Ѕ∆ƒ > ’арактер ¤дерноњ зброњ. ядерна н≥ч ≥ ¤дерна зима ¤к насл≥дки ¤дерноњ в≥йни

’арактер ¤дерноњ зброњ. ядерна н≥ч ≥ ¤дерна зима ¤к насл≥дки ¤дерноњ в≥йни

ядерний вибух - процес розпод≥лу важких ¤дер. ƒл¤ того, щоб в≥дбулас¤ реакц≥¤, необх≥дно ¤к м≥н≥мум 10 кг високозбагаченого плутон≥ю. ” природних умовах ц¤ речовина не зустр≥чаЇтьс¤. ƒана речовина виходить у результат≥ реакц≥й, вироблених у ¤дерних реакторах. ѕриродний уран м≥стить приблизно 0.7 в≥дсотк≥в ≥зотопу U-235, ≥нше - уран 238. ƒл¤ зд≥йсненн¤ реакц≥њ необх≥дно, щоб у речовин≥ м≥стилос¤ не менш 90 в≥дсотк≥в урану 235.

¬иди ¤дерних вибух≥в

” залежност≥ в≥д задач, розв'¤зуваних ¤дерною зброЇю, в≥д виду ≥ розташуванн¤ об'Їкт≥в, по ¤ких плануютьс¤ ¤дерн≥ удари, а також в≥д характеру майбутн≥х бойових д≥й ¤дерн≥ вибухи можуть бути зд≥йснен≥ в пов≥тр≥, у поверхн≥ земл≥ (води) ≥ п≥д землею (водою). ¬≥дпов≥дно до цього розр≥зн¤ють наступн≥ види ¤дерних вибух≥в:

пов≥тр¤ний (високий ≥ низький)

наземний (надводний)

п≥дземний (п≥дводний)

¬ражаюч≥ фактори ¤дерного вибуху

ядерний вибух здатний миттЇво знищити чи вивести з ладу незахищених людей, ¤к≥ в≥дкрито сто¤ть, техн≥ку, спорудженн¤ ≥ р≥зн≥ матер≥альн≥ засоби. ќсновними вражаючими факторами ¤дерного вибуху Ї:

ударна хвил¤

св≥тлове випром≥нюванн¤

проникаюча рад≥ац≥¤

рад≥оактивне зараженн¤ м≥сцевост≥

електромагн≥тний ≥мпульс

а) ”дарна хвил¤ в б≥льшост≥ випадк≥в Ї основним вражаючим
фактором ¤дерного вибуху. ѕо своњй природ≥ вона под≥бна ударн≥й хвил≥ звичайного вибуху, але д≥Ї б≥льш тривалий час ≥ волод≥Ї набагато б≥льшою
руйн≥вною силою. ”дарна хвил¤ ¤дерного вибуху може на значн≥й
в≥дстан≥ в≥д центра вибуху наносити поразки люд¤м, руйнувати спорудженн¤ й
ушкоджувати бойову техн≥ку. ”дарна хвил¤ ¤вл¤Ї собою область сильного стиску
пов≥тр¤, що поширюЇтьс¤ з великою швидк≥стю в ус≥ сторони в≥д центра вибуху.
Ўвидк≥сть поширенн¤ њњ залежить в≥д тиску пов≥тр¤ у фронт≥ ударноњ хвил≥;
поблизу центра вибуху вона в к≥лька раз≥в перевищуЇ швидк≥сть звуку, але з≥ зб≥льшенн¤м в≥дстан≥ в≥д м≥сц¤ вибуху р≥зко падаЇ. «а перш≥ 2 сек ударна хвил¤ проходить близько 1000 м, за 5 сек-2000 м, за 8 сек - близько 3000 м. ÷е служить обірунтуванн¤м нормативу N5 «ќћѕ "ƒ≥њ при спалаху ¤дерного вибуху": в≥дм≥нно - 2 сек, добре - 3 сек, задов≥льно - 4 сек. ¬ражаюче д≥¤ ударноњ хвил≥ на людей ≥ д≥ю, що руйнуЇ, на бойову техн≥ку, ≥нженерн≥ спорудженн¤ ≥ матер≥альн≥ засоби насамперед визначаютьс¤ надлишковим тиском ≥ швидк≥стю руху пов≥тр¤ в њњ фронт≥.

Ќезахищен≥ люди можуть, кр≥м того, уражатис¤ осколками, що лет¤ть з величезною швидк≥стю, скла й уламками будинк≥в, що руйнуютьс¤, падаючими
деревами, а частинами бойовоњ техн≥ки, що розкидаютьс¤ також, грудками земл≥,
камен¤ми й ≥ншими предметами, що привод¤тьс¤ в рух швидк≥сним напором ударноњ хвил≥.. Ќайб≥льш≥ непр¤м≥ поразки будуть спостер≥гатис¤ в населених пунктах ≥ в л≥с≥; у цих випадках утрати в≥йськ можуть ви¤витис¤ б≥льшими, н≥ж в≥д безпосередньоњ д≥њ ударноњ хвил≥. ”дарна хвил¤ здатна наносити поразки й у закритих прим≥щенн¤х, проникаючи туди через щ≥лини й отвори. ”раженн¤, наносим≥ ударною хвилею, п≥дрозд≥л¤ютьс¤ на легк≥, середн≥, важк≥ ≥ украй важк≥.

Ћегк≥ поразки характеризуютьс¤ тимчасовим ушкодженн¤м орган≥в слуху, загальною легкою контуз≥Їю, забитими м≥сц¤ми ≥ вивихами к≥нц≥вок. ¬ажк≥ поразки характеризуютьс¤ сильною контуз≥Їю всього орган≥зму;
при цьому можуть спостер≥гатис¤ ушкодженн¤ головного мозку й орган≥в черевноњ порожнини, сильна кровотеча з носа й ушей, важк≥ переломи ≥ вивихи к≥нц≥вок.

—туп≥нь поразки ударною хвилею залежить, насамперед, в≥д потужност≥ ≥ виду ¤дерного вибуху.

ѕри пов≥тр¤ному вибуху потужн≥стю 20 к“ леген≥ травми в людей можлив≥ на в≥дстан¤х до 2,5 км, середн≥ - до 2 км, важк≥ - до 1,5 км в≥д еп≥центру вибуху. «
ростом кал≥бру ¤дерних боЇприпас≥в рад≥уси поразки ударною хвилею ростуть
пропорц≥йно кореню куб≥чному з потужност≥ вибуху. ѕри п≥дземному вибус≥
виникаЇ ударна хвил¤ в ірунт≥, а при п≥дв≥дному - у вод≥.  р≥м того, при цих видах вибух≥в частина енерг≥њ витрачаЇтьс¤ на створенн¤ ударноњ хвил≥ й у пов≥тр≥.

”дарна хвил¤, поширюючи в ірунт≥, викликаЇ ушкодженн¤ п≥дземних споруджень, канал≥зац≥њ, водопроводу; при поширенн≥ њњ у вод≥ спостер≥гаЇтьс¤ ушкодженн¤ п≥дв≥дноњ частини корабл≥в, що знаход¤тьс¤ нав≥ть на значн≥й в≥дстан≥ в≥д м≥сц¤ вибуху.

б) —в≥тлове випром≥нюванн¤ ¤дерного вибуху ¤вл¤Ї собою пот≥к променистоњ енерг≥њ, що включаЇ ультраф≥олетове, видиме й ≥нфрачервоне випром≥нюванн¤.

ƒжерелом св≥тлового випром≥нюванн¤ Ї св≥тна область, що складаЇтьс¤ з розпечених продукт≥в вибуху ≥ розпеченого пов≥тр¤. яскрав≥сть св≥тлового випром≥нюванн¤ в першу секунду в к≥лька раз≥в перевершуЇ ¤скрав≥сть —онц¤. ѕоглинена енерг≥¤ св≥тлового випром≥нюванн¤ переходить у теплову, що приводить до роз≥гр≥ву поверхневого шару матер≥алу. Ќагр≥ванн¤ може бути наст≥льки сильним, що можливо чи обвуглюванн¤ запаленн¤ пального матер≥алу ≥ чи розтр≥скуванн¤ оплавленн¤ непального, що може приводити до величезним пожежам. ѕри цьому д≥¤ св≥тлового випром≥нюванн¤ ¤дерного вибуху екв≥валентно масованому застосуванню запальноњ зброњ, що розгл¤даЇтьс¤ в четвертому навчальному питанн≥. Ўк≥рний покрив людини також поглинаЇ енерг≥ю св≥тлового випром≥нюванн¤, за рахунок чого може нагр≥ватис¤ до високоњ температури й одержувати оп≥ки. ” першу чергу оп≥ки виникають на в≥дкритих д≥л¤нках т≥ла, звернених уб≥к вибуху. якщо дивитис¤ уб≥к вибуху незахищеними очима, то можлива поразка око, що приводить до повноњ втрати зору. ќп≥ки, викликуван≥ св≥тловим випром≥нюванн¤м, не в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д звичайним, викликуваним чи вогнем окропом, вони тим сильн≥ше, чим менше в≥дстань до вибуху ≥ чим б≥льше потужн≥сть боЇприпас≥в. ѕри пов≥тр¤ному вибуху вражаюче д≥¤ св≥тлового випром≥нюванн¤ б≥льше, н≥ж при наземному т≥й же потужност≥. ” залежност≥ в≥д сприйн¤того св≥тлового ≥мпульсу оп≥ки под≥л¤ютьс¤ на три ступен≥. ќп≥ки першого ступен¤ ви¤вл¤ютьс¤ в поверхнев≥й поразц≥ шк≥ри: почервон≥нн≥, припухлост≥, хворобливост≥. ѕри оп≥ках другого ступен¤ на шк≥р≥ з'¤вл¤ютьс¤ м≥хури. ѕри оп≥ках третього ступен¤ спостер≥гаЇтьс¤ омертвл¤нн¤ шк≥ри й утворенн¤ виразок. ѕри пов≥тр¤ному вибуху боЇприпас≥в потужн≥стю 20 кт ≥ прозорост≥ атмосфери пор¤дку 25 км оп≥ки першого ступен¤ будуть спостер≥гатис¤ в рад≥ус≥ 4,2 км в≥д центра вибуху ; при вибуху зар¤ду потужн≥стю 1 ћгт ц¤ в≥дстань зб≥льшитьс¤ до 22,4 км. оп≥ки другого ступен¤ ви¤вл¤ютьс¤ на в≥дстан¤х 2,9 ≥ 14,4 км ≥ оп≥ки третього ступен¤ - на в≥дстан¤х 2,4 ≥ 12,8 км в≥дпов≥дно дл¤ боЇприпас≥в потужн≥стю 20 кт ≥ Ўгт.

в) ѕроникаюча рад≥ац≥¤ ¤вл¤Ї собою невидимий пот≥к гама квант≥в ≥ нейтрон≥в, що випускаютьс¤ з зони ¤дерного вибуху. √ама кванти ≥ нейтрони поширюютьс¤ в ус≥ сторони в≥д центра вибуху на сотн≥ метр≥в. «≥ зб≥льшенн¤м в≥дстан≥ в≥д вибуху к≥льк≥сть гама квант≥в ≥ нейтрон≥в, що проходить через одиницю поверхн≥, зменшуЇтьс¤. ѕри п≥дземному ≥ п≥дв≥дному ¤дерних вибухах д≥¤ проникаючоњ рад≥ац≥њ поширюЇтьс¤ на в≥дстан≥, значно менш≥, чим при наземних ≥ пов≥тр¤них вибухах, що порозум≥ваЇтьс¤ поглинанн¤м потоку нейтрон≥в ≥ гама- квант≥в водою. «они поразки проникаючою рад≥ац≥Їю при вибухах ¤дерних боЇприпас≥в середньоњ ≥ великоњ потужност≥ трохи менше зон поразки ударною хвилею ≥ св≥тловим випром≥нюванн¤м. ƒл¤ боЇприпас≥в з невеликим тротиловим екв≥валентом (1000 тонн ≥ менш) навпаки, зони вражаючого д≥њ проникаючою рад≥ац≥Їю перевершують зони поразки ударною хвилею ≥ св≥тловим випром≥нюванн¤м. ¬ражаюче д≥¤ проникаючоњ рад≥ац≥њ визначаЇтьс¤ здатн≥стю гама квант≥в ≥ нейтрон≥в ≥он≥зувати атоми середовища, у ¤к≥й вони поширюютьс¤. ѕроход¤чи через живу тканину, гама кванти ≥ нейтрони ≥он≥зують атоми ≥ молекули, що вход¤ть до складу кл≥ток, що привод¤ть до порушенн¤ життЇвих функц≥й окремих орган≥в ≥ систем. ѕ≥д впливом ≥он≥зац≥њ в орган≥зм≥ виникають б≥олог≥чн≥ процеси в≥дмиранн¤ ≥ розкладанн¤ кл≥ток. ” результат≥ цього в уражених людей розвиваЇтьс¤ специф≥чне захворюванн¤, називане променевою хворобою. ƒл¤ оц≥нки ≥он≥зац≥њ атом≥в середовища, а отже, ≥ вражаючого д≥њ проникаючоњ рад≥ац≥њ на живий орган≥зм уведене пон¤тт¤ дози опром≥ненн¤ (чи дози рад≥ац≥њ), одиницею вим≥ру ¤коњ Ї рентген (р). ƒоз≥ рад≥ац≥њ 1 р в≥дпов≥даЇ утворенн¤ в одному куб≥чному сантиметр≥ пов≥тр¤ приблизно 2 м≥ль¤рд≥в пар ≥он≥в. ” залежност≥ в≥д дози випром≥нюванн¤ розр≥зн¤ють три ступен≥ променевоњ хвороби. ѕерша (легка) виникаЇ при одержанн≥ людиною дози в≥д 100 до 200 р. ¬она характеризуЇтьс¤ загальною слаб≥стю, легкою нудотою, короткочасним запамороченн¤м, п≥двищенн¤м п≥тливост≥; особовий склад, що одержав таку дозу, звичайно не виходить з ладу. ƒруга (середн¤) ступ≥нь променевий хвороби розвиваЇтьс¤ при одержанн≥ дози 200-300 р; у цьому випадку ознаки поразки -головний б≥ль, п≥двищенн¤ температури, шлунково-кишковий розлад - ви¤вл¤ютьс¤ б≥льш р≥зко ≥ швидше, особовий склад у б≥льшост≥ випадк≥в виходить з ладу. “рет¤ (важка) ступ≥нь променевоњ хвороби виникаЇ при доз≥ понад 300 р; вона характеризуЇтьс¤ важкими головними бол¤ми, нудотою, сильною загальною слаб≥стю, запамороченн¤м ≥ ≥ншими нездужанн¤ми; важка форма нер≥дко приводить до смертельного результату.

г) –ад≥оактивне зараженн¤ людей, бойовоњ техн≥ки, м≥сцевост≥ ≥ р≥зних
об'Їкт≥в при ¤дерному вибуху обумовлюЇтьс¤ осколками розпод≥лу речовини зар¤ду ≥ не прореагировавшей частиною зар¤ду, що випадають ≥з хмари вибуху, а також наведеною рад≥оактивн≥стю. « часом активн≥сть осколк≥в розпод≥лу швидко
зменшуЇтьс¤, особливо в першого годинник п≥сл¤ вибуху. “ак, наприклад, загальна активн≥сть осколк≥в розпод≥лу при вибуху ¤дерних боЇприпас≥в потужн≥стю 20 к“ через один день буде в к≥лька тис¤ч раз≥в менше, н≥ж через одну хвилину п≥сл¤ вибуху. ѕри вибуху ¤дерних боЇприпас≥в частина речовини зар¤ду не п≥ддаЇтьс¤ розпод≥лу, а випадаЇ в звичайному своЇму вид≥; розпад њњ супроводжуЇтьс¤ утворенн¤м альфа часток.

1	2

Ќазва: ’арактер ¤дерноњ зброњ. ядерна н≥ч ≥ ¤дерна зима ¤к насл≥дки ¤дерноњ в≥йни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (1754 прочитано)