
		√оловна Ј «амовити реферат Ј √остьова к≥мната Ј ѕартнери Ј онтакт Ј



		ѕошук



		–екомендуЇм

≤стор≥¤ економ≥чних вчень > ембр≥джська економ≥чна школа. ≈коном≥чн≥ погл¤ди ј.ћаршала

ембр≥джська економ≥чна школа. ≈коном≥чн≥ погл¤ди ј.ћаршала

” 90-х роках ’I’ ст. в јнгл≥њ сформувалас¤ так звана кембр≥джська економ≥чна школа,засновником ¤коњ був јльфред ћаршал (1842-1924).÷¤ школа за своњм впливом на економ≥чну думку не поступалас¤ австр≥йськ≥й ≥ започаткувала так званий неокласичний напр¤м. Ќавуков≥ заслуги ћаршала в царин≥ Їконом≥ки на «аход≥ ≥нод≥ нав≥ть пор≥внювали з в≥дкритт¤ми оперника в астроном≥њ.

јвтор в≥домоњ прац≥ Уѕринципи пол≥тичноњ економ≥њФ.—аме в≥н вв≥в у вживанн¤ такий терм≥н ¤к УЇконом≥ксФп≥дкресливши тим самим своЇ розум≥нн¤ предмету Їконом≥чноњ науки.

Ќа його думку цей терм≥н повн≥ше в≥дображуЇ предмет досл≥дженн¤.≈коном≥чна наука досл≥джуЇ економ≥чн≥ аспекти ≥ умови сусп≥льного житт¤ ,спонукальн≥ мотиви економ≥чноњ д≥¤льност≥.Ѕудучи наукою лише прикладною вона не може ≥гнорувати питанн¤ практики,але питанн¤ економ≥чноњ пол≥тики не Ї њњ предметом.≈коном≥чне житт¤ повинне розгл¤датись без пол≥тичних вплив≥в , без державного втручанн¤.

≤стини ,розроблен≥ класиками ,Фбудуть збер≥гати своЇ значеен¤ ,поки ≥снуЇ св≥тФ,визнавав ћаршал.јле багато з положень,потребують уточненн¤ ≥ б≥льш повного усв≥домленн¤ з урахуванн¤м зм≥нившихс¤ умов.

—еред економ≥ст≥в йшли дискус≥њ навколо того ,що Ї джерелом вартост≥ Ц затрати прац≥ , корисн≥сть , виробнич≥ фактори ?ћаршал перев≥в спори в ≥ншу плошину,прийшовши до висновку,що не треба шукати джерело ц≥нност≥,а досл≥джувати фактори ,¤к≥ визначають ц≥ни,њх р≥вень,динам≥ку.

онцепц≥¤ ћаршала ви¤вилас¤ свого роду компром≥сом м≥ж р≥зними напр¤мками економ≥чноњ науки .ќсновна ≥де¤,висунута њм пол¤гаЇ в переключенн≥ зусиль з теоретичних суперечок навколо вартост≥ вивченн¤ проблем взаЇмод≥њ попиту та пропозиц≥њ ¤к сил , визначаючих процеси ,¤к≥ в≥дбу≥аютьс¤ на ринку.

ћаршал глибоко проанал≥зував , ¤к складаютьс¤ ≥ взаЇмод≥ють попит ≥ пропозиц≥¤,вв≥в нов≥ категор≥њ ≥ пон¤тт¤,запропонував Укомпром≥снуФ теор≥ю вартост≥.≈коном≥чна наука вивчаЇ не т≥льки природу багатства,а й головним чином мотиви , ¤к≥ породжують , господарську д≥¤льн≥сть.√рош≥ вим≥рюють ≥нтенсивн≥сть стимул≥в ,¤к≥ спонукають людину до д≥њ,прийн¤тт¤ р≥шенн¤.јнал≥з повед≥нки ≥ндивид≥в покладений в основу Уѕринцип≥в пол≥тичноњ еконогм≥њФ.

Уѕринцип≥в пол≥тичноњ еконогм≥њФ заложили основу неокласичн≥й теор≥њ.”вага автора зконцентрована на анал≥з≥ д≥¤льност≥ конкретного господарського механ≥зму.ћехан≥зм риковоњ економ≥ки досл≥джуЇтьс¤ перш за все на м≥кро р≥вн≥,а пот≥м Ц на макрор≥вн≥.

Уѕри р≥вних умовахФ

ѕод≥бно тому ¤к на дошц≥ ≥з шахматами навр¤д чи можна зустр≥ти дв≥ однаков≥ парт≥њ,так ≥ в економ≥чн≥й д≥¤льност≥ не буваЇ повтору господарських комб≥нац≥й. ¬икористовуючи таке пор≥вн¤нн¤ ћаршал звертаЇ увагу на багатозначн≥сть рухом≥сть причинно-насл≥дкових зв`¤зк≥в ,на специф≥ку економ≥чних закон≥в ,д≥ючих,¤к правило,у вигл¤д≥ тенденц≥й.

≈коном≥чн≥ закони Ц це не точн≥ закони механ≥ки,њх можна скор≥ш пор≥вн¤ти ≥з законами прилив≥в ≥ в≥дплив≥в.«акони економ≥ки дуже специф≥чн≥ ,що ускладнюЇ пошук ≥стини,потребуЇ використанн¤ в≥дпов≥дних метод≥в.

” в≥дпов≥дност≥ до методу ћаршала ,спочатку , потр≥бно вид≥лити головн≥ причини ≥ виключити вплив ≥нших фактор≥в.

Ќа другому етап≥ залучуютьс¤ ≥ досл≥джуютьс¤ нов≥ фактори.—каж≥мо, враховуютьс¤ попит ≥ пропозиц≥¤ по р≥зним категор≥¤м товар≥в.–озгл¤даютьс¤ сили ,¤к≥ впливають на рух попиту ≥ ц≥н.Ќаприклад,вивчаютьс¤ коливанн¤ ц≥н на рибу п≥д впливом конюктури ,погодних умов.

ћетод ћаршала Ц метод частинноњ р≥вноваги.¬≥н розум≥Ї в≥дому уиовн≥сть ≥ обмежен≥сть прибутку, ¤кий передбачаЇ абстрагуванн¤ фактор≥в,¤к≥ у данний часне грають визначеноњ рол≥.вторинн≥ фактори , ¤к≥ ≥зкажають загальну картину , розм≥шуютьс¤ в особливий запасник,¤кий називають Упри р≥вних умовахФ¬с≥ економ≥чн≥ фактори мають одну причину Ц ц≥ну,¤ка Ї свого роду магн≥том.ћаршал намагаЇтьс¤ анал≥зувати економ≥чн≥ проблеми зг≥дно з реальними умовами економ≥чного житт¤.…ого прац¤ насичена прикладами з,пор≥вн¤нн¤ми,вз¤тими з практики.“еоретичний п≥дх≥д в≥н намагаЇтьс¤ сум≥стити з ≥сторичним.–азом з тим використовуван≥ ним методи анал≥зу дещо спрошують ,схематизують реальну д≥йсн≥сть.

Ќегативний нахил кривоњ попиту.

≈коном≥чна наука ,¤к писав ћаршал , ставить за свою ц≥ль по-перше, придбати знанн¤ дл¤ самоњ себе,по-друге,полити св≥тло на практичн≥ питанн¤.

ћаршал докор¤в –≥кардо за черезм≥рну увагу до вартост≥ ≥ недостатню увагу до анал≥зу попиту. —аме анал≥з потреб,корисност≥ ≥ попиту висуваЇтьс¤ у рол≥ головноњ , визночаючоњ задач≥ економ≥чноњ науки.

¬ основ≥ попиту лежить корисн≥сть.ћаршал писав про закон спадаючоњ корисност≥ ¤к про звичайну властив≥сть людськоњ натури.

«б≥льшенн¤ к≥лькост≥ блага знижуЇ корисн≥сть його граничноњ одиниц≥. рива попиту ,¤к правило, повинна мати негативний нахил.

«а ћаршалом ,загальний закон попиту звучить так: к≥льк≥сть товару, на ¤кий пред`¤вл¤Їтьс¤ попит , зростаЇ при зниженн≥ ц≥ни ≥ скорочуЇтьс¤ при њњ п≥двишенн≥.

ѕон¤тт¤ еластичност≥

рутизна кривоњ попиту на р≥зн≥ товари неоднакова.” одних вона знижуЇтьс¤ круто у ≥нших Ц опускаЇтьс¤ пор≥вн¤но плавно.

ѕон¤тт¤ Уеластичност≥ попитуФ Ц в≥дношенн¤ динам≥ки попиту до динам≥ки ц≥н Ц вв≥в в практику економ≥чногот анал≥зу ћаршал.

ожний товар характеризуЇтьс¤ своЇю кривою попиту.ѕопит на пшеницю мало еластичний:сильне зниженн¤ ц≥н не викличе р≥зкого спаду попиту.ѕопит на фрукти,рибу досить еластичний:вс¤ке зниженн¤ ц≥н на ц≥ продукти викличе зб≥льшенн¤ попиту.

” ћаршала граничною ц≥ною попиту Ї ц≥на, за ¤ку було придбано останн≥й куплений товар.

¬ теор≥ю ц≥ноутворенн¤ ћаршал вв≥в фактор часу. орисн≥сть ≥ попит мають вир≥шальну роль в короткостроковому пер≥од≥.–еальн≥ видатки виробництва мають вир≥шальну роль в довгостроковому пер≥од≥.якщо виробник не покриваЇ видатки , то це буде викликати скороченн¤ виробництва до тих п≥р поки,не встановитьс¤ р≥вновага.

Уƒва леза ножицьФ

ћаршал запропонував використовувати пон¤тт¤ вр≥вноваженоњ ц≥ни. оли Уц≥на попиту дор≥внюЇ ц≥н≥ пропозиц≥њ,обЇм виробництва на ви¤вл¤Ї тенденц≥њ н≥ до зб≥льшенн¤,н≥ до зниженн¤; спостер≥гаЇтьс¤ р≥вновага.Ф

ѕ≥дх≥д ћаршала до трактуванн¤ ц≥ни та проблем≥ ц≥ноутворенн¤ спираЇтьс¤ ¤к на теор≥ю виробничих видатк≥в, так ≥на положенн¤ австр≥йськоњ школи рпо граничну корисн≥сть.¬≥н писав: Уѕринцип видатк≥в виробництва ≥ принцип граничноњ кориснрст≥ без сумн≥ву Ї складовими частинами одного загального закону попиту ≥пропозиц≥њ;кожний з них можна пор≥вн¤ти з одним ≥з лез ножиць.Ф

ер≥вництво по повед≥нц≥ в практичному житт≥.

ѕо¤сненн¤ ,чому модель попиту ≥ пропозиц≥њ, на основ≥ ¤коњ формуютьс¤ ц≥ни ,прот¤гом ц≥лого стол≥тт¤ складаЇ ¤дро теор≥њ пол≥тичноњ економ≥њ,ћаршал в≥дм≥чав: У ÷е не тому , що модель точно в≥дображаЇ д≥йсн≥сть,а тому,що вона просто ≥ впевнено призводить до ¤сних ≥ однозначних висновк≥в.÷≥ висновки можуть застосовуватись дл¤ анал≥зу р≥зноман≥тних проблем.ƒанна модель в≥д картини сучасност≥, але воно в прост≥й форм≥ змальовуЇ де¤к≥ з д≥ючих в господарств≥ сил ≥ тим самим в≥дображуЇ важлив≥ аспекти реального житт¤.Ф

ћаршал Ї засновником кембр≥джськоњ школи ,але його вплив виходить далеко за њњ рамки. ѕо сут≥, в≥н поклав початок досить широкому та авторитетному напр¤мку в економ≥чн≥й науц≥.

Ќа його концепц≥ю, методолог≥ю, терм≥нолог≥ю спираютьс¤ Їконом≥сти , ¤к≥ представл¤ють неокласичну школу,прихильники Уеконом≥ксаФ.

¬икористана лытература:

Ѕартенев: У»стори¤ экономических ученийФ, ћосква , УёностьФ2001.

2)Ф≤стор≥¤ економ≥чних ученьФ орн≥йчук , ињв,2001.

¬семирна¤ истори¤ экономической мысли:¬ 6 т.“2,3ћ - .,1988

ћ≥н≥стерство осв≥ти ”крањни

ињвський нац≥ональний економ≥чний ун≥верситет

¬насок ј. ћаршала в економ≥чну теор≥ю

–еферат

« ≥стор≥њ економ≥чних учень

ињв 2002р