≤стор≥¤ ¬сесв≥тн¤ > «аконодавча база розвитку с≥льськоњ кооперац≥њ в –ос≥йськ≥й ≥мпер≥њ 19-20 ст.

«аконодавча база розвитку с≥льськоњ кооперац≥њ в –ос≥йськ≥й ≥мпер≥њ 19-20 ст.

ѕроблема ур¤довоњ пол≥тики –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ щодо кооперац≥њ Ї одним ≥з основних питань досл≥дженн¤ њњ законодавчоњ бази. ’арактер, м≥сце ≥ роль кооперац≥њ в соц≥ально-економ≥чному житт≥ сусп≥льства визначилис¤ характером державноњ законотворчост≥.

ƒо початку XX стол≥тт¤ д≥¤льн≥сть кооперативних товариств у царськ≥й –ос≥њ не виходила за меж≥ суто внутр≥шн≥х матер≥ально-орган≥зац≥йних питань, оск≥льки кооперативний рух, ¤к правило, очолювавс¤ л≥беральними ур¤довц¤ми чи позитивно настроЇними пом≥щиками.

” 1871 р. за њх ≥н≥ц≥ативою був створений особливий ком≥тет ощадно-позикових ≥ промислових товариств при ћосковському товариств≥ с≥льського господарства, а згодом Ц його петербурзьке в≥дд≥ленн¤. ¬они виконували всю практичну роботу по попул¤ризац≥њ кооперативних ≥дей та спри¤ли розвитков≥ кооперац≥њ [1, 35]. ”р¤д широко ф≥нансував кооперац≥ю, тримав њњ п≥д пост≥йною оп≥кою та контролем [9, 159].

” п≥дпор¤дкуванн≥ окремого державного в≥домства перебував кожен вид кооперац≥њ, наприклад, споживча кооперац≥¤ була в≥днесена до благод≥йних товариств ≥ перебувала у в≥данн≥ м≥н≥стерства внутр≥шн≥х справ по в≥дд≥лу народного здоровТ¤ ≥ громадського притулку, кредитна Ц до м≥н≥стерства землевпор¤дкуванн¤ ≥ землеробства. ” звТ¤зку з в≥дсутн≥стю загального кооперативного законо≠давства, д≥¤льн≥сть р≥зних вид≥в кооперац≥њ регламентувалас¤ ур¤довими ≥ в≥домчими актами. “ак, споживча кооперац≥¤ регламентувалас¤ прим≥рними статутами затвердженими м≥н≥стерством внутр≥шн≥х справ у травн≥ 1897 р., кредитн≥ й ощадно-позиков≥ Ц Уѕоложенн¤м про установи др≥бного кредитуФ 1904 року, виробнич≥ Ц У«аконом про арт≥л≥ трудов≥Ф 1902 року. «агальним дл¤ вс≥х трудових акт≥в було те, що вони обмежувалис¤ самовр¤дуванн¤м кооперативних орган≥зац≥й ≥ водночас давали змогу органам влади втручатис¤ у внутр≥шн≥ справи кооператив≥в [5, 31].

«аконодавчою п≥дставою дл¤ в≥дкритт¤ нових кооперативних товариств були на той час статт≥ законоположенн¤ про благод≥йн≥ товариства [11, 443]. « розвитком кооперативних принцип≥в самод≥¤льност≥ й незалежност≥, оп≥ка та регламентац≥¤ ур¤ду ставали гальмом на шл¤ху кооперативного руху, викликали невдоволенн¤, а згодом ≥ в≥дкритий протест кооперативноњ громадськост≥, тому що швидкий розвиток кооперативного руху вступив у протир≥чч¤ з адм≥н≥стративною практикою [9, 160].

“ак, кредитна кооперативна форма господарюванн¤ регулювалась ур¤дом в≥дпов≥дними правовими нормами впродовж 1871-1906 рр. пТ¤ть раз≥в. —початку в 1871 р. кредитна канцел¤р≥¤ ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в циркул¤рно опов≥щала губерн≥њ про пор¤док орган≥зац≥њ ощадно-позикових товариств на м≥сц¤х. ѕот≥м, у 1895 р. було затверджено ур¤дове законоположенн¤ про установи др≥бного кредиту Ц кредитн≥ товариства [6, 109]. ” 1898 р. ƒержавна рада позбавила земськ≥ управи права на орган≥зац≥ю ф≥нансуванн¤ др≥бного кредиту [3, 29]. Ќарешт≥, законоположенн¤ про заклади др≥бного кредиту було прийн¤те в 1904 р., зг≥дно з ним система кооперативних установ розширювалас¤ за рахунок земських кас др≥бного кредиту та союз≥в кредитних кооператив≥в [5, 31]. ѕрим≥рний статут земських кас др≥бного кредиту було затверджено лише в 1906 роц≥. Уѕоложенн¤ про заклади др≥бного кредитуФ 1904 р. уводило державний контроль за товариствами через ≥нспекц≥ю др≥бного кредиту при ƒержавному банку, визначало виробниче, а не споживче призначенн¤ позик та забезпечувало посередницьк≥ операц≥њ. ƒержава, зг≥дно з Уѕоложенн¤мФ, залишала за собою оп≥ку над товариствами та систему права дозволу на њх в≥дкритт¤. ќрган≥зац≥йно-правов≥ засади державноњ пол≥тики формувались також ≥ ¬серос≥йськими кооперативними зТњздами та њх р≥шенн¤ми в галуз≥ кооперативного законодавства.

ѕравовий стан кооперац≥њ обговорювавс¤ вже на першому ¬серос≥йському зТњзд≥ споживчих товариств у Ќижньому Ќовгород≥. «Тњзд проходив з 4 по 6 серпн¤ 1896 року, на ньому були присутн≥ 34 представники в≥д 28 споживчих установ з р≥зних к≥нц≥в крањни ≥ 6 представник≥в ≥нших заклад≥в [4, 58]. Ќа зТњзд≥ було обрано пост≥йну ком≥с≥ю в справах споживчих товариств, ¤ка склала ≥ подала на затвердженн¤ ћ≥н≥стерству внутр≥шн≥х справ прим≥рний статут та проект кооперативного закону.

÷ей статут значно полегшував виникненн¤ нових кооператив≥в, спростивши процедуру затвердженн¤, обмежившись дозволом губернатора зам≥сть м≥н≥стерства, де ран≥ше на реЇстрац≥ю статуту оч≥кували роками. Ѕула знайдена, при вс≥х њњ недол≥ках, задов≥льна форма, ¤ка давала можлив≥сть у достатн≥й м≥р≥ застосовувати кооперативн≥ принципи д≥¤льност≥. ÷¤ форма у вигл¤д≥ прим≥рних статут≥в про≥снувала до жовтн¤ 1917 року.

ѕитанн¤ про необх≥дн≥сть кооперативного закону розгл¤далос¤ також на ¬серос≥йському кооперативному зТњзд≥ в ћоскв≥, що в≥дбувс¤ 16-21 кв≥тн¤ 1908 року. “ут були присутн≥ 824 делегати, з них 326 Ц в≥д споживчих товариств [12, 4]. «Тњзд обговорив проблему взаЇмов≥дносин м≥ж р≥зними видами кооператив≥в, затвердивши обовТ¤зкове дотриманн¤ рочдельських принцип≥в кооперативного буд≥вництва. ќстаточний проект законоположенн¤ про кооперац≥ю був прийн¤тий на ¬серос≥йському зТњзд≥ у м.  иЇв≥, ¤кий проходив з 1 по 7 серпн¤ 1913 року. ¬ робот≥ зТњзду брало участь 1400 делегат≥в в≥д 900 кооперативних орган≥зац≥й. Ќа зТњзд≥ всеб≥чно обговорювалис¤ проблеми союзного буд≥вництва, централ≥зац≥њ ≥ федерал≥зац≥њ кооперативних обТЇднань [20, 10-11]. ќсновн≥ вимоги делегат≥в кооперативних товариств, ¤к≥ прозвучали на кожному з≥ зТњзд≥в, зводилис¤ до прийн¤тт¤ Їдиного законодавства, ¤вочного пор¤дку заснуванн¤ кооператив≥в, наданн¤ товариствам та громад¤нам права в≥льного обТЇднанн¤ в союзи та проведенн¤ зТњзд≥в.

≤з початком ѕершоњ св≥товоњ в≥йни кооперативний рух п≥дн¤вс¤ на новий ступ≥нь. ѕ≥д впливом обставин воЇнного режиму, насамперед через розлад товарно-грошового ринку ≥ р≥ст ц≥н, роль кооперац≥њ в господарському житт≥ ще б≥льше зросла.  ооперац≥¤ за роки в≥йни в≥д≥грала значну роль ≥ надала велику допомогу держав≥ своЇю д≥¤льн≥стю в загот≥вл≥ продовольства дл¤ арм≥њ ≥ населенн¤, його розпод≥л≥ серед споживач≥в, брала участь у робот≥ продовольчих установ.  ооперативн≥ товариства вз¤ли на себе загот≥влю хл≥ба, борошна, ≥нших с≥льськогосподарських продукт≥в, представники кооперац≥њ працювали в державних хл≥бних бюро, постачали с≥льськогосподарськ≥ машини, знар¤дд¤, розпод≥л¤ли металовироби та реч≥ домашнього вжитку, усували руйн≥вн≥ насл≥дки в≥йни.  ер≥вники центральних кооперативних обТЇднань брали участь у робот≥ державних установ ≥ своњм досв≥дом та знанн¤м господарського житт¤ спри¤ли загальн≥й справ≥ державного буд≥вництва.

ƒ≥¤льн≥сть кооперац≥њ в народному господарств≥ повс¤кчас гальмувалис¤ законоположенн¤ми та правовими засадами держави. Ќедосконал≥сть цив≥льного судочинства, незадов≥льний стан податко≠воњ системи особливо гостро в≥дчувалис¤ кооперативами. ÷ей т¤гар посилювавс¤ ще й тим, що загальних норм закону, котр≥ б регламентували взаЇмн≥ в≥дносини у кооперативах ≥ ставленн¤ до держави приватногосподарських не кооперативних установ, було недостатньо дл¤ нормуванн¤ взаЇмозвТ¤зк≥в ≥ њх д≥¤льност≥. ” в≥дпов≥дност≥ з особливост¤ми економ≥чного розвитку кооперативи потребували свого юридичного законодавства [9, 169].

” липн≥ 1915 року на нарад≥, проведен≥й —оюзом м≥ст, кооперативн≥ д≥¤ч≥ добивалис¤ зр≥вн¤нн¤ в правах ≥з земельними ≥ м≥сцевими органами самоуправл≥нн¤ кооперативних структур, утворивши ÷ентральний кооперативний ком≥тет ≥ в≥дпов≥дн≥ губернськ≥ та пов≥тов≥ орган≥зац≥њ [13, 3]. ƒал≥ було утворено близько 100 м≥сцевих кооперативних ком≥тет≥в. «нову на пор¤док дн¤ постало питанн¤ про необх≥дн≥сть прийн¤тт¤ загальнокооперативного законодавства. ѕроект загального кооперативного закону у його к≥нцевому вар≥ант≥ був п≥дготовлений в≥дд≥ленн¤м ѕетроградського ком≥тету с≥льських позико-ощадних ≥ промислових товариств [10, 9].

”р¤дова пол≥тика кооперативного законодавства також повТ¤зана з ƒержавною думою. ” серпн≥ 1915 року за п≥дписом 75 депутат≥в проект загального кооперативного законодавства внесений у ƒержавну думу [14, 63]. …ого основн≥ положенн¤ фактично дублювали вимоги кооперативних зТњзд≥в. «аконопроект був переданий на в≥дгук зац≥кавлених в≥домств. ” грудн≥ 1915 року –ада м≥н≥стр≥в п≥сл¤ обговоренн¤ вир≥шила зам≥сть загального положенн¤, що охоплювало вс≥ види кооперац≥њ, доручити в≥домствам виробити в≥дпов≥дн≥ законоположенн¤ дл¤ окремих напр¤м≥в кооперативноњ мереж≥. ¬имоги кооператор≥в були в≥дхилен≥ [7, 161].

21 березн¤ 1915 року ƒержавна дума знову обговорювала проблеми загально-кооперативного законодавства, проект ¤кого за п≥дписом 49 депутат≥в був фактичним повторенн¤м попереднього вар≥анту, доповненого пунктами про кооперативн≥ зТњзди ≥ њх основний орган Ц –аду зТњзд≥в кооперативних орган≥зац≥й [14, 63; 9, 161]. ѕопередн≥й проект законодавства перебував на розгл¤д≥ ƒержавноњ ради. ” звТ¤зку з тим, що в законодавств≥ ще не було визначено пон¤тт¤ УкооперативФ ≥ що це питанн¤ перебувало у стад≥њ вир≥шенн¤, проектувати заходи в≥дносно нових орган≥зац≥йних кооперативних структур ƒержавна дума визнала завчасним. –азом з тим передбачалос¤ засновувати не тимчасов≥, а пост≥йно д≥юч≥ зТњзди Ц союзн≥ орган≥зац≥њ з розпор¤джувальними обовТ¤зками, м≥сцев≥ та всерос≥йськ≥, ¤к по окремих, так ≥ по вс≥х видах кооператив≥в. ћетою зТњзд≥в було утворенн¤ страхових, пенс≥йних, допом≥жних кас, орган≥зац≥¤ та утриманн¤ культурно-осв≥тн≥х установ, б≥бл≥отек, хат-читалень, книжкових склад≥в. «Тњзди, чергов≥ та надзвичайн≥, передбачалос¤ проводити без в≥дпов≥дного на це дозволу ур¤ду [14, 64; 9, 162].

јнал≥зуючи окрем≥ статт≥ законопроекту, бачимо, що його автори намагалис¤ ¤комога б≥льше розширити вплив зТњзд≥в, хот≥ли поставити њх у незалежне в≥д ур¤ду становище. ѕланувалос¤ вилучити з в≥данн¤ орган≥в державноњ влади в≥дкритт¤ навчальних заклад≥в, курс≥в, м≥сцевих в≥дд≥л≥в кооперативних установ, страхових та ≥нших операц≥й. Ћ≥кв≥довувалос¤ також положенн¤ про право м≥н≥стерств закривати зТњзди р≥зних вид≥в кооперативних орган≥зац≥й. ” законопроект≥ закладено прагненн¤ кооперативних д≥¤ч≥в в≥дкривати зТњзди ≥ кооперативи на основ≥ прим≥рного статуту, зам≥сть ≥снуючого пор¤дку, коли це робилос¤ за дозволом губернатора, або потр≥бно було звертатис¤ до ћ≥н≥стерства внутр≥шн≥х справ. ќтже, в законопроект≥ про зТњзди кооперативних установ з њх широкими повноваженн¤ми ≥ компетенц≥¤ми було закладено бажанн¤ скасувати контроль з боку ур¤довоњ влади.

1	2

Ќазва: «аконодавча база розвитку с≥льськоњ кооперац≥њ в –ос≥йськ≥й ≥мпер≥њ 19-20 ст.
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (1076 прочитано)