≤стор≥¤ економ≥чних вчень > ¬иникненн¤ ≥ розвиток марксистськоњ економ≥чноњ теор≥њ

¬иникненн¤ ≥ розвиток марксистськоњ економ≥чноњ теор≥њ

ћарксизм виник у 40-х pp. XIX ст. ¤к напр¤м класичноњ по≠л≥теконом≥њ, що претендував на вдосконаленн¤ методу теоретичних досл≥джень ≥ створенн¤ новоњ соц≥альноњ картини св≥ту.

«асновники марксизму  арл ћаркс та ‘р≥др≥х ≈нгельс були сучас≠никами ≥ св≥дками утвердженн¤ кап≥тал≥стичних в≥дносин, отже форму≠ванн¤ марксистського економ≥чного вченн¤ в≥дбувалос¤ тод≥, коли поступальний розвиток кап≥тал≥зму зазнав перших глибоких криз. ÷ей процес супроводжувавс¤ загостренн¤м сусп≥льних суперечностей, про≠¤вом ¤ких були заворушенн¤, повстанн¤, соц≥альн≥ потр¤с≥нн¤.

“ак, 1825 р. у јнгл≥њ став початком пори криз, банкрутств та зб≥льшенн¤м безроб≥тт¤ на тл≥ бурхливого росту промисловост≥. –об≥тничий клас, що повн≥стю залежав в≥д усп≥шного розвитку кап≥≠тал≥стичного виробництва, бо не мав ≥нших засоб≥в до ≥снуванн¤, кр≥м прац≥, чутливо реагував на пог≥ршанн¤ свого становища. ѕоча≠лось формуванн¤ профсп≥лок, ¤к≥ розгортають широкомасштабну боротьбу за економ≥чн≥ ≥нтереси роб≥тничого класу.

1836 р. в јнгл≥њ виникаЇ чартистський рух, що про≥снував близь≠ко чверт≥ стол≥тт¤. …ого орган≥зован≥сть, масов≥сть, економ≥чн≥ та, головне, пол≥тичн≥ гасла св≥дчили про те, що у сусп≥льств≥ народжу≠Їтьс¤ нова могутн¤ сила.

–озвиток кап≥тал≥зму в Ќ≥меччин≥, на батьк≥вщин≥ ћаркса й ≈н≠гельса, в≥дбувавс¤ шл¤хом пов≥льноњ реформац≥њ феодальних в≥дно≠син, що бол≥сно позначалос¤ на основн≥й мас≥ населенн¤. ѕовстан≠н¤м с≥лезьких ткач≥в 1844 p. розпочавс¤ новий напр¤мок у роб≥тничому рус≥: виступи роб≥тник≥в почали набирати комун≥стич≠ного забарвленн¤. —аме тод≥ уперше постало питанн¤ про теоретич≠не обгрунтуванн¤ революц≥йноњ боротьби.

” ‘ранц≥њ 1831 та 1834 pp. суперечност≥ розвитку кап≥тал≥зму в≥д≠билис¤ в повстанн¤х л≥онських ткач≥в. –еволюц≥¤ 1848 p., коли па≠ризьк≥ роб≥тники вийшли на барикади з буржуазно-л≥беральними га≠слами, та п≥сл¤революц≥йн≥ под≥њ п≥дготували нов≥ п≥дходи до ви≠значенн¤ мети боротьби роб≥тничого класу за своњ права.

 ап≥тал≥зм ус≥м своњм розвитком готував соб≥ ворог≥в, не виправ≠довуючи н≥ л≥беральних спод≥вань, н≥ теоретико-економ≥чних обгрунтувань його прогресивност≥. “ому одночасно з еволюц≥Їю класичноњ економ≥чноњ теор≥њ в≥дбуваЇтьс¤ формуванн¤ нового на≠пр¤му Ч марксизму, що спочатку обмежувавс¤ обгрунтуванн¤м ре≠волюц≥йно-демократичноњ теор≥њ перебудови сусп≥льства.

 арл ћаркс та ‘р≥др≥х ≈нгельс розпочинали свою д≥¤льн≥сть ¤к революц≥йн≥ демократи та теоретики революц≥йноњ боротьби, але згодом створили власну теоретичну систему, ¤ка охопила вс≥ соц≥≠альн≥ науки ≥ не залишила поза увагою н≥ пол≥тику, н≥ економ≥ку, н≥ законом≥рност≥ соц≥ального та духовного розвитку сусп≥льства.

“еоретичними джерелами марксизму, кр≥м класичноњ англ≥йськоњ пол≥теконом≥њ, були н≥мецька ф≥лософ≥¤ ≥ французький утоп≥чний соц≥ал≥зм.

”се це позначилось на методолог≥њ досл≥дженн¤. ћаркс ≥ ≈н≠гельс використали хронолог≥чний п≥дх≥д до анал≥зу ¤вищ, що тради≠ц≥йно зв'¤зуЇтьс¤ з ≥сторичним методом ≥ уможливлюЇ розгл¤д го≠ловних складових розвитку сусп≥льства з позиц≥њ генези кожноњ з них. ћетою вивченн¤ сусп≥льних ¤вищ в ≥сторичному аспект≥ було перетворенн¤ економ≥чноњ науки на науку емп≥ричну (в Ќ≥меччин≥ цей напр¤мок набрав нац≥онал≥стичного забарвленн¤).

≤сторичний метод анал≥зу, що базувавс¤ на вивченн≥ ≥сторич≠них факт≥в та визнанн≥ њхньоњ взаЇмозалежност≥, передбачав розу≠м≥нн¤ прогресу, ¤к безперервного еволюц≥йного процесу. Ћюдин≥ тут надавалас¤ пасивна роль Ђчасткиї великого сусп≥льного орган≥≠зму, ≥нтереси ¤коњ не Ї визначальними ≥ повн≥стю залежать в≥д реал≥≠зац≥њ основного, державного ≥нтересу.

ѕор¤д з цим вони скористались п≥дходом, характерним дл¤ кла≠сичноњ школи, що в≥дзначавс¤ глибиною проникненн¤ в суть ¤вища, виокремлюванн¤м найголовн≥шого, визначального в сусп≥льному економ≥чному розвитку. ÷ей метод отримав назву науковоњ абстра≠кц≥њ.  ласичну школу не раз п≥ддавали нищ≥вн≥й критиц≥ саме за цей метод, ¤кий, на думку багатьох, заважав економ≥чн≥й теор≥њ стати практично застосовною. ¬≥дпов≥дно до класичноњ теор≥њ основою поступального розвитку сусп≥льства Ї задоволенн¤ ≥ндив≥дуальних ≥нтерес≥в, ≥ сила њхнього протисто¤нн¤ визначаЇ напр¤мки розвитку сусп≥льноњ економ≥ки.

ћарксистська пол≥тична економ≥¤ у тому вигл¤д≥, ¤к њњ було за≠початковано  арлом ћарксом та ‘р≥др≥хом ≈нгельсом, ув≥брала в себе вс≥ методи досл≥дженн¤, доповнивши њх новим п≥дходом Ч ви≠значенн¤м економ≥чних процес≥в ¤к фази соц≥ально-економ≥чного розвитку, економ≥чн≥ сили котрого визначаютьс¤ мотивац≥¤ми та боротьбою протилежних, конфл≥ктуючих ≥нтерес≥в. —усп≥льство розгл¤даЇтьс¤ з погл¤ду боротьби клас≥в.

 ласики, особливо ƒавид –≥кардо, дотримувалис¤ думки, що власники прац≥ й кап≥талу Ч землевласник, кап≥тал≥ст та найманий роб≥тник Ч змагаютьс¤ один з одним за б≥льшу частку к≥нцевого продукту. ¬≥дпов≥дно теор≥¤ розпод≥лу к≥нцевого -продукту часто була центральною в њхньому економ≥чному вченн≥.

—аме цей п≥дх≥д було покладено ћарксом ≥ ≈нгельсом в основу економ≥чноњ теор≥њ. Ѕоротьба м≥ж двома класами - власниками ≥ найманими роб≥тниками, позбавленими власност≥, розгл¤далас¤ ними ¤к одна ≥з засадних характеристик сусп≥льного розвитку. ќтже, вони .розгл¤дали людину не ¤к в≥льну економ≥чну ≥ндив≥ду≠альн≥сть, а ¤к соц≥ально-класову ≥стоту, основну продуктивну силу сусп≥льства, що Ї центром сусп≥льних процес≥в ≥ сама може впли≠вати на них.

1

Ќазва: ¬иникненн¤ ≥ розвиток марксистськоњ економ≥чноњ теор≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (1737 прочитано)