≤стор≥¤ економ≥чних вчень > ≤дейно-теоретичн≥ основи ≥нституц≥онал≥зму, етапи його розвитку

≤дейно-теоретичн≥ основи ≥нституц≥онал≥зму, етапи його розвитку

1. ≤дейно-теоретичн≥ основи ≥нституц≥онал≥зму та етапи його розвитку

≤нституц≥онал≥зм у пол≥тичн≥й економ≥њ почав формуватис¤ наприк≥нц≥ XIX ст. …ого ≥дейн≥ основи було закладено американсь≠ким економ≥стом ≥ соц≥ологом “. ¬ебленом. Ќазва напр¤му по≠ходить в≥д латинського слова Ђinstitutioї (звичай, настанова) ≥ близького до нього Ђ≥нститутї (зовн≥шнЇ вт≥ленн¤ Ђ≥нституц≥йї, закр≥пленн¤ њх у вигл¤д≥ закон≥в).1ƒуже часто ц≥ терм≥ни вживаю≠тьс¤ ¤к синон≥ми. ѓх тлумаченн¤ Ї досить широким ≥ не надто ч≥т≠ким. ѕредставник ≥нституц≥онал≥зму ≥ автор терм≥на Ђ≥нституц≥о≠нал≥змї ”. √ам≥льтон писав: Ђ≤нститути Ч це словесний символ дл¤ л≥пшого описанн¤ низки сусп≥льних звичањв. ¬они означають переважний ≥ пост≥йний спос≥б мисленн¤, ¤кий став звичкою дл¤ групи або звичаЇм дл¤ народу...^в≥т звичањв ≥ звичок, що до нього ми пристосовуЇмо наше житт¤, Ї сплет≥нн¤м ≥ безперервною осно≠вою ≥нститут≥вї^. як правило, Ђ≥нститутиї визначають ¤к форму про¤ву Ђ≥нституц≥йї.√√ак, Ђеконом≥чн≥ ≥нститутиї Ч приватна вла≠сн≥сть, грош≥, конкуренц≥¤, торг≥вл¤, прибуток тощо Ї лише фор≠мою про¤ву або вт≥ленн¤м Ђ≥нституц≥йї, тобто навичок, звича'ни —тавши такими, вони орган≥зують ≥ регулюють повед≥нку людей. ѕрихильники ≥нституц≥онал≥зму вир≥шальну роль у сусп≥льному розвитку надають саме цим ≥нститутам. ¬≥дтак економ≥чн≥ процеси в ≥нституц≥онал≥ст≥в набувають психолог≥чного забарвленн¤. ”с≥м ≥нститутам притаманн≥ риси колективноњ психолог≥њ. —аме тому, щоб зрозум≥ти природу ≥нститут≥в, њхню еволюц≥ю, необх≥дно вивчати руш≥йн≥ сили, мотиви повед≥нки, ¤кими керуютьс¤ окрем≥ особи, профес≥йн≥ або соц≥альн≥ групи у своњх д≥¤х. ≤нституц≥онал≥≠сти не лише посилили психолог≥чне трактуванн¤ економ≥чного процесу, а й почали, по сут≥, конструювати психолог≥чну теор≥ю економ≥чного розвитку.

” формуванн≥ ф≥лософських основ ≥нституц≥онал≥зму вели≠ку роль в≥д≥грали американськ≥ ф≥лософи „. ѕ≥рс, ƒж. ƒьюњ та ∆. Ћеб Ч основоположники прагматизму. ѕевний вплив на форму≠ванн¤ й розвиток ≥нституц≥онал≥зму справила н≥мецька ≥сторична школа з њњ ≥сторичним методом, акцентуванн¤м уваги на правових нормах та пол≥тиц≥ держави. ¬ американськ≥й економ≥чн≥й л≥терату≠р≥ нав≥ть стверджувалос¤, що ≥нституц≥онал≥зм Ї суто американсь≠ким р≥зновидом ≥сторичноњ школи.

јмериканським напр¤мом ≥сторичноњ школи називаЇ ≥нституц≥о≠нал≥зм також всесв≥тньо визнаний авторитет у царин≥ ≥стор≥њ еконо≠м≥чноњ думки ¤понський економ≥ст “акаш≥ Ќег≥ш≥2. јле не запере≠чуючи певних сп≥льних рис, притаманних цим напр¤мам, њх не сл≥д ототожнювати. ¬они склались за р≥зних ≥сторичних умов ≥ в≥добра≠жають р≥зн≥ ≥сторичн≥ реал≥њ.

≤нституц≥онал≥зм виник ≥ набув поширенн¤ в —Ўј за умов ран≠нього пер≥оду ≥мпер≥ал≥зму. ÷е була своЇр≥дна опозиц≥¤ др≥бноњ ≥ се≠редньоњ буржуаз≥њ та њњ ≥деолог≥в монопол≥стичному кап≥тал≥змов≥, ¤ка про¤вилась у гострокритичному п≥дход≥ до реал≥й кап≥тал≥зму та у спробах його реформуванн¤. —аме тому можна стверджувати, що найб≥льшу ≥дейну спор≥днен≥сть ≤нституц≥онал≥сти мають з англ≥й≠ськими соц≥ологами й економ≥стами Ч прихильниками буржуазного реформ≥зму, зокрема ƒж. √обсоном, ¤кий, на думку самих американських ≥нституц≥онал≥ст≥в, зробив спробу теоретично обгрунтува≠ти реформ≥стськ≥ програми.

√њнституц≥онал≥зм не маЇ ¤кихось загальних теоретичних засад. ≈коном≥сти, котр≥ належать до цього напр¤му, суттЇво р≥зн¤тьс¤ ¤к щодо теоретичних принцип≥в, так ≥ щодо досл≥джуваних проблем. √ ќдн≥ узалежнюють економ≥чн≥ процеси в≥д психолог≥њ, б≥олог≥њ, ан≠трополог≥њ, ≥нш≥ Ч в≥д права, кон'юнктури або математичних розра≠хунк≥в. ќб'Їднують ≥нституц≥онал≥ст≥в методолог≥¤ ≥ критичне став≠ленн¤ до ортодоксальноњ класичноњ ≥ неокласичноњ теор≥њ. ÷¤ критика була спр¤мована передовс≥м проти соц≥ально-ф≥лософських ≥ методолог≥чних засад неокласик≥в.

”супереч поза≥сторичним, абстрактно-теоретичним концепц≥¤м неокласик≥в ≥нституц≥онал≥сти вдаютьс¤ до ≥сторичних та описово-статистичних метод≥в досл≥дженн¤. ≤сторичний метод дав змогу до≠сл≥джувати економ≥чн≥ ¤вища в њхньому ≥сторичному розвитку, у динам≥ц≥, в≥дтак проголошуючи ≥дењ еволюц≥њ кап≥тал≥стичноњ еко≠ном≥ки. ќписово-статистичний метод визначив практичну прагма≠тичну ор≥Їнтац≥ю ≥нституц≥онал≥зму.

'Ќа в≥дм≥ну в≥д психолог≥чноњ школи граничноњ корисност≥ ≥нсти≠туц≥онал≥сти руш≥Їм економ≥чного розвитку визнають психолог≥ю колективу, сусп≥льства, а не окремих суб'Їкт≥в господарюванн¤ Ч Ђроб≥нзон≥вї. ≤нституц≥онал≥сти п≥ддали критиц≥ неокласичну кон≠цепц≥ю конкурентноњ економ≥ки з њњ основною ≥деЇю ринковоњ р≥вно≠ваги, в≥дкинули постулат Ђгармон≥њ ≥нтерес≥вї.

¬изначенню неокласиками ринку ¤к ун≥версального, високоефе≠ктивного механ≥зму розпод≥лу економ≥чних ресурс≥в, а отже, ¤к фак≠тора ефективного функц≥онуванн¤ економ≥ки в ц≥лому, ≥нституц≥о≠нал≥сти протиставили досл≥дженн¤ ринку ¤к соц≥ального ≥нституту, що зазнаЇ глибоких зм≥н ≥з розвитком сусп≥льства.^ ≤нституц≥онал≥сти визнавали обмежен≥сть ринкового механ≥зму регулюванн¤ економ≥≠ки ≥ виступали за впровадженн¤ сусп≥льного контролю над нею. ≤н≠ституц≥онал≥зм у своЇму розвитку пройшов к≥лька етап≥в. ≈клек≠тизм, строкат≥сть притаманн≥ ц≥й теч≥њ, зумовили формуванн¤ в њњ рамках р≥зноман≥тних напр¤м≥в^ ѕередовс≥м можна вид≥лити ранн≥й ≥нституц≥онал≥зм ≥ нео≥нституц≥онал≥зм.

1

Ќазва: ≤дейно-теоретичн≥ основи ≥нституц≥онал≥зму, етапи його розвитку
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (807 прочитано)