Ѕ∆ƒ > Ќаркотики та наркоман≥¤

Ќаркотики та наркоман≥¤

 ≥льк≥сть наркоман≥в зростаЇ в усьому св≥т≥, в тому числ≥ ≥ в ”крањн≥. Ќаркоман≥¤ в ”крањн≥, на думку спец≥ал≥ст≥в, давно набула ознак еп≥дем≥њ.  ≥льк≥сть людей, ¤к≥ вживають наркотики близько 100 тис¤ч (за оф≥ц≥йними даними). –еальна цифра людей, що вживають наркотики, за оц≥нками ћ¬—, в 10-12 раз≥в б≥льша, ≥ складаЇ 800-900 тис¤ч, а тенета наркоб≥знесу ловл¤ть все нов≥ жертви. «а даними ≤нтерполу, в ”крањн≥ зареЇстровано 65 тис¤ч розповсюджувач≥в наркотик≥в.

ћолод≥ необх≥дно усв≥домити, що вживанн¤ наркотик≥в не просто шкодить здоровТю людини, а й знищуЇ, вбиваЇ њњ. Ќаркоман≥¤ Ц це насамперед проблеми молод≥. ƒосл≥дженн¤ показали, що середн≥й в≥к початку прийому наркотик≥в Ц 13-15 рок≥в, а в де¤ких м≥стах нашоњ крањни ще менший Ц 9-13 рок≥в. Ќаркоман≥¤ Ц це важка хвороба, ¤ка дуже швидко розвиваЇтьс¤. —ередн¤ тривал≥сть житт¤ людини п≥сл¤ початку регул¤рного прийому наркотик≥в становить 7 рок≥в. Ќаркомани р≥дко доживають до 30-р≥чного в≥ку. як св≥дчать досл≥дженн¤, часто вживати наркотики починають зовс≥м випадково, через ц≥кав≥сть. ћолодь Узнайомитьс¤Ф з наркотиками на дискотеках ≥ веч≥рках, в компан≥њ з друз¤ми. ≤снують й ≥нш≥ причини зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ наркоман≥в, а саме: економ≥чна криза, безроб≥тт¤, проблеми в особистому житт≥. ¬се це змушуЇ людину за допомогою наркотик≥в шукати Укращого житт¤Ф, але це житт¤ без майбутнього.

Ќезважаючи на те, що зловживанн¤ наркотиками стало одн≥Їю з найгостр≥ших св≥тових проблем XX ст., досв≥д вживанн¤ людьми наркотичних речовин вим≥рюЇтьс¤ тис¤чол≥тт¤ми. ѕочатково вживанн¤ наркотик≥в було повТ¤зане з рел≥г≥йними та побутовими звича¤ми. Ѕагато тис¤ч рок≥в тому наркотики почали використовуватись служител¤ми р≥зних рел≥г≥й дл¤ дос¤гненн¤ стану м≥стичного екстазу при виконанн≥ культових обр¤д≥в та ритуал≥в.

ѕершою рослиною з психоактивними властивост¤ми, про ¤ку Ї згадка в ≥стор≥њ, був мак. ўе 5000 рок≥в тому його використовували шумери, ¤к≥ жили на земл¤х ћесопотам≥њ (сучасний ≤рак). Ќа глин¤них табличках, ¤к≥ були знайден≥ через стол≥тт¤ в Ќиппур≥, залишились рекомендац≥њ щодо приготуванн¤ та вживанн¤ оп≥уму.

ѕро гашиш ¤к л≥ки в≥д кашлю та проносу говоритьс¤ в 2737 р. до Ќ. ≈. в л≥кувальнику китайського ≥мператора Ўен-Ќуна, складеному ще в стародавньому  итањ. √ашиш використовувавс¤ ¤к знеболювальний зас≥б при х≥рург≥чних операц≥¤х, в ≤нд≥њ в≥н також використовувавс¤ ¤к л≥ки.

—тародавн≥ культури використовували в рел≥г≥йних ц≥л¤х галюциногенн≥ гриби. ўе з XVI ст. ≥спанськ≥ хрон≥кери пов≥домл¤ють про наркотичн≥ гриби з ћексики.

ѕра≥нд≥¤нц≥ стол≥тт¤ми, а то й тис¤чол≥тт¤ми просувались через джунгл≥ ÷ентральноњ јмерики у земл≥ ћачу-ёнга (тепер Ѕол≥в≥¤) Ц це ≥ Ї батьк≥вщина страшного з≥лл¤ коки.  ущ цей в≥чнозелений, 2-2,5 м заввишки. ѕ≥сл¤ жуванн¤ листочк≥в коки знесилена людина без в≥дпочинку може подолати дес¤тки к≥лометр≥в, не в≥дчуваючи спраги ≥ голоду. ѕравда, пот≥м настаЇ втома, знех≥ть до всього, байдуж≥сть ≥ розумова туп≥сть.

ќкр≥м поодиноких географ≥чних осередк≥в вживанн¤ р≥зноман≥тних речовин, ¤к≥ мають психоактивн≥ властивост≥, ™вропа не знала б≥льшост≥ сильних наркотик≥в до к≥нц¤ XII ст., коли хрестоносц≥ привезли з Ѕлижнього —ходу оп≥ум. ѕерш≥ препарати оп≥уму мали назву УлауданФ. Ќа початку позаминулого стол≥тт¤, в 1805 р., аптекар «ертюрнер вид≥лив перший алкалоњд оп≥уму ≥ дав йому назву Уморф≥нФ на честь грецького бога сну ћорфе¤. “рохи п≥зн≥ше, 1832 р., –об≥ке вид≥лив кодењн, а 1848 р. ћерк вид≥лив ≥з оп≥уму папаверин.

ћасове вживанн¤ наркотик≥в в ™вроп≥ почалось в XIX ст., коли група ≥нтелектуальних авантюрист≥в почала експериментувати над власною св≥дом≥стю, вживаючи наркотики, ¤к≥ привезли з ™гипту та ≤нд≥њ (гашиш, оп≥ум).

1938 р≥к став дуже важливим в ≥стор≥њ наркоман≥њ. ÷ього року швейцарському х≥м≥ку јльберту ’офману вдалос¤ синтезувати л≥зерг≥нову кислоту (Ћ—ƒ-25), що стало початком розвитку масового вживанн¤ наркотик≥в в обс¤гах, ¤к≥ до цього не мали прецеденту в ≥стор≥њ людства.

” XX ст. з розвитком техн≥чного прогресу та початком лабораторного виробництва алкалоњд≥в оп≥уму ≥ кокањну наркоман≥¤ перейшла в ≥нший вим≥р Ц масов≥сть та еп≥дем≥чне розповсюдженн¤, переставши бути проблемою одн≥Їњ особистост≥, стала соц≥альною проблемою.

 ласиф≥кац≥¤ наркотик≥в та типи залежност≥. —ьогодн≥ наркоман≥¤ Ї св≥товою проблемою, вона присутн¤ на вс≥х континентах ≥ демонструЇ тенденц≥ю до непохитного зростанн¤.

√рупа експерт≥в ¬ќќ« визначила наркоман≥ю ¤к Устан еп≥зодичного або хрон≥чного отруЇнн¤, викликаний багаторазовим введенн¤м наркотикуФ.  ом≥тет експерт≥в ¬ќќ« розр≥зн¤Ї в наркоман≥њ ¤к хвороб≥ два стани Ц залежн≥сть та звиканн¤.

ѕсих≥чна залежн≥сть Ц це форма взаЇмов≥дносин м≥ж наркотиком ≥ особист≥стю, ≥ ц≥ взаЇмов≥дносини залежать ¤к в≥д специф≥чност≥ ефекту наркотику, так ≥ в≥д потреб особистост≥, котр≥ цей наркотик задовольн¤Ї.

„им швидше наркотик задовольн¤Ї ц≥ потреби та викликаЇ оч≥куваний емоц≥йний стан, тим складн≥ше перебороти звичку вживанн¤ цього наркотику. ¬ умовах сильноњ псих≥чноњ залежност≥ позитивний психолог≥чний стан особистост≥ залежить т≥льки в≥д того, чи Ї наркотик п≥д рукою. ¬решт≥-решт в≥н стаЇ необх≥дною умовою нормального стану особистост≥. ” випадку в≥дсутност≥ наркотику людина катуЇтьс¤, ≥ щоб виправити настр≥й або пол≥пшити стан, наркоман намагаЇтьс¤ знайти його за будь-¤ку ц≥ну. ¬≥дсутн≥сть наркотику, до ¤кого людина звикла ≥ в≥д ¤кого стала психолог≥чно залежною, може найдраматичн≥шим чином вплинути на все його житт¤. ѕотреба в наркотику стаЇ найголовн≥шою в житт≥ наркомана, в≥н перестаЇ виконувати своњ обовТ¤зки, кидаЇ с≥мТю ≥ друз≥в, концентруючи вс≥ своњ ≥нтереси на добуванн≥ та вживанн≥ наркотик≥в.

ѕсих≥чна залежн≥сть, згадки про приЇмн≥ в≥дчутт¤ Ї головними факторами, повТ¤заними з хрон≥чним отруЇнн¤м психотропними наркотиками, а в окремих випадках ц≥ фактори можуть бути Їдиними.

‘≥зична залежн≥сть Ц це стан адаптац≥њ, ¤кий виражаЇтьс¤ в ¤вних порушенн¤х ф≥з≥олог≥њ у випадку припиненн¤ вживанн¤ наркотик≥в. ÷е ¤вище перебуваЇ в безпосередньому звТ¤зку з фармаколог≥чною д≥Їю наркотику на живу кл≥тину.

 ласичною ознакою виникненн¤ ф≥зичноњ залежност≥ Ї по¤ва абстинентного синдрому, ¤кий фактично св≥дчить про Унаркотичний голодФ. јбстинентний синдром характеризуЇтьс¤ низкою про¤в≥в у псих≥чн≥й та ф≥зичн≥й сферах, специф≥чних дл¤ кожного окремого виду наркотику. ÷ей стан полегшуЇтьс¤ або зникаЇ п≥сл¤ введенн¤ того самого наркотику або речовини, ¤ка маЇ так≥ ж психофармаколог≥чн≥ властивост≥.

“олерантн≥сть Ї адаптац≥йним станом, про¤вл¤Їтьс¤ в зниженн≥ ≥нтенсивност≥ реакц≥њ орган≥зму на ту саму к≥льк≥сть наркотику, або виникаЇ потреба в зб≥льшенн≥ дози дл¤ дос¤гненн¤ ефекту, котрий ран≥ше дос¤гавс¤ при д≥њ меншоњ к≥лькост≥ того самого наркотику.

«алежн≥сть характеризують:

- сильне бажанн¤ або непереборна потреба (навТ¤зливий стан) подальшого прийому наркотику, а також спроби отримати його за будь-¤ку ц≥ну;

- тенденц≥¤ зб≥льшенн¤ дозуванн¤ через розвиток залежност≥;

- псих≥чна (психолог≥чна або емоц≥йна) залежн≥сть в≥д ефекту наркотику;

- згубн≥ насл≥дки дл¤ особистост≥ ≥ сусп≥льства.

«виканн¤ характеризують:

- бажанн¤ подальшого прийому наркотику з метою пол≥пшенн¤ настрою;

- незначна тенденц≥¤ (або њњ в≥дсутн≥сть) до зб≥льшенн¤ дозуванн¤;

- де¤кий ступ≥нь псих≥чноњ залежност≥ в≥д ефекту наркотику, але в≥дсутн≥сть ф≥зичноњ залежност≥ (в≥дсутн≥сть абстинентного синдрому);

- негативн≥ насл≥дки стосуютьс¤ т≥льки особистост≥ наркомана.

”с≥ наркотики за походженн¤м можна розд≥лити на дв≥ групи Ц природн≥ ≥ синтетичн≥. ўо ж таке наркотик?

Ќаркотиком вважаЇтьс¤ кожна речовина рослинного чи синтетичного походженн¤, ¤ка при введенн≥ в орган≥зм може зм≥нити одну чи дек≥лька функц≥й та внасл≥док багаторазового вживанн¤ призвести до псих≥чноњ або ф≥зичноњ залежност≥. ¬≥дчути д≥ю наркотику ≥ не вт¤гнутись неможливо.

Ќаркотики та њх ефекти. « точки зору психофармаколог≥чного впливу наркотики можна розпод≥лити на три велик≥ групи:

Х наркотики, ¤к≥ пригн≥чують д≥¤льн≥сть центральноњ нервовоњ системи (оп≥ати, барб≥турати);

Х наркотики, ¤к≥ збуджують д≥¤льн≥сть центральноњ нервовоњ системи (амфетам≥ни, кокањн, гашиш);

Х наркотики, ¤к≥ викликають галюцинац≥њ (марихуана, мускатний гор≥х, Ћ—ƒ, мескал≥н, псилоциб≥н).

ѓх загальною ознакою Ї здатн≥сть до зн¤тт¤ психолог≥чноњ напруги ≥ до послабленн¤ невпевненост≥ у соб≥ й соромТ¤зливост≥; вони зм≥нюють емоц≥йну реакц≥ю на б≥ль, упов≥льнюють реакц≥њ, порушують координац≥ю руху. ¬живанн¤ цих препарат≥в у великих дозах викликаЇ сон, серйозн≥ порушенн¤ св≥домост≥, призводить до безпамТ¤тства ≥ нав≥ть смерт≥. ≈фекти цих наркотик≥в використовуютьс¤ в медицин≥. ќп≥ум його пох≥дн≥ та барб≥турати Ц це психоактивн≥ речовини, ¤к≥ найчаст≥ше вживають наркомани.

ќп≥ум та його пох≥дн≥.

ќп≥ум Ц це психоактивна речовина, ¤ка маЇ найдовшу ≥стор≥ю. ќп≥ум Ц це молочний с≥к, ¤кий отримують з надр≥заних головок оп≥умного маку.

ћак вирощують у всьому св≥т≥, але за вм≥стом морф≥ну найкращим вважаЇтьс¤ балканський ≥ малоаз≥атський мак. ¬м≥ст морф≥ну Ї головним фактором, ¤кий визначаЇ ефективн≥сть та ¤к≥сть оп≥уму.

—пос≥б вживанн¤ оп≥уму з метою отриманн¤ наркотичного спТ¤н≥нн¤ залежить в≥д географ≥чних та культурних особливостей, а також традиц≥й. ¬ ≤ран≥ ≥ “уреччин≥ оп≥ум њд¤ть, китайц≥ його найчаст≥ше кур¤ть, а Ївропейц≥ та американц≥ ввод¤ть шл¤хом ≥нТЇкц≥й. ¬≥д способу вживанн¤ залежить ≥нтенсивн≥сть д≥њ препарату та ¤скрав≥сть в≥дчутт≥в.

1	2	3

Ќазва: Ќаркотики та наркоман≥¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (6794 прочитано)