≤стор≥¤ економ≥чних вчень > ј.—м≥т - ¤к науковець-економ≥ст

ј.—м≥т - ¤к науковець-економ≥ст

ѕлан

¬ступ

—тановленн¤ ≥ розвиток економ≥чних погл¤д≥в ј. —м≥та

—оц≥ально-економ≥чн≥ теор≥њ ј.—м≥та.

¬исновок

Ћ≥тература

ѕрийн¤ти правильне економ≥чне р≥шенн¤ неможливо без глибокого знанн¤ економ≥чних закон≥в, що регулюють економ≥чну д≥¤льн≥сть, розум≥нн¤ структури ≥ функц≥й економ≥чноњ системи.

“ому дуже важливим стаЇ вивченн¤ ≥стор≥њ економ≥чних класичних вчень, що заклали постулати ринку в≥льноњ конкуренц≥њ, ≥ створили першу взаЇмоповТ¤зану ≥ взаЇмообумовлену економ≥чну систему. јле ц≥ знанн¤ потр≥бн≥ не лише дл¤ правильного розум≥нн¤ сьогодн≥шн≥х реал≥й, а також дл¤ зрозум≥нн¤ економ≥ки.

¬ епоху становленн¤ кап≥тал≥стичного способу виробництва дан≥ вченн¤ з≥грали значну роль, ¤к в теоретичному обгрунтуванн≥ новоњ системи, так ≥ в боротьб≥ за њњ розвиток.

≤сторично склалос¤ так, що майже кругом формуванн¤ економ≥чноњ науки б≥льш за все повТ¤зуЇтьс¤ з ≥мТ¤м ≥ творч≥стю јдама —м≥та визначного англ≥йського економ≥ста к≥нц¤ XVIII ст. Ќав≥ть пушк≥нський ™вген≥й ќнЇг≥н Ђчитал јдама —митаї ≥ завд¤ки йому Ђумел судить о том, как государство богатеетї. …ого ≥ в наш≥ дн≥ вважають тим, хто створив Ђпервый в экономической науке полноценный труд, излагающий общую основу науки... причЄм весь этот труд про≠никнут высокой идеей Ђочевидной и простой системы естественной свободыї, к которой, как казалось јдаму —миту, идет весь мирї.

ѓ

—тановленн¤ ≥ розвиток економ≥чних погл¤д≥в ј. —м≥та

јдам —м≥т народивс¤ 5 червн¤ 1723р. в Ўотланд≥њ в м≥стечку  ≥рколд, що розташоване неподал≥к в≥д њњ столиц≥ ≈динбургу, в с≥мТњ митного службовц¤. ќдержав осв≥ту в ун≥верс≥тетах √лазго (1737-1740рр.) ≥ ќксфорда (1740-1746рр.). ¬ 1948р.почав читати публ≥чн≥ лекц≥њ з л≥тератури ≥ природнього права в ≈д≥нбурз≥. ¬ 1751р. керуЇ кафедрою лог≥ки в ун≥верс≥тет≥ м.√лазго, в 1752р.- там жеВ кафедрою моральноњ ф≥лософ≥њ, де знайомитьс¤ з ƒев≥дом ёмом.

ѕерша публ≥кац≥¤ в 1755р., в цьому ж роц≥ висуваЇ в де¤ких своњх лекц≥¤х р¤д своњх основних економ≥чних ≥дей. ¬есною 1759р. видаЇ в Ћондон≥ свою книгу Ђ“еор≥¤ моральних почутт≥вї, ¤ка заклала фундамент попул¤рност≥ ј.—м≥та ¤к ф≥лософа

. « 1759р по 1763 р. в≥н посилено вивчаЇ право, ≥ одержуЇ ступ≥нь доктора права. “од≥ ж робить нариси дек≥лькох глав книги ЂЅогатство народ≥вї, ¤ка вийде у св≥т в 1778р. - це головна прац¤ його житт¤.

« 1778р. в≥н митний ком≥сар в ≈д≥нбурз≥, а з1787р.- ректор ун≥верс≥тету в √лазго. ѕомер јдам —м≥т в 1790р. ≥ вс≥ його рукописиВ за запов≥томВ були спален≥.

ј.—м≥т був ¤скравою ≥ р≥зностороньою особист≥стю. ƒостатньо сказати, що в≥н одержав осв≥ту в двох найпрестижн≥ших ун≥верситетах св≥ту. …ого ≥нтереси не були обмежен≥ лише економ≥кою чи ф≥лософ≥Їю, в≥н мав широк≥ науков≥ п≥знанн¤ в ≥нших галуз¤х: наприклад, одержав ступ≥нь маг≥стра мистецтв ≥ доктора права.  р≥м цього, в≥н сп≥лкувавс¤ з видатними людьми свого часу, що ще в б≥льш≥й стенен≥ спри¤ло формуванню його погл¤д≥в. —творенн¤ своЇњ економ≥чноњ системиВ —м≥т зробив головною ц≥ллю науковоњ роботи ≥ пошуку.

—вого найвищого розвитку класична буржуазна пол≥теконом≥¤ дос¤гла у прац¤х британських вчених - ј.—м≥та ≥ ƒ.–≥кардо, в той часВ коли Ѕританська ≥мпер≥¤ була найб≥льш передовою в економ≥чному в≥дношенн≥ крањною. Ѕритан≥¤ мала в≥дносно високорозвинуте с≥льське господарство ≥ швидко зростаючу промислов≥сть, вела активну зовн≥шню торг≥влю.  ап≥тал≥стичн≥ в≥дносини одержали в н≥й великий розвиток. “ут вид≥лилис¤ основн≥ класи буржуазного сусп≥льства: буржуаз≥¤, роб≥тники, землевласники.

–азом з тим, поширенн¤ кап≥тал≥стичних в≥дносин обмежувалос¤ багаточисленними феодальними пор¤дками. Ѕуржуаз≥¤ бачила головного ворога у двор¤нств≥В ≥ тому була зац≥кавлена у науковому анал≥з≥ кап≥тал≥стичного способу виробництва, щоб вивчити перспективи подальшого сусп≥льного розвитку.

“аким чином, в ¬еликобритан≥њ у друг≥й половин≥ XVIII ст. склалис¤ достатн≥ умови дл¤ розкв≥ту економ≥чноњ думки, ¤кою була творч≥сть ј.—м≥та ≥ ƒ.–≥кардо.

” своњй книжц≥ Ђƒосл≥дженн¤ про природу и причини богатства народ≥вї в ¤кост≥ предмета вивченн¤ пол≥тичноњ економ≥њ ј.—м≥т назвав проблему економ≥чного розвитку сусп≥льства ≥ п≥двищенн¤ його добробуту.

÷ентральне м≥сце в методолог≥њ досл≥джень ј.—м≥та займаЇ концепц≥¤ економ≥чного л≥берал≥зму, в основу ¤коњ, ¤к ≥ ф≥з≥ократи, в≥н поклав ≥дею природнього пор¤дку, тобто ринкових економ≥чних в≥дно-син. ¬≥н виходив з того, що люди, надаваючи один одному послуги, обм≥нюючись працею ≥ його продуктами, керуютьс¤ перш за все прагненн¤м до особистоњ корист≥. јле пересл≥дуючи особисту користь, кожна людина, вважав в≥н, спри¤Ї ≥нтересам всього сусп≥льства - зростанню виробничих сил. ” звТ¤зку з цим, в≥н пише про Ђневидиму рукуї, ¤ка керуЇ складною взаЇмод≥Їю господарськоњ д≥¤льност≥ ≥ндив≥д≥в, ≥ Ђеконом≥чну людинуї.

≈коном≥чне житт¤ за ј.—м≥том, розвиваЇтьс¤ окремо ≥ незалежно в≥д вол≥ людейВ ≥ њх св≥домих порив≥в. ÷е дозволило йому зробити висновок про визначенн≥сть економ≥чних ¤вищ за обТЇктивними законами. јле, керуючись такими м≥ркуванн¤ми, ј.—м≥т не зм≥г в≥до-бразити ≥сторичного перех≥дного характеру способ≥в виробництва: в≥н розгл¤дав економ≥чн≥ категор≥њ в ¤кост≥ в≥чних, а не ≥сторичних закон≥в.

як ≥ представники класичноњ школи, ј.—м≥т прагнув проникнути у внутр≥шню ф≥з≥олог≥ю сусп≥льстваВ ≥ в звТ¤зку з цим широко користувавс¤ методом лог≥чноњ абстракц≥њ. јле не менш важливою задачею економ≥чноњ науки в≥н вважав за необх≥дн≥сть показати конкретну картину економ≥чного житт¤, виробити рекомендац≥њ дл¤ економ≥чноњ пол≥тики. ƒл¤ дос¤гненн¤ ц≥Їњ ц≥л≥В в≥н зводив у систему поверхнев≥ ¤вища без звТ¤зку њх з внутр≥шн≥м способом досл≥дженн¤, ¤ким користувавс¤ в першому випадку. ÷е привело до певного дуал≥зму його методолог≥њ.

¬ результат≥ економ≥чна система ј.—м≥та насл≥дувала вс≥ проти-р≥чч¤ його метода досл≥дженн¤. ≤ ¤скравим прикладом того Ї двостороннЇ трактуванн¤ вартост≥. —в≥й вплив на економ≥чн≥ погл¤ди —м≥та зробило ≥ недостатнЇ розум≥нн¤ њмВ ≥сторичних процес≥в зм≥ни одних економ≥чних в≥дносин - ≥ншими.

“ому в звТ¤зку з особливост¤ми см≥товськоњ методолог≥њ необх≥дно звернути увагу на одне ≥з зауважень ….Ўумпетера, ¤кий писав: Ђякшо ми проанал≥зуЇмо х≥д думок јдама —м≥та, то знайдемо в них економ≥чн≥ ≥стини по сут≥ т≥льки статистичного характеруї.

—оц≥ально-економ≥чн≥ теор≥њ ј.—м≥та.

–озгл¤немо основн≥ теор≥њ ј.—м≥та.

“еор≥¤ розпод≥лу прац≥.

–озпод≥л прац≥ займаЇ ключове м≥сце в економ≥чн≥й систем≥ ј.—м≥та. ‘ундаментальне значенн¤ цього елементуВ ј.—м≥т по¤снював, по-перше, тим що розпод≥л прац≥ ¤вл¤Їтьс¤ причиною, що стимулюЇ продуктивн≥стьВ а розвиток виробництва визначаЇ весь добробут крањни. ¬≥н вважав, що розпод≥л прац≥ п≥двищуЇ продуктивн≥сть трьома способами:

зб≥льшенн¤ вправност≥ кожного окремого роб≥тника;

збереженн¤м часу при переход≥ в≥д одного виду д≥¤льност≥ до ≥ншого;

стимулюванн¤ винаходом ≥ виробництвом машин, що полегшують ≥ зменшують людську працю.

ѕо-друге, в≥н бачив загальну сукупн≥сть ≥ндив≥д≥в, егоњстичних за своЇю сутн≥стю, ≥ Їдиною ланкою, ¤ка поЇднуЇ њх в систему, вважав розпод≥л прац≥, що виник ≥з-за природньоњ схильност≥ людини до обм≥ну.

¬ теор≥њ розпод≥лу прац≥ ј.—м≥т в≥добразив тенденц≥ю до развитку машиного виробництва. ¬≥н стверджував, що обТЇм виробництва ≥ споживанн¤ продукт≥в визначаЇтьс¤ двома головними факторами: в≥дсотком населенн¤, ¤ке зайн¤те продуктивною працею, ≥ р≥внем продуктивност≥ прац≥.

Ѕудучи обТЇктивним спостер≥гачемВ в≥н в≥добразив процес перетворенн¤ роб≥тника в спец≥ал≥зовану машину, р≥зке пог≥ршенн¤ умов його прац≥. ўоб перервати дану тенденц≥ю, що загрожувала виродженн¤м значного числа населенн¤, ј.—м≥т був згодний також застосувати допомогу держави, хоч ≥ в принцип≥ був проти втручанн¤ њњ в економ≥ку.

ќднак ј.—м≥т не пом≥чав принциповоњ в≥дм≥нност≥ м≥ж розпод≥лом прац≥ всередин≥ мануфактури ≥ розпод≥лом прац≥ в сусп≥льств≥, м≥ж п≥дприЇмствами ≥ галуз¤ми. ¬се сусп≥льство бачилос¤ йому г≥гантською мануфактурою, а розпод≥л прац≥ - всезагальною формою сп≥вроб≥тництва ≥ндив≥д≥в.

“еор≥¤ грошей.

“ема грошей орган≥чно повТ¤зана з темою розпод≥лу прац≥, так ¤к у ј.—м≥та грош≥ виступають в ¤кост≥ засобу обм≥ну (Ђвеликого колеса об≥гуї.

ј.—м≥т п≥дкреслювавВ про стих≥йне винекненн¤ грошей ¤к специф≥чного товару. ¬≥н вилучаЇ грош≥ ≥ кредит ≥з потреб виробництва, бачить њх п≥длеглу роль. јле —м≥т недооц≥нював зворотний вплив грошово-кредитних фактор≥в на ваиробництво. —лабкою ланкою в концепц≥њ грошей було ≥ заниженн¤ ≥нших њх функц≥й.  редит ј.—м≥т розгл¤дав лише ¤к зас≥б актив≥зац≥њ кап≥талу.

ѕ≥двод¤чи п≥дсумок, можна сказати, що багато чого у ј.—м≥та, ¤к в теор≥њ розпод≥лу , так ≥ в теор≥њ грошей, в≥рно ≥ зараз. ќднакВ головною помилкою ј.—м≥та стало припущенн¤, що розпод≥л прац≥ виник ≥з-за обм≥ну, а не навпаки.  онцепц≥¤ грошей, його трактовка њх виникненн¤ в результат≥ д≥њ стих≥йних сил обм≥ну, розум≥нн¤ грошей ¤к товару, представл¤Ї собою серйозне дос¤гненн¤ економ≥чноњ науки того часу.

“еор≥¤ вартост≥.

¬ основу власного досл≥дженн¤ ј.—м≥т поклав трудову теор≥ю вартост≥, рахуючи законом≥рнимВ визначенн¤ вартост≥ витраченою працеюВ ≥ обм≥н товар≥вВ в≥дпов≥дно закладеного в цей обм≥нВ к≥лькост≥ прац≥. ѓм була зд≥йснена спроба анал≥зу реальноњ системи грошово-товарного обм≥ну ≥ ц≥ноутворенн¤В в умовах кап≥тал≥зму в≥льноњ конкуренц≥њ.

ј.—м≥т визначив ≥ розмежував споживчу ≥ м≥нову варт≥сть товару. Ђ—лово Ђварт≥стьї - писав в≥н, - маЇ два р≥зн≥ значенн¤: ≥нколи воно означаЇ корисн≥сть будь-¤кого предмета, а ≥нколи, можлив≥сть придбанн¤ ≥нших предмет≥в, ¤ке даЇ волод≥нн¤ цим предметом. ѕершу можна назвати споживчою варт≥стю, другу- м≥новою варт≥стюї. ѕри цьому дл¤ ј.—м≥та характерно визначенн¤ вартост≥ т≥льки к≥льк≥стю прац≥, але в анал≥з≥ ц≥ни на товар, в≥н коливаЇтьс¤ м≥ж р≥зними визна-ченн¤ми м≥новоњ вартост≥:

1	2	3

Ќазва: ј.—м≥т - ¤к науковець-економ≥ст
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (4959 прочитано)