≤стор≥¤ ¬сесв≥тн¤ > ≤нд≥¤ в м≥жвоЇнний пер≥од

≤нд≥¤ в м≥жвоЇнний пер≥од

¬ 1920 р. створено ¬се≥нд≥йський конгрес профсп≥лок. 1925 р.  омун≥стичну парт≥ю ≤нд≥њ. 1930 р. ≤Ќ  оголосив компан≥ю громад¤н непокори, що супроводилас¤ анти≥мпер≥ал≥стичними виступами труд¤щих. 1934 р.  ѕ≤ було оголошено поза законом.

1936 р. ≤Ќ  висунув завданн¤ створенн¤ Їдиного фронту.

ѕ≥д час другоњ св≥товоњ в≥йни 1939-1945 рр. ¬иступала на боц≥ антифашистськоњ коал≥ц≥њ. Ќаприк≥нц≥ в≥йни склалас¤ гостра пол≥тична ситуац≥¤ ¤ка знайшла у новому п≥днесенн≥ нац≥онально-визвольноњ боротьби.

1946 р. було створено ≤Ќ  тимчасовий ур¤д на чол≥ з Ќеру.

”р¤д ≤Ќ , що перебував при влад≥, зд≥йснив р¤д соц≥ально-економ≥чних та культурних перетворень.

≤Ќ  вперше за всю свою ≥стор≥ю зазнав поразки. 1979 були укладен≥ –ад¤нсько-≥нд≥йськ≥ документи.  онституц≥¤ 1949 р. проголосила обовТ¤зкове безплатне навчанн¤ д≥тей. ≤нд≥йськ≥ вчен≥ винайшли дес¤ткову позиц≥йну систему численн¤. ¬перше розроблено таблицю синус≥в дл¤ обчисленн¤ м≥сцезнаходженн¤ планет. ≤нд≥йськ≥ ф≥лософи думка зародилас¤ в пер≥од розкладу ≥ формуванн¤ класового ладу.

Ќайб≥льша громад¤нських наук орган≥зац≥¤ Ц ≤нд≥йська нац≥ональна академ≥¤ наук.

–еспубл≥ка ≤нд≥¤ Ц держава п≥вденноњ јз≥њ. Ѕ≥льша частина њњ розташована на п≥востров≥. ќмиваЇтьс¤ водами ≤нд≥йського океану.

ѕ≤ƒЌ≈—≈ЌЌя Ќј÷≤ќЌјЋ№Ќќ-¬»«¬ќЋ№Ќќ√ќ –”’” ѕ≤—Ћя ѕ≈–Ўќѓ —¬≤“ќ¬ќѓ ¬≤…Ќ»

Ѕезпосередн≥м приводом до п≥днесенн¤ нац≥онально-визвольного руху 1918-1921 pp. стали реформи британського ур¤ду, спр¤мован≥ на зм≥цненн¤ колон≥аль≠ного статусу ≤нд≥њ. ¬одночас англ≥йська колон≥альна адм≥н≥страц≥¤ посилила крим≥нальн≥ покаранн¤ за антиур¤дов≥ д≥њ та антиколон≥альн≥ виступи. ” на≠род≥в ≤нд≥њ така пол≥тика викликала гостре невдоволенн≥, що переростало у в≥дкритий бунт. Ќа чол≥ антиколон≥альноњ боротьби став ≤нд≥йський нац≥ональний конгрес (≤Ќ ). ўоб не спровокувати з≥ткнень з колон≥альними в≥й≠ськами,  онгрес закликав ≥нд≥йський народ уникати будь-¤ких форм насильницькоњ боротьби. ≤Ќ  заперечував под≥л сусп≥льства на класи ≥ розпалюванн¤ класовоњ ворожнеч≥. “акий пол≥тичний п≥дх≥д консол≥дував нац≥ональн≥ сили ≥ давав можлив≥сть протисто¤ти традиц≥йн≥й пол≥тиц≥ колон≥затор≥в, що виражалас¤ словами Ђпод≥л¤й ≥ владарюйї.

” 1918-1922 pp. промислов≥ центри ≤нд≥њ були охоплен≥ масовими страйками. —трайкували текстильники Ѕомбе¤, јхмадабада, металурги ƒжамшед≠пура, зал≥зничники Ѕенгал≥њ. ” 1921 р. число страйкар≥в дос¤гло 600 тис. чол. ¬имоги ≥нд≥йського роб≥тництва торкалис¤ насамперед задоволенн¤ економ≥≠чних потреб. –азом з тим висувалис¤ пол≥тичн≥ вимоги. ќб'Їктивно роб≥тни≠чий рух зливавс¤ з загальнонац≥ональними антиколон≥альними виступами, посилюючи њх гостроту.

” 1920 р. було створено ¬се≥нд≥йський конгрес профсп≥лок, що стало важли≠вим кроком на шл¤ху об'Їднанн¤ сил промислових роб≥тник≥в. “¤жк≥ соц≥альн≥ умови, кастова, рел≥г≥йна, мовна ≥ нац≥ональна роз'Їднан≥сть широких верств ≥н≠д≥йського сусп≥льства зумовили значн≥ труднощ≥ у справ≥ об'Їднанн¤ антиколо≠н≥альних сил. Ќац≥ональний конгрес, ≥нд≥йська ≥нтел≥генц≥¤, њњ орган≥зац≥њ та об'Їднанн¤ намагалис¤ подолати цю розчленован≥сть у сусп≥льств≥. ¬ ≤нд≥њ сфор≠мувалис¤ дв≥ теч≥њ роб≥тничого руху. ќдна з них була п≥д впливом Ќац≥онального конгресу, ≥нша - англ≥йських лейборист≥в. ќбидв≥ теч≥њ в≥дкидали насильницьк≥ методи боротьби.

¬одночас з наростанн¤м невдоволенн¤ в м≥стах значного розмаху набрав се≠л¤нський рух. —ел¤ни в першу чергу намагалис¤ позбутис¤ середньов≥чних пе≠режитк≥в, але об'Їктивно њх боротьба п≥дсилювала й антиколон≥альний рух.

” 1920 р. серед сел¤н-сикх≥в в≥дродилас¤ д≥¤льн≥сть секти акал≥, ¤ка виступала за перерозпод≥л прибутк≥в в≥д храмових земель на користь сел¤нських громад. ” њњ кер≥вних ком≥тетах велику роль в≥д≥гравали члени Ќац≥о≠нального конгресу. ƒо руху примкнула парт≥¤ Ђ√адарї, ¤ка намагалас¤ пове≠сти сел¤н на боротьбу з англ≥йськими колон≥заторами. ќднак через свою об≠межен≥сть рух був легко придушений.

Ќа п≥вдн≥ ≤нд≥њ, в ћадрас≥, населеному в основному мусульманами, ¤к≥ нале≠жали до нижчих каст, також розпочалис¤ антиангл≥йськ≥ виступи. ќсобливоњ гос≠троти вони набрали п≥сл¤ нападу, пол≥ц≥њ на мусульманськ≥ св¤тин≥. —ел¤нське повстанн¤ ћадраськоњ пров≥нц≥њ, що в≥дбувалос¤ п≥д гаслом створенн¤ Ђхал≥фатськоњ республ≥киї, було розгромлене наприк≥нц≥ 1921 р.

“аким чином, кампан≥¤ громад¤нськоњ непокори, розпочата Ќац≥ональним конгресом, стала переростати у збройну боротьбу.

ћ.√јЌƒ≤, …ќ√ќ ¬„≈ЌЌя ≤ ѕќЋ≤“»„Ќј ƒ≤яЋ№Ќ≤—“№

Ќац≥ональному характеру та ≥нтересам народ≥в ≤нд≥њ найб≥льше в≥дпов≥дала форма ненасильницького опору колон≥заторам, ¤ку в≥дстоював ≥ пропов≥дував ћахатма √анд≥.

« 1916 р. в≥н став визначним л≥дером Ќац≥онального конгресу, а його вченн¤ про ненасильницьку боротьбу - ≥деолог≥Їю ц≥Їњ парт≥њ.

√анд≥ ¤к зр≥лий пол≥тичний л≥дер, розум≥в, що усп≥х антиколон≥ального руху можливий лише за умови його масовост≥. ¬≥н орган≥зував аг≥тац≥йну кампан≥ю по ус≥й крањн≥, широко практикував м≥тинги та демонстрац≥њ, залучаючи широк≥ верстви населенн¤ до нац≥онально-визвольноњ боротьби.

6 кв≥тн¤ 1919р. було проголошено початком кампан≥њ громад¤нськоњ непокори. ¬ цей день завмерла вс¤ ≤нд≥¤.  олон≥альна адм≥н≥страц≥¤ вчинила кривав≥ розправи в ƒел≥, јхмадабад≥, Ћахор≥, Ѕомбењ та ≥нших м≥стах. ” ѕенджаб≥ було упроваджено воЇнний стан, а √анд≥ - заарештовано.

—усп≥льно-пол≥тичн≥ та ф≥лософськ≥ погл¤ди √анд≥ спри¤ли його попул¤рност≥ в народ≥. √азета Ђћолода ≤нд≥¤ї, ¤ку видавав √анд≥, стала трибуною дл¤ пропаганди його ≥дей, що своњм кор≥нн¤м с¤гали глибоких народних традиц≥й. —оц≥альн≥ ≥деали √анд≥ були близьк≥ й зрозум≥л≥ широким верствам ≥нд≥йського сусп≥льства. ¬ищою метою сусп≥льного розвитку в≥н вважав сарводайю - сусп≥льство загального благоденства, ¤ке дос¤галос¤ шл¤хом ненасильницькоњ боротьби.

ѕрихильники ганд≥зму не сприймали Ївропейськоњ цив≥л≥зац≥њ, чужоњ патр≥архальному ≥нд≥йському селу, виступали проти ринкових в≥дносин.

ќсновн≥ методи антиколон≥альноњ боротьби, ¤к≥ в≥дстоював √анд≥, - поЇднанн¤ найб≥льшого терп≥нн¤ й протесту, консерватизму й стих≥йного невдоволенн¤, ≥ що в≥дпов≥дало фатал≥стичним рел≥г≥йним погл¤дам ≥ндус≥в ≥ мусульман.

√анд≥зм грунтувавс¤ на нац≥ональних культурних, ≥сторичних та рел≥г≥йних традиц≥¤х, в≥дкидаючи нер≥вн≥сть м≥ж людьми ≥ кастовий под≥л, ¤кий роз'Їднував ≥нд≥йське сусп≥льство. “ому пропов≥д≥ √анд≥ завжди знаходили гар¤чий в≥дгук у народ≥.

јскетична простота особистого житт¤, глибоке знанн¤ психолог≥њ мас зм≥цнювали попул¤рн≥сть √анд≥ ¤к пол≥тичного л≥дера. ¬≥н став постаттю, навколо ¤коњ об'Їднувалис¤ ус≥ соц≥альн≥ рухи ≥ верстви ≥нд≥йського сусп≥льства в антиколон≥альн≥й боротьб≥.

—итуац≥¤ в ≤нд≥њ значно загострилас¤ п≥сл¤ схваленн¤ англ≥йським парламентом Ђзакону про управл≥нн¤ ≤нд≥Їюї (реформи ћонтегю - „елмсфорда). «апровадженн¤ виборчих кур≥й под≥лило виборц≥в за рел≥г≥йним принципом, вело до розпалюванн¤ рел≥г≥йноњ ворожнеч≥ м≥ж ≥ндусами та мусульманами.

Ќа знак протесту проти конституц≥йних реформ вл≥тку 1920 р. Ќац≥ональний конгрес розпочав все≥нд≥йську кампан≥ю громад¤нськоњ непокори, ¤кою керував √анд≥. ¬она в≥дбувалас¤ п≥д гаслом незалежност≥. ” 1921 р. прокоти≠лас¤ нова хвил¤ антиколон≥альних протест≥в. ћ≥н≥стр колон≥й ”. „ерч≥лль терм≥ново п≥дготував указ про вдосконаленн¤ колон≥ального репресивного апарату.

1

Ќазва: ≤нд≥¤ в м≥жвоЇнний пер≥од
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (854 прочитано)