≤стор≥¤ ¬сесв≥тн¤ > ћ≥жобщинн≥ господарськ≥ зв'¤зки в до≥сторичн≥ часи

ћ≥жобщинн≥ господарськ≥ зв'¤зки в до≥сторичн≥ часи

ѕлан.

1. ѕерш≥ ознаки про¤ву м≥жобщинних зв'¤зк≥в в до≥сторичн≥ часи.

2. "Ќеол≥тична революц≥¤" та њњ вплив на розвиток м≥жплем≥нноњ господарськоњ взаЇмод≥њ.

3. ѕерш≥ про¤ви сусп≥льного под≥лу прац≥.

4. ћ≥жплем≥нний под≥л прац≥ за бронзовоњ доби.

5. ’арактер м≥жплем≥нного обм≥ну.

ћайже вс¤ епоха кам'¤ного пер≥оду характеризуЇтьс¤ привласнюючим способом житт¤ людини. ј це означаЇ, що в кам'¤ний пер≥од людина займалас¤ переважно збиранн¤м, жила в безпосередньому контакт≥ з природою ≥ ≥снувала за рахунок того, що давала природа.

«а час≥в п≥зньоњ доби мезол≥ту в людських сп≥льнотах з'¤вл¤ютьс¤ перш≥ ознаки зм≥н в привласнюючому господарюванн≥ (декотр≥ вчен≥ називають п≥зню добу мезол≥ту "кризою привласнюючого господарюванн¤"). «'¤вл¤ютьс¤ перш≥ ознаки землеробства, людина починаЇ приручати диких зв≥р≥в.

¬≥дтак, на завершальному етап≥ мезол≥ту, землеробство ≥ тваринництво стають факторами, що обумовили перех≥д людського сусп≥льства до нового способу житт¤ ≥ господарюванн¤ Ц до в≥дтворюючого способу господарюванн¤. ѕерех≥д до цього способу бере св≥й початок в к≥нц≥ епохи мезол≥ту ≥ завершуЇтьс¤ в неол≥тичну епоху (останн≥й пер≥од кам'¤ного в≥ку).

¬ епоху неол≥ту (приблизно 7-6 тис¤чол≥тт¤ до н.е.) в≥дбуваЇтьс¤ повний перех≥д людини до в≥дтворюючого господарства; в≥д збиранн¤, мисливства, рибальства людина, прот¤гом цих тис¤ч≥ рок≥в, переходить до землеробства ≥ тваринництва. «а своњм значенн¤м, перех≥д до в≥дтворюючого типу господарюванн¤ докор≥нно зм≥нив спос≥б житт¤ ≥ носив певною м≥рою революц≥йний характер. ƒосл≥дники назвали цей перех≥д "неол≥тичною революц≥Їю". ¬ науковому розум≥нн≥ значенн¤ "неол≥тичноњ революц≥њ" пол¤гаЇ ще й в тому, що з нею вчен≥ пов'¤зують початок аграрноњ цив≥л≥зац≥њ.

« переходом людського сусп≥льства до в≥дтворюючого способу господарюванн¤ пов'¤зують вчен≥ перех≥д людини до ос≥длого способу житт¤; ос≥дл≥сть стаЇ головною ознакою житт¤ людини п≥сл¤ неол≥тичноњ революц≥њ (хоча кочовий спос≥б житт¤ подекуди збер≥гаЇтьс¤ ≥ сьогодн≥). ¬ цей же пер≥од людина переходить до побудови пост≥йних ≥ б≥льш м≥цних жител. «рештою неол≥тична революц≥¤ в ц≥лому означала перех≥д людини до с≥льського побуту.

¬важаЇтьс¤, що центром неол≥тичноњ революц≥њ були райони Ѕлизького —ходу. ƒосл≥дники вважають, що на територ≥њ украњнських земель ¤вища, пов'¤зан≥ з неол≥тичною революц≥Їю мали м≥сце в 4-3 тис¤чол≥тт≥ до н.е.

√оловн≥ насл≥дки неол≥тичноњ революц≥њ.

¬≥дбуваЇтьс¤ концентрац≥¤ людських сп≥льнот в досить великих поселенн¤х. ” зв'¤зку з цим в≥дбуваютьс¤ зм≥ни в соц≥альному устроњ, соц≥альн≥й структур≥ сусп≥льства. Ћюдськ≥ сп≥льноти об'Їднуютьс¤ в нову соц≥альну сп≥льн≥сть Ц племена.

ќс≥длий спос≥б житт¤ призводить до значного природного приросту сусп≥льств ≥ в зв'¤зку з цим мають м≥сце велик≥ (дл¤ тих час≥в) перем≥щенн¤ землероб≥в ≥ скотар≥в на нов≥ м≥сц¤ з метою освоЇнн¤ нових земель ≥ пасовиськ. Ќабирають поширенн¤ м≥жплем≥нн≥ господарськ≥ зв'¤зки. ќбм≥н продуктами харчуванн¤ доповнюЇтьс¤ виробами домашнього вжитку, гончарними виробами. ¬насл≥док неол≥тичноњ революц≥њ новим ¤вищем обм≥н≥в стаЇ розгалужена мережа багатоступеневого обм≥ну (обм≥н заради нового обм≥ну: обм≥н одного продукту на продукт-посередник з метою подальшого його обм≥ну на потр≥бний продукт).

Ќеол≥тична революц≥¤ одержуЇ подальший розвиток в часи бронзового в≥ку. ѕоглиблюЇтьс¤ спец≥ал≥зац≥¤ виробництва. якщо в результат≥ неол≥тичноњ революц≥њ спец≥ал≥зац≥¤ зазначаЇтьс¤ на р≥вн≥ тваринництва, зернового господарства, гончарства тощо, причому найчаст≥ше всередин≥ одного племен≥ (хоча були ≥ виключенн¤); то бронзова доба поглиблюЇ спец≥ал≥зац≥ю по¤вленн¤м таких галузей ¤к видобуванн¤ руди, виплавка бронзи, виготовленн¤ р≥зних предмет≥в ≥ знар¤дь ≥ бронзи та ≥нших метал≥в, причому пом≥тно визначаЇтьс¤ спец≥ал≥зац≥¤ по рег≥онах. –озширюЇтьс¤ предметна структура обм≥ну, предметами обм≥ну стають метали (бронза, м≥дь, золото), готов≥ вироби з цих метал≥в, гончарство доповнюЇтьс¤ виготовленн¤м фа¤нсових вироб≥в.

«а бронзовоњ доби вчен≥ зазначають перш≥ ознаки сусп≥льного под≥лу прац≥. ѕоглибленн¤ спец≥ал≥зац≥њ приводить до того, що окрем≥ племена займаютьс¤ окремими видами д≥¤льност≥, ≥ обм≥н м≥ж ними в≥дбуваЇтьс¤ за ознаками спец≥ал≥зац≥њ.

ƒ.«. ѕодивитис¤ матер≥ал за ѕ≥дручником 1.

–озгл¤даючи вищерозгл¤нут≥ процеси на украњнських земл¤х, в≥тчизн¤н≥ вчен≥ виход¤ть з того, що розвиток господарства ≥ господарських зв'¤зк≥в на територ≥њ ”крањни в до≥сторичн≥ часи був складовою частиною еволюц≥њ людства в ц≥лому. “ак≥ висновки грунтуютьс¤ на досл≥дженн¤х, пов'¤заних з “рип≥льською культурою ( ињвщина, 4-2 тис¤чол≥ть до н.е.).

ƒ.«. ѕодивитис¤ матер≥ал за ѕ≥дручником 2.

ѕ≥сл¤ неол≥тичноњ революц≥њ на територ≥њ ”крањни досить значного поширенн¤ ≥ пор≥вн¤но високого р≥вн¤ дос¤гають так≥ сфери господарюванн¤ ¤к хл≥боробство, тваринництво, ремесло, пр¤д≥нн¤ ≥ ткацтво, завершуЇтьс¤ формуванн¤ техн≥ки обробки каменю, виникають перш≥ спроби обробки метал≥в.

“рип≥льц≥ п≥дтримували зв'¤зки переважно з ќстготськими сп≥льнотами та племенами Ѕалкано-ƒунайських територ≥й.

«ал≥зна доба на територ≥њ ”крањни пов'¤зана з ц≥лим р¤дом культур, характер дл¤ того часу (12-8 стол≥тт¤ до н.е.), зокрема к≥ммер≥йська культура, ск≥фсько-сармато-антична культура а також ранньослов'¤нськ≥ культури.

ƒл¤ вс≥х цих культур були характерними в≥дносно висока продуктивн≥сть с≥льського господарства, орне землеробство (причому з використанн¤м металевих знар¤дь прац≥), св≥йське тваринництво (особлив≥стю було те, що воно характеризувалос¤ ст≥йловим утриманн¤м тварин), високим р≥внем ремесла, поглибленим сусп≥льним под≥лом прац≥. «а цих культур ремесло поступово перетворюЇтьс¤ в самост≥йний вид господарськоњ д≥¤льност≥. ¬иникають ц≥л≥ м≥ста ¤к центри ремесла та торг≥вл≥.

“акий р≥вень розвитку господарства на р≥вн≥ зазначених культур спри¤в поширенню економ≥чних зв'¤зк≥в. —п≥льноти зазначених культур п≥дтримували т≥сн≥ ≥ пост≥йн≥ господарськ≥ контакти ≥з стародавн≥ми цив≥л≥зац≥¤ми Ѕлизького —ходу, √рец≥њ, ¬≥зант≥њ.

¬се зазначене призводить до формуванн¤ передумов нового сусп≥льного ладу. ўе в до≥сторичн≥ часи при обм≥н≥ з'¤вл¤Їтьс¤ такий елемент ¤к загальний екв≥валент (бушель зерна, вироби ≥з метал≥в, п≥зн≥ше Ц золото, ср≥бло Ц грош≥). ѕо¤ва загального екв≥валенту на рубеж≥ до≥сторичних ≥ стародавн≥х час≥в означала зм≥ну в характер≥ обм≥ну. «а таких умов можна говорити про по¤ву перших ознак торг≥вл≥. ¬иникаЇ прагненн¤ накопичувати предмети, що Ї загальним екв≥валентом. ¬олод≥нн¤ значною к≥льк≥стю таких предмет≥в св≥дчило про на¤вн≥сть багатства. ≤снуванн¤ загального екв≥валенту поступово приводить до виникненн¤ такого ¤вища ¤к грош≥. «а стародавн≥х час≥в грош≥ набувають дом≥нуючу роль ≥ обм≥н набуваЇ ознак власне торг≥вл≥.

ѕ≥дсумовуючи, можна сказати, що розгл¤даючи до≥сторичн≥ часи ми п≥дходимо до розум≥нн¤, що в до≥сторичн≥ часи про¤вл¤ютьс¤ ознаки спец≥ал≥зац≥њ людських сп≥льнот, на баз≥ такоњ спец≥ал≥зац≥њ виникаЇ розпод≥л прац≥ (тобто ми п≥дходимо до категор≥њ "м≥жнародний розпод≥л прац≥"), що в свою чергу призвело до виникненн¤ загального екв≥валенту ≥ грошей (прототипу сучасних валютно-кредитних в≥дносин).

1

Ќазва: ћ≥жобщинн≥ господарськ≥ зв'¤зки в до≥сторичн≥ часи
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (792 прочитано)