Ѕ∆ƒ > ќхорона прац≥ в ”крањн≥; проблеми, досв≥д ≥ перспективи
ќхорона прац≥ в ”крањн≥; проблеми, досв≥д ≥ перспективи
ќхорона прац≥ в ”крањн≥; проблеми, досв≥д ≥ перспективи ѕроблема створенн¤ безпечних ≥ нешк≥дливих умов прац≥ в ”крањн≥ ≥снувала завжди, про що св≥дчить статистика нещасних випадк≥в: ще 10 рок≥в тому на виробництв≥ щор≥чно травмувалос¤ 125 000 прац≥вник≥в, з них гинуло майже 3 000. ѕроте, справжн≥й стан охорони прац≥ та р≥вень виробничого травматизму на той час замовчувались. « цих причин багато важливих нев≥дкладних наукових ≥ виробничих завдань з питань умов ≥ прац≥ зовс≥м не вир≥шувалось. Ќасл≥дками такого становища стали: ¬≥дставанн¤ в≥д св≥тових дос¤гнень на 15-20 рок≥в в≥тчизн¤ноњ науки з питань охорони прац≥. «ростанн¤ в 5-8 раз≥в р≥вн¤ виробничого травматизму пор≥вн¤но з такими же показниками в ≥нших промислово-розвинених крањнах. ѕеревищенн¤ майже в 2 рази в розрахунку на одного працюючого виплат на п≥льги ≥ компенсац≥њ за роботу в шк≥дливих умовах над витратами на проф≥лактику нещасних випадк≥в ≥ профес≥йних захворювань. ¬ 1992 р. ”крањна прийн¤ла «акон Уѕро охорону прац≥Ф. ÷ей закон визначив пр≥оритетн≥ напр¤мки реал≥зац≥њ конституц≥йного права громад¤н на охорону њхнього житт¤ ≥ здоровТ¤ в процес≥ трудовоњ д≥¤льност≥, проголосив основн≥ принципи державноњ пол≥тики в галуз≥ охорони прац≥ (см. ст. 4). «а роки, що минули з часу прийн¤тт¤ «акону, зроблено дл¤ реал≥зац≥њ цих принцип≥в: створено Ќац≥ональну раду з питань безпечноњ життЇд≥¤льност≥ населенн¤ при аб≥нет≥ ћ≥н≥стр≥в ”крањни. ¬она розробл¤Ї та зд≥йснюЇ заходи щодо створенн¤ ц≥л≥сноњ системи державного управл≥нн¤ охороною житт¤ людей на виробництв≥, орган≥зовуЇ контроль за виконанн¤м в≥дпов≥дних законодавчих акт≥в ≥ р≥шень ”р¤ду ”крањни, координуЇ д≥¤льн≥сть центральних ≥ м≥сцевих орган≥в виконавчоњ влади з цих проблем; створено ƒержавний ком≥тет по нагл¤ду за охороною прац≥, ¤кому передано в≥д профсп≥лок державний нагл¤д за дотриманн¤м законодавства про охорону житт¤ ≥ здоровТ¤ прац≥вник≥в в усьому народному господарств≥, доручено комплексне управл≥нн¤ охороною прац≥ на державному р≥вн≥. ” 1994-1995 рр. ¬ ”крањн≥ були розроблен≥ ≥, в основному, виконан≥ перш≥ Ќац≥ональна галузев≥, рег≥ональн≥ ≥ виробнич≥ програми пол≥пшенн¤ стану умов, безпеки прац≥ ≥ виробничого середовища. ††† ” тепер≥шн≥й час йде реал≥зац≥¤ Ќац≥ональноњ, галузевих та ≥нших програм з охорони прац≥, розроблених до 2000 року. ‘≥нансуванн¤ програм зд≥йснювалось ≥з спец≥ально створених в≥дпов≥дних фонд≥в охорони прац≥. “ак≥ фонди були запроваджен≥ «аконом Уѕро охорону прац≥Ф вперше. «азначен≥ фонди певною м≥рою стали економ≥чною основою дл¤ пол≥пшенн¤ стану безпеки ≥ г≥г≥Їни прац≥. —творено Ќац≥ональний науково-≥нформац≥йний≥ навчальний центр охорони прац≥, виходить щом≥с¤чний науково-виробничий журнал Уќхорона прац≥Ф. «авершуЇтьс¤ створенн¤ Їдиноњ автоматизованоњ ≥нформац≥йноњ системи охорони прац≥, ¤ка спр¤мована на п≥двищенн¤ ефективност≥ управл≥нн¤ охороною прац≥ в масштаб≥ вс≥Їњ крањни. —творюЇтьс¤ нац≥ональне законодавство про охорону прац≥. «д≥йснюЇтьс¤ заходи щодо використанн¤ в ньому конвенц≥й ≥ рекомендац≥й ћќѕ, директив ™вропейського —оюзу, налагоджуЇтьс¤ б≥льш т≥сн≥ контакти з питань нормотворчоњ д≥¤льност≥ з –ос≥Їю, Ќ≥меччиною, великобритан≥Їю, ≥ншими крањнами. Ќезадов≥льний стан охорони прац≥ важким т¤гарем л¤гаЇ на економ≥ку п≥дприЇмтсв, орган≥зац≥й, вс≥Їњ держави. ўор≥чно майже 17 000 ос≥б стають ≥нвал≥дами внасл≥док травм ≥ профзахворювань. „исельн≥сть пенс≥онер≥в по трудовому кал≥цству тор≥к перевищ≥ла 150 000, а пенс≥онер≥в у звТ¤зку з втратою годувальника внасл≥док нещасного випадку Ч 50 000 ос≥б. «агальна сума витрат на ф≥нансуванн¤ п≥льгових профес≥йних пенс≥й ≥ пенс≥њ по трудовому кал≥цтву, вишкодуванн¤ шкоди потерп≥лим на виробництв≥ та ≥нших витрат, повТ¤занн¤ з цим, сьогодн≥ становить в≥д 10-15 в≥дсотк≥в фонду оплати прац≥ в промисловост≥, а в окремих галуз¤х ≥ рег≥онах Ч в≥д 15-30 в≥дсотк≥в. ќсобливо гостро ц≥ проблеми в≥дчуваютьс¤ на п≥дприЇмтсвах галузей з високим р≥внем профес≥йного ризику. ¬икликаЇ занепокоЇнн¤ стан охорони прац≥ та забезпеченн¤ соц≥альних гарант≥й на п≥дприЇмствах недержавного сектору економ≥ки, ¤кий все зб≥льшуЇтьс¤. “ут порушенн¤ правил безпеки нос¤ть масовий характер, допускаЇтьс¤ прихованн¤ нещасних випадк≥в, свав≥лл¤ роботодавц≥в в додержанн≥ тривалост≥ робочого часу, в≥дпочинку, ухиленн¤ в≥д виплат ≥ компенсац≥й за запод≥¤ну шкоду в≥д нещасних випадк≥в. ѕриоритети в робот≥ з охорони прац≥, ¤к ≥ ран≥ше, сп¤мован≥ не на зд≥йсненн¤ проф≥лактичних заход≥в, а на наданн¤ р≥зних компенсац≥й та п≥льг. ” значн≥й м≥р≥ це повТ¤зано нестраховим характером механ≥зму соц≥ального захисту в≥д профес≥йних ризик≥в, а також ≥з в≥дсутн≥стю орган≥зац≥йного звТ¤зку меж системами охорони прац≥ ≥ соц≥ального страхуванн¤. Ќов≥ умови господарюванн¤ вимагають ≥ нових, ефективн≥ших форм та метод≥в проф≥лактичноњ роботи. ћаЇтьс¤ на уваз≥ перех≥д на обовТ¤зкове соц≥альне страхуванн¤ в≥д нещасних випадк≥в ≥ профес≥йних захворювань. «адач≥ ввести такий механ≥зм управл≥нн¤ охороною прац≥, коли роботодавц¤м буде економ≥чно не виг≥дно мати шк≥дливи ≥ небезпечн≥ умови виробництва (встановленн¤ диференц≥йованих страхових тариф≥в залежно в≥д стану охорони прац≥ на п≥дприЇмствах). «абезпечити над≥йне ф≥нансуванн¤ витрат, повћ¤заних з виплатою компенсац≥й прац≥вникам при втрат≥ працездатност≥, а також пенс≥й по ≥нвал≥дност≥ ≥ у випадку смерт≥ годувальника. ќрган≥зувати над≥йну систему медичноњ, профес≥йноњ та соц≥альноњ реаб≥л≥тац≥њ потерп≥лих на виробництв≥. «начно п≥двищити р≥вень ус≥Їњ проф≥лактичноњ роботи щодо запоб≥ганн¤ нещасним випадкам та профес≥йним захворюванн¤м. ћ≥жнародне законодавство про охорону прац≥ онвенц≥њ та рекомендац≥њ ћќѕ у трьох томах, Ч ., ќснова, 1997 ћќѕ (м≥жнародна орган≥зац≥¤ прац≥) була створена у 1919 р. ¤к автономна ≥нституц≥¤ при Ћ≥з≥ Ќац≥й, а з 1946 р. Ч ¤к перша спец≥ал≥зована установа ќќЌ (орган≥зац≥й обТЇднаних нац≥й). Ўтаб-квартира ћќѕ-ћЅѕ (м≥жнародне бюро прац≥ у ∆енев≥, Ўвейцар≥¤. ¬ищим органом ћќѕ Ї √енеральна онференц≥¤ прац≥, виконавчий орган Ч јдм≥н≥стративна рада. «а станом на 1 липн¤ 1997 р. членами ћќѕ Ї 174 держави, прийн¤то 181 конвенц≥¤ ≥ 1881 рекомендац≥й. ”рањна Ї членом ћќѕ з 1954 р. √оловною метою ћќѕ, зг≥дно з њњ —татутом, Ї спри¤нн¤ встановленню миру на основ≥ соц≥альноњ справедливост≥, пол≥пшенн¤ умов прац≥ ≥ житт¤ прац≥вник≥в ус≥х крањн. ƒо основних напр¤м≥в д≥¤льност≥ ћќѕ належать: участь у м≥жнародно-правовому регулюванн≥ прац≥ шл¤хом розробленн¤ та ухваленн¤ нормативних акт≥в (конвенц≥й ≥ рекомендац≥й) з питань умов прац≥ ≥ житт¤ прац≥вник≥в; –озробленн¤ та зд≥йсненн¤ м≥жнародних ц≥льових програм, спр¤мованих на вир≥шенн¤ важливих соц≥ально-трудових проблем (зайн¤т≥сть, умови прац≥ та ≥н.), Ќаданн¤ допомоги державам-членам ћќѕ в удосконаленн≥ нац≥онального трудового законодовства, профес≥йно-техн≥чноњ п≥дготовки прац≥вник≥в, пол≥пшенн¤ умов прац≥ тощо шл¤хом зд≥йсненн¤ м≥жнародних програм техн≥чного сп≥вроб≥тництва, проведенн¤ досл≥дницьких роб≥т та видавничоњ д≥¤льност≥. «акон ”крањни Уѕро охрону прац≥Ф прийн¤то ¬ерховною –адою ”крањни 14 жовтн¤ 1992 року. ¬≥н визначаЇ основн≥ положенн¤ щодо реал≥зац≥њ конституц≥йного права громад¤н на охорону њх житт¤ ≥ здоровТ¤. ¬≥н регулюЇ за участю в≥дпов≥дних державних орган≥в в≥дносини м≥ж власником п≥дприЇмства, установи ≥ орган≥зац≥њ або уповноваженим ним органом ≥ прац≥вником з питань безпеки, ≥ г≥гЇни прац≥ та виробничого середовища. ¬≥н встановлюЇ Їдиний пор¤док пор¤док, орган≥зац≥њ охорони прац≥ в ”крањн≥. «акон характеризують численн≥ нововведенн¤: впровадженн¤ економ≥чних метод≥в управл≥нн¤ охороною прац≥ на зм≥ну адм≥н≥стративно-командних, створенн¤ спец≥альних фонд≥в охорони прац≥ на державному, галузевому, рег≥ональному р≥вн¤х ≥ на госпрозрахункових п≥дприЇмствах, застосуванн¤ р¤ду додаткових штрафних санкц≥й, а також п≥льг щодо оподаткуванн¤, створенн¤ ч≥ткоњ системи орган≥в державного управл≥нн¤ ≥ нагл¤ду за охороною прац≥ та системи орган≥зац≥њ ц≥Їњ роботи юезпосередньо на п≥дприЇмствах, в установах ≥ орган≥зац≥¤х незалежно в≥д форм власност≥, суттЇве розширенн¤ прав ≥ соц≥альних гарант≥й прац≥вник≥в, насамперед ос≥б, ¤к≥ потерп≥ли в≥д нещасного випадку на виробництв≥ або профес≥йного захворюванн¤, та с≥мей загиблих, визначенн¤ м≥сц¤ ≥ рол≥ колективного договору п≥дприЇмства у вир≥шенн¤ завдань щодо пол≥пшенн¤ умов ≥ безпеки прац≥, забезпеченн¤ встановлених законом прав ≥ соц≥альних гарант≥й прац≥вник≥в, у тому числ≥ на п≥льги й компенсац≥њ, визначенн¤ правового статусу служб охорони прац≥ на п≥дприЇмствах ≥ в органах державного управл≥нн¤ вс≥х р≥вн≥в, «абезпеченн¤ навчанн¤ населенн¤ з питань охорони прац≥, †¬веденн¤ цього спец≥ального курсу в ус≥х навчальних закладах системи осв≥ти ”крањни, започаткуванн¤ п≥дготовки фах≥вц≥в зохохрони прац≥ у вищих техн≥чних учбових закладах, †«абезпеченн¤ активноњ участ≥ профсп≥лок та ≥нших громадських формувань, широких к≥л труд¤щих у вир≥шенн≥ проблем охохрони прац≥, †створенн¤ необх≥дних передумов дл¤ започаткуванн¤ нових громадських ≥нститут≥в ≥ можливост≥ обранн¤ ком≥с≥й охорони п≥дприЇмства та уповноважених трудового колективу з цих питань тощо. ¬ «акон≥ враховано основн≥ вимоги конвенц≥й ≥ рекомендац≥й ћ≥жнародноњ ќрган≥зац≥њ ѕрац≥ щодо безпеки ≥ г≥г≥Їни прац≥ та виробничого середовища, регулюванн¤ в≥дносин охорони прац≥ передових промислово-розвинених крањнах, досв≥д охорони прац≥ в ”рањн≥ в попередн≥ роки.††
| 1 |
Ќазва: ќхорона прац≥ в ”крањн≥; проблеми, досв≥д ≥ перспективи ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (2797 прочитано) |