥тська поез≥¤ ≥ проза ¤к довершене вт≥ленн¤ людського духу прикрашають скарбницю св≥товоњ культури.

1

Ќазва: ™гипет —тародавн≥й Ц рабовласницька держава на ѕн.-—х. јфрики
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (1155 прочитано)