≤стор≥¤ економ≥чних вчень > ћаржинал≥зм

ћаржинал≥зм

≤сторичн≥ в≥домост≥ про зародженн¤ маржинал≥зму св≥дчать, що п≥онерами у формуванн≥ категор≥њ Ђграничноњ корисност≥ї, ¤ка вико≠ристовуЇтьс¤ в процес≥ анал≥зу повед≥нки споживача й математич≠ного анал≥зу функц≥ональних залежностей дл¤ ви¤вленн¤ р≥вноваги в господарськ≥й систем≥, були н≥мецьк≥ досл≥дники √. √осен ≥ …. фон “юнен, а також французи Ч ∆. ƒюпю та ќ.  урно.

…оган фон “юнен (1783Ч1850) Ч один ≥з перших сформулю≠вав закони граничного анал≥зу в Ђеконом≥чн≥й систем≥ з метою дос¤≠гненн¤ максимуму значень функц≥њ з багатьма зм≥ннимиї. як досл≥д≠ник ≥ практик …. “юнен у своњй книжц≥ Ђ≤зольована державаї, пер≠ший том ¤коњ вийшов у св≥т 1826 р., дав на п≥дстав≥ власних теоре≠тичних опрацювань) р¤д практичних рекомендац≥й щодо рац≥ональ≠ного ≥ прибуткового веденн¤ с≥льського господарства. ќсновна ≥де¤ пол¤гала в т≥м, що максимальний чистий дох≥д землевласник може отримати за умови, коли сукупн≥сть граничних витрат на факто≠ри виробництва буде тотожною граничн≥й корисност≥ продукту. ќбірунтовуючи свою тезу, “юнен виходив ≥з анал≥зу взаЇмод≥њ фак≠тор≥в виробництва, зм≥нюючи почергово величину ¤к окремих фак≠тор≥в, так ≥ ц≥ни кожного з них.

«аслугою “юнена Ї також розкритт¤ механ≥зму формуванн¤ р≥в≠н¤ земельноњ ренти залежно в≥д ¤кост≥ земл≥ та њњ в≥ддаленост≥ в≥д ринк≥в збуту с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ.

јнтуан ќгюстен  урно (1801Ч1877) Ї не т≥льки одним ≥з попе≠редник≥в маржинал≥зму, а й засновником нового Ч математичного напр¤мку в економ≥чн≥й теор≥њ. ” книжц≥ Ђƒосл≥дженн¤ математичних принцип≥в у теор≥њ багатстваї в≥н, спираючись на анал≥з функц≥ональ≠них залежностей, сформулював пон¤тт¤ економ≥чноњ р≥вноваги, ув≥в у науковий об≥г пон¤тт¤ функц≥њ попиту, еластичност≥ попиту, ¤к≥ й ни≠н≥ широко використовуютьс¤.  р≥м того, його анал≥з ринку й ринко≠вих в≥дносин уточнив так≥ категор≥њ, ¤к конкуренц≥¤, монопол≥¤, ол≥-гопол≥¤. ј. урно застосовуЇ функц≥њ попиту ≥ пропозиц≥њ дл¤ по¤с-ненн¤"формуванн¤ ц≥ни за ринкових умов, њњ еволюц≥њ, починаючи в≥д чистоњ конкуренц≥њ до монопол≥њ. ќсновна ≥де¤ його концепц≥њ пол¤га≠ла в т≥м, що економ≥чн≥ системи сл≥д розгл¤дати ¤к замкнут≥ системи ринкових взаЇмозалежностей (виражених категор≥¤ми попиту ≥ пропо≠зиц≥њ), що перебувають у р≥вноваз≥. ÷≥на розгл¤даЇтьс¤ при цьому ¤к грошове вираженн¤ стану р≥вноваги попиту ≥ пропозиц≥њ.

” центр≥ досл≥дженн¤  урно була повед≥нка окремоњ ф≥рми, ¤ка Ї виробником товар≥в ≥ реал≥зуЇ њх на ринку, тобто в≥н анал≥зував еко≠ном≥ку на м≥крор≥вн≥, не ц≥кавл¤чись економ≥кою крањни в ц≥лому. ” побудован≥й ним економ≥чн≥й модел≥ ц≥ни диктують покупц≥, а про≠давц≥ визначають обс¤ги виробництва продукц≥њ залежно в≥д р≥вн¤ ц≥ни та попиту на товар.

ѕроте  урно вважав, що досл≥дженн¤ проблеми загальноњ еко≠ном≥чноњ р≥вноваги неможливе за допомогою математичного анал≥≠зу, що згодом спростував ¬альрас.

∆юль ƒюпюњ (1804Ч1866) 1844 p. написав статтю Ђѕро вим≥ри корисност≥ громадських роб≥тї, в ¤к≥й також знайшла в≥дображенн¤ ≥де¤ граничного анал≥зу. —формулював в≥н цю ≥дею на п≥дстав≥ по≠н¤тт¤ Ђц≥новий надлишокї, тобто грошовий вим≥р максимально мо≠жливого доходу, ¤кий виникаЇ внасл≥док можливост≥ споживача ку≠пувати кожну одиницю товару за незм≥нноњ ц≥ни.

√ерман √оссен (1810Ч1858) хоча ≥ не був за фахом економ≥с≠том, але дуже ц≥кавивс¤ сусп≥льними проблемами й опубл≥кував 1854 p. книжку п≥д назвою Ђ–озвиток закон≥в сусп≥льного житт¤ ≥ правил людськоњ д≥¤льност≥, що з них випливаютьї, в ¤к≥й сформу≠лював р¤д важливих теоретичних положень, котр≥ ув≥йшли в еконо≠м≥чну науку п≥д назвою першого ≥ другого закон≥в √оссена. ѕерший закон стверджуЇ, що з≥ зб≥льшенн¤м к≥лькост≥ даного блага гранич≠на корисн≥сть його зменшуЇтьс¤, а за умови повного задоволенн¤ потреб споживача вона дор≥внюватиме нулю.

“ворчо п≥д≥йшов √оссен ≥ до трактуванн¤ категор≥њ обм≥ну. ¬≥н розгл¤дав цей процес ¤к джерело приросту корисност≥ дл¤ його уча≠сник≥в, аргументуючи це тим, що в процес≥ обм≥ну кожний в≥ддаЇ те, що дл¤ нього менш корисне, зам≥сть ц≥нн≥шого блага.  оли блага Ї р≥внозначними, то втрачаЇ сенс ≥ сам обм≥н.

«г≥дно з другим законом √оссена оптимальна структура спожи≠ванн¤ (попиту) дос¤гаЇтьс¤ за умов однакових граничних кориснос≠тей ус≥х благ, що споживаютьс¤.  ожний суб'Їкт максим≥зуЇ сумар≠ну корисн≥сть дл¤ себе, ¤кщо розпод≥л¤Ї ресурси м≥ж р≥зними благами так, що в≥д останньоњ одиниц≥ ресурсу, витраченоњ на кожне благо, дос¤гаЇтьс¤ однакове задоволенн¤. ≤накше кажучи, ¤кщо за≠пас≥в благ недостатньо дл¤ повного задоволенн¤ людини, то сукупне найб≥льше задоволенн¤ в≥д них дос¤гаЇтьс¤ тод≥, коли прир≥ст насо≠лоди в≥д кожного блага стаЇ однаковим (тобто коли тотожн≥ гранич≠н≥ корисност≥ кожного блага).

≤з закону обм≥ну споживних вартостей випливаЇ ≥ закон Їдност≥ ц≥ни на ринку. ƒл¤ покупц¤ ≥снуЇ ц≥на, вище за ¤ку в≥н товару не ку≠пить. ƒл¤ продавц¤ ≥снуЇ ц≥на, нижче за ¤ку в≥н товару не продасть. ƒесь на перетин≥ ≥нтерес≥в обох стор≥н буде та ц≥на, ¤ка задоволь≠нить ≥ покупц¤ ≥ продавц¤. ¬она Ї насл≥дком пор≥внюванн¤ гранич≠них корисностей р≥зних товар≥в.

—тенл≥ ƒжевонс (1835Ч1882) Ч англ≥йський економ≥ст, ¤кий (незалежно в≥д ≥нших автор≥в) розробив теор≥ю, зг≥дно з ¤кою сп≥в≠в≥дношенн¤ м≥ж товарами, що обм≥нюютьс¤, дор≥внюЇ оберненому в≥дношенню њхн≥х (граничних) корисностей. ѕрац¤, на думку ƒже-вонса, впливаЇ на м≥нов≥ пропорц≥њ благ опосередковано Ч зб≥ль≠шенн¤ затрат прац≥ зб≥льшуЇ к≥льк≥сть даного блага ≥ тим самим зменшуЇ його граничну корисн≥сть.  оли затрати прац≥ стають знач≠ними, тод≥ сама прац¤ набуваЇ негативноњ корисност≥. “ому трива≠л≥сть процесу прац≥ Ї доц≥льною доти, доки њњ негативна корисн≥сть менша (за абсолютною величиною), н≥ж корисн≥сть продукту, створеного ц≥Їю працею. ѕ≥сл¤ встановленн¤ р≥вноваги процес виробни≠цтва даного блага припин¤Їтьс¤.

” прац≥ Ђ“еор≥¤ пол≥тичноњ економ≥њї ƒжевонс сформулював те≠орему, суть ¤коњ пол¤гаЇ в т≥м, що за рац≥онального споживанн¤ м≥≠ри корисност≥ придбаних товар≥в пропорц≥йн≥ њхн≥м ц≥нам. —. ƒже≠вонс ув≥в також в економ≥чну науку пон¤тт¤ Ђеконом≥кої (економ≥ч≠на теор≥¤), ¤ке стали в≥дтод≥ використовувати на «аход≥ зам≥сть по≠н¤тт¤ Ђпол≥тична економ≥¤ї.

1

Ќазва: ћаржинал≥зм
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (1826 прочитано)