≤стор≥¤ ¬сесв≥тн¤ > –ежим консульства у ‘ранкц≥њ

Ўвидко було юридичне оформленн¤ диктаторського режиму. 22 фр≥мера V≤≤≤ року (13.07.1799) була оголошена нова конституц≥¤ ¤ка була набагато д≥ловит≥ша ≥ коротша попередн≥й[19]. ¬ ц≥й конституц≥њ зовс≥м не було згадано про права людини. ¬ступна формула до ≤ статт≥ говорила У‘ранц≥¤ Ц республ≥ка Ц Їдина ≥ непод≥льнаФ. Ќаполеон назначав ≤-м консулом республ≥ки на 10-р≥чний терм≥н, два ≥нших консула на 6р.[20].

ќднак фактично з опубл≥куванн¤м конституц≥њ 8 року Ќаполеон зосереджував всю повноту влади у своњх руках. Ќовий державний устр≥й ‘ранц≥њ б≥льше нагадував самодержавний режим н≥ж республ≥канський.

Ќаполеон призначив сенат ≥з 80 чолов≥к, ¤кий був п≥двладний лише йому одному. —енет, тобто люди в≥д≥бран≥ першим консулом на особистий погл¤д, назначали член≥в законодавчоњ влади, трибунному законодавчому корпусу. “акож була створена ƒержавна –ада ц≥лком призначена представником першого консула[21].

¬ 1802 роц≥ ƒержавна –ада провела всенародний плеб≥сцит про встановленн¤ по життЇвого консульства. ѕлеб≥сцит дав 3000 569 голос≥в УзаФ ≥ 8374 Ц УпротиФ. 16 терм≥дора (4.08.1800) посада першого консула була перетворена на по життЇву з наданн¤м права призначати йому свого приЇмника[22].

ѕо орган≥чному селатус Ц консульств≥ 18.05.1804р. ≤ консул був проголошений спадковим ≥мператором ‘ранц≥њ.  онсульство переросло в ≥мпер≥ю.

“аким чином режим консульства у ‘ранц≥њ означав повний перех≥д правл≥нн¤ в монарх≥чну централ≥зовану диктатуру одн≥Їњ людини.  р≥м буржуаз≥њ ур¤д Ќаполеона п≥п римувало сел¤нство, а це велика к≥льк≥сть населенн¤ ‘ранц≥њ. “ому говорити про вузьку класову базу сусп≥льства не приходитьс¤. ‘ранцузька революц≥¤ зробила французького сел¤нина власником, м≥цно привС¤зала його до буржуазного устрою. —аме цим союзом м≥ж буржуаз≥Їю ≥ сел¤нством ≥ обС¤сн¤Їтьс¤ сила наполеон≥вського режиму[23].

Ѕуржуаз≥¤ ≥ сел¤нство добросов≥сно передали владу диктатору, але не дл¤ усуненн¤ њх класових ≥нтерес≥в, а дл¤ њх стимулюванн¤  . ћаркс ≥ ‘. ≈нгельс у У—в¤тому с≥мейств≥Ф писали про це: Ќаполеон розум≥в ус≥ ≥стини сутност≥ сучасноњ держави, в≥н вже розум≥в, що ц¤ держава маЇ своЇю безперешкодною розвитку буржуазного сусп≥льства в≥льних рух особистих ≥нтерес≥в ≥ т.д. в≥н р≥шивс¤ признати цю основу, вз¤ти њњ п≥д св≥й захист[24]. –езультатом встановленн¤ консульства стала актив≥зац≥¤ економ≥чноњ активност≥. ѕри Ќаполеон≥ зросла роль таможн≥, ¤к≥ в≥н називав Уогорожею ≥ п≥дтримкою емоц≥њФ[25]. ¬≥н спри¤в створенню нових промислових п≥дприЇмств, особисто в≥дв≥дував де¤к≥ мануфактури. ”р¤д сл≥дкував за збер≥ганн¤м виробничих секрет≥в. ќрган≥зована Ќаполеоном –ада фабрик ≥ мануфактур обговорювала основн≥ принципи, на ¤ких повинн≥ були розвиватис¤ французька промислов≥сть ≥ торг≥вл¤[26]. ¬ с≥чн≥ 1800р. Ѕонапарт одобрив створенн¤ груповоњ частини банк≥р≥в УЅанк де ‘рансФ першопочатковий кредит, ¤кий склав 30 млн. франк≥в. ¬ ¤кост≥ акц≥онер≥в Ѕонапарт записав ≥ своњх родич≥в. Ѕанк почав грати ведучу роль в ф≥нансовому ≥ промисловому житт≥ держави. Ўвидко розвивалас¤ ≥ торг≥вл¤. “ак за пер≥од 1794-1800рр торговий оборот вир≥с майже на 50% (з 553 млн. франк≥в до 821 млн.)[27].

–озд≥л ≤≤. —оц≥ально-економ≥чна ≥ адм≥н≥стративна пол≥тика консульського режиму.

¬нутр≥шн¤ пол≥тика консульського режиму в ‘ранц≥њ в 1799 Ц 1804 роках охарактеризована необх≥дн≥стю закр≥пленн¤ буржуазною державою перед лицем загрози реставрац≥њ феодально-абсолютиського режиму з одного боку ≥ загрози з≥ сторони л≥ворадикальних елемент≥в з другоњ.  онсультативно заклало в основу державного устрою принцип бюрократичного централ≥зму , арм≥¤, церква, пол≥ц≥¤, бюрократ≥¤ стали головними ричагами диктатури Ќаполеона.

Ќаполеон л≥кв≥дував б≥льш≥сть демократичних в≥дносин. Ќаполеон≥вський м≥н≥стр пол≥ц≥њ ‘уше Уорган≥зував такий шп≥онаж ≥ провокац≥ю, ¤ких ≥стор≥¤ не бачила до цих п≥рФ[28]. Ќеусипний пол≥цейський нагл¤д дозвол¤в в зародку задушити вс¤к≥ рухи. ¬ першу чергу розправа виникла над ¤коб≥нц¤ми. ¬ грудн≥ 1800р. пол≥ц≥њ ‘уше вдалос¤ розкрити змову јзена, ЎевальЇ, Ўопеме, метою ¤коњ було вбивство Ќаполеона[29]. 19 грудн¤ 1800р. скориставшись замахом на житт¤ Ќаполеона пол≥ц≥¤ арештувала групу ¤коб≥нц≥в 9 з ¤ких було страчено, 20 заслан≥[30]. ѕол≥цейськ≥ агенти ‘уше в 1800 р. громили таЇмн≥ ро¤л≥стськ≥ гуртки, так≥ ¤к Ујнгарський ком≥тетФ, УЎвабське агенствоФ ≥ др..

ўоб вибити грунт з-п≥д н≥г ро¤л≥стськоњ опозиц≥њ Ќаполеон наказав скласти списки тих ем≥грант≥в кому дозволено було вернутис¤ у ‘ранц≥ю. «а межами ‘ранц≥њ у той час знаходилос¤ 145тис. ем≥грант≥в, б≥льша части ¤ких б≥дувала. Ѕагато з них використало цей закон ≥ повернулис¤ у ‘ранц≥ю[31]. ѕ≥сл¤ цих м≥р внутр≥шн¤ обстановка у ‘ранц≥њ дещо нормал≥зувалас¤ . але з ≥ншоњ сторони при консульств≥ було встановлено жорсткий контроль в ≥деолог≥чн≥й сфер≥. Ѕуло закрито 60 газет ≥з 73 ≥снувавших, пот≥м закрито ще 9, а 4 що залишилис¤ знаходилис¤ п≥д жорстким контролем пол≥ц≥њ[32].

15.07.1801 м≥ж Ќаполеоном ≥ папою римським було п≥дписано конкордат, зм≥ст ¤кого заключаЇтьс¤ в повному п≥дкоренн≥ церкви держав≥.  атолична рел≥г≥¤ оголошувалась рел≥г≥Їю б≥льшост≥ француз≥в[33].

јле найб≥льшим дос¤гненн¤м зд≥йсненим в роки консульства було створенн¤ апарату централ≥зованоњ центральноњ державноњ влади.

Ќаполеон в≥дстоював под≥л на департаменти, але л≥кв≥дувавши м≥сцев≥ . зам≥сть виборних посад ≥ збор≥в в кожному департамент≥ назначавс¤ перфект, ¤кий назначав мун≥ципальн≥ ради[34]. ѕерфекти п≥дкор¤лис¤ м≥н≥стру закордонних справ. ћ≥н≥стерство внутр≥шн≥х справ було створено в 1800р.[35]

¬ березн≥ 1800р. було створено м≥н≥стерство юстиц≥њ. —уд прис¤жних був л≥кв≥дований[36]. ўе в к≥нц≥ 1799 року було створено м≥н≥стерство пол≥ц≥њ на чол≥ ¤кого сто¤в ‘уше.

¬ роки  онсульства була створена система народноњ осв≥ти, ¤ка ≥снуЇ ≥ нин≥. Ќа чол≥ вс≥Їњ системи стало в≥домство п≥д назвою У”н≥верситетФ зав≥дував вищою ≥ середньою школою. ¬ищ≥ школи готувати техн≥к≥в, ≥нженер≥в, нотар≥ус≥в, судових, адм≥н≥стративних, ф≥нансових чиновник≥в ≥ т.д.[37] Ќаполеон покровительствував вченим, математикам, астрономам, ф≥зикам, з великою в≥дразою в≥дносивс¤ до ≥сторик≥в, ф≥лософ≥в. ѕ≥сл¤ приходу до влади Ќаполеона було створено м≥н≥стерство до≥конс≥в на чол≥ з √оден ом. Ѕуло впор¤дковано зв≥тн≥сть , почалос¤ суворе розсл≥дуванн¤ казнокрадства ≥ спекул¤ц≥њ. “ак в тюрму за жульництво був посаджений ”врор[38] . в рок консульства велас¤ робота по впор¤дкуванню законодавства. ¬она зак≥нчилась в 1804 роц≥ прийн¤тт¤м нового зводу закон≥в У√ромад¤нського кодексуФ. ¬≥н юридично закр≥пив ≥ оформив перемогу буржуазно-сусп≥льних в≥дносин, принцип непорушност≥ особистоњ власност≥[39].

 одекс узаконив нер≥вноправне становище в сусп≥льств≥ жанки ≥ безправС¤ робочого класу. ∆≥нка не мала виборчого права.  р≥м цього Ќаполеон вв≥в Уробоч≥ книжкиФ, ¤к≥ збер≥галис¤ у господар¤ ≥ без ¤коњ роб≥тника н≥де не приймали на нове м≥сце[40].

–озд≥л ≤≤≤. ѕродовженн¤ експанс≥он≥ськоњ зовн≥шньоњ пол≥тики п≥д час консульства.

ѕер≥од консульства став часом гучних перемог ‘ранц≥њ залишками контрреволюц≥њ держав ™вропи, що не хот≥ли н≥¤ких революц≥йних зм≥н.

‘ранц≥¤ розвернула своњ експанс≥йн≥ д≥њ в ус≥х куточках ™вропи ≥ св≥ту. ѓй протисто¤ла велика коал≥ц≥¤ феодально-монарх≥чних держав: јвстр≥¤, англ≥, –ос≥¤ ≥ т.д.

Ќайб≥льшу загрозу в експанс≥й них планах ‘ранц≥њ представл¤ла јнгл≥¤ використовуючи своЇ остр≥вне положенн¤ ≥ самий великий в св≥т≥ воЇнно-морський дакот.

ƒо моменту приходу Ќаполеона до влади положенн¤ ‘ранц≥њ було нелегким. ƒруга коал≥ц≥¤ в 1799р. добилас¤ значних усп≥х≥в д¤куючи воЇнним усп≥хам рос≥йських в≥йськ —уворова в ≤тал≥њ. јвстр≥йц≥ ≥ англ≥йчани усп≥шно д≥¤ли в √олланд≥њ ≥ Ѕельг≥њ.

јнгл≥¤, ще ран≥ше захопила французьк≥ колон≥альн≥ волод≥нн¤ в усьому св≥т≥ Ц јмериц≥, ≤нд≥њ ≥ т.д. јле ¤к т≥льки Ќаполеон прийшов до влади становище почало м≥нитис¤ на користь ‘ранц≥њ. «имою 1799 Ц 1800рок≥в виникли розб≥жност≥ м≥ж јвстр≥Їю ≥ –ос≥Їю. 2-га коал≥ц≥¤ в ¤ку вход¤ть јнгл≥¤, јвстр≥¤, –ос≥¤ ≥ Ќеопол≥танське корол≥вство почало тр≥щати[41].

Ќаполеон пом≥тив це ≥ почав виводити союзник≥в ≥з коал≥ц≥њ по частинах. ¬≥н вирушив на чол≥ арм≥њ в ѕ≥вн≥чну ≤тал≥ю. ѕросуванн¤ ‘ранцуз≥в було стр≥мким ≥ застало австр≥йц≥в зненацька. 8.05.1800 Ѕонапарт покинув ѕариж, а 21.05.1800р. ѕерший консул був уже на перевал≥ —ен-Ѕернар, ¤кий в≥дкривав шл¤х в ≤тал≥ю[42]. 2.06.1800р. Ќаполеон вступив в ћ≥лан. «устр≥ч головних сил противника в≥дбуваЇтьс¤ на невелик≥й р≥внин≥ м≥ж м≥стами ќлександр≥Їю ≥ “артоною.

1	2	3	4	5

Ќазва: –ежим консульства у ‘ранкц≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (2405 прочитано)