Ѕ∆ƒ > ќц≥нка чинник≥в ризику, що впливають на здоровТ¤ ≥ працездатн≥сть людини

Ќебезпечн≥ та шк≥длив≥ фактори дуже часто бувають прихованими, не¤вними або ж такими, ¤к≥ важко ви¤вити чи розп≥знати. ÷е стосуЇтьс¤ будь-¤ких небезпечних та шк≥дливих фактор≥в, так само ¤к ≥ джерел небезпеки, ¤к≥ породжують њх.

—он¤чне випром≥нюванн¤, ¤ке необх≥дне дл¤ ≥снуванн¤ майже вс≥х живих орган≥зм≥в на «емл≥, в тому числ≥ людини, може бути причиною захворюванн¤ шк≥ри. ѕриваблива дит¤ча ≥грашка може вид≥л¤ти шк≥длив≥ речовини, а пасажир, ¤кий мирно кун¤Ї в кр≥сл≥ салону л≥така, може ви¤витис¤ терористом. ” кожному з цих випадк≥в, ¤к ≥ в ус≥х ≥нших, коли джерело небезпеки Ї б≥льш очевидним, наприклад, вибух≥вка, збро¤, автомоб≥ль, д≥ючий вулкан, будинок, що руйнуЇтьс¤, ми говоримо про на¤вн≥сть джерела небезпеки, але це ще не завжди означаЇ на¤вн≥сть небезпечноњ ситуац≥њ, тобто под≥њ. при ¤к≥й створюЇтьс¤ реальна можлив≥сть про¤ву небезпеки або небезпека про¤вл¤Їтьс¤.

—л≥д також знати, що одне джерело небезпеки може призводити до р≥зного роду небезпечних ситуац≥й, а останн≥ породжують р≥зн≥ вражаюч≥ фактори. ” свою чергу, вражаюч≥ фактори можуть спричин¤ти утворенн¤ нових небезпечних ситуац≥й чи нав≥ть джерел небезпеки.

—учасне життЇве середовище, нав≥ть побутове, не кажучи вже про виробниче, м≥стить багато джерел небезпек. ÷е ≥ електрична мережа та електроапаратура, система водопостачанн¤, медикаменти, отруйн≥ та пожежонебезпечн≥ речовини тощо. ƒл¤ того, щоб виникла реальна небезпечна ситуац≥¤, необх≥дна причина або умова. своЇр≥дний Упусковий механ≥змФ, при йому потенц≥йна небезпека переходить у реальну. Ћог≥чним процесом розвитку небезпеки, реал≥зац≥њ потенц≥йноњ загрози Ї тр≥ада Уджерело небезпеки Ц причина (умова) Ц небезпечна ситуац≥¤Ф.

2. ≈колог≥чне середовище в м≥стах.

ќсновними джерелами забрудненн¤ атмосфери м≥ста Ї транспорт, енергетичн≥ системи м≥ста та промислов≥сть.

«ниженн¤ ¤кост≥ атмосферного пов≥тр¤ небезпечне дл¤ здоровТ¤ м≥ських мешканц≥в. Ћюдина за добу вживаЇ в середньому 25 кг пов≥тр¤. Ќав≥ть, ¤кщо в≥дносний вм≥ст забруднювач≥в в пов≥тр≥ незначний, њх сумарна к≥льк≥сть, ¤ка потрапл¤Ї в орган≥зм людини при диханн≥, може ви¤витись токсичною. Ќайб≥льш поширеною шк≥дливою дом≥шкою пов≥тр¤ного середовища Ї чадний газ. Ќадм≥рна к≥льк≥сть цього газу в пов≥тр≥ призводить до швидкоњ втомлюваност≥ людини, головного болю, запамороченн¤, ослабленн¤ памТ¤т≥, порушенн¤ д≥¤льност≥ серцево-судинноњ та ≥нших систем орган≥зму.

—пециф≥ка проживанн¤ в м≥ст≥ веде до того, що люди 80-95% свого часу провод¤ть в прим≥щенн¤х (житлов≥ будинки, метро, службов≥ прим≥щенн¤). ќдним з показник≥в ¤кост≥ м≥ського житт¤ Ї пов≥тр¤ прим≥щень. «г≥дно з оц≥нкою јгентства з охорони навколишнього середовища —Ўј, пов≥тр¤ всередин≥ м≥ських прим≥щень забруднено у 100 раз≥в б≥льше, н≥ж зовн≥.

“оксичн≥ матер≥али прим≥щень Ц ол≥йн≥ фарби ≥ розчинники, килимовий клей, меблевий лак, ≥з ¤ких вид≥л¤ютьс¤ бензол, толуол та ≥нш≥ речовини.

«аходи щодо пол≥пшенн¤ ¤кост≥ пов≥тр¤ в прим≥щенн¤х:

ефективний зас≥б проти токсин≥в Ц домашн≥ рослини;

зам≥сть осв≥жувач≥в пов≥тр¤ використовувати оцет, наливши його в тар≥лку ≥ поставити на 1-2 години в к≥мнат≥; в закритих невеликих прим≥щенн¤ (холодильники, туалет) поставити в≥дкриту коробку з харчовою содою; внести в к≥мнату св≥жу г≥лку ¤лини або сосни;

зам≥сть п≥дб≥лювач≥в використовувати харчову соду або буру;

робити регул¤рне вологе прибиранн¤ прим≥щенн¤, а також пров≥трюванн¤;

не залишати в≥дкритими пл¤шки з миючими та дез≥нф≥куючими засобами.

ѕитна вода Ц найважлив≥ший фактор здоровТ¤ людини. ¬ крани м≥ських квартир питна вода потрапл¤Ї з р≥чок, водосховищ, озер, з п≥дземних глибин. Ќайчист≥ша Ц п≥дземна (особливо глибинна, артез≥анська) вода. јле дл¤ великих м≥ст ц≥Їњ води не вистачаЇ.

«а даними ¬ќќ«, вода може м≥стити 13 тис¤ч токсичних речовин, водою передаЇтьс¤ до 80% ус≥х захворювань, в≥д ¤ких у св≥т≥ щор≥чно вмираЇ 25 млн ос≥б.

ўоб природна вода була придатна дл¤ вживанн¤, вона проходить дек≥лька стад≥й очищенн¤ та знезараженн¤ на водопров≥дних станц≥¤х. —пособи очищенн¤ забруднених вод можна обТЇднати в так≥ групи: механ≥чн≥, ф≥зичн≥, ф≥зико-механ≥чн≥, ф≥зико-х≥мн≥чн≥; б≥олог≥чн≥, комплексн≥.

ѕ≥сл¤ визначених метод≥в очищенн¤ у вод≥ можуть знаходитись р≥зноман≥тн≥ в≥руси та бактер≥њ (дизентер≥йн≥ бактер≥њ, холерний в≥бр≥он, збудники черевного тифу, в≥рус пол≥ом≥Їл≥ту, в≥рус гепатиту та ≥н.). «нешкодити м≥кроорган≥зми, ¤к≥ залишились, можна чотирма способами:

терм≥чно (скипТ¤тити);

за допомогою сильних окисник≥в (наприклад, хлору, озону, марганцевого кал≥ю);

впливом ≥он≥в благородних метал≥в (зазвичай використовуЇтьс¤ ср≥бло);

ф≥зичними методами (за допомогою ультраф≥олетових промен¤≥в або ультразвуку).

3. Ўумове, в≥брац≥йне та електромагн≥тне забрудненн¤.

ƒл¤ мешканц≥в м≥ста шум Ц справа звичайна. ƒосить часто людина нав≥ть не замислюЇтьс¤ над його протиприродн≥стю. ¬ будь-¤кому рег≥он≥ м≥ста шумить автотранспорт, гуркоче трамвай, з певним шумом працюЇ п≥дприЇмством, поблизу л≥тають з аеродрому л≥таки. ¬ квартирах шумл¤ть холодильники ≥ пральн≥ машини, в п≥дТњздах Ц л≥фти. ÷ей перел≥к можна продовжити.

ƒл¤ позначенн¤ комплексного впливу шуму на людину медики ввели терм≥н Ц Ушумова хворобаФ. —имптомами ц≥Їњ хвороби Ї головний б≥ль, нудота, драт≥влив≥сть, ¤к≥ досить часто супроводжуютьс¤ тимчасовим зниженн¤м слуху. ƒо шумовоњ хвороби схильн≥ б≥льш≥сть мешканц≥в великих м≥ст, ¤к≥ пост≥йно отримують шумов≥ навантаженн¤. Ќаприклад, нормативн≥ р≥вн≥ звуку в дЅ дл¤ мешканц≥в житлових квартал≥в повинн≥ становити 55 вдень ≥ 45 вноч≥. ќднак р≥зн≥ джерела техногенного шуму внос¤ть вагомий внесок у звукове середовище м≥ста. ” сучасних м≥ських районах з≥ значним рухом транспорту р≥вень шуму близький до небезпечноњ меж≥ у 80 дЅ.

ƒо негативних ф≥зичних чинник≥в м≥ста належить також в≥брац≥¤. ƒжерелами в≥брац≥њ в м≥стах Ї: рейковий транспорт, автомоб≥льний транспорт, буд≥вельна техн≥ка, промислов≥ установки тощо.

Ќеспри¤тливо впливають на орган≥зм людини ≥ електромагн≥тн≥ випром≥нюванн¤ промисловоњ частоти (50 герц) та частот рад≥охвильового д≥апазону. ¬ помешканн¤х електромагн≥тн≥ пол¤ створюють: рад≥оапаратура, телев≥зори, холодильники тощо, що становить певну небезпеку.

Ѕезперечно, об≥йтис¤ без електропобутових прилад≥в неможливо, та й не потр≥бно. √оловне Ц дотримуватись певних правил:

у спальн≥ не варто встановлювати компТютер, УбазуФ дл¤ рад≥отелефона, а також вмикати на н≥ч пристроњв дл¤ п≥дзар¤дки батарейок та акумул¤тор≥в;

телев≥зор, музичний центр, в≥деомагн≥тофон на н≥ч треба вимикати з електромереж≥;

електронний будильник не повинен сто¤ти в головах;

потужн≥сть м≥крохвильових печей може зм≥нюватись, тому час в≥д часу треба звертатись до майстра, щоб контролювати р≥вень випром≥нюванн¤.

¬икористана л≥тература:

1) ∆ел≥бо ≈.ѕ., «аверуха Ќ.ћ., «ацарнкий ¬.¬. УЅезпека життЇд≥¤льност≥Ф.

2) ƒжигирей ¬.—., ∆итецький ¬.÷. УЅезпека життЇд≥¤льност≥Ф .

1	2

Ќазва: ќц≥нка чинник≥в ризику, що впливають на здоровТ¤ ≥ працездатн≥сть людини
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (3069 прочитано)