≤стор≥¤ ”крањни > ƒавн¤ ≥стор≥¤ ”крањни

Ќеол≥т. ∆итт¤ перв≥сноњ людини зм≥нювалос¤ дуже повол≥. ћинали тис¤чол≥тт¤, а людство жило так само, ¤к ≥ ран≥ш. якась невелика зм≥на у техн≥ц≥ кам'¤них знар¤дь вважаЇтьс¤ археологами за дату та ознаку еволюц≥њ культури. Ѕ≥л¤ ≤3 000 рок≥в тому на ”крањн≥ можна в≥дзначити р¤д нових винаход≥в та дос¤гнень, ¤к≥ в ц≥лому ост≥льки важлив≥, що дають можлив≥сть вважати цей час новою добою, неол≥том, себто новокам'¤ною добою (Ђнеосї Ч новий, Ђл≥тосї Ч кам≥нь). Ќе т≥льки техн≥ка кам'¤них знар¤дь даЇ п≥дстави в≥докремити нову добу в≥д попередньоњ. «м≥ни пол¤гали в зовн≥шн≥х умовах житт¤. «м≥нивс¤ кл≥мат, льодовики в≥дступили на п≥вн≥ч, п≥дсонн¤ на ”крањн≥ стало м'¤кше, тепл≥ше. ѕ≥вн≥чна фльора наблизилас¤ до сучасноњ. «м≥нилас¤ й фавна. ћамуг≥в, тригонтер≥њв, печерних лев≥в, б≥зон≥в зам≥нили ведмед≥, вовки, лисиц≥, олен≥, тури, дик≥ кон≥, дик≥ кабани, кози, зайц≥, ховрахи. ” зв'¤зку з зм≥ною зовн≥шн≥х умов зм≥нивс¤ побут людини. ¬она не мала потреби, ¤к ран≥ш, ховатис¤ в печерах. «'¤вл¤ютьс¤ наземн≥ буд≥вл≥ Ч халупи. «деб≥льшого вони не сто¤ли окремо, а з них складалис¤ села.

ѕро велик≥ села св≥дчать рештки буд≥вель та цвинтар≥. √оловними ознаками в галуз≥ виробництва з каменю бути: пил¤нн¤, шл≥фуванц¤ та свердл≥нн¤. ÷≥ винаходи дали можлив≥сть людин≥ значно зб≥льшити асортимент знар¤дь. «'¤вл¤ютьс¤ р≥зного типу сокири, мотики, оскарди, молоти, тесла, долота, нож≥, наконечники спис≥в. ¬елике значенн¤ мало винайденн¤ лука з стр≥лами …ого широко вживали Ч знаход¤ть силу стр≥лок р≥зних форм. ѕолюванн¤ на диких тварин було довгий час головним зан¤тт¤м людини ≥ джерелом њњ ≥снуванн¤. «а допомогою лука з стр≥лами, р≥зного роду пасток, сильц≥в людина полювала на олен≥в, диких коней, вовк≥в, зайц≥в. ” повноводних р≥чках було багато риби, ≥ рибальство було дуже поширене. ¬живали дл¤ рибальства с≥ток, невод≥в, кидали гарпуни, ловили вудками, вживали зам≥сть гачк≥в малюс≥ньких кам'¤них плат≥вок.

Ѕ≥л¤ 6-7 тис¤ч рок≥в тому людина почала виробл¤ти посуд з глини. —початку посуд робили з грубими ст≥нками. «годом посудов≥ надають гарних форм, прикрашають орнаментами. Ќа вогких ще ст≥нках посуду паличками, к≥стками, нав≥ть пальц¤ми вивод¤ть р≥зн≥ орнаменти: смужки, ¤линки, хрести. √анчарство внесло велике полегшенн¤ в побут людини. ¬она могла варити њжу, збер≥гати воду. «а неол≥тичноњ доби людина опанувала ткацтво. «'¤вл¤ютьс¤ перш≥ прим≥тивн≥ варстати, виробл¤ють тканину з вовни, з волокнуватих рослин, спочатку типу рогож, а пот≥м дедал≥ б≥льше вдосконален≥. ¬≥дбитки тканини збер≥гаютьс¤ на глин¤ному посуд≥ Ч ¤к орнамент.

¬елике значенн¤ дл¤ людини мало прирученн¤ тварин. ѕершою св≥йською твариною був собака. ѕ≥зн≥ше було приручено корову, свиню, овечку. —котарство стало значною галуззю господарства. Ќаприк≥нц≥ неол≥ту людина почала обробл¤ти землю: копати мотиками з каменю, великими патиками, с≥¤ти, жати кам'¤ними сераа≥аи. «ерно мололи кам'¤ними зернотерками. —≥¤ли пшеницю, ¤чм≥нь, просо. ”с¤ хл≥боробська прац¤ лежала на ж≥нках. «а неол≥тичноњ доби в≥домо чимало буд≥вель на плотах, на озерах та р≥чках, а також на пал¤х, ¤к≥ вбивали в дно р≥чок та озер. Ќа них будували мости з халупами. “ак≥ буд≥вл≥ в≥дом≥ на ѕол≥сс≥, на ¬олин≥, на ѕод≥лл≥. «а час≥в неол≥ту почали споруджувати човни.

« великого стовбура дерева випалювали середину, вигладжували њњ сокирами з каменю, залишаючи одну-дв≥ перегородки. “акого човна знайдено б≥л¤ с. —абатин≥вки, на р. ¬оз≥. ÷ими човнами можна було випливати на середину великих р≥чок та озер дл¤ рибальства, а також робити б≥льш≥ рейси р≥чками, ¤к≥ набули значенн¤ вод¤них шл¤х≥в, що сполучали р≥зн≥ племена. « цього часу в житт≥ людини починаЇтьс¤ нова ера: вона виходить за меж≥ територ≥њ, де мешкаЇ. ѕовол≥ зникають меж≥ м≥ж окремими племенами, починаютьс¤ зв'¤зки м≥ж в≥ддаленими крањнами. «ароджуЇтьс¤ обм≥н, починаютьс¤ впливи р≥зних культур. ¬ ”крањн≥ знаход¤ть вироби з кам'¤них пор≥д, ¤ких нема в т≥й м≥сцевост≥. “ак Ч смугнастий кам≥нь з ¬олин≥, обсед≥¤н з ¬≥рмен≥њ або  арпат на Ќаддн≥пр¤нськ≥й ”крањн≥. «а цей час можна спостер≥гати на ”крањн≥ культурн≥ впливи р≥зних крањн. ¬они ви¤вл¤ютьс¤ у формах знар¤дь, у типах њх.

«а час≥в неол≥ту можна констатувати, що ”крањна мата б≥льше зв'¤зк≥в з культурними крањнами —ходу (ћесопотам≥Їю,  авказом, ћалою јз≥Їю), н≥ж з ближчими сус≥дами на п≥вноч≥. “ак, —х≥дн¤ ™вропа вже тод≥ под≥л¤лас¤ на дв≥ частини: п≥вденну Ч майбутню ”крањну та п≥вн≥чну Ч майбутню ћосков≥ю, ¤к≥ перебували п≥д р≥зними впливами ≥ утворювали окрем≥ культури. Ўиритьс¤ мистецтво, але в ньому зникають реал≥стичн≥ в≥дображенн¤ тварин, мабуть у зв'¤зку з тим, що полюванн¤ на диких тварин перестало в≥д≥гравати таку велику ролю, ¤к то було за час≥в палеол≥ту. ћожна докладн≥ше у¤вити соб≥ рел≥г≥ю людини. ѕоширюЇтьс¤ культ ж≥нки, ж≥ночого божества.

” похованн¤х видно вже певний ритуал. ѕок≥йника часто скорчують, нав≥ть зв'¤зують. …ого посипають червоною вохрою, що символ≥зувало трупоспаленн¤. « пок≥йником ховають зброю, прикраси, њжу в горщиках Ч усе, що йому потр≥бно на тому св≥т≥. Ћюдина неол≥ту в≥рила в те, що житт¤ людини не припин¤Їтьс¤ з смертю на земл≥. Ћюди неол≥ту жили родовими групами, об'Їднаними особою ж≥нки-матер≥, бо д≥ти, з-за в≥дсутности пост≥йних шлюб≥в, не знали батьк≥в, ≥ спор≥дг≥Їнн¤ велос¤ за розрахунком зв'¤зк≥в з мат≥р'ю. “ак утворивс¤ лад, в ¤кому ж≥нц≥ належало першенство в житт≥ групи: матр≥¤рхат. ћатр≥¤рхат в≥дбивс¤ на рел≥г≥йних у¤вленн¤х, на культ≥ богин≥- матер≥. ¬загал≥ за неол≥ту зайшло так багато зм≥н у побут≥ людини та в њњ ф≥зичн≥й будов≥, що антропологи припускають по¤ву новоњ раси в ™вроп≥ ≥, зокрема, в ”крањн≥. –аса, ¤ка зм≥нила неандертальську, кроманьйонська.

” 8-6 тис¤чол≥тт¤х до –. X. стаЇ пом≥тною балто-б≥лорусько-украњнська Їдн≥сть на тл≥ дальшого розвитку ™вропи. ¬и¤вилас¤ вона в культур≥ неол≥ту ¤мково-греб≥нчастого стилю. Ќазва ц≥Їњ культури походить в≥д характеристичного дл¤ нењ посуду, орнаментованого в≥дтисками греб≥нц≥в або патичк≥в, обмотаних шнурками. Ќос≥њ ц≥Їњ культури жили великими селищами на узг≥р'¤х, б≥л¤ води. ¬ ”крањн≥ в≥домо багато поселень ≥з цього часу (б≥л¤ ѕогор≥лого на „ерн≥г≥вщин≥, ћ≥ньЇвки на ≤зюмщин≥, «оранки на ¬олин≥,  ам'¤н≥ могили на ћар≥юп≥льщин≥ тощо).

” «ах≥дн≥й ™вроп≥ њм в≥дпов≥дали селища типу Ђк'оккенмедд≥нг≥вї: так називаютьс¤ купи харчових покидьк≥в, переважно з к≥сток спожитих риб, мушл≥в тощо.  ерам≥ка ¤мково-греб≥нчастого стилю стала основою слов'¤нського стилю керам≥ки. ™дн≥сть балто-б≥лорусько-украњнська не була тривка. ¬она розпалас¤ на три комплекси. јле на ”крањн≥ в≥д ц≥Їњ групи почалас¤ “рип≥льська культура, найц≥кав≥ша в ≥њ ≥стор≥њ.

2. ѕлемена трип≥льськоњ культури

 ≥нець неол≥ту на вс≥й територ≥њ ”крањни характеризуЇтьс¤ надзвичайно багатою, блискучою культурою хл≥бороб≥в.

ѕерш≥ знах≥дки ц≥Їњ культури було зроблено в≥домим кињвським археологом ¬. ’войкою иа початку XX ст. в сел≥ “рип≥лл≥, недалеко в≥д  иЇва.

Ќазва Ђ“рип≥льська культураї залишилас¤ до наших час≥в за ц≥Їю культурою, не зважаючи на те, що меж≥ њњ поширюютьс¤, за сучасними досл≥дженн¤ми, в≥д —лоб≥дськоњ ”крањни до —ловаччини, в≥д „ерн≥г≥вщини до „орного мор¤ та Ѕалканського п≥вострова.

Ќа вс≥й територ≥њ ”крањни, починаючи в≥д VI тис¤чол≥тт¤ до 1 тис¤чол≥тт¤ перед –. ’., утворилас¤ культура, ¤ка на всьому своЇму прот¤з≥ мала ц≥лким виразн≥ риси.

Ћюдн≥сть мешкала великими селами на берегах р≥чок. ” цих селах були хати пр¤мокутноњ форми. „отирисхилий дах спиравс¤ на стовпи. —г≥ни дерев'¤н≥, обмащен≥ з обох бок≥в глиною. ѕ≥длогу робили з дерев'¤них плах, складених помостом, обмазаних глиною, ≥нод≥ обпаленою.

–озм≥ри цих буд≥вель були р≥зн≥ Чв≥д 6 до 150 кв. метр≥в. —т≥ни бували розписан≥. ∆итла будували залежно в≥д м≥сцевих умов: де був л≥с Ч з плах, обмазаних глиною, де вакувало л≥су Ч з глин¤них вальк≥в або т. зв. саману. Ќа ќдещин≥ Ч з каменю вапн¤ку. ∆итла були здеб≥льшого багатокамерн≥.

” ’алепњ, наприклад, переважали чотирик≥мнатн≥. Ќер≥дко вони були розписан≥ темночервоними фарбами.  р≥м багатьох селищ, розкопаних на ”крањн≥, знайдено к≥лька глин¤них модел≥в, так званих Ђхатокї (—ушк≥вц≥, ¬олодимир≥вка, ѕопудн≥), ¤к≥ доповнюють у¤вленн¤ про ц≥ буд≥вл≥.

¬они мали всередин≥ грубу, лави, ѕл¤к хаток нагадуЇ п≥зн≥ш≥ украњнськ≥ хати, так само, ¤к нагадуЇ њх самий характер будови: дерев'¤н≥, обмащен≥ глиною, ст≥ни.  р≥м житлових будинк≥в, у селах були буд≥вл≥ ритуального призначенн¤ так зван≥ Ђточкиї. ¬и¤вл¤Їтьс¤, що “рип≥льська культура була пов'¤зана з ц≥Їю величезною своњм значенн¤м в ≥стор≥њ людства, першою ™вропейською ≥ в той же час св≥товою культурою.

¬≥дкритт¤ й вивченн¤ “рип≥льськоњ культури викликало багато г≥потез щодо њњ походженн¤ та характеру. ѕрофесор Ўтерн назвав цю культуру Ђдом≥кенськоюї ≥ вважав, що вона старша, н≥ж ћ≥кенська або ≈гейська культура. ѕересуваючивь до √еллади, вона, мовл¤в, п≥дсилила основи ≈гейськоњ культури. Ќов≥ досл≥ди показують, що ц≥ культури чуж≥ одна одн≥й, а хронолог≥чно “рип≥льська культура не молоддю в≥д них.

ѕроф. Ќ. ѕ.  ур≥нний пише, що Ђчим б≥льше ми заулиблюемось в досл≥ди над трип≥льською культурою, тим б≥льшЇ ви¤вл¤Їтьс¤ виток, ¤к≥ сполучають цю культуру з культурою еллади. буд≥вл≥ типу мегарона тут ≥ там, культ матер≥ й мужа-пастухаї керам≥чних форм, м≥толог≥й, пластичних ≥ орнамеитальвик мофив≥в Ч по¤снюють њх генет≥чн≥ зв'¤зкиї. Ќа ”крањн≥ “рип≥льська культура збереглась у пережитках ≥ залишила по соб≥ виразн≥ сл≥ди. ”крањнський народ збер≥г свою етн≥чну спор≥днен≥сть ≥з старожитною людн≥стю ѕра-”крањни.

1	2	3

Ќазва: ƒавн¤ ≥стор≥¤ ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-21 (5574 прочитано)