Ѕ∆ƒ > ѕравова охорона та роль внутр≥шн≥х справ в охорон≥ навколишнього природного середовища

ѕравова охорона та роль внутр≥шн≥х справ в охорон≥ навколишнього природного середовища

Ќа орган≥зм людини впливаЇ таки醆††††††† кл≥матичний чинник, ¤к температура. “емпература Ц один ≥з важливих аб≥отичних фактор≥, що впливаю на ф≥з≥олог≥чн≥ функц≥њ вс≥х живих орган≥зм≥в. “емпература залежить в≥д географ≥чноњ широти, висоти над р≥внем мор¤, та пори року. ƒл¤ людини в легкому од¤з≥ температура пов≥тр¤ становить +19о...20о—, без од¤гу +28о...31о—. ћаксимальна температура л≥та, ¤к≥ переносить людина† дор≥внюЇ 42а-43о—, м≥н≥мальна - -28о—. ѕри температур≥ т≥ла нижн≥ за 28о— людина не може жити. ” ф≥з≥олог≥чних умовах температура здоровоњ людини прот¤гом дн¤ 36,4-36,9о—,† зранку вона нижча, н≥ж увечер≥. ѕ≥сл¤ прийманн¤ њж≥ та посиленоњ ф≥зичноњ роботи вона незначно п≥двищуЇтьс¤. ” грудних д≥тей температура т≥ла вища, а у людей похилого в≥ку Ц нижча.

 оли температурн≥ чинники зм≥нюютьс¤, то людський орган≥зм виробл¤Ї щодо кожного чинника специф≥чн≥ реакц≥њ пристосуванн¤. “обто адаптуЇтьс¤.

јдаптац≥¤ Ц це процес пристосуванн¤ орган≥зму чи його окремих орган≥в до зм≥нених умов середовища.

ѕри зм≥н≥ температури середовища вступають в д≥ю терморегул¤торн≥ механ≥зми. “ерморегул¤ц≥ю забезпечують холодов≥ й теплов≥ рецептори шк≥ри. ѕри р≥зних температурних впливах, сигнали в центральн≥й нервов≥й† систем≥ формуютьс¤ в≥д ц≥лих зон шк≥ри, рецепторних пол≥в, розм≥ри ¤ких не пост≥йн≥, вони залежать в≥д температури т≥ла ≥ навколишнього середовища. —п≥вв≥дношенн¤ температури зовн≥шнього середовища й температури т≥ла визначаЇ характер д≥¤льност≥ системи терморегул¤ц≥њ.

“емпература навколишнього середовища нижча в≥д температури т≥ла. ¬насл≥док цього, м≥ж довк≥лл¤м та орган≥змом людини в≥дбуваЇтьс¤ обм≥н тепла, завд¤ки його в≥ддач≥ поверхнею т≥ла ≥ через дихальн≥ шл¤хи в оточуючий прост≥р Ц цей процес називають теплов≥ддачею. ”творенн¤ тепла в орган≥зм≥ людини у результат≥в окислювальних процес≥в називають теплоутворенн¤м. Ќаприклад, у стан≥ сопкою за нормального самопочутт¤ теплоутворенн¤ дор≥внюЇ величин≥ теплов≥ддач≥. ” холодному чи жаркому кл≥мат≥, при ф≥зичних навантаженн¤м орган≥зму, стрес≥, захворюванн¤х р≥вень теплоутворенн¤ ≥ теплов≥ддач≥ може зм≥нюватись.

як же в≥дбуваЇтьс¤ адаптац≥¤ до низькоњ температури?

”мови, за ¤кими орган≥зм людини адаптуЇтьс¤ до холоду, можуть бути р≥зними: це робота взимку на двор≥, в неопалювальних прим≥щенн¤х тощо.

ѕри цьому д≥¤ холоду не пост≥йна, а чергуЇтьс¤ з нормальним дл¤ орган≥зму людини температурним режимом. јдаптац≥¤ за таких умов виражена не ч≥ткою. –еагуючи на низьку температуру, з перших дн≥в, теплоутворенн¤ наростаЇ неекономно, теплов≥ддача недостатньо обмежена. ѕ≥сл¤ адаптац≥њ, процес теплоутворенн¤ зб≥льшуЇтьс¤, а теплов≥ддача знижуЇтьс¤. Ќаприклад, арктичному типу властиве пристосуванн¤ до вологого, холодного кл≥мату ≥ кисневоњ недостатност≥, що характеризуЇтьс¤ п≥двищенн¤м газообм≥ну, високим вм≥стом холестерину в сироватц≥ кров≥. ÷≥ ознаки притаманн≥ арктичним поселенц¤м, незалежно в≥д раси та походженн¤. ” п≥вн≥чних широтах адаптац≥¤ до умов житт¤ в≥дбуваЇтьс¤ ≥накше: на людину впливають лише низьк≥ температури, а й властив≥ цим широтам режим осв≥тленн¤ та р≥вень сон¤чноњ рад≥ац≥њ. ћешканц≥ ѕ≥вноч≥, мають б≥льш≥ розм≥ри т≥ла та б≥льшу масу, це спри¤Ї кращому збереженню тепла. ” п≥вн≥чних районах люди потребують б≥льшоњ к≥лькост≥ њж≥, тому у них ≥нтенсивн≥ший обм≥н речовин. Ќайважлив≥ший фактор, ¤кий забезпечуЇ адаптац≥ю людини до умов низькоњ температури (ѕ≥вноч≥), Ї потреба в аскорб≥нов≥й. ¬она п≥двищуЇ ст≥йк≥сть орган≥зму до бактер≥альних ≥нфекц≥й, виробл¤Ї антит≥л. „им нижча температура середовища, тим б≥льша потреба в аскорб≥нов≥й кислот≥.

¬насл≥док подразненн¤ холодових рецептор≥в зм≥нюютьс¤ рефлекторн≥ реакц≥њ, ¤к≥ регулюють збереженн¤ тепла: звужують кровоносн≥ судини шк≥ри, зменшуЇтьс¤ теплов≥ддача орган≥зму. ѕереважанн¤ теплов≥ддач≥ над теплоутворенн¤м спричинюЇ зниженн¤ температури т≥ла ≥ порушенн¤ орган≥зму. ѕри температур≥ 35о— порушуЇтьс¤ псих≥ка, подальше зниженн¤ температури упов≥льнюЇ кровооб≥г, обм≥н речовин, а нижче 25о— зупин¤Їтьс¤ диханн¤. Ќаприклад пол¤рн≥ досл≥дники, у ¤ких за умов низькоњ температури пов≥тр¤ упов≥льнюЇтьс¤ обм≥н речовин,† враховують компенсувати енергетичн≥ витрати. ѓхн≥ рац≥они в≥дзначаютьс¤ високою калор≥йн≥стю.

јдаптац≥¤ до д≥њ високоњ температури.

¬исока температура впливаЇ на орган≥зм людини за штучних ≥ природних умов. …детьс¤ про роботу в прим≥щенн¤х з високою температурою, ¤ка чергуЇтьс¤ з перебуванн¤ м в умовах комфортноњ температури.

¬исока температура середовища збуджуЇ теплов≥ рецептори, ≥мпульси, ¤ких включають рефлекторн≥ реакц≥њ, спр¤мован≥ на п≥двищенн¤ теплов≥ддач≥. ѕри цьому розширюютьс¤ судини шк≥ри, зб≥льшуЇтьс¤ кровооб≥г, зростаЇ теплопров≥дн≥сть тканин. якщо дл¤ цього недостатньо тепловоњ р≥вноваги, то п≥двищуЇтьс¤ температура шк≥ри ≥ починаЇтьс¤ рефлекторне потовид≥ленн¤ Ц спос≥б в≥ддач≥ тепла. ¬≥ддача тепла в≥дбуваЇтьс¤ через шк≥ру н≥г, рук, обличч¤ Ц багато потових залоз. ƒовг≥ к≥нц≥вки ≥ худорл¤ве т≥ло мають б≥льшу поверхню в≥дносно обТЇму, а чим б≥льша поверхн¤, тим ≥нтенсивн≥ша в≥ддача тепла. Ќаприклад, аборигени ÷ентральноњ јфрики, ѕ≥вденноњ ≤нд≥њ та ≥нших спекотних рег≥он≥в ≥з сухим кл≥матом в≥дзначаютьс¤ довгими худорл¤вими к≥нц≥вками, н6велиткою масою т≥ла. ¬ умовах, коли орган≥зм отримуЇ велику к≥льк≥сть тепла, основне ф≥зичне завданн¤ Ц п≥двищенн¤ теплов≥ддач≥ дл¤ збереженн¤ гомеостазу.

ѕосилене потовид≥ленн¤ спричин¤Ї значн≥ витрати води, ¤к≥ необх≥дно компенсувати. ўоб компенсувати втрату води, потр≥бно зб≥льшити њњ споживанн¤. ћ≥сцеве населенн¤ б≥льше адаптоване до цих умов, н≥ж у людей, ¤к≥ прињхали ≥з пом≥рноњ зони. ¬ абориген≥в менша добова потреба у вод≥, а також у б≥лках ≥ жирах, оск≥льки ц¤ њжа маЇ високий енергетичний потенц≥ал, посилюЇ спрагу. ¬ њхн≥х рац≥онах переважають вуглеводи, що зб≥льшують витривал≥сть орган≥зму виконувати важку ф≥зичну роботу тривалий час. ¬ результат≥ ≥нтенсивного потовид≥ленн¤ у плазм≥ кров≥ зменшуЇтьс¤ вм≥ст аскорб≥новоњ кислоти та водорозчинних в≥там≥н≥в. ” звТ¤зку з цим дл¤ людей, ¤к≥ працюють в спекотному кл≥мат≥, добова норма в≥там≥н≥в зб≥льшуЇтьс¤.

Ќайв≥дчутн≥ше посилюЇ температурне в≥дчутт¤ в≥тер. ѕри сильному в≥тр≥ холодн≥ дн≥ здаютьс¤ ще холодн≥шими, а спекотн≥ Ц ще спекотн≥шими. “обто д≥¤ температури повТ¤зана з≥† швидк≥стю в≥тру. “акож на сприйн¤тт¤ орган≥змом температури впливаЇ ≥ волог≥сть. «а п≥двищеноњ вологост≥ температура пов≥тр¤ здаЇтьс¤ нижчою, а за зниженоњ вологост≥ вищою.

 ожний орган≥зм сприймаЇ температуру по ≥ншому. «доровТ¤ людини залежить в≥д погодних умов. ƒе¤ким люд¤м подобаютьс¤ морозн≥ зими (холодн≥ дн≥), а ≥ншим Ц тепл≥ й сух≥. ÷е залежить в≥д ф≥зичних та психолог≥чних особливостей людини, емоц≥йного сприйн¤тт¤ кл≥мату, у ¤кому пройшло дитинство.

1

Ќазва: ѕравова охорона та роль внутр≥шн≥х справ в охорон≥ навколишнього природного середовища
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (597 прочитано)