≤стор≥¤ ¬сесв≥тн¤ > Ќароди ћесопотам≥њ або ƒвор≥чч¤

Ќароди ћесопотам≥њ або ƒвор≥чч¤

≤сторична дол¤ ћесопотам≥њ ("ћежир≥чч¤", "ƒвор≥чч¤") була ≥ншою, н≥ж у ™гипту. ™гипетська цив≥л≥зац≥¤ склалас¤ в долин≥ одн≥Їњ великоњ р≥ки - Ќ≥лу; месопотамська в долин≥ “игру ≥ ™вфрату. ” цьому Ї де¤ке ускладненн¤, так сказати в "мерид≥ональному напр¤мку".

” "широтному" же в≥дношенн≥ рег≥он ч≥тко под≥л¤Їтьс¤ на п≥вденний Ўумер ≥ п≥вн≥чний јккад. ѕерший древн≥ший, в≥н виник у четвертому тис¤чор≥чч≥ до н.е., фактично це перша в≥дома на земл≥ цив≥л≥зац≥¤. —поконв≥чно тут склалас¤ безл≥ч др≥бних м≥ст-держав: ”рук, ”р ≥ т.д. ѕисемн≥сть шумер≥в розшифрована, але њх важко в≥днести до ¤коњ-небудь сучасноњ мовноњ родини.

јккадц≥ в≥дом≥ з третього тис¤чор≥чч¤ до н.е. коли виникли њх, аналог≥чн≥ шумерським, м≥ста-держави: јккад, ћари, Ћагаш... јккадська мова, ц≥лком обірунтована, в≥днос¤ть до сем≥тськоњ групи великоњ сем≥то-хам≥тськоњ мовноњ родини. ” пол≥тичних ≥ культурних в≥дносинах јккад Ї учнем Ўумеру.

ƒл¤ ≥стор≥њ древнього ƒвор≥чч¤ характерно був стан нестаб≥льност≥, що, частково стимулювало в≥дносно швидкий розвиток рег≥ону. ћ≥ста запекло бороли за владу, що ≥нод≥ виливалос¤ в створенн¤ великих держав. ѕерша спроба побудови ≥мпер≥њ була почата —аргоном јккадським, ¤кий обТЇднав ус≥ ћежир≥чч¤. ќднак, уже до к≥нц¤ правл≥нн¤ —аргона, його справа звалила.

Ќабагато б≥льш серйозним ¤вищем була ≥мпер≥¤ “ретьоњ династ≥њ ”ра, п≥д кер≥вництвом ¤коњ влада в рег≥он≥ знову перейшла до шумер≥в. ¬она про≥снувала б≥льш стол≥тт¤. ≈коном≥чне житт¤ ћесопотам≥њ, керованоњ ”ром, в≥др≥зн¤ла крайн¤ упор¤дкован≥сть. ѕануючою формою були велик≥ державн≥ господарства, ус≥ виробнич≥ процеси усередин≥ ¤кий були розписан≥ з надзвичайною старанн≥стю (ми знаЇмо про це, тому що збереглис¤ глин¤н≥ таблички, що м≥ст¤ть велику документац≥ю). Ќер≥дко економ≥ку ”ра епохи “ретьоњ династ≥њ називають плановоњ, пор≥внюючи ≥з соц≥ал≥стичною практикою.

ѕануванн¤ шумерськоњ цив≥л≥зац≥њ простиралос¤ в≥д п≥вденного узбережж¤ ћалоњ јз≥њ через ус≥ ƒвор≥чч¤, охоплюючи п≥вденне узбережж¤ сучасного ≤рану ≥ п≥вн≥чне узбережж¤ јрав≥њ. ¬пливу ж шумер≥в були п≥ддан≥ ≥ б≥льш далек≥ крањни, наприклад, хараппська цив≥л≥зац≥¤ долини ≤нду.

ќднак ≥мпер≥¤ ц¤, будучи пол≥етн≥чноњ, (шумери складали в н≥й менш≥сть населенн¤), поступово стала ареною боротьби м≥ж пров≥нц≥¤ми. «ах≥дн≥ (—ир≥¤, ѕалестина) територ≥њ ви¤вл¤ли тенденц≥ю до в≥дпаданн¤. ѕроти них шумерськ≥ цар≥ залучали войовничих елам≥т≥в (населенн¤ кн¤з≥вства на пов'¤заною з ћесопотам≥Їю територ≥њ ≤ранського наг≥р'¤). Ѕоротьба прийн¤ла спустошливий характер ≥ привела не т≥льки до загибел≥ ≥мпер≥њ ≥ втрат≥ шумерами пол≥тичноњ переваги, але ≥ до њх асим≥л¤ц≥њ јккадом.

ќдними ≥з найб≥льш ранн≥х культур ѕередньоњ јз≥њ були культури крањн, що знаход¤тьс¤ в басейн≥ р≥чок “игру ≥ ™фрату (ћесопотам≥¤, або ћежир≥чч¤).

Ќасамперед, сл≥д вид≥лити мистецтво Ўумеру (IVЧ III тис. до н.е.), крањни на п≥вдн≥ ѕередньоњ јз≥њ.

«авд¤ки археолог≥чним розкопкам було в≥дкрито к≥лька ранн≥х храм≥в, присв¤чених богам. √оловн≥ особливост≥ цих споруд Ї характерними дл¤ арх≥тектури ѕередньоњ јз≥њ. ќс≠новним буд≥вельним матер≥алом служила висушена на сонц≥ цегла. ’рами зводилис¤ на висок≥й штучн≥й платформ≥, ст≥≠ни д≥лилис¤ вертикальними н≥шами, в≥кна мали вигл¤д вузьких щ≥лин, прим≥щенн¤ розпод≥л¤лис¤ довкола внут≠р≥шнього в≥дкритого двору.

“иповим дл¤ шумерськоњ арх≥тектури III тис. до н. е. Ї храм в ≈ль-ќбейд≥ (за 6 км в≥д м≥ста ”р), що сто¤в на цег≠л¤н≥й платформ≥. —т≥ни храму членувалис¤ вертикальними н≥шами. Ќад входом був налагоджений на стовпах нав≥с, з двох бок≥в його охорон¤ли дерев'¤н≥ статуњ лев≥в. ѕоверх≠ню ст≥н прикрашено трьома стр≥чками фриз≥в ≥з зображен≠н¤м св¤щенних птах≥в ≥ зв≥р≥в, а також ритуальних сцен.  олонки на фасад≥ декорован≥ ≥нкрустац≥Їю перламутром ≥ кольоровим кам≥нн¤м. Ќад вх≥дними дверима Ч горельЇф: левоголовий орел (грифон) тримаЇ к≥гт¤ми двох олен≥в. ÷¤ композиц≥¤ згодом стала попул¤рною, ≥ њњ почали пов≠торювати.

” шумер≥в виник з≥курат Ч вид багато¤русноњ (3Ч7 ¤ру≠с≥в) культовоњ споруди ≥з св¤тилищем головного бога на верхньому ¤рус≥. ƒе¤к≥ з≥курати були заввишки 40 м. ”с≥ вони вражали монументальними формами, ч≥ткими про≠порц≥¤ми, масивними об'Їмами. «≥курат в арх≥тектур≥ ѕередньоњ јз≥њ набув такоњ самоњ попул¤рност≥, ¤к п≥рам≥да в арх≥тектур≥ —тародавнього ™гипту.

—кульптура Ўумеру т≥сно пов'¤зана з рел≥г≥йною куль≠товою ≥ в≥йськовою тематикою. —татуеткам властив≥ видов≠жен≥ або присадкуват≥ пропорц≥њ, велик≥ ≥нкрустован≥ оч≥, окрем≥ детал≥ ледь нам≥чен≥. —татуетки в≥дзначаютьс¤ вираз≠н≥стю при вс≥й умовност≥ стилю њх виконанн¤.

ќсобливе м≥сце серед скульптурних пам'¤ток Ўумеру пос≥дають рельЇфи. ” них своЇр≥дна тематика зображень ≥ композиц≥й. як правило, постат≥ цар¤ чи бога вид≥л¤ють≠с¤ зб≥льшеними розм≥рами, постат≥ ж воњн≥в виконан≥ у меншому масштаб≥, у статичних позах. √олова ≥ ноги ф≥гур подан≥ в проф≥ль, а оч≥ ≥ плеч≥ Ч у фас. –ельЇфн≥ зобра≠женн¤ "читаютьс¤" по горизонтал≥.

¬ершиною рельЇфноњ пластики Ўумеру можна вважа≠ти стелу, присв¤чену перемоз≥ правител¤ м≥ста Ћагаша над сус≥дн≥м м≥стом ”ммою (’’” ст. до н.е.). « одного боку стели зображено верховного бога Ћагаша, ¤кий тримаЇ с≥тку з вп≥йманими ворогами, з другого Ч правител¤ Ћагаша на чол≥ в≥йська, ¤ке караЇ переможених.

«начних усп≥х≥в мистецтво Ўумеру дос¤гло в галуз≥ ху≠дожнього ремесла (виготовленн¤ вироб≥в ≥з золота, ср≥бла, кольорових камен≥в).

” друг≥й половин≥ III тис. до н. е. в результат≥ безперервних в≥йн б≥льша частина ћежир≥чч¤ потрапл¤Ї в залежн≥сть в≥д м≥с≠та јккада. …ого цар —аргон називав себе "царем чотирьох стор≥н св≥ту" ≥ прагнув об'Їднати вс≥ земл≥ в державу. ” сере≠дин≥ XIX ст. був розкопаний гранд≥озний палацовий комплекс, завд¤ки ¤кому археологи п≥зн≥ше встановили, що це залишки древнього м≥ста ƒур-Ўаррук≥на, збудованого —аргоном II.

јккадське мистецтво, у пор≥вн¤нн≥ ≥з шумерським, в≥дзна≠чаЇтьс¤ б≥льшою досконал≥стю у в≥дтворенн≥ реальних форм. ”¤вленн¤ про нього даЇ стела на честь перемоги цар¤ Ќарам-с≥на над г≥рськими племенами. Ќев≥домий майстер ≥з знанн¤м справи в≥дтворюЇ людськ≥ постат≥, в≥льно розм≥щуючи њх на пло≠щин≥ камен¤. ÷ар¤ в≥н зобразив у короткому од¤з≥, що дало змогу п≥дкреслити будову людського т≥ла. «а Ќарамс≥ном п≥дн≥маЇтьс¤ в гори його в≥йсько, рухи чолов≥к≥в життЇво пе≠реконлив≥. јвтор застосовуЇ в композиц≥њ елементи пейзажу.

ѕ≥сл¤ розпаду јккадського царства (XXIII Ч XXII ст. до н.е.) нове п≥днесенн¤ пережили п≥вденношумерськ≥ м≥ста Ћагаш ≥ ”р.

«береглос¤ к≥лька статуй правител¤ Ћагаша √удеа, що стоњть або сидить у молитовн≥й поз≥. —татуњ в≥дзначаютьс¤ монументальн≥стю, портретною схож≥стю, високим техн≥чним р≥внем виконанн¤. Ќа увагу заслуговуЇ ≥ ж≥ноча мар≠мурова голова з очима, ≥нкрустованими л¤п≥с-лазур'ю (м≥нерал синього кольору), виконана майстром з ”ра.

¬икористана л≥тература:

≤стор≥¤ —тародавнього св≥ту. Ц  ., 2000.

 ультура народ≥в св≥ту. Ц ’арк≥в, 1999.

1

Ќазва: Ќароди ћесопотам≥њ або ƒвор≥чч¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (705 прочитано)