≤стор≥¤ економ≥чних вчень > –озвиток ¬.≤.Ћен≥ним марксистського економ≥чно вченн¤

–озвиток ¬.≤.Ћен≥ним марксистського економ≥чно вченн¤

ќртодоксальне сприйн¤тт¤ теор≥њ марксизму зв'¤зуЇтьс¤ з ≥м'¤м ¬. ≤. Ћен≥на, що в≥в запеклу боротьбу з будь-¤кими спробами крити≠чного переосмисленн¤ чи доповненн¤ марксистськоњ економ≥чноњ та революц≥йноњ доктрини. ƒогматизувавши та перетворивши економ≥≠чне вченн¤ ћаркса ≥ ≈нгельса на парт≥йну науку, в≥н вульгаризував його, спри¤в його протиставленню вс≥м ≥ншим напр¤мкам розвитку економ≥чноњ думки.

« часом ставало все очевидн≥шим, що практичне використанн¤ марксистськоњ теор≥њ дл¤ обгрунтуванн¤ революц≥йноњ боротьби вичерпало своњ можливост≥, оск≥льки час вносив суттЇв≥ зм≥ни в сусп≥льно-економ≥чну ситуац≥ю. Ќовий етап розвитку кап≥тал≥с≠тичного сусп≥льства демонстрував його гнучк≥сть ≥ широк≥ можли≠вост≥ адекватноњ реакц≥њ на потреби демократизац≥њ економ≥чного устрою.

” –ос≥њ 90-х pp., крањн≥, де кап≥тал≥стичн≥ в≥дносини т≥льки заро≠джувались ≥ ще не проникли в ус≥ сфери сусп≥льного житт¤, сприй≠н¤тт¤ марксистського вченн¤, особливо пол≥тичного його аспекту, було досить високим. ќднак це не означало, що не розвивались ≥нш≥ напр¤мки економ≥чноњ думки, ¤к≥ точн≥ше в≥дображали проблеми кап≥тал≥стичного сусп≥льства. “ому пристосуванн¤ марксизму до потреб революц≥йноњ боротьби, його використанн¤ ¤к теоретичного обгрунтуванн¤ необх≥дност≥ соц≥альноњ революц≥њ зд≥йснювалос¤ за умов безкомпром≥сноњ теоретичноњ боротьби,

Ќаприк≥нц≥ XIX ст. в поле зору економ≥чноњ теор≥њ потрапл¤Ї проблема забезпеченн¤ сусп≥льно-економ≥чноњ р≥вноваги. √оловним стаЇ питанн¤ про засоби забезпеченн¤ економ≥чноњ стаб≥льност≥, м≥≠сце держави (допустим≥ меж≥ њњ втручанн¤) та ринкових в≥дносин в цьому процес≥.

ѕроте посл≥довники марксизму зосередились на проблем≥ по≠шуку доказ≥в неможливост≥ регулюванн¤ будь-¤ких сусп≥льних процес≥в за кап≥тал≥зму, а в≥дтак обов'¤зковоњ його загибел≥. як осо≠блив≥сть марксистськоњ економ≥чноњ думки в –ос≥њ можна назвати також ≥ те, що вона формувалась на фон≥ економ≥чного романтизму та л≥берального народництва, ¤к≥ заперечували об'Їктивн≥сть ≥сну≠ванн¤ кап≥тал≥зму та доводили переваги зм≥шаного, переважно др≥б≠нотоварного господарства. ”се це зумовило догматизац≥ю марксиз≠му ¤к науки.

–озвиток Ћен≥ним теор≥њ марксизму пол¤гав не ст≥льки в позити≠вн≥й творчост≥, ск≥льки в доведенн≥ вин¤тковост≥ марксистського економ≥чного вченн¤, його справедливост≥ щодо вс≥х етап≥в розвит≠ку кап≥тал≥стичного сусп≥льства та щодо вс≥х крањн.

Ћен≥н повн≥стю под≥л¤в марксистське формац≥йне розум≥нн¤ розвитку сусп≥льства, в основу ¤кого покладавс¤ класовий принцип. ¬ одн≥й ≥з перших своњх статей в≥н пише про зародженн¤ кап≥тал≥с≠тичних в≥дносин в с≥льському господарств≥ та розшаруванн¤ сел¤нс≠тва на класи внасл≥док розвитку товарного виробництва. ¬≥н указуЇ на нев≥дворотн≥сть наступу кап≥тал≥зму ≥ його проникненн¤ в ус≥ сфери економ≥чного житт¤. ÷¤ робота була в≥дпов≥ддю рос≥йським народникам, що обстоювали тезу про Ђнеобов'¤зков≥стьї кап≥тал≥з≠му дл¤ –ос≥њ та в≥дсутн≥сть внутр≥шнього ринку ¤к важливоњ умови його ≥снуванн¤ ≥ розширеного в≥дтворенн¤.

¬иход¤чи з тези про особливост≥ розвитку кап≥тал≥зму в –ос≥њ, аграрн≥й крањн≥, в ¤к≥й процес переходу в≥д феодального устрою ще не завершивс¤, Ћен≥н намагаЇтьс¤ визначити перспективи роз≠витку внутр≥шнього кап≥тал≥стичного ринку. ¬≥н анал≥зуЇ етапи пе≠реростанн¤ натурального господарства в товарне ≥ товарного в кап≥≠тал≥стичне. Ќа приклад≥ с≥льського господарства досл≥джуЇ процес в≥докремленн¤ безпосереднього виробника товару в≥д засоб≥в ви≠робництва, що знаменуЇ собою утвердженн¤ кап≥тал≥стичних в≥дно≠син. …ого характеристики товарного виробництва Ї достатньо ви≠черпними.

¬исновок про те, що внутр≥шн≥й ринок дл¤ кап≥тал≥зму створюЇтьс¤ самим кап≥тал≥змом в процес≥ його розвитку, Ће≠н≥н обірунтовуЇ у прац¤х Ђ« приводу так званого питанн¤ про ринкиї (1893), Ђƒо характеристики економ≥чного романтизмуї (1897), Ђ–озвиток кап≥тал≥зму в –ос≥њї (1899), Ђ«ауваженн¤ щодо питанн¤ про теор≥њ ринк≥вї (1898) та Ђўе до питанн¤ про теор≥ю реал≥за≠ц≥њї (1899).

–озкривши взаЇмозв'¤зок внутр≥шнього ринку ≥ генези кап≥тал≥з≠му, Ћен≥н анал≥зуЇ процес становленн¤ кап≥тал≥стичних в≥дносин у с≥льському господарств≥ –ос≥њ, характеризуючи механ≥зм цього ста≠новленн¤.

” згаданих прац¤х Ћен≥н доповнив теор≥ю в≥дтворенн¤ ћаркса м≥ркуванн¤ми про суть та особливост≥ кап≥тал≥стичного в≥дтворенн¤ ≥ криз за нових ≥сторичних умов.

¬≥н суворо дотримувавс¤ методолог≥чних принцип≥в, узагальнень та висновк≥в ћаркса, довод¤чи прогресивн≥сть кап≥тал≥зму щодо попередн≥х форм орган≥зац≥њ сусп≥льного виробництва, але вказуючи на його експлуататорську суть ≥ об'Їктивну природу вс≥х його анта≠гон≥зм≥в.

” межах досл≥дженн¤ сут≥ кап≥тал≥стичного в≥дтворенн¤ Ћен≥н звертаЇтьс¤ до категор≥њ вартост≥ сусп≥льного продукту, до питан≠н¤ про роль його натуральноњ форми, категор≥њ нац≥онального доходу, до характеристики в≥дносин виробництва ≥ споживанн¤ за кап≥тал≥зму, умов ≥ насл≥дк≥в розширеного кап≥тал≥стичного в≥д≠творенн¤. —хему реал≥зац≥њ продукту в≥н моделюЇ з урахуванн¤м впливу динам≥чних фактор≥в на цей процес у час≥. ¬≥н досл≥джуЇ, ¤к зростанн¤ орган≥чноњ будови кап≥талу, що в≥дображаЇ процес розвитку продуктивних сил, впливаЇ на пропорц≥њ сусп≥льного в≥д≠творенн¤.

Ћен≥н сформулював закон про визначальну роль виробництва засоб≥в виробництва щодо виробництва предмет≥в споживанн¤ та вплив першого п≥дрозд≥лу на формуванн¤ загальноњ структури су≠сп≥льного виробництва.

ќсобливу увагу в≥н звертаЇ на анал≥з суперечностей кап≥тал≥сти≠чного виробництва, зауважуючи сл≥дом за ћарксом, що вони не звод¤тьс¤ лише до проблем пропорц≥йност≥, тобто сп≥вв≥дношенн¤ виробництва та споживанн¤.

Ћен≥н також досл≥джуЇ процес формуванн¤ внутр≥шнього та зо≠вн≥шнього ринк≥в, що зв'¤зуЇ з розвитком сусп≥льного та м≥жнарод≠ного под≥лу прац≥. ¬≥н уважав, що зовн≥шн≥й ринок не маЇ н≥чого сп≥льного з проблемою реал≥зац≥њ, а розвиваЇтьс¤ в≥дпов≥дно до ≥с≠нуючих традиц≥й м≥жнародноњ торг≥вл≥, внутр≥шн≥х диспропорц≥й, а також переростанн¤ розширеним виробництвом меж окремоњ крањ≠ни. “обто суперечност≥ в≥дтворенн¤, а не проблеми реал≥зац≥њ, поро≠джують боротьбу за зовн≥шн≥ ринки.

«начне м≥сце у творах Ћен≥на присв¤чуЇтьс¤ доведенню одноти≠пност≥ др≥бнотоварного та кап≥тал≥стичного господарства, що було насл≥дком полем≥ки з народниками. Ћен≥н, використавши метод ћаркса, показав генетичн≥ джерела кап≥тал≥стичного товарного ви≠робництва.

ƒл¤ п≥дтвердженн¤ своњх висновк≥в в≥н використовуЇ велику к≥льк≥сть статистичних матер≥ал≥в, що надаЇ його роботам ≥люстра≠тивного, в≥рог≥дного характеру. ” ц≥лому прац≥ Ћен≥на к≥нц¤ XIX ст. присв¤чено захисту марксизму та доказу того, що в –ос≥њ процес розвитку кап≥тал≥зму в≥дбуваЇтьс¤ за марксистською схемою, а тому й революц≥йна теор≥¤ марксизму Ї справедливою ≥ дл¤ –ос≥њ.

¬неском Ћен≥на в розвиток економ≥чноњ теор≥њ можна вважати його анал≥з монопол≥стичноњ стад≥њ кап≥тал≥зму. ўоправда, ме≠тод та мету досл≥дженн¤ знову ж таки запозичено в ћаркса, а еко≠ном≥чну теор≥ю спр¤мовано на доведенн¤ справедливост≥ револю≠ц≥йноњ доктрини.

ћаркс ≥ ≈нгельс, досл≥джуючи кап≥тал≥стичний спос≥б ви≠робництва, звернули увагу на виникненн¤ в ньому нових тенден≠ц≥й, що були визначен≥ ними ¤к процес концентрац≥њ та централ≥≠зац≥њ виробництва. ≈нгельс, зокрема, вказував, що ц≥ процеси супроводжуютьс¤ новими економ≥чними ¤вищами Ч плануван≠н¤м виробництва та збуту, зм≥нами в ц≥ноутворенн≥. ќднак ц≥ зм≥ни тод≥ ще не набули загального характеру, а тому не вплину≠ли суттЇво на зм≥ст теоретичних узагальнень основоположник≥в марксизму.

ѕроте в економ≥чних теор≥¤х п≥зн≥ших шк≥л та напр¤мк≥в ц≥ тен≠денц≥њ знайшли в≥дображенн¤ у вигл¤д≥ нових п≥дход≥в до анал≥зу процесу ц≥ноутворенн¤, сп≥вв≥дношенн¤ попиту та пропозиц≥њ, фак≠тор≥в розвитку та чинник≥в економ≥чноњ р≥вноваги, взаЇмовпливу л≥≠беральноњ (конкурентноњ) та монопол≥зованоњ економ≥ки.

Ћен≥нська теор≥¤ монопол≥стичноњ стад≥њ кап≥тал≥зму була орга≠н≥чно вписана в марксистську класову, формац≥йну економ≥чну теор≥ю. ѓњ висновки зб≥галис¤ з висновками Ђ ап≥талуї. ¬она була його пр¤мим продовженн¤м ≥ розвитком його ≥дей. ¬одночас ц¤ тео≠р≥¤ м≥стить р¤д положень ≥ узагальнень, ¤к≥ мають самост≥йну нау≠кову вагу.

ќсновн≥ положенн¤ лен≥нськоњ теор≥њ викладено в його книжц≥ Ђ≤мпер≥ал≥зм ¤к вища стад≥¤ кап≥тал≥змуї (1917).

Ћен≥н виходить з того, що монопол≥стичний кап≥тал≥зм не Ї но≠вою сусп≥льно-економ≥чною формац≥Їю, оск≥льки в≥н збер≥гаЇ вс≥ основн≥ ознаки кап≥тал≥зму: приватну власн≥сть, анарх≥ю виробниц≠тва, кризи та ≥н. јле т≥ зм≥ни, що в≥дбулис¤ в економ≥чн≥й сфер≥, спри¤ли трансформац≥њ надбудови.

«а основну ознаку зм≥ни стад≥й Ћен≥н уз¤в перех≥д в≥д в≥льноњ конкуренц≥њ у сфер≥ виробництва та збуту до пануванн¤ монопол≥й, що спричинило в≥дпов≥дн≥ ¤к≥сн≥ перетворенн¤. ¬≥н простежуЇ, ¤к концентрац≥¤ та централ≥зац≥¤ виробництва спри¤ють виникненню монопол≥й, ≥ зазначаЇ, що конкуренц≥¤ Ї одночасно чинником ≥ на≠сл≥дком цього процесу.

ƒосл≥джуючи форми монопол≥стичних утворень у промисловос≠т≥, Ћен≥н розгл¤даЇ причини ≥ напр¤мки монопол≥зац≥њ ¤к реакц≥ю на обмежен≥сть ринк≥в сировини, збуту, ¤к боротьбу за стал≥ гаран≠тован≥ прибутки, ¤к зас≥б уникненн¤ конкурентного протисто¤нн¤. “обто, суть монопол≥њ Ч це можлив≥сть контролю над виробницт≠вом та збутом.

Ћен≥н доводить, що монопол≥¤ не знищуЇ конкуренц≥њ, а лише зм≥≠нюЇ форми конкурентноњ боротьби, в результат≥ чого останн¤ стаЇ ще б≥льш жорстокою.

¬иникненн¤ монопол≥стичних об'Їднань не обмежуЇтьс¤ ли≠ше сферою виробництва. ÷≥ процеси притаманн≥ також ≥ншим сферам: ¤к насл≥док концентрац≥њ та централ≥зац≥њ промислового кап≥талу монопол≥зуЇтьс¤ банк≥вський кап≥тал, в≥дбуваЇтьс¤ зро≠щуванн¤ монопол≥стичного промислового й монопол≥стичного банк≥вського кап≥тал≥в з утворенн¤м ф≥нансового кап≥талу ≥ ф≥нан≠совоњ ол≥гарх≥њ.

1	2

Ќазва: –озвиток ¬.≤.Ћен≥ним марксистського економ≥чно вченн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (1299 прочитано)