Ѕ∆ƒ > ”рагани та повен≥ ¤к приклади небезпеки

”рагани та повен≥ ¤к приклади небезпеки

ѕов≥нь Ц це значне затопленн¤ м≥сцевост≥ внасл≥док п≥дйому р≥вн¤ води в р≥чц≥, озер≥, водосховищ≥, спричинене зливами, весн¤ним таненн¤м сн≥гу, в≥тровим нагоном води, руйнуванн¤м дамб, гребель тощо. ѕовен≥ завдають великоњ матер≥альноњ шкоди та призвод¤ть до людських жертв.

Ќасл≥дки повеней

затопленн¤ шаром води значноњ площ≥ земл≥;

ушкодженн¤ та руйнуванн¤ буд≥вель та споруд;

ушкодженн¤ автомоб≥льних шл¤х≥в та зал≥зниць;

руйнуванн¤ обладнанн¤ та комун≥кац≥й, мел≥оративних систем;

загибель св≥йських тварин та знищенн¤ врожаю с≥льськогосподарських культур;

вимиванн¤ родючого шару грунту;

псуванн¤ та нищенн¤ сировини, паливо, продукт≥в харчуванн¤, добрив тощо;

загроза ≥нфекц≥йних захворювань (еп≥дем≥њ);

пог≥ршенн¤ ¤кост≥ питноњ води;

загибель людей.

ѕовен≥ в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д ≥нших стих≥йних лих тим, що де¤кою м≥рою прогнозуютьс¤. јле прогнозувати ймов≥рн≥сть повен≥ набагато легше, н≥ж передбачити момент њњ початку. “очн≥сть прогнозу зростаЇ при отриманн≥ над≥йноњ ≥нформац≥њ про к≥льк≥сть та ≥нтенсивн≥сть опад≥в, р≥вн≥ води в р≥чц≥, запаси води в сн≥говому покров≥, зм≥ни температури пов≥тр¤. довгостроков≥ прогнози погоди тощо.

ќсновний напр¤м боротьби з повен¤ми в зменшенн≥ максимальних витрат води в р≥чц≥ завд¤ки перерозпод≥лу стоку в час≥ (насадженн¤ л≥созахисних смуг, оранка грунту поперек схилу, збереженн¤ узбережних смуг рослинност≥, терасуванн¤ схил≥в тощо). ƒл¤ середн≥х та великих р≥чок досить д≥йовим засобом Ї регулюванн¤ паводкового стоку за допомогою водосховищ. ќкр≥м того, дл¤ захисту в≥д повеней широко застосовуЇтьс¤ давно в≥домий спос≥б Ц влаштуванн¤ дамб. ƒл¤ л≥кв≥дац≥њ небезпеки утворенн¤ затсор≥в проводитьс¤ розчищенн¤ та заглибленн¤ окремих д≥л¤нок русла р≥ки, а також руйнуванн¤ криги вибухами за 10-15 дн≥в до початку льодоходу.

ўе один досить важливий шл¤х регулюванн¤ стоку й запоб≥ганн¤ повеней Ц ландшафтно-мел≥оративн≥ заходи.

ƒе¤к≥ рекомендац≥њ щодо правил повед≥нки при повен≥

- отримавши попередженн¤ про затопленн¤, необх≥дно терм≥ново вийти в небезпечне м≥сце Ц на височину (попередньо в≥дключивши воду, газ, електроприлади);

- ¤кщо пов≥нь розвиваЇтьс¤ пов≥льно, необх≥дно перенести майно в небезпечне м≥сце, а самому зайн¤ти верхн≥ поверхи (горища), дахи буд≥вель;

- дл¤ того, щоб залишити м≥сц¤ затопленн¤, можна скористатис¤ човнами, катерами та вс≥м тим, що здатне утримати людину на вод≥ (колоди, бочки, автомоб≥льн≥ камери тощо);

- коли людина опинилас¤ у вод≥, њй необх≥дно скинути важкий од¤г та взутт¤, скористатись плаваючими поблизу засобами й чекати на допомогу.

«начну частку в загальн≥й структур≥ стих≥йних лих займають повен≥ ≥, зокрема, повен≥ на «акарпатт≥.

—постереженн¤ ≥ анал≥з даних багатор≥чних досл≥джень св≥дчать, що виникненн¤ повеней на «акарпатт≥ настаЇ в результат≥ взаЇмод≥њ ц≥лого р¤ду природних та антропогенних чинник≥в. Ќайважлив≥шими серед них Ї г≥дрометеоролог≥чн≥ (≥нтенсивн≥ ≥ тривал≥ дощ≥ на вс≥й площ≥ водозбор≥в, характер надходженн¤ води до русел р≥чок тощо), ¤к≥ в поЇднанн≥ з особливост¤ми поверхн≥ водозбор≥в (крутизна ≥ величина схил≥в, незначна глибина зал¤ганн¤ материнських пор≥д, розчленован≥сть рельЇфу) в≥д≥грають дом≥нуючу роль у створенн≥ умов дл¤ катастроф≥чних природних ¤вищ, в тому числ≥ й повеней.

—л≥д в≥дзначити, що у  арпатах найгуст≥ша в ”крањн≥ г≥дрограф≥чна мережа. ƒл¤ г≥рських р≥чок  арпат паводки р≥зного генезису характерн≥ прот¤гом усього року.

“еритор≥¤ област≥ перер≥зана густою мережею р≥чок. —ередн¤ густина р≥чковоњ мереж≥ Ц 1,7 км/кв.км. ”сього в област≥ прот≥каЇ 9426 р≥чок ≥ пот≥чк≥в сумарною довжиною 19793 км. 153 р≥чки мають загальну довжину 3545 км. ≤з них чотири Ц “иса, Ѕоржава, Ћаториц¤ ≥ ”ж мають довжину понад 100 км кожна.

”с≥ р≥чки «акарпатт¤ належать до басейну р.“иси Ц найб≥льшоњ притоки ƒунаю. ¬ межах област≥ довжина “иси становить 201 км при загальн≥й довжин≥ 966 км. Ќа територ≥њ област≥ вона приймаЇ основн≥ прав≥ притоки: р≥чки  осовська (41 км), “ересва (56 км), “еребл¤ (91км), –≥ка (92 км), Ѕоржава (106 км). ѕлоща водозб≥рного басейну р.“иси в межах област≥ - 12760 кв.км (загальна - 156400 кв.км).

ќск≥льки ”крањнськ≥  арпати ≥ «акарпатт¤ зокрема належать до зливонебезпечних район≥в ™вропи, то тут завжди Ї потенц≥йна небезпека виникненн¤ повеней.

ѕовен≥ на карпатських р≥чках повторюютьс¤ 4-5 раз≥в на р≥к. „астота њх формуванн¤ в багатор≥чному розр≥з≥ п≥дпор¤дковуЇтьс¤ певним законом≥рност¤м, ¤к≥ про¤вл¤ютьс¤ у чергуванн≥ пер≥од≥в п≥двищеноњ та низькоњ водност≥. —аме в пер≥оди п≥двищеноњ водност≥ паводки набувають загрозливого, нер≥дко катастроф≥чного характеру.

«важаючи на це, сл≥д ¤комога швидше вживати нев≥дкладних заход≥в щодо попередженн¤ ≥ уникненн¤ повеней, головними серед ¤ких Ї:

створенн¤ в руслах великих р≥к запасних водоприймач≥в;

зм≥цненн¤ ст≥йкост≥ прируслових л≥с≥в ¤к важливого водорегулюючого чинника;

пол≥пшенн¤ травостою та п≥двищенн¤ його захисноњ рол≥ шл¤хом впровадженн¤ нових вид≥в рослин;

проведенн¤ мон≥торингу еколог≥чного стану г≥рських р≥к;

зм≥цненн¤ земл≥ в прируслових д≥л¤нках г≥рських р≥к шл¤хом посадки дерев, кущ≥в ≥ трав'¤нистих рослин з потужною кореневою системою;

п≥двищенн¤ в≥дпов≥дальност≥ кер≥вник≥в ус≥х ланок природоохоронних в≥домств, природоохоронних структур та орган≥в м≥сцевоњ влади за порушенн¤ еколог≥чноњ стаб≥льност≥ на м≥сц¤х;

зб≥льшенн¤ бюджетного ф≥нансуванн¤.

¬т≥ленн¤ в житт¤ вищенаведених заход≥в дасть змогу волод≥ти еколог≥чною ситуац≥Їю в рег≥он≥, ¤ка пов'¤зана з повен¤ми, попередити ≥ зменшити њх катастроф≥чну д≥ю.

¬≥три Ц це так зван≥ Уприлади-зм≥шувач≥Ф, вони забезпечують обм≥н м≥ж забрудненим пов≥тр¤м м≥ст та чистим, насиченим киснем пол≥в ≥ л≥с≥в, теплим екватор≥альним та холодним пов≥тр¤м пол¤рних областей, розган¤ють хмари ≥ принос¤ть дощ на пол¤, на ¤ких без них н≥чого б не росло.

¬≥тер силою в 9 бал≥в, коли швидк≥сть становить в≥д 20 до 24 м/с, руйнуЇ стар≥ буд≥вл≥, зриваЇ дахи з буд≥вель. ÷ей в≥тер називаЇтьс¤ шторм.

якщо швидк≥сть в≥тру дос¤гаЇ 32 м/с, то це Ц ураган. ”раганами називають також троп≥чн≥ циклони, ¤к≥ виникають в “ихому океан≥ поблизу узбережж¤ ÷ентральноњ јмерики.

ƒосить небезпечне ¤вище Ц смерч≥, вони трапл¤ютьс¤ част≥ше, н≥ж урагани й тайфуни. —мерч≥ утворюютьс¤ тод≥, коли стикаютьс¤ дв≥ велик≥ пов≥тр¤н≥ маси р≥зноњ температури ≥ вологост≥, до того ж в нижн≥х шарах пов≥тр¤ тепле, а в верхн≥х Ц холодне. “епле пов≥тр¤, зазвичай, п≥дн≥маЇтьс¤ вгору й охолоджуЇтьс¤, а вод¤на пара, ¤ка м≥ститьс¤ в ньому, випадаЇ дощем. јле коли збоку починаЇ дути в≥тер, котрий в≥дхил¤Ї в б≥к пот≥к теплого пов≥тр¤, ¤кий п≥дн≥маЇтьс¤ вгору, то виникаЇ вихор, швидк≥сть ¤кого дос¤гаЇ 450 км/год.

ƒе¤к≥ рекомендац≥њ щодо правил повед≥нки при ураганах

отримавши пов≥домленн¤ про ураган, необх≥дно щ≥льно зачинити двер≥, в≥кна;

з дах≥в та балкон≥в забрати предмети, ¤к≥ при пад≥нн≥ можуть травмувати людину;

в буд≥вл¤х необх≥дно триматис¤ подал≥ в≥д в≥кон, щоб не отримати травм в≥д осколк≥в розбитого скла;

найбезпечн≥шими м≥сц¤ми п≥д час урагану Ї п≥двали, сховища, метро та внутр≥шн≥ прим≥щенн¤ перших поверх≥в цегл¤них будинк≥в;

коли ураган застав людину на в≥дкрит≥й м≥сцевост≥, найкраще знайти укритт¤ в западин≥ (¤м≥, ¤ру, канав≥);

ураган може супроводжуватис¤ грозою, необх≥дно уникати ситуац≥й, при ¤ких зб≥льшуЇтьс¤ ймов≥рн≥сть ураженн¤ блискавкою: не сто¤ти п≥д окремими деревами, не п≥дходити до л≥н≥й електропередач тощо.

¬икористана л≥тература:

1) ∆ел≥бо ≈.ѕ., «аверуха Ќ.ћ., «ацарнкий ¬.¬. УЅезпека життЇд≥¤льност≥Ф.

2) ƒжиги рей ¬.—., ∆итецький ¬.÷. УЅезпека життЇд≥¤льност≥Ф .

1

Ќазва: ”рагани та повен≥ ¤к приклади небезпеки
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (1035 прочитано)