≤стор≥¤ економ≥чних вчень > ѕромисловий переворот у пров≥дних крањнах св≥ту

Ќа другому етап≥ промислового перевороту (1815-1848 рр.) х≥д економ≥чного розвитку ‘ранц≥њ прискорюЇтьс¤. «ростають темпи механ≥зац≥њ виробництва. –озвивалас¤ текстильна, металург≥йна, пол≥граф≥чна, керам≥чна та ≥нш≥ галуз≥ промисловост≥. ” 20-их роках зароджуЇтьс¤ французьке машинобудуванн¤. «а обс¤гом виробництва промисловоњ продукц≥њ в середин≥ XIX ст. ‘ранц≥¤ займала друге м≥сце у св≥т≥ п≥сл¤ ¬еликобритан≥њ. ќднак њњ техн≥чний р≥вень ≥ конкурентоспроможн≥сть залишалис¤ низькими. ” ‘ранц≥њ збер≥галис¤ невелик≥ мануфактури та др≥бне кустарне виробництво. “акий стан де¤к≥ ≥сторики по¤снюють антикап≥тал≥стичною атмосферою французького сусп≥льства, характером п≥дприЇмц¤: др≥бного д≥лка, людини консервативноњ, обережноњ. “оргово-промислова буржуаз≥¤ не мала достатнього впливу на формуванн¤ державноњ пол≥тики. ”р¤д ≥гнорував њњ ≥нтереси.

¬же на етап≥ промислового перевороту у ‘ранц≥њ сформувалис¤ ф≥нансова буржуаз≥¤, ¤ка в≥д≥гравала значну роль в держав≥, зате мало оп≥кувалас¤ розвитком промисловост≥. ¬она збагачувалас¤ за рахунок лихварства, ф≥нансових та б≥ржових спекул¤ц≥й. √рошовий кап≥тал зростав швидше, н≥ж промисловий.

” ‘ранц≥њ XIX ст. пов≥льними темпами зростало населенн¤, попит на товари ≥ продукти залишавс¤ низьким. ÷¤ негативна тенденц≥¤ поглиблювалас¤ в≥дносинами на сел≥, складною та суперечливою структурою аграрного сектора економ≥ки крањни. ¬ с≥льському господарств≥ ‘ранц≥њ дом≥нували др≥бн≥ сел¤нськ≥ господарства, ¤к≥ з ростом с≥льського населенн¤ все б≥льше подр≥бнювалис¤. ѕеревага др≥бних сел¤нських господарств стримувала кап≥тал≥стичний розвиток французького села. ƒержавна митна пол≥тика, ¤ка б≥льше спри¤ла аграр≥¤м, н≥ж п≥дприЇмц¤м, стримувала розвиток промисловост≥,

“рет≥й етап промислового перевороту у ‘ранц≥њ в≥дбувс¤ п≥сл¤ революц≥њ 1848-1849 рр. ≥ тривав до к≥нц¤ 60-их рок≥в. ” цей пер≥од фабрично-заводське виробництво охопило б≥льш≥сть галузей промисловост≥. «агальний обс¤гпромисловоњпродукц≥њза 1851-1865 рр. зр≥с майже вдв≥ч≥.  ≥льк≥сть парових двигун≥в у промисловост≥ ≥ на транспорт≥ зб≥льшилас¤ з 7,7 до 27,8 тис. ѕрот¤жн≥сть зал≥зниць дос¤гла 17,4 тис. км.

«а прикладом јнгл≥њ було проголошено свободу торг≥вл≥, л≥кв≥довано обт¤жлив≥ мита. ”сп≥шно розвивалас¤ кредитна справа, а б≥ржа, банки ≥ акц≥онерн≥ товариства дос¤гли небувалоњ сили ≥ значенн¤. “ак≥ усп≥хи у розвитку економ≥ки крањни були дос¤гнут≥ завд¤ки мудр≥й л≥беральн≥й пол≥тиц≥ Ќаполеона III та його ур¤ду

ќсобливост≥ промислового перевороту у Ќ≥меччин≥.

Ќ≥меччина вийшла на шл¤х кап≥тал≥стичного розвитку п≥зн≥ше, н≥ж јнгл≥¤ та ‘ранц≥¤. ѕромисловий переворот тут розгорнувс¤ лише в друг≥й половин≥ XIX ст. Ќайважлив≥шою причиною такого в≥дставанн¤ була на¤вн≥сть феодальних середньов≥чних пор¤дк≥в в с≥льському господарств≥, збереженн¤ цех≥в у промисловост≥ та пол≥тична роздр≥бнен≥сть крањни.

Ќа в≥дм≥ну в≥д јнгл≥њ та ‘ранц≥њ, становленн¤ сусп≥льства нового типу в Ќ≥меччин≥ в≥дбувалос¤ не революц≥йним, а еволюц≥йним шл¤хом. —ередньов≥чн≥ пор¤дки: пануванн¤ феодального землеволод≥нн¤ та повинност≥ сел¤н л≥кв≥довувалис¤ поступово, шл¤хом реформ. Ќав≥ть п≥сл¤ революц≥њ 1848 р. у Ќ≥меччин≥ збер≥галас¤ феодальна монарх≥¤ ≥ пол≥тична та економ≥чна влада великих землевласник≥в-юнкер≥в. ўоправда, монарх≥¤ стала обмеженою, ≥ де¤к≥ пол≥тичн≥ права отримала нац≥ональна буржуаз≥¤.

«ап≥зненн¤ промислового перевороту було зумовлене ≥зольован≥стю крањни в≥д св≥тових торговельних шл¤х≥в, в≥дсутн≥стю ласного флоту. ѕол≥тичне роздр≥бнен≥ н≥мецьк≥ держави будували свою власну економ≥чну пол≥тику.  ожна з них мала власн≥ грош≥, метричну систему, митн≥ кордони ≥ норми господарського законодавства, ¤к≥ гальмували створенн¤ Їдиного нац≥онального рднку. ќсновн≥ промислов≥ райони крањни Ч ѕрусько-—≥лезький, —аксонський ≥ –ейнсько-¬естфальський Ч були-економ≥чно слабо зв'¤зан≥ м≥ж собою.

” Ќ≥меччин≥ довгий час панувало середньов≥чне рем≥сниче виробництво, основною формою ¤кого були цехи. ћануфактури по¤вилис¤ у к≥нц≥ XVIII ст., ≥ були розташован≥, ¤к правило, у с≥льськ≥й м≥сцевост≥. ѕануванн¤ м≥ських цех≥в було п≥д≥рване н≥мецьким законодавством лише у 60-их роках XIX ст. –ем≥сниче виробництво було малоефективним. ѕромислова продукц≥¤ не була конкурентоспроможною на зовн≥шньому ринку. Ѕ≥льше того, внутр≥шн≥й ринок крањни заполонили дешев≥ вироби французькоњ та англ≥йськоњ фабрично-заводськоњ промисловост≥. Ќ≥меччина в перш≥й половин≥ XIX ст. була аграрним придатком промислове розвинутих јнгл≥њ та ‘ранц≥њ.

ѕерш≥ паров≥ машини в н≥мецьк≥й промисловост≥ знайшли застосуванн¤ у 30-их роках XIX ст. ѕроте њх було небагато Чу 1837 р. у промислове розвинут≥ й —≥лез≥њ працювало всього 8 парових двигун≥в (у той же час на бавовн¤них фабриках Ћанкашира (јнгл≥¤) д≥¤ло 714 парових двигун≥в.

ѕромисловий переворот прискорюЇтьс¤ у 50-60-их роках, коли н≥мецька промислов≥сть переходить в≥д мануфактурноњ стад≥њ до фабрично-заводськоњ. ¬продовж 60-их рок≥в р≥зко зб≥льшуЇтьс¤ загальна потужн≥сть парових двигун≥в. ќсобливо високими темпами розвиваЇтьс¤ важка промилов≥сть.

ќсоблив≥стю зап≥зн≥лого промислового перевороту в Ќ≥меччин≥ було те, що в≥н базувавс¤ на основ≥ в≥тчизн¤ного машинобудуванн¤, на власних ≥нженерно-техн≥чних дос¤гненн¤х. ” Ќ≥меччин≥ в≥дразу будувалис¤ величезн≥ на той час машинобуд≥вн≥ п≥дприЇмства, оснащен≥ найнов≥шим обладнанн¤м. —аме це забезпечило небачен≥ у XIX cт. темпи промислового виробництва. —труктура н≥мецькоњ фабричноњ промисловост≥ теж виг≥дно в≥др≥зн¤лас¤ в≥д англ≥йськоњ та французькоњ. ” Ќ≥меччин≥ було зд≥йснено р¤д винаход≥в (барвники), внасл≥док чого почала усп≥шно розвиватис¤ х≥м≥чна промислов≥сть.

Ѕоротьба за об'Їднанн¤ Ќ≥меччини та п≥дготовка до в≥йни ≥з ‘ранц≥Їю стали важливим стимулом промислового зростанн¤ крањни у 50-60-их рр. ” зв'¤зку з цим прискореними темпами розвивалас¤ воЇнно-промислова база, в ¤к≥й особливу роль в≥д≥гравали сталеплавильн≥, артилер≥йськ≥ заводи  рупна (–ейнська область). ¬елике значенн¤ надавалос¤ зал≥зничному буд≥вництву, ¤ке набуло загальнонац≥онального характеру, л≥кв≥дувало економ≥чну розр≥знен≥сть крањни, спри¤ло консол≥дац≥њ внутр≥шнього ринку.

√осподарському п≥днесенню та прискоренню промислового перевороту спри¤в також митний союз н≥мецьких держав (1867 р.), ¤кий очолювали союзна митна рада ≥ митний парламент. ÷¤ господарська орган≥зац≥¤ немало спричинилас¤ до п≥зн≥шого пол≥тичного об'Їднанн¤ держави.

ѕромисловий переворот у —Ўј.

ѕо¤ва у ѕ≥вн≥чн≥й јмериц≥ сильноњ самост≥йноњ держави створила спри¤тлив≥ умови дл¤ економ≥чного зростанн¤. ѕромисловий переворот розпочавс¤ у п≥вн≥чних штатах. …ого особлив≥сть пол¤гаЇ у в≥дсутност≥ тих докап≥тал≥стичних пережитк≥в, ¤к≥ мали м≥сце у крањнах «ах≥дноњ ™вропи, цехових пор¤дк≥в зокрема. «д≥йсненню промислового перевороту спри¤ло виг≥дне територ≥ально-географ≥чне розташуванн¤ крањни. —творенн¤ незалежноњ держави дозвол¤ло американц¤м в≥дмежуватис¤ в≥д боротьби јнгл≥њ та ‘ранц≥њ за гегемон≥ю у ™вроп≥. Ѕ≥льше того, пер≥од наполеон≥вських воЇн став Ђзолотим в≥комї американськоњ торг≥вл≥. ѕосередництво у торг≥вл≥ зброЇю, боЇприпасами ≥ т.≥н. приносило велик≥ прибутки. ѕочали розвиватис¤ американськ≥ м≥ста Ч важлив≥ торговельн≥ центри. ѕ'¤тий за чергою президент —Ўј, ƒжеймс ћонро, у славетному ман≥фест≥ в≥д 2 грудн¤ 1823 р. за¤вив, що —получен≥ Ўтати не допуст¤ть, аби Ївропейськ≥ крањни втручалис¤ у внутр≥шн≥ справи американц≥в. Ђјмерика дл¤ американц≥вї Ч гасло, висунуте ƒж. ћонро, ¤ким американц≥ керуютьс¤ до сьогодн≥шн≥х дн≥в. ƒоктрина ћонро спри¤ла консол≥дац≥њ американськоњ нац≥њ, њњ збагаченню, заставила св≥т рахуватис¤ з њњ ≥нтересами.

¬ажливу роль у зд≥йсненн≥ промислового перевороту в≥д≥граЇ демограф≥чний фактор. ∆одна крањна св≥ту не знала таких темп≥в росту населенн¤. ƒо середини XIX ст. к≥льк≥сть жител≥в —Ўј зб≥льшилас¤ у 4,5 раза, в основному за рахунок переселенц≥в ≥з ™вропи Ц людей п≥дприЇмливих, енерг≥йних, ¤к≥ в першу чергу спричинилис¤ до економ≥чного поступу —Ўј.

1	2	3

Ќазва: ѕромисловий переворот у пров≥дних крањнах св≥ту
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (3314 прочитано)