≤стор≥¤ економ≥чних вчень > ћануфактурний пер≥од св≥товоњ економ≥ки. ќсновн≥ фактори становленн¤ ≥ндустр≥ального сусп≥льства

“орг≥вл¤ стала найб≥льш прибутковою сферою д≥¤льност≥ голландц≥в ≥ охоплювала весь св≥т. ” 1602 р. створена акц≥онерна компан≥¤ Ч приватна акц≥онерна сп≥лка, значну к≥льк≥сть акц≥й ¤коњ контролювала держава.

” зовн≥шню торг≥влю ≥ морськ≥ перевезенн¤ вкладалис¤ велик≥ кап≥тали. √олланд≥¤ волод≥ла найб≥льшим у ™вроп≥ морським торговим флотом, на њњ долю припадало приблизно 75% загальноњ к≥лькост≥ корабл≥в Ївропейських крањн. √олландц≥, вит≥снивши португальц≥в; створили величезну ≥мпер≥ю, ¤ка прост¤галас¤ в≥д ћозамб≥ка до япон≥њ. ¬они з незвичайною енерг≥Їю закладали торгов≥ фактор≥њ, монопол≥зували постачанн¤ пр¤нощ≥в та сх≥дних товар≥в, займалис¤ каботажними перевезенн¤ми. ¬елик≥ прибутки давали работорг≥вл¤ ≥ п≥ратство. «овн≥шн¤ торг≥вл¤ та морськ≥ перевезенн¤ стали наст≥льки виг≥дними, що ќст-≤нд≥йська компан≥¤ у 1606 р. виплатила своњм членам 67% див≥денд≥в. ” 1699 р. кап≥тал компан≥њ становив 4 т золота.

” к≥нц≥ xv≥ ст. найб≥льшим портовим м≥стом Ќ≥дерланд≥в стаЇ јмстердам (√олланд≥¤). …ого корабл≥ перевозили 5/6 товар≥в, ¤кими обм≥нювалис¤ ѕ≥ренейський п≥востр≥в ≥ ѕ≥вн≥чна јтлантика. ”продовж XVII ст. јмстердам перетворюЇтьс¤ у найб≥льший м≥жнародний ф≥нансово-кредитний центр, цьому спри¤ли низьк≥ проценти (5%) на позичковий кап≥тал.

Ќа к≥нець XVII ст. √олланд≥¤ почала втрачати торгову перш≥сть на користь јнгл≥њ, ¤ка переважала њњ у промисловому розвитку. ¬насл≥док цього кап≥тал √олланд≥њ все б≥льше ставав лихварським, перем≥щавс¤ з торг≥вл≥ ≥ мореплавства у банк≥вську сферу.

јнгл≥йська революц≥¤ 1640-1660 рр.: економ≥чн≥ причини ≥ насл≥дки.

Ќа початку XVI ст. јнгл≥¤ залишалас¤ невеликою за к≥льк≥стю населенн¤ державою. ѕереважна частина њњ мешканц≥в проживала у с≥льськ≥й м≥сцевост≥; в м≥стах знаходилось 20% жител≥в крањни. Ѕ≥льш≥сть галузей промисловост≥ у своЇму розвитку поступалис¤ континентальним крањнам ™вропи, а англ≥йський флот значно в≥дставав в≥д голландського.

–озвиток океанськоњ торг≥вл≥ та перш≥ морськ≥ перемоги створили спри¤тлив≥ умови дл¤ господарського поступу јнгл≥њ.  оролева ™лизавета вела ц≥леспр¤мовану пол≥тику п≥дтримки землеробства, заборонила зам≥ну орних грунт≥в на пасовища, до чого прагнули с≥льськ≥ землевласники.

«б≥льшилис¤ площ≥ орних земель. ѕротегован≥ королевою текстильн≥ майстерн≥ почали швидко розвиватис¤, зб≥льшивс¤ вив≥з англ≥йського сукна, ¤ке усп≥шно конкурувало ≥з фландр≥йським. ¬ јнгл≥њ знайшли притулок ем≥гранти ≥з Ќ≥дерланд≥в, ¤к≥ вт≥кали через рел≥г≥йн≥ пересл≥дуванн¤.  оролева зд≥йснила реформу цех≥в, надавала великого значенн¤ ¤кост≥ рем≥сничих вироб≥в, особливу увагу звертала на рем≥сничу молодь. ¬се це позитивно вплинуло на розвиток англ≥йськоњ промисловост≥.

ѕромислове п≥днесенн¤ спричинилос¤ до незвичайного розвитку англ≥йськоњ торг≥вл≥. ¬же у 1553 р. в Ћондон≥ виникла Ђ√≥льд≥¤ в≥дважних купц≥вї Ч товариство, ¤ке почало здобувати чужоземн≥ ринки дл¤ англ≥йськоњ вовни та сукна. ѕоступово торгов≥ фактор≥њ було в≥дкрито у √амбурз≥, јнтверпен≥. «асновано Ѕалт≥йську, ћосковську торгов≥ компан≥њ. “орговельна експанс≥¤ јнгл≥њ на п≥вноч≥ ™вропи п≥д≥рвала монопол≥ю √анзи ≥ призвела до њњ занепаду.

јнгл≥йський торговий флот з'¤вивс¤ й на —ередземному мор≥ внасл≥док чого утворилис¤ Ћевант≥йська, “урецька й ћарокканська торгов≥ компан≥њ. ≤з —ередземних вод англ≥йц≥ перекинулис¤ на океани. ѕерш≥ шл¤хи проклали тут мор¤ки-п≥рати ƒрейк,  авенд≥ш, –ейл≥ та ≥нш≥. ¬олтер –ейл≥ заснував у 1584 р. п≥вн≥чноамериканську колон≥ю ≥ назвав њњ ¬≥рдж≥н≥Їю. ”продовж ’V≤-’VII≤ ст. јнгл≥¤ у боротьб≥ з Ќ≥дерландами, ‘ранц≥Їю здобула значн≥ територ≥њ у ѕ≥вн≥чн≥й јмериц≥, перетворивши њх у сировинний придаток та ринок збуту своњх товар≥в.

ƒл¤ майбутнього розвитку јнгл≥њ велике значенн¤ мало створенн¤ ¬ест-≤нд≥йськоњ та ќст-≤нд≥йськоњ торгових компан≥й «начн≥ прибутки јнгл≥¤ отримувала в≥д п≥ратства та работорг≥вл≥, у ¤к≥й займала монопольне становище.

¬ажливу роль у господарському п≥днесенн≥ јнгл≥њ в≥д≥грав аграрний переворот, ¤кий проходив у ’V≤-’VI≤≤ ст. “оварно-грошов≥ в≥дносини, зростаючий попит на текстильн≥ вироби спричинили розвиток в≥вчарства, перетворенн¤ орних уг≥дь на пасовища. Ўироко застосовувалос¤ огороджуванн¤ земель. ѕочала формуватис¤ земельна власн≥сть буржуазного типу. « метою створенн¤ великих пасовищ дл¤ овець ≥ використовуючи право власност≥ на землю, велик≥ землевласники виган¤ли сел¤н ≥з своњх над≥л≥в, перетворювали њх на орендар≥в-фермер≥в. ‘ермерськ≥ скотарськ≥ господарства ставали товарними, ринковими, п≥дприЇмницькими.

” результат≥ –еформац≥њ в крањн≥ було закрито понад 3 тис. католицьких монастир≥в, њх земл≥ п≥дл¤гали конф≥скац≥њ на користь держави ≥ продавались на комерц≥йн≥й основ≥ двор¤нам. ћонастирськ≥ прим≥щенн¤ часто використовувались дл¤ створенн¤ ткацьких мануфактур. –озорен≥ сел¤ни, р¤дов≥ монахи та ≥нш≥ категор≥њ населенн¤ стали основним джерелом найманоњ робочоњ сили дл¤ масово створюваних мануфактур.

” процес≥ реформац≥њ, аграрного перевороту, ≥нших перетворень, ¤к≥ мали м≥сце в XVI Ч на початку XVII ст. в јнгл≥њ сформувавс¤ клас нових власник≥в Ч двор¤н-джентр≥, п≥дприЇмц≥в, купц≥в-торговельник≥в, заможних фермер≥в, ¤к≥ волод≥ли значними кап≥талами, але з р¤ду причин були позбавлен≥ пол≥тичноњ влади. Ќа середину XVII ст. в јнгл≥њ загострилис¤ рел≥г≥йн≥ суперечност≥. —аме вони й стали основним приводом дл¤ революц≥њ 1640-1660 рр.

¬насл≥док революц≥њ було л≥кв≥довано феодальну власн≥сть на землю. Ќов≥ класи та стани отримали доступ до державноњ влади. рудо проголошено свободу промислового й торгового п≥дприЇмництва, усунено основн≥ перепони дл¤ господарського п≥днесенн¤.

ѕочав зростати обс¤г багатогалузевого мануфактурного виробництва, ¤ке стало пан≥вним у промисловост≥ јнгл≥њ, “ретина промислового населенн¤ була зайн¤та у сукновиробництв≥. ”сп≥шно розвивалис¤ бавовн¤н≥, паперов≥, скл¤н≥, металург≥йн≥, кораблебуд≥вн≥ мануфактури. «а темпами ≥ масштабами англ≥йська промислов≥сть у к≥нц≥ XVIII ст. зайн¤ла перше м≥сце в ™вроп≥.

¬ ход≥ аграрного перевороту було л≥кв≥довано др≥бн≥ сел¤нськ≥ господарства, утверджувалась велика земельна власн≥сть лендлорд≥в ≥ фермер≥в. —≥льське господарство дос¤гло значних усп≥х≥в в агрокультур≥ та агротехн≥ц≥, зросла врожайн≥сть зернових культур. ” XVIII ст. ¬еликобритан≥¤ вивозила 20% урожаю. ¬она стала крањною класичного фермерського господарства.

” мануфактурний пер≥од торговельний кап≥тал переважав над промисловим. √оловними сферами вкладенн¤ кап≥тал≥в у ¬еликобритан≥њ залишалис¤ зовн≥шн¤ торг≥вл¤ ≥ морськ≥ перевезенн¤. ¬елику роль в економ≥чному зростанн≥ јнгл≥њ в≥д≥грав Ќав≥гац≥йнийакт(1651 р.), зг≥дноз¤кимзовн≥шньоторгов≥ операц≥њ крањни могли зд≥йснюватис¤ лише англ≥йськими корабл¤ми, або корабл¤ми т≥Їњ крањни, зв≥дки ≥мпортувавс¤ товар. ÷ей закон п≥д≥рвав посередницьку торг≥влю ≥ мореплавство найб≥льшого супротивника јнгл≥њ Ч √олланд≥ю. ¬≥н спри¤в розвитку англ≥йського суднобудуванн¤ ≥ мореплавства. јнгл≥¤ об≥гнала за масштабами колон≥альноњ ≥ торговоњ експанс≥њ Ќ≥дерланди, в≥двоювала у ‘ранц≥њ њњ найважлив≥ш≥ волод≥нн¤, захопила ≤нд≥ю ≥ перетворилас¤ на св≥тову колон≥альну ≥мпер≥ю.

ќсобливост≥ генези ≥ндустр≥ального сусп≥льства у ‘ранц≥њ.

ƒо половини XVIII ст. ‘ранц≥¤ була одн≥Їю з наймогутн≥ших держав св≥ту. “акого становища вона дос¤гла в значн≥й м≥р≥ за рахунок високоњ культури французького народу. ¬ажливою силою, що утримувала ‘ранц≥ю на високому р≥вн≥, була монарх≥¤. јбсолютизм, творений зусилл¤ми кардинал≥в –≥шельЇ ≥ ћазар≥н≥ та вивершений Ћюдов≥ком XIV, Ђкоролем-сонцемї, з'Їднав в монол≥т розорен≥ пров≥нц≥њ та р≥зн≥ соц≥альн≥ верстви держави, спри¤в розширенню њњ кордон≥в.

«а р≥внем промислового розвитку ‘ранц≥¤ н≥чим не поступалас¤ јнгл≥њ, проте тут переважало рем≥сниче виробництво, а цеховий устр≥й активно п≥дтримувавс¤ державою. ¬ м≥стах крањни у XVI ст. проживало 15-17% населенн¤.  ≥льк≥сть мануфактур була незначною, ≥ займалис¤ вони в основному виробленн¤м предмет≥в розкош≥: шовку, атласу, оксамиту, мебл≥в, килим≥в, в≥йськових обладунк≥в тощо. ‘ранц≥¤ займала пров≥дне м≥сце в ™вроп≥ з виробництва полотна, ¤ке виготовл¤ли с≥льськ≥ жител≥, ќрган≥заторами ≥ власниками розс≥¤них текстильних мануфактур були, ¤к правило, купц≥ та лихвар≥. ѕол≥тика протекц≥он≥зм} та меркантил≥зму захищала в≥тчизн¤них товаровиробник≥в в≥д ≥ноземних конкурент≥в.

1	2	3

Ќазва: ћануфактурний пер≥од св≥товоњ економ≥ки. ќсновн≥ фактори становленн¤ ≥ндустр≥ального сусп≥льства
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (3820 прочитано)