Ѕ∆ƒ > ѕравова охорона та роль внутр≥шн≥х справ в охорон≥ навколишнього природного середовища

ѕравова охорона та роль внутр≥шн≥х справ в охорон≥ навколишнього природного середовища

ѕлан

ѕравова охорона навколишнього природного середовища в м≥стах та ≥нших населених пунктах.

–оль орган≥в внутр≥шн≥х справ в охорон≥ навколишнього природного середовища у виробнич≥й та побутов≥й сферах.

1. ѕравова охорона м≥ст та ≥нших населених пункт≥в вимагають створенн¤ в них найб≥льш спри¤тливих умов дл¤ житт¤ ≥ здоровТ¤, прац≥ ≥ в≥дпочинку населенн¤.

ЌавколишнЇ середовище м≥ст Ц це складний виробничий, природний ≥ соц≥альний комплекс. ¬≥н включаЇ в себе промислов≥сть, транспорт, арх≥тектурно-буд≥вельн≥ ансамбл≥, заклади науки, осв≥ти, культури, жил≥ ≥ комунально-побутов≥, м≥ськ≥ уг≥дд¤, парки в≥дпочинку, земельн≥ зони.

ѕравова охорона м≥ст та ≥нших населених пункт≥в зд≥йснюЇтьс¤ на п≥дстав≥ згальних еколог≥чних правових норм, сп¤мованих на охорону земель в≥д ероз≥њ, вод ≥ атморсферного пов≥тр¤ в≥д забрудненн¤, л≥с≥в населених пункт≥в в≥д пожеж, знищенн¤, пошкодженн¤, засм≥ченн¤.

≤ так разом з тим ,специф≥ка обТЇкта охорони визначаЇ ≥ специф≥ку природоохоронних заход≥в, що притаманн≥ лише охорон≥ природного середовища населених пункт≥в.

ƒо таких заход≥в в≥днос¤тьс¤:

1)еколого-вимогливе плануванн¤ ≥ забудова населених пункт≥в, њх благоуст≥й;

2)забезпеченн¤ сан≥тарного та еп≥дем≥чного благополучча населенн¤;

3)охорона атмосферного пов≥тр¤ в населених пунктах;

4)охорона зеленоњ рослинност≥ м≥ст та ≥нших населених пункт≥в.

ѕлануванн¤ ≥ забудова населених пункт≥в, курорт≥в ровинн≥ передус≥м передбачати створенн¤ найб≥льш спри¤тливих умов дл¤ житт¤, а також дл¤ збереженн¤ ≥ зм≥цненн¤ здоровТ¤ громад¤н.

ѕри проектуванн≥, буд≥вництва ≥ реконструкц≥њ п≥дприЇмств сл≥д передбачати заходи щодо запоб≥ганню забрудненню атмосферного пов≥тр¤, водойм, п≥дземних вод, зелених насаджень, грунт≥в.

« метою зменшенн¤ впливу промислових п≥дприЇмств на навколишн≥ середовища передбачено створенн¤ навколо них сан≥тарно-захисних зон.

«алежно в≥д характеру ≥ масштаб≥в шк≥дливих викид≥в п≥дприЇмства под≥лен≥ на 5 клас≥в.

ѕ≥дприЇмства 1 класу повинн≥ мати сан≥тарно-захисну зону у 1000м., 2 класу- 500м., 3 класу-300м., 4 класу-100м., 5 класу-55м.

¬≥дпов≥дну роль в охорон≥ навколишнього природного середовища в м≥стах та ≥нших населених пунктах покликано в≥д≥грати законодавство про забезпеченн¤ сан≥тарного та еп≥дем≥чного благополучч¤ населенн¤. ¬она базуЇтьс¤ на засадах  онституц≥њ ”крањни,основах законодавства ”крањни по охорону здоровТ¤ ≥ скадаЇтьс¤ з «акону ”крањни Дѕро забезпеченн¤ сан≥тарно та еп≥дем≥чного бл≥гополучч¤ населенн¤Ф, та ≥нших актах законодавства та сан≥тарних норм.

” статт≥ 49  онституц≥њ ”крањни записано: Дƒержава... забезпечуЇ сан≥тарно-еп≥дем≥чне благополучч¤.Ф

«акон ”крањни Дѕро забезпеченн¤ сан≥тарного та еп≥дем≥чного благополучч¤ населенн¤Ф регулюЇ сусп≥льн≥ в≥дносини, ¤к≥ виникають у сфер≥ забезпеченн¤ та та еп≥дем≥чного благополучч¤, визначаЇ в≥дпов≥дн≥ права ≥ обовТ¤зки державних орган≥в, п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й та громад¤н, встановлюЇ пор¤док орган≥зац≥њ державноњ сан≥тарно-еп≥дем≥чноњ служби ≥ зд≥йсненн¤ державного сан≥тарно-еп≥дем≥чного нагл¤ду в ”рањн≥.

ƒержавну сан≥тарно-еп≥дем≥чну службу ”крањни очолюЇ головний державний сан≥тарний л≥кар ”крањни- перший заступник м≥н≥стра охорони здоровТ¤ ”крањни.

ƒержавну сан≥тарно-еп≥дем≥чну службу в район≥, м≥ст≥, район≥ в м≥ст≥ очолюЇ головний державний сан≥тарний л≥кар в≥дпов≥дноњ адм≥н≥стративноњ територ≥њ.

—татт¤ 22 «акону ”крањни Дѕро забезпеченн¤ сан≥тарного та еп≥дем≥чного благополучч¤ населенн¤Ф наголошуЇ на вимогах, ¤к≥ виступають до жилих та виробничих прим≥щень, територ≥й, засоб≥в виробництва ≥ технолог≥й.

“акож стан середовища в де¤к≥й м≥р≥ залежить в≥д забезпеченн¤ рац≥ональноњ безпеки.

¬ир≥шенню ц≥Їњ задач≥ присв¤чено ст. 23 «акону ”крањни Дѕро забезпеченн¤ сан≥тарного та еп≥дем≥чного благополучч¤ населенн¤Ф. ¬≥дпов≥дно з ц≥Їю статтею п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ, що виробл¤ють, збер≥гають, транспортують, використовують рад≥активн≥ речовини, зд≥йснюють њх захороненн¤ чи утил≥зац≥ю, зобовТ¤занн≥ дотримуватись норм рад≥ац≥йноњ безпеки, в≥дпов≥дних сан≥тарних правил, а також норм, установлених ≥ншими актами законодавства, що м≥ст¤ть вимоги рад≥ац≥йноњ безпеки.

¬елику небезпеку дл¤ ”крањни створила „орнобильська катастрофа.

”суненню насл≥дк≥в ц≥Їњ катастрофи присв¤чено законодавч≥ акти, в тому числ≥ «акон ”крањни Дѕро правовий режим територ≥њ, що зазнали рад≥оактивного забрудненн¤ внасл≥док „орнобильськоњ катастрофиФ в≥д 27 лютого 1991 р. ÷ей «акон регулюЇ питанн¤ под≥лу територ≥њ на в≥дпов≥дн≥ зони, режим њх використанн¤ та охорони, умов проживанн¤ та роботи населенн¤, господарську, науково-досл≥ну та ≥ншу д≥¤льн≥сть в межах зон.

¬≥дпов≥дний «акон даЇ також такЇ визначенн¤ державного сан≥тарно-еп≥дем≥чного нагл¤ду: це д≥¤льн≥сть орган≥в, установ та заклад≥в держевноњ сан≥тарно-еп≥дем≥чноњ служби по контролю за дотриманн¤м юридичними та ф≥зичними особами сан≥тарного законодавства з метою попередженн¤, ви¤вленн¤, зменшенн¤ та усуненн¤ шк≥дливого впливу небезпечних фактор≥в на здоровТ¤ людей та по застосуванню заход≥в правового характеру щодо порушник≥в.

ќсновними завданн¤ми ц≥Їњ д≥¤льност≥ Ї:

нагл¤д за орган≥зац≥Їю ≥ проведенн¤м органами державноњ виконавчоњ влади, м≥сцевого ≥ рег≥онального самовр¤дуванн¤, п≥дприЇмсвами ≥ установами, орган≥зац≥¤ми та громад¤нами сан≥тарних ≥ протиеп≥дем≥чних заход≥в;

нагл¤д за реал≥зац≥Їю державноњ пол≥тики з питань проф≥лактики захворювань населенн¤, участь у розробц≥ та контроль за виконанн¤м програм, що стосуютьс¤ запоб≥ганн¤ шк≥дливому впливу фактор≥в новколишнього середовища на здоровТ¤ населенн¤;

нагл¤д за дотриманн¤м сан≥тарного законодавства;

проведенн¤ державноњ сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чноњ експертизи.

¬елику увагу еколог≥чне законодавство прид≥л¤Ї заходам щодо охорони атмосферного пов≥тр¤. як зазначено в ст. 27 «акону ”крањни Дѕро охорону атмосферного пов≥тр¤Ф, проектуванн¤, буд≥вництво ≥ введенн¤ в експлуатац≥ю нових ≥ реконструйованих п≥дприЇмств, споруд та ≥нших обТЇкт≥в, вдосконаленн¤ ≥снуючих ≥ впровадженн¤ нових технолог≥чних процес≥в та устаткуванн¤ повинно зд≥йснюватись з обовТ¤зковим додерженн¤м норм еколог≥чноњ безпеки, врахуванн¤ сукупноњ д≥њ викид≥в забруднюючих речовин в атмосферне пов≥тр¤ ≥ шк≥дливого впливу ф≥зичних та б≥олог≥чних фактор≥в на нього вс≥ма д≥ючими та запланованими дл¤ буд≥вництва спорудами й ≥ншими обТЇктами, а також з урахуванн¤м накопиченн¤ забрудненн¤ в атмосфер≥, транскордонного його перенесенн¤ й особливостей кл≥матичних умов.

«а викиди в атмосферне пов≥тр¤ забруднюючих речовин з п≥дприЇмств, установ ≥ орган≥зац≥й ст¤гуютьс¤ платеж≥, але ст¤гненн¤ платеж≥в не зв≥льн¤Ї в≥ в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, запод≥¤них порушенн¤м законодавства про охорону атмосферного пов≥тр¤. –озм≥ри вказаних платеж≥в установлюютьс¤ ”р¤дом јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, обласними,  ињвською ≥ —евастопольською м≥ськими державними адм≥н≥страц≥¤ми на п≥дстав≥ л≥м≥т≥в викид≥в забруднюючих речовин та ≥нших шк≥дливих вплив≥в на нього ≥ норматив≥в плати за них. Ќа навколишнЇ середовище ≥ њњ зм≥цненн¤ в≥д≥граЇ зелена рослинн≥сть.

«елена рослинн≥сть Ц це невичерпне джерело життЇздатност≥.

як в≥дзначав  .ј. “≥м≥р¤зев, в≥д зеленого листка беруть початок ус≥ про¤ви житт¤ на земл≥. ј тому охорона л≥с≥в ≥ зеленоњ рослинност≥ населених пункт≥в заслуговуЇ на особливу увагу, њх охорона може дос¤гатис¤ р≥зними шл¤хами, по-перше, шл¤хом максимального обмеженн¤ використанн¤ зазначених л≥сових уг≥дь дл¤ р≥зних господарських потреб, по-друге, шл¤хом аткив≥зац≥њ л≥сов≥дновленн¤ ≥ л≥сорозведенн¤ в л≥сах населених пункт≥в.

¬≥дпов≥дно з Ћ≥совим  одексом та л≥совим законодавством у л≥сах населених пункт≥в допускаЇтьс¤ т≥льки рубки догл¤ду, сан≥тарн≥ рубки, повТ¤зан≥ з реконструкц≥Їю малоц≥нних молодн¤к≥в, прокладанн¤м прол≥сок, створенн¤ протипожежних рохрив≥в. ”с¤к≥ ≥нш≥ рубки деревостан≥в у цих л≥сах заборонен≥.  р≥м того, у зазначених л≥сах заборон¤Їтьс¤ такох загот≥вл¤ живиц≥, деревних сок≥в, л≥совоњ п≥дст≥лки, а також випасанн¤ худоби.

” ст. 78 Ћ≥сового кодексу ”крањни зазначено, що законодавчими актами ”крањни у л≥сах населених пункт≥в може бути передбачено заборону й ≥нших вид≥в використанн¤ ресурс≥в та користуванн¤ земельними д≥л¤нками л≥сового фонду, ¤кщо вони не сум≥сн≥ з проведенн¤м культурно-оздоровчих заход≥в та орган≥зац≥Їю в≥дпочинку населенн¤.

ƒл¤ посиленн¤ контролю за охороною л≥с≥в населених пункт≥в ≥ зелених насаджень приймаютьс¤ спец≥альн≥ нормативн≥ акти.

Ќаприклад, постанова  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни Дѕро такси дл¤ обчисленн¤ розм≥ру шкоди, запод≥¤ноњ зеленим насадженн¤м у межах м≥ст та ≥нших населених пункт≥вФ в≥д 8 кв≥тн¤ 1999р., ¤ка визначаЇ матер≥альну в≥дпов≥дальн≥сть за шкоду, запод≥¤ну зеленим насадженн¤м.

якщо пор¤док в≥дшкодуванн¤ шкоди спец≥альним законодавством не регулюЇтьс¤, в≥н визначаЇтьс¤ за загальними правилами, передбаченими ст.440 ≥ 441 ÷ив≥льного  одексу ”крањни.

ќхорон≥ л≥с≥в населених пункт≥в спри¤ють також л≥сов≥дновленн¤ ≥ л≥сорозведенн¤.

Ћ≥сорозведенн¤ Ц це зал≥сенн¤ зелених д≥л¤нок, на ¤ких не вирощувавс¤.

Ћ≥сорозведенн¤ потребують багато м≥ст ”крањни, особливо т≥, що розм≥щенн≥ в стапов≥й зон≥ республ≥ки: ќдеса, ’ерсон,  ≥ровоград,  ривий –≥г.

¬ наш≥й держав≥ Ї спри¤тлив≥ умови дл¤ вирощуванн¤ л≥с≥в, паркових дерев, ≥ншоњ рослинност≥. якщо на великих просторах тундри нараховуЇтьс¤ лише 400-500 вид≥в рослин, то в ”крањн≥ б≥льше 5 тис.

1	2

Ќазва: ѕравова охорона та роль внутр≥шн≥х справ в охорон≥ навколишнього природного середовища
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (1589 прочитано)