≤стор≥¤ ¬сесв≥тн¤ > –еволюц≥¤ в –ос≥њ та виникненн¤ рад¤нськоњ держави ≥ права

–еволюц≥¤ в –ос≥њ та виникненн¤ рад¤нськоњ держави ≥ права

≤. Ѕуржуазно-демократична революц≥¤ в –ос≥њ.

¬изначальний вплив на сусп≥льний ≥ державний розвиток –ос≥њ зробила революц≥¤. «агальний рос≥йський страйк (жовтень 1905 року) змусив царизм видати ћан≥фест, у ¤кому проголошувались р≥зноман≥тн≥ —вободи. Ќедоторкан≥сть особи, свобода слова, сов≥ст≥, збор≥в ≥ сп≥лок. ўе ран≥ше видано ћан≥фест (1 с≥чн¤ 1905 р.) про скликанн¤ ƒержавноњ ƒуми, що не зм≥нювало самодержавноњ сут≥ влади цар¤. ¬ибори член≥в першоњ ƒуми проводились за досить складною виборчою системою, а тому значна к≥льк≥сть дорослого населенн¤ –ос≥њ була усунена в≥д участ≥ в виборах. ƒума займалась п≥дготовкою законопроект≥в ≥ розгл¤дала державн≥ доходи ≥ витрати. ¬ ц≥лому ƒума була законодавчим органом при цар≥. ћан≥фестом в≥д 20 лютого 1906 року створювалась ƒержавна –ада, ¤ка складалась з представник≥в духовенства, двор¤нства, торговц≥в, промисловц≥в ≥ науковц≥в. «аконопроект прийн¤тий ƒержавною ƒумою ≥ ƒержавною –адою набував сили закону, ¤кщо його п≥дписував ≤мператор. ’оча царський ”каз в≥д 23 кв≥тн¤ 1906 року п≥дкреслював, що ≥мператоров≥ належала верховна влада, можна сказати, що в –ос≥њ сформувалась конституц≥йна монарх≥¤.

” роки першоњ св≥товоњ в≥йни загострились соц≥ально-економ≥чн≥ ≥ пол≥тичн≥ протир≥чч¤, що ≥снували в –ос≥њ. Ќестаб≥льн≥сть була властива ≥ державному апарату. «а роки в≥йни в≥дбулись зм≥ни чотирьох гол≥в –ади ћ≥н≥стр≥в, 6-х м≥н≥стр≥в внутр≥шн≥х справ, 4-х в≥йськових м≥н≥стр≥в ≥ 3-х м≥н≥стр≥в закордонних справ. —ƒ парт≥¤ б≥льшовик≥в виступила з лозунгами поразки у в≥йн≥ ≥ перетворенн¤ ≥мпер≥ал≥стичноњ в≥йни у громад¤нську.

Ќа початок 1917 року страйки охопили б≥л¤ 676 тис. –об≥тник≥в. 25 лютого страйк став пол≥тичним в ѕетроград≥, ћоскв≥ та ≥н. ћ≥стах. —трайками керували –ади роб≥тничих ≥ солдатських депутат≥в. 28 лютого царський ур¤д було повалено. ” ƒержавн≥й ƒум≥ було створено “имчасовий ком≥тет, ¤кий на переговорах 2 березн¤ з виконкомом ѕетроградськоњ –ади роб≥тничих ≥ сел¤нських депутат≥в дос¤г угоди про створенн¤ “имчасового ур¤ду до скликанн¤ ”становчих збор≥в, ¤к≥ мали визначити форму правл≥нн¤ –ос≥њ.

–≥шенн¤ про ”становч≥ збори було компром≥сом м≥ж ƒержавною ƒумою ≥ –адами, оск≥льки жодна ≥з строн≥н не могла претендувати на те, щоб стати владою в –ос≥њ, п≥сл¤ в≥дреченн¤ цар¤ ћиколи ≤≤. ” програм≥ “имчасового ур¤ду проголошувалось про негайну п≥дготовку до проведенн¤ р≥чного пр¤мого ≥ таЇмного голосуванн¤ до ”становчих збор≥в, ¤к≥ мали встановити форму правл≥нн¤ ≥ приймати  онституц≥ю. Ѕули продекларован≥ свобода слова, друку, м≥тинг≥в, недоторкан≥сть особи ≥ таке ≥нше. ѕроведено пол≥тичну амн≥ст≥ю. « тюрем вийшли 24 тис. „лен≥в –—ƒ–ѕ (б), проголошено 8 годинний робочий день. –ос≥¤ за словами Ћен≥на стала найдемократичн≥шою крањною в св≥т≥.

 оли з Ўвейцар≥њ до ѕетрограда прибув Ћен≥н (на об≥ц¤нку, що –ос≥¤ вийде з в≥йни). 3 кв≥тн¤ проголосив тактичн≥ лозунги парт≥њ: Ђн≥¤коњ п≥дтримки “имчасовому ур¤дуї, Ђвс¤ влада –адам!ї, Ђприпинити ≥мпер≥ал≥стичну в≥йнуї. ѕарт≥¤ б≥льшовик≥в пересл≥дувала за мету захопити через –ади владу в своњ руки.

Ќа початку травн¤ було створено коал≥ц≥йний “имчасовий ур¤д Ц до ¤кого вв≥йшли представники не т≥льки буржуазних парт≥й, але й члени –—ƒ–ѕ(б).

” червн≥ 1917 року в≥дбувс¤ перший зТњзд –ад, на ¤кому з 1090 член≥в було т≥льки 105 б≥льшовик≥в. «њзд надав п≥дтримку “имчасовому ур¤ду ≥ в≥дкинув пропозиц≥ю про вих≥д –ос≥њ з в≥йни. Ѕуло створено виконавчий ком≥тет –ад, куди б≥льшовики не вв≥йшли. “ому вже 3 липн¤ парт≥¤ б≥льшовик≥в на V≤ зТњзд≥ –—ƒ–ѕ(б) вир≥шили розпочати п≥дготовку до збройного повстанн¤. ѓњ кер≥вництво формально п≥шло у п≥дп≥лл¤. “имчасовий ур¤д про¤вл¤в пасивн≥сть ≥ нер≥шуч≥сть у боротьб≥ з контрреволюц≥йною д≥¤льн≥стю б≥льшовик≥в. ” той же час в≥н орган≥зував розгром контрреволюц≥йного заколоту  орн≥лова, ¤кий прагнув навести пор¤док у крањн≥. ¬ 1967 роц≥  еренський, доючи ≥нтервТю газет≥ “аймс, признав, що розгром  орн≥лова був найб≥льшою помилкою “имчасового ур¤ду. ” той час парт≥¤ б≥льшовик≥в готувалась до збройного повстанн¤.

2. —оц≥ал≥стична революц≥¤.

‘ормальним приводом дл¤ проведенн¤ повстанн¤ був той факт, що “имчасовий ур¤д не проводить вибор≥в до ”становчих збор≥в, хоча вибори були призначен≥ на 28.’≤.  ер≥вництво парт≥њ б≥льшовик≥в вир≥шило захопити ваду в день в≥дкритт¤ роботи ≤≤ зТњзду –ад роб≥тничих ≥ солдатських депутат≥в, а тому пропонувало включити в пор¤док денний роботи зњзду –ад питанн¤ про мир, землю, владу, ≥ роб≥тничий контроль. 25 жовтн¤ парт≥¤ б≥льшовик≥в зд≥йснила в≥йськовий переворот, вз¤вши владу до своњх рук в ѕетроград≥ ƒругий зТњзд –ад роб≥тничих ≥ сел¤нських депутат≥в прийн¤в запропонований Ћен≥ним ƒекрет про мир, землю, ƒекларац≥ю прав народ≥в –ос≥њ. Ѕуло обрано новий ÷ентральний ком≥тет (виконавчий) та створено ур¤д - –аду народних ком≥сар≥в, на чол≥ з Ћен≥ним. ÷ей ур¤д теж називавс¤ “имчасовим, оск≥льки в≥н мав функц≥онувати до скликанн¤ ”становчих збор≥в, вибори ¤ких були призначен≥ на 12 листопада.

¬ибори до ”становчих збор≥в показали, що парт≥¤ б≥льшовик≥в не користувалась п≥дтримкою б≥льшост≥ населенн¤ –ос≥њ, вона одержала свього 25% голос≥в виборц≥в, а на ”крањн≥ - 10%.

ѕ≥сл¤ проведенн¤ вибор≥в до ”становчих збор≥в –аднарком доручив —тал≥ну ≥ ѕетровському вз¤ти до своњх рук  ом≥с≥ю з ”становчих збор≥в з метою заволод≥ти ус≥ма документами дл¤ ор≥Їнтуванн¤ в обстановц≥. —тал≥н заарештував член≥в виборчого ком≥тету ≥ заволод≥в документами. ƒ≥знавшись про результати вибор≥в, раднарком прийн¤в декрет про арешти депутат≥в, обраних в≥д парт≥й конституц≥йних демократ≥в, спод≥ваючись, що депутати-есери, що становили б≥льш≥сть в ”становчих зборах не б4удуть протестувати проти арешту депутат≥в буржуазноњ парт≥њ. ¬ к≥нц≥ було вир≥шено роз≥гнати ”становч≥ збори. јле проти виступило бюро фракц≥њ б≥льшовицьких депутат≥в ”становчих збор≥в. «а пропозиц≥Їю Ћен≥на њх було введено до виконавчого ком≥тету - ≥ так ≥нцидент було вичерпано.

”становчим зборам було запропоновано затвердити вс≥ декрети –ад¤нськоњ влади, узаконити –Ќ  на чол≥ з Ћƒен≥ним ≥ на цьому завершити свою роботу. ”становч≥ збори виконали вс≥ вимоги б≥льшовик≥в, але декретом ¬÷¬  вони були роз≥гнан≥. ƒемонстрант≥в, що вийшли на п≥дтримку ”становчих збор≥в було розстр≥л¤но ≥ роз≥гнано (7 с≥чн¤ 1918 року).

3. ѕерш≥ декрети –ад¤нськоњ ¬лади.

25.’.1917 року парт≥¤ б≥льшовик≥в зд≥йснила ≥ вз¤ла владу в своњ руки. ƒругий зТњзд –ад роб≥тничих ≥ сел¤нських депутат≥в прийн¤в запропонований Ћен≥ним ƒекрет про мир ≥ землю, ƒекларац≥ю народ≥в –ос≥њ. ” ƒекрет≥ про мир пропонувалось розпочати переговори про укладенн¤ справедливого миру. ѕроте де¤к≥ положенн¤ ƒекрету носили чисто пропагандистський характер, пересл≥дуючи за мету зд≥йснити революц≥њ у воюючих крањнах . 2.12. перемирТ¤ з Ќ≥меччиною, в березн≥ 1918 р. - Ѕрестський мир.

ѕрограма парт≥њ б≥льшовик≥в стосовно земл≥ передбачала њњ нац≥онал≥зац≥ю, але, розум≥ючи, що нац≥онал≥зац≥¤ земл≥ не знайде п≥дтримки на зњзд≥, було запропоновано в≥дм≥нити право приватноњ власност≥ на землю, надати право користуванн¤ тим, хто њњ виробл¤Ї, заборонити найману працю. ƒекрет був антикап≥тал≥стичним ≥ повертав –ос≥ю до зр≥вн¤льного землекористуванн¤.

ƒекретом про суд є1 24 листопада 1917 р. вс≥ судов≥ установи, а також миров≥ судд≥, що функц≥онували в –ос≥њ, були знищен≥. ƒл¤ боротьби з контрреволюц≥Їю, з мародерством, грабежами, крад≥жками, саботажем створювались –еволюц≥йн≥ “рибунали. ƒл¤ проведенн¤ попереднього розсл≥дуванн¤ створювались особлив≥ сл≥дч≥ ком≥с≥њ.

Ѕуло створено м≥л≥ц≥ю (постановою –Ќ  в≥д 29 жовтн¤).

—початку на добров≥льних засадах будувалась „ервона јрм≥¤, але оск≥льки добровольц≥в було замало, перейшли до обовТ¤зковоњ в≥йськовоњ повинност≥.

4. ѕол≥тика в≥йськового комун≥зму. Ќова економ≥чна пол≥тика.

ƒекретами –Ќ  було проведено сусп≥льну нац≥онал≥зац≥ю промислових п≥дприЇмств. ƒл¤ управл≥нн¤ економ≥кою було створено ¬ищу –аду народного господарства, ¤ка зосередила свою увагу на п≥дготовц≥ промисловост≥ крањни дл¤ забезпеченн¤ вс≥м необх≥дним «бройних —ил. √отуючись до розвТ¤занн¤ громад¤нськоњ в≥йни всередин≥ крањни ≥ прагнучи поширити соц≥ал≥стичну революц≥ю на ≥нш≥ крањни, парт≥¤ б≥льшовик≥в почала проводити так звану пол≥тику в≥йськового комун≥зму. ¬≥йськовий комун≥зм характеризуЇтьс¤ встановленн¤м права державноњ власност≥ не лише на велик≥, а й на мал≥ ≥ середн≥ п≥дприЇмства. Ѕуло встановлено державну монопол≥ю на торг≥влю хл≥бом, введено продрозверстку, орган≥зовано загальну трудову повин≥нсть. ѕродукц≥¤ промисловост≥ ≥ радгосп≥в надходила держав≥ ≥ без будь-¤коњ оплати. ’л≥б у сел¤н забирали також без винагороди. –об≥тники ≥ службовц≥ одержували м≥н≥мум продукт≥в харчуванн¤ ≥ предмети першоњ необх≥дност≥ по карточках безкоштовно. "Ќетрудов≥ елементи" карточок не одержували. Ѕула в≥дм≥нена плата за продукти харчуванн¤, предмети широкого вжитку, паливо, фураж, медикаменти, житло, воду, газЕ Ѕуло запроваджено загальну трудову повинн≥сть . ѕостановою –Ќ  в≥д 5.09.1918 р. вводивс¤ червоний терор. Ўл¤хом терору велас¤ боротьба не т≥льки з контрреволюц≥Їю, але ≥ з "спекул¤ц≥Їю" ≥ злочинн≥стю. —творювались спец≥альн≥ "заградотр¤ди", ¤к≥ на м≥сц≥ розстр≥лювали "м≥шочник≥в", що порушували державну монопол≥ю на торг≥влю хл≥бом. ƒл¤ ≥зол¤ц≥њ "класових ворог≥в" з постановою –Ќ  створювались концтабори (отже, перш≥сть у њх створенн≥ належала не фашистам, а комун≥стам). «а конституц≥Їю –—‘—– 1918 р. вищим органом влади був зТњзд –ад, а у пер≥од м≥ж зТњздами - ¬÷¬ . «агальне управл≥нн¤ крањною зд≥йсн. «а конституц≥Їю –Ќ . ÷ентральними галузевими органами управл≥нн¤ були народн≥ ком≥сар≥ати.

1	2

Ќазва: –еволюц≥¤ в –ос≥њ та виникненн¤ рад¤нськоњ держави ≥ права
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (1435 прочитано)