≤стор≥¤ ¬сесв≥тн¤ > ≤сторичн≥ умови виникненн¤ та розвиток утоп≥чного соц≥ал≥зму в «ах≥дн≥й ™вроп≥

≤сторичн≥ умови виникненн¤ та розвиток утоп≥чного соц≥ал≥зму в «ах≥дн≥й ™вроп≥

ѕлан.

«агальн≥ риси утоп≥чного соц≥ал≥зму.

ѕерш≥ представники утоп≥чного соц≥ал≥зму.

1. «агальн≥ риси утоп≥чного соц≥ал≥зму.

≈коном≥чна теор≥¤ - основна форма переосмисленн¤ д≥йсност≥ з метою њњ вдосконаленн¤. ¬она завжди виходила з того, що економ≥чне житт¤ сусп≥льства Ї базовими щодо ≥нших стор≥н сусп≥льного житт¤ ≥ визначаЇтьс¤ певними умовами.

”топ≥чн≥ ≥дењ Ц це вт≥ленн¤ мр≥њ про справедливе сусп≥льство. ¬оно не базуЇтьс¤ на економ≥чн≥й д≥йсност≥, а змальовують модель Усправедливого сусп≥льстваФ майбутнього.

”топ≥чн≥ ≥дењ мають тис¤чол≥тню ≥стор≥ю. ” досить визначен≥й форм≥ вони представлен≥ в рел≥г≥йних ученн¤х ѕлатона, а саме в прац¤х Уѕол≥тейФ та У«аконахФ де в≥н описуЇ модель ≥деальноњ держави, побудованоњ на сусп≥льному ≥нтерес≥ та р≥вност≥.

” п≥зньому —ередньов≥чч≥ в економ≥чн≥й думц≥ «ах≥дноњ ™вропи в≥дбуваютьс¤ суттЇв≥ зм≥ни, породжен≥ розвитком мануфактурного виробництва. ¬елик≥ географ≥чн≥ в≥дкритт¤, зумовлювали швидке розшаруванн¤ сусп≥льства. ¬ цей час актуальними стають ≥дењ УсправедливогоФ пол≥тичного, економ≥чного та соц≥ального устрою сусп≥льства Ц соц≥альн≥ утоп≥њ.

ѕерш≥ представники утоп≥чного соц≥ал≥зму.

ќдним з найвидатн≥ших представник≥в утоп≥чного соц≥ал≥зму був “омас ћор (1478-1532) Ц видатний мислитель-гуман≥ст, пол≥тичний д≥¤ч јнгл≥њ.

1516 року ћор опубл≥кував свою знамениту книжку У”топ≥¤Ф, де виступив ¤к критик кап≥тал≥зму. ” процесах перв≥сного нагромадженн¤ кап≥талу в≥н вбачав причину сусп≥льних суперечностей ≥ виступав проти приватноњ власност≥. …ому належить модель справедливого сусп≥льства, ¤ка побудована на сусп≥льн≥й власност≥, зр≥вн¤льному розпод≥л≥ благ за розумними потребами, сусп≥льному контрол≥ р≥вност≥, планово-орган≥зован≥й ≥ обов¢¤зков≥й дл¤ вс≥х прац≥.

–осту ≥дењ утоп≥чного соц≥ал≥зму под≥л¤в ≥тал≥йський мислитель “омазо  ампанелло. ” твор≥ Ућ≥сто сонц¤Ф(1623) в≥н пропонуЇ проект ≥деальноњ утоп≥чноњ держави Ц ћ≥ста —онц¤, де Ї загальнонародна власн≥сть на майно (кр≥м ≥ндив≥дуального житла) та господарство натурального типу. …ого сусп≥льство Ц це конгломерат с≥льськогосподарських общин, де сусп≥льно корисна прац¤ Ї обов¢зковою дл¤ вс≥х громад¤н. —поживанн¤ в так≥й держав≥ буде сусп≥льним, виход¤чи з потреб. ¬≥дносини м≥ж людьми будуть будуватис¤ на принципах дружби, товариського сп≥впрац≥.

јле н≥ ћор, н≥  ампанелла не соб≥ за завданн¤ знайти шл¤х до побудови такого сусп≥льства. ¬они т≥льки описували справедливе сусп≥льство.

¬ утоп≥чних ≥де¤х англ≥йц¤ ƒжерарда ¬≥нстелл≥ в книз≥ У«акон —вободиФ з¢¤вл¤ютьс¤ мотиви Ц мотиви Уеконом≥чноњ свободиФ. ¬≥н захищаЇ приватну власн≥сть, вважаючи, що причиною негативних ¤вищ у сусп≥льств≥ Ї неекв≥валентний обм≥н. ѕропонуЇ позбутис¤ торговц≥в, зд≥йснити натуральний обм≥н ≥ розпод≥л п≥д контроль сусп≥льства.

У одекс природиФ ћарелл≥ побудований на пон¤тт≥ насильства. Ќасильство маЇ бути спр¤моване проти приватноњ власност≥. “ой хто заважаЇ знищенню приватноњ власност≥, маЇ бути знищений.

”топ≥чн≥ ≥дењ було впроваджено на практиц≥ в ѕарагвањ (17 ст.) де 30 рок≥в ≥снувала комун≥стична держава ≥Їзуњт≥в, ¤ка розпалас¤ через ≥снуванн¤ стимул≥в до прац≥.

У—праведливе сусп≥льствоФ р≥зн≥ автори бачили по-р≥зному, але в ц≥лому окреслювали певн≥ обов¢¤ков≥ риси соц≥ал≥стичного сусп≥льства.

Ћекц≥¤. ≈коном≥чн≥ вченн¤ зах≥дноЇвропейських соц≥ал-утоп≥ст≥в.

ѕлан.

”топ≥чний соц≥ал≥зм. —ен Ц —≥мона, ‘ур¢Ї, ќуена.

—ен-—≥мон, сенс≥мон≥сти ≥ походженн¤ колектив≥зму.

—оц≥ал≥сти Ц асоц≥ан≥сти. ‘ур¢Ї ≥ ќуен.

¬ступ.

–озвиток кап≥тал≥зму св≥дчить про недосконал≥сть нового економ≥чного устрою.  ап≥тал≥зм суворо критикували ≥ прихильники ≥ противники кап≥тал≥зму.

—≥смонд≥ та ѕрудон, завершуючи свою пол≥теконом≥ю соц≥альними висновками, розширили меж≥, в≥дведен≥ ц≥й науц≥ основоположниками. јле висуваючи проблеми справедливого розпод≥лу багатств, не торкалис¤ приватноњ власност≥, визнавали њњ необх≥дною ≥ незаконною.

”топ≥чний соц≥ал≥зм. —ен Ц —≥мона, ‘ур¢Ї, ќуена.

ќдним з перших науково обірунтованих соц≥ал≥стичних доктрин, що базувались на критиц≥ приватноњ власност≥, на концепц≥њ њњ трансформац≥њ, були ≥дењ соц≥ал≥ст≥в-утоп≥ст≥в —ен-—≥мона, ‘ур¢Ї ≥ ќуена.

√оловною особлив≥стю утоп≥чного соц≥ал≥зму було те, що його атвори наманись вир≥шити проблеми побудови справедливого сусп≥льства негайно, спираючись на тогочасн≥ сусп≥льн≥ ≥нституц≥њ Ц державу, науку, мораль, пол≥тику та тогочасну економ≥чну базу. ¬они в≥рили, що сусп≥льство може вдосконалити, впливаючи на людську св≥дом≥сть, використавши силу держави.

”топ≥чний соц≥ал≥зм з¢¤вл¤Їтьс¤ майже одночасно в трьох формах, у трьох своњх р≥зновидах: у ‘ранц≥њ Ц сенс≥мон≥зм ≥ фур¢Їризм, в јнгл≥њ Ц оуен≥зм.

—ен-—≥мон, сен-с≥мон≥сти ≥ походженн¤ колектив≥зму.

—ен Ц —≥мон (1760-1825) виходець ≥з французькоњ аристократ≥њ, був великим землевласником.

“еоретичн≥ п≥дходи —ен-—≥мона до анал≥зу сусп≥льства базувались на ≥сторичному метод≥.

—ен-—≥мон, ¤к ≥ ≥нш≥ утоп≥сти вир≥шуЇ питанн¤ докор≥нноњ перебудови сусп≥льства, але щодо загальнотеоретичних погл¤д≥в в≥н вимагаЇ, щоб минуле людства ≥ його сучасне вивчалос¤ ¤к Їдиний процес прогресивного розвитку сусп≥ства.

«а —ен-—≥моном, сусп≥льство, ц≥л≥сна система пол≥тики, економ≥ки ≥ знанн¤, у своЇму ≥сторичному розвитку проходить три формац≥њ: рабовласницьку, феодальну та ≥ндустр≥альну. ≈коном≥ка ≥ пол≥тика з одного боку ≥ знанн¤ з ≥ншого розвиваютьс¤ паралельно.

 ап≥тал≥стичне сусп≥льство —ен-—≥мон розгл¤даЇ ¤к пром≥жну стад≥ю м≥ж феодал≥змом та ≥ндустрал≥змом.

’арактеристика кап≥тал≥зму ірунтуЇтьс¤ на анал≥з≥ його суперечностей, дол≥ приватноњ власност≥ та ≥ндустр≥њ, що народжувалась. √оловною вадою кап≥тал≥стичноњ системи —ен-—≥мон вважав в≥дсутн≥сть у н≥й орган≥зуючоњ, об¢Їднуючоњ основи. Ќасл≥дком цього Ї те, що у виробництв≥ пануЇ приватна власн≥сть ≥ народжувана нею анарх≥¤. «а його визначенн¤м пер≥од коли економ≥ка ≥ пол≥тика в≥докремлен≥, то пер≥од Ї перех≥дним. “ому кап≥тал≥зм в≥н в≥дносить до перех≥дного в≥д феодал≥зму до науково-≥ндустр≥альноњ системи.

”се сучасне йому сусп≥льство в≥н под≥л¤Ї на два класи: на ≥ндустр≥ал≥ст≥в (елемент майбутнього) ≥ власник≥в (непродуктивний клас елемент феодал≥зму).

≈коном≥чний устр≥й сусп≥льства ≥ндустр≥ал≥ст≥в.

≈коном≥чною формою нового сусп≥льства, що вир≥шить проблему узгодженн¤ трьох складових сусп≥льного розвитку стане асоц≥ац≥¤. ‘ормуванн¤ асоц≥ац≥њ в≥дбуваЇтьс¤ створенн¤м промислових угрупувань на баз≥ ≥снуючих кап≥тал≥в та виробництв. ÷е буде об¢Їднанн¤ промисловц≥в, торговц≥в, банк≥р≥в, фермер≥в, роб≥тник≥в ≥ вчених. «авд¤ки асоц≥ац≥њ приватна власн≥сть трасформуЇтьс¤ в колективну (поступову).

јсоц≥ац≥¤ зам≥нить форму розпод≥лу.

 ап≥тал, власн≥сть п≥дприЇмц¤ Ц члена асоц≥ац≥њ, Ї основою функц≥онуванн¤ ≥ндустр≥альноњ системи. —праведливий розпод≥л благ у майбутньому сусп≥льств≥ —ен-—≥мон розум≥Ї не ¤к зр≥вн¤л≥вку, а ¤к розпод≥л за внеском у сусп≥льне виробництво, ¤к частина прибутку, асоц≥ац≥њ, що використовуютьс¤ дл¤ задоволенн¤ сусп≥льних потреб.  оли асоц≥ац≥¤ набере планетарного масштабу, розпод≥л взагал≥ зд≥йснюватиметьс¤ за потребами.

ѕол≥тичний устр≥й сусп≥льства —ен-—≥мон обмежуЇ колективним управл≥нн¤м асоц≥ац≥Їю впровадженими ≥ндустр≥алами.

≈коном≥чний ур¤д прийде на зм≥ну пол≥тичному, в≥дбуватиметьс¤ правл≥нн¤ речами, зам≥сть управл≥нн¤ людьми. як працею, так ≥ кап≥талом розпор¤джатиметьс¤ асоц≥ац≥¤ в особ≥ створених нею колег≥й та рад.

Ўл¤хи переходу до ≥ндустр≥ального ладу.

ƒос¤гненн¤ мети Ї, за —ен-—≥моном можливим лише тод≥, коли за справу в≥зьметьс¤ держава ≥ пор¤д орган≥затора асоц≥ац≥њ виконуватиме функц≥ю духовного перевихованн¤ член≥в сусп≥льства. Ќа —ен-—≥мона лише св≥дома д≥¤льн≥сть забезпечуЇ пор¤док ≥ добробут сусп≥льства.

—енс≥мон≥сти формують теор≥ю експлуатац≥њ.

¬они вважають, що в основ≥ кап≥тал≥стичного нагромадженн¤ леить неокласична частка прац≥, найманих роб≥тник≥в, але розр≥зн¤ють прибутки в≥д прац≥ п≥дприЇмц¤ ≥ прибутки в≥д власност≥.

Ўл¤х до колектив≥зму сенс≥мон≥сти бачили по скасуванню закону успадкуванн¤ власност≥ ≥ поступов≥й передач≥. ѕромислов≥сть також ≥з рук приватних п≥дприЇмц≥в маЇ вв≥йти у власн≥сть держави. Ќетрадиц≥йн≥ п≥дходи до анал≥зу дали змогу сенс≥мон≥стам досить докладно описати економ≥чний лад майбутнього справедливого сусп≥льства. ¬одночас прихильник≥в сенс≥мон≥зму були активними п≥дприЇмц¤ми у ф≥нансов≥й та промислов≥й сфер≥ ≥ в≥д≥гравали пров≥дну роль в економ≥чному управл≥нн≥ сусп≥льством.

—оц≥ал≥сти Ц асоц≥ан≥сти. ‘ур¢Ї ≥ ќуен.

Ўарль ‘ур¢Ї (1772-1837) народивс¤ в Ѕезансон≥њ в купецьк≥й родин≥.

ќсновним зм≥стом його праць Ї ≥де¤ соц≥альноњ гармон≥њ, що можлива лише в сусп≥льств≥ побудованому на засадах справедливост≥ ≥ р≥вност≥. ¬≥н негативно ставитьс¤ до революц≥њ, ¤ка загарбуЇ багатих, але кап≥тал≥зм в основу ¤кого покладено приватну власн≥сть необх≥дно реформувати. ¬их≥д в≥н бачить за впровадженн¤ сусп≥льноњ власност≥ на засоби виробництва.

’арактеристика кап≥тал≥зму.

‘ур¢Ї бачить у торг≥вл≥, джерело вс≥х порок≥в сусп≥льства. —уть суперечностей пол¤гаЇ у боротьб≥ м≥ж виробниками ≥ торговц¤ми.

‘ур¢Ї формулюЇ лог≥чне вченн¤ про концентрац≥ю та централ≥зац≥ю виробництва, що кап≥тал≥зм розвиваЇтьс¤ через вит≥сненн¤ др≥бних ≥ середн≥х п≥дприЇмств великими, а також злитт¤ кап≥тал≥в в насл≥док орган≥зац≥њ акц≥онерного товариства. ¬≥н робить висновок, що розвиток приведе до новоњ фази, ¤ка називаЇтьс¤ УпромисловимФ або торговельним феодал≥змом.

1	2

Ќазва: ≤сторичн≥ умови виникненн¤ та розвиток утоп≥чного соц≥ал≥зму в «ах≥дн≥й ™вроп≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (1669 прочитано)