Історія Всесвітня > Проголошення КНР і побудова основ соціалізму

Уряд КНР постійно погрожував Сполученим Штатам війною, ого­лошуючи «суворе і останнє попередження» за порушення американсь­кими літаками і човнами повітряного та водного просторів Китаю, куди відносили й територію та акваторію Тайваню.

Одночасно зміцнювалось радянсько-китайське співробітництво, особливо у військовій галузі. СРСР передав Китаю десятки базових підприємств оборонної промисловості, технологію виготовлення сучас­ної зброї. Співпраця військових дійшла навіть до обговорення проекту створення спільного радянсько-китайського тихоокеанського флоту.

Перші незгоди у радянсько-китайських відносинах виникли у зв'яз­ку з відмовою Москви передати КНР атомну зброю. З початком «культурної революції» пекінське керівництво оголосило «смертельними ворогами» Китаю СРСР і США.

У середині 60-х років у пекінського керівництва склалася зовнішньо-стратегічна концепція, суть якої, за словами Мао Цзедуна, полягала у тому, щоб підштовхнути до смертельної сутички двох «тигрів» — СРСР та США, а «мудрій мавпі», Китаєві, залишити роль спостерігача дво­бою. Із появою у Китаї ядерної зброї (1964) така концепція загрожува­ла світовою катастрофою.

У пошуках виходу з ізоляції китайський уряд наприкінці 60-х років по­слабив критику США і розпочав пошуки контактів із Заходом. Важ­ливою подією у міжнародному житті стало відновлення прав КНР у ООН. Восени 1971 р. "й було виздано спадкоємницею Республіки Ки­тай — однієї із засновників ООН.

У лютому 1979 р. вперше у світовій історії розпочалася війна між соціалістичними державами - Китаєм та Соціалістичною Республікою В'єтнам зі значними втратами війська КНР відступили.

У 80-х роках було вирішено долю Гонконгу та Макао - відповідно англійської та португальської колоній на території Китаю. У 1997 р. у Гонконгу, згідно з укладеною угодою, підняли китайський прапор, однак протягом 50 років там зберігатиметься існуюча система госпо­дарювання та життя. Така доля Макао у 1999 р.

Динамічно розвиваються китайсько-українські відносини. 4 січня 1992 р. КНР оголосила про дипломатичне визнання української дер­жави. У 1997 р. товарообіг між Україною та КНР досяг 1 млрд. дола­рів США. За обсягами торгівлі Китай став другим після Росії торго­вим партнером України. Президент Л. Кучма, перебуваючи з офіцій­ним візитом у КНР в грудні 1995 р., визначив, що є всі можливості вже до кінця цього століття збільшити обсяг двосторонньої торгівлі, довів­ши його до 2-3 млрд. американських доларів на рік. Президент Укра­їни назвав конкретні галузі, де існують цілком реальні резерви роз­ширення зв'язків: металургія, хімія, енергетичне машинобудування, судно - і авіабудівна, текстильна промисловість, космічна сфера, сільське господарство.

1	2

Назва: Проголошення КНР і побудова основ соціалізму
Дата публікації: 2005-02-18 (1310 прочитано)