≤стор≥¤ економ≥чних вчень > –еволюц≥йно-демократична екон. думка в ”крањн≥

як палкий захисник ≥нтерес≥в народу, що мр≥¤в про його св≥тле майбутнЇ, ћ. ѕавлик досить детально змальовуЇ це майбутнЇ. ≤. ‘ранко писав, що в його прац¤х переважаЇ полем≥чний елемент ≥ Ђнезвичайне замилуванн¤ автора до конструюванн¤ своњх висновк≥в у будущ≥м час≥ї.

ќснову соц≥ал≥стичного сусп≥льства, на погл¤д ћ. ѕавлика, ста≠новитиме колективна власн≥сть громад¤н ≥ колективне господарю≠ванн¤. ѕерех≥д до соц≥ал≥стичного ладу в≥н бачив ¤к еволюц≥йний процес, хоч ≥ не виключав революц≥йноњ боротьби. ћирний, еволюц≥йний шл¤х може обрати вже сам людський розум. ”с≥ розумн≥ люди, писав в≥н, повинн≥ св≥домо пр¤мувати до соц≥ал≥зму. –еволю≠ц≥йний шл¤х буде необх≥дним тод≥, коли правл¤ч≥ кола в≥дмовл¤тьс¤ добров≥льно визнати новий лад.

≤. ‘ранко (1856Ч1916) Ч великий украњнський письменник, мислитель, ≥сторик, ф≥лософ, л≥тературознавець. «начне м≥сце в його науков≥й спадщин≥ належить ≥ економ≥чним питанн¤м.

¬елику увагу прид≥лив ≤. ‘ранко досл≥дженню економ≥ки √али≠чини, становищу сел¤нства й роб≥тничого класу. ” прац¤х Ђ«емель≠на власн≥сть у √аличин≥ї (1887), Ђѕанщина та њњ скасуванн¤ в 1848 роц≥ в √аличин≥ї (1897) та ≥нших в≥н даЇ глибокий анал≥з феодаль≠них в≥дносин у т≥м крањ.

¬икористовуючи великий статистичний матер≥ал, ≤. ‘ранко роз≠криваЇ ≥стор≥ю пограбуванн¤ сел¤нства ¤к в процес≥ скасуванн¤ кр≥≠пацтва, так ≥ п≥сл¤ реформи 1848 p. ”казом про скасуванн¤ кр≥пацт≠ва сел¤нство було позбавлено частини його власноњ земл≥, права безкоштовного користуванн¤ л≥сами й пасовиськами, що належали пом≥щикам. «а зв≥льненн¤ сел¤н встановлювались велик≥ викупн≥ платеж≥ (≥ндемн≥зац≥¤). ”се це призвело до непосильноњ заборгова≠ност≥ ≥ масового розоренн¤ сел¤нства. «а п≥драхунками ≤. ‘ранка, 1848 p. було продано з молотка 881 господарство, а за пер≥од 1873Ч 1883 pp. Ч 23 287 господарств, або в середньому 2 177 господарств щороку.

ѕричину соц≥альноњ нер≥вност≥, експлуатац≥њ труд¤щих ≤. ‘ранко бачив у ≥снуванн≥ приватноњ власност≥. “ому, на його думку, першою обов'¤зковою умовою дл¤ знищенн¤ експлуатац≥њ маЇ стати л≥кв≥дац≥¤ приватноњ ≥ встановленн¤ сусп≥льноњ власност≥ на землю ≥ вс≥ засоби виробництва. «д≥йсненн¤ цих соц≥ал≥стичних ≥деал≥в ≤. ‘ранко вважаЇ можливим без насильства, хоч ≥ закликаЇ до боротьби ≥ не пропонуЇ в≥дмовл¤тись в≥д найрадикальн≥ших л≥к≥в Ч революц≥њ.

¬еликого значенн¤ надавав ≤. ‘ранко пол≥тичн≥й економ≥њ, п≥д≠креслюючи, що вона Ђбезперечно найважлив≥ша з ус≥х наукї. якийсь час ≤. ‘ранко викладав пол≥тичну економ≥ю в роб≥тничих гуртках самоосв≥ти ≥ нав≥ть п≥дготував, ¤к в≥н сам писав, Ђневеликий елементарний п≥дручник економ≥њ сусп≥льноњ по ћ≥ллю, „ернишевському ≥ ћарксуї . ¬≥н переклав украњнською мовою 24-й розд≥л першого тому Ђ ап≥талуї, ¤кий мав нам≥р опубл≥кувати ¤к додаток до п≥дручника. јле п≥дручник не було надруковано, ≥ ≤. ‘ранко по≠чав видавати сер≥ю брошур ≥ статей, присв¤чених окремим питан≠н¤м пол≥тичноњ економ≥њ.

≤. ‘ранко не був видатним теоретиком у галуз≥ пол≥тичноњ еко≠ном≥њ. ¬≥н скор≥ше попул¤ризатор економ≥чноњ теор≥њ ≥, зокрема, економ≥чноњ теор≥њ  . ћаркса. јнал≥з категор≥й пол≥тичноњ економ≥њ в нього п≥дпор¤дковуЇтьс¤ ≥ншим завданн¤м. ≤. ‘ранко хоче приве≠рнути увагу сусп≥льства до економ≥чних проблем, до необх≥дност≥ њх вир≥шенн¤. Ќа науковому р≥вн≥, але доступно, в≥н намагаЇтьс¤ роз≠крити труд¤щим причини њхнього т¤жкого економ≥чного становища. як писав сам ≤. ‘ранко, за цензурних утиск≥в про економ≥чн≥ й пол≥-чн≥ справи не можна було говорити в≥дкрито, а довелос¤ Ђзаходити з бок≥вї ≥ говорити про д≥ла менш дражлив≥, ¤к-от Ђпро ≥стор≥ю гро≠шей, теор≥ю людност≥, ≥стор≥ю сел¤нства ≥ т. д.ї.

« метою пропаганди ≥дей соц≥ал≥зму серед роб≥тник≥в ≤. ‘ранко надрукував у газет≥ Ђ–гасаї сер≥ю статей п≥д назвою Ђ–об≥тниче пи≠танн¤ї: Ђ’то Ї роб≥тником?ї, Ђяк постала наймана прац¤?ї, Ђўо приносить нам прац¤?ї, ЂЌа кого ми працюЇмо?ї, Ђ„и¤ вина?ї. 1881 p. њх було видано окремим виданн¤м п≥д назвою Ђѕро працюї. ” цих статт¤х ≤. ‘ранко широко використовуЇ категор≥њ пол≥тичноњ економ≥њ дл¤ анал≥зу економ≥чних питань. ≤ не випадково реакц≥йна польська преса характеризувала зб≥рку ¤к таку, Ђде на п≥дстав≥ еле≠ментарних економ≥чних основ, або за њх допомогою викладено не т≥льки теор≥ю прац≥, а й увесь катех≥зис соц≥ал≥зму дл¤ роб≥тничого класуї.

ѕ≥дкреслювалось, що метою виданн¤ ЂЇ не наука сусп≥льноњ еко≠ном≥њ, а соц≥ал≥стична пропагандаї. —аме ц≥й мет≥ служив попу≠л¤рний виклад економ≥чноњ теор≥њ (зокрема економ≥чноњ теор≥њ  . ћаркса), зроблений ≤. ‘ранком.

≤. ‘ранко даЇ визначенн¤ предмета пол≥тичноњ економ≥њ. ÷е ви≠значенн¤, проте, не було ч≥тким ≥ сталим. ¬≥н розгл¤даЇ пол≥тичну економ≥ю ¤к науку про Ђсусп≥льн≥ зв'¤зки м≥ж людьмиї, називаЇ њњ найважлив≥шою з наук тому, що вона Ђдосл≥джуЇ причини злидн≥в ≥ багатства людей, вчить про працю, њњ насл≥дки, њњ под≥лї. «годом в≥н визначаЇ пол≥тичну економ≥ю ¤к науку про економ≥чн≥ закони роз≠витку сусп≥льства. ≤. ‘ранко под≥л¤в марксистську думку про про≠гресивний характер сусп≥льного розвитку ≥ на ц≥й п≥дстав≥ робив ви≠сновок про ≥сторичний характер пол≥тичноњ економ≥њ.

¬≥н високо оц≥нюЇ марксистську пол≥тичну економ≥ю ≥ називаЇ њњ пол≥тичною економ≥Їю труд¤щих клас≥в. ЂЅезперечно, Ч писав в≥н, Ч ц¤ наука маЇ найб≥льше значенн¤ дл¤ працюючих клас≥в, бо навчаЇ, що Їдиною основою людського щаст¤ й добробуту Ї прац¤. “ому ц¤ наука завжди см≥ло й ¤сно вказуЇ на права працюючих кла≠с≥в, на њх потреби ≥ нестатки ≥ пр¤муЇ до запровадженн¤ справедли≠в≥шого под≥лу самоњ прац≥ ≥ њњ плод≥вї.

як захисник ≥нтерес≥в труд¤щих в≥н писав, що Ђлише ц≥ класи вход¤ть в нашу програму, про них т≥льки говоримо ≥ њм т≥льки пере≠дус≥м бажаЇмо добраї.

¬ анал≥з≥ категор≥й пол≥тичноњ економ≥њ ≤. ‘ранко звертаЇ особ≠ливу увагу на так≥: товар, грош≥, кап≥тал, рента тощо. јнал≥зуючи товар, в≥н даЇ йому к≥лька визначень, але зрештою пише, що це про≠дукт прац≥, створений не дл¤ власного споживанн¤, а дл¤ обм≥ну. ¬≥н вид≥л¤Ї дв≥ властивост≥ товару Ч м≥нову ≥ споживну варт≥сть ≥ даЇ досить попул¤рне њх тлумаченн¤.

≤. ‘ранко посл≥довно стоњть на позиц≥¤х трудовоњ теор≥њ вартост≥. ЂЌаука економ≥њ каже, Ч писав в≥н, Ч що без прац≥ немаЇ вартост≥ї".

—аме людська прац¤ Ї м≥рою вартост≥ товар≥в. ÷ю ≥дею ≤. ‘ранко використовуЇ дл¤ критики кап≥тал≥стичного способу виробництва ¤к експлуататорського.  ап≥тал≥стичне виробництво ≤. ‘ранко прави≠льно розум≥в ¤к виробництво, засноване на найман≥й прац≥. ƒл¤ роз≠критт¤ механ≥зму кап≥тал≥стичноњ експлуатац≥њ в≥н використовуЇ елементи вченн¤  . ћаркса про додаткову варт≥сть.

¬елику увагу ≤. ‘ранко прид≥л¤Ї висв≥тленню питанн¤ зароб≥тноњ плати, проте њњ характеристику в≥н даЇ переважно з позиц≥й Ђзал≥з≠ного закону зароб≥тноњ платиї Ћассал¤.

—приймаЇ ≤. ‘ранко ≥ в≥дкритий  . ћарксом загальний закон кап≥тал≥стичного нагромадженн¤, ≥люструючи його численними прикладами з д≥йсност≥ √аличини. як палкий захисник ≥нтерес≥в сел¤нства ≥ роб≥тничого класу, що народжуЇтьс¤, в≥н боретьс¤ про≠ти соц≥ального гнобленн¤ за встановленн¤ справедливого сусп≥льно≠го ладу. ≤. ‘ранко визнаЇ неминуч≥сть перемоги соц≥ал≥зму. –озви≠ток тепер≥шнього сусп≥льства, писав в≥н, пр¤муЇ Ђв≥д кап≥тал≥зму до соц≥ал≥змуї. Ўл¤хи переходу до соц≥ал≥зму в≥н зв'¤зував з ево≠люц≥йним поступом, з поширенн¤м осв≥ти, науки й нац≥ональноњ св≥домост≥.

ƒаючи загальну оц≥нку св≥тогл¤ду ≤. ‘ранка, сл≥д урахувати його еволюц≥ю. ” молод≥ роки, зокрема до ув'¤зненн¤ 1877 р., ‘ранко, ¤к в≥н сам писав, був Ђсоц≥ал≥стом по симпат≥њї, але далеким в≥д науко≠вого його розум≥нн¤. ” багатьох питанн¤х в≥н насл≥дуЇ ƒрагоманова, його ≥дењ соц≥ал≥зму (громад≥вства).

ѕ≥сл¤ ув'¤зненн¤ в≥н ставить соб≥ за мету опанувати теор≥ю соц≥≠ал≥зму ≥ починаЇ вивчати Ђ ап≥талї  . ћаркса, твори Ћассал¤, „ер-нишевського. …ого, передовс≥м, ц≥кавл¤ть економ≥чн≥ проблеми соц≥ал≥зму. ¬≥н сприймаЇ соц≥ал≥стичн≥ ≥дењ, спри¤Ї њхньому поши≠ренню, намагаЇтьс¤ створити ≥нтернац≥ональну (украњнсько-польсь-ко-Їврейську) соц≥ал≥стичну парт≥ю.

ѕроте згодом, спостер≥гаючи д≥¤льн≥сть рос≥йських ≥ польських соц≥ал≥ст≥в, ¤к≥ вороже ставились до украњнського визвольного руху ≥ за д≥¤ми ¤ких виразно прогл¤дали експанс≥он≥стськ≥ домаганн¤ –о≠с≥њ ≥ ѕольщ≥, в≥н виступаЇ з критикою позиц≥й соц≥ал-демократ≥њ ≥ проголошуЇ необх≥дн≥сть ураховувати нац≥ональний фактор у пол≥≠тичному рус≥.

якщо в прац≥ Ђѕро соц≥ал≥змї (1878) в≥н виступаЇ ¤к р≥шучий прихильник соц≥ал≥зму, сусп≥льноњ власност≥, то поступово погл¤ди його зм≥нюютьс¤. ” статт≥ Ђўо таке поступ?ї (1903) ‘ранко, про≠анал≥зувавши еволюц≥ю сусп≥льства ≥ визначивши головн≥ фактори, ¤к≥ ведуть до зростанн¤ багатства ≥ разом з тим зумовлюють його несправедливий розпод≥л, пише про можлив≥сть зм≥нити цей стан.

÷ю можлив≥сть в≥н не зв'¤зуЇ н≥ з поверненн¤м до патр≥архаль≠них в≥дносин, н≥ з ≥де¤ми революц≥йних анарх≥ст≥в, н≥ з ≥де¤ми соц≥≠ал≥ст≥в. ≤сторична заслуга вс≥х цих напр¤м≥в, зазначаЇ ‘ранко, пол¤≠гаЇ лише в т≥м, що вони Ђбентежать людей, ворушать њх думки ≥ заставл¤ють њх шукати нових дор≥г... јле певност≥, панацењ в них не шукайтеї.

–уш≥Їм розвитку сусп≥льства в≥н, посилаючись на √ете, називаЇ Ђголод ≥ любовї. √олод означаЇ матер≥альн≥ й духовн≥ потреби лю≠дини, а любов Ч це Їднанн¤ з ≥ншими людьми. Ћюдина може бути щасливою т≥льки у сп≥вжитт≥ з ≥ншими людьми, Ђв родин≥, громад≥, нац≥њї.

ќтже, еволюц≥ю св≥тогл¤ду ‘ранка можна визначити ¤к перех≥д в≥д захопленн¤ ≥де¤ми ƒрагоманова до сприйн¤тт¤ ≥дей марксизму, а згодом њх критичного осмисленн¤ ≥ запереченн¤, особливо метод≥в њх реал≥зац≥њ.

1	2	3

Ќазва: –еволюц≥йно-демократична екон. думка в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (1860 прочитано)