Ѕ∆ƒ > ’≥м≥чна небезпека походженн¤, джерела та д≥њ при х≥м≥чних забрудненн¤х

’≥м≥чну розв≥дку району авар≥њ;

ѕошук ≥ наданн¤ медичноњ допомоги постраждалим;

Ћокал≥зац≥ю ≥ л≥кв≥дац≥ю насл≥дк≥в авар≥њ.

ќбс¤г ≥ пор¤док зд≥йсненн¤ заход≥в по захисту залежать в≥д конкретноњ обстановки, що може скластис¤ в результат≥ х≥м≥чно небезпечноњ авар≥њ, на¤вн≥сть часу, сил ≥ засоб≥в дл¤ зд≥йсненн¤ заход≥в по захисту ≥ ≥нших чинник≥в.

ѕередус≥м захист в≥д —ƒќ– орган≥зуЇтьс¤ ≥ зд≥йснюЇтьс¤ безпосередньо на ’Ќќ, де основну увагу прид≥л¤Їтьс¤ заходам по попередженню можливих авар≥й. ¬они нос¤ть ¤к орган≥зац≥йний, так ≥ ≥нженерно-техн≥чний характер ≥ направлен≥ на ви¤вленн¤ ≥ усуненн¤ причин авар≥й, максимальне зниженн¤ можливих ушкодженнь ≥ втрат, а також на створенн¤ умов дл¤ вчасного проведенн¤ локал≥зац≥њ ≥ л≥кв≥дац≥њ можливих насл≥дк≥в авар≥њ.

¬с≥ ц≥ заходи в≥дбиваютьс¤ в план≥ захисту об'Їкту в≥д —ƒќ–, що розробл¤Їтьс¤ заздалег≥ть з участю вс≥х головних фах≥вц≥в об'Їкту. ѕлан розробл¤Їтьс¤, ¤к правило, в текстов≥й форм≥ з додатком необх≥дних схем, що вказують розм≥щенн¤ об'Їкту, сил та засоб≥в л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в авар≥њ, њх орган≥зац≥ю ≥ т. д. ¬≥н складаЇтьс¤ з дек≥лькох розд≥л≥в ≥ визначаЇ п≥дготовку об'Їкту до захисту в≥д —ƒќ– ≥ пор¤док л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в авар≥њ.

¬ розд≥л≥ орган≥зац≥йних заход≥в плану захисту в≥д —ƒќ– в≥дбиваютьс¤ :

’арактеристика об'Їкту, його п≥дрозд≥л≥в (цех≥в), на¤вних на об'Їкт≥ —ƒќ–;

ќц≥нка можливоњ обстановки на об'Їкт≥ у випадку виникненн¤ авар≥њ;

ќрган≥зац≥¤ ви¤вленн¤ ≥ контролю х≥м≥чноњ обстановки на об'Їкт≥ в повс¤кденних умовах ≥ при авар≥њ, пор¤док п≥дтриманн¤ сил ≥ засоб≥в х≥м≥чноњ розв≥дки ≥ х≥м≥чного контролю;

ќрган≥зац≥¤ опов≥щенн¤ персоналу об'Їкту;

ќрган≥зац≥¤ укритт¤ персоналу об'Їкту в захисних спорудах, на¤вних на об'Їкт≥, пор¤док п≥дтриманн¤ њх в пост≥йн≥й готовност≥ до укритт¤ людей;

ќрган≥зац≥¤ евакуац≥њ персоналу об'Їкту при необх≥дност≥;

ѕор¤док оснащенн¤ ≥ застосуванн¤ невоЇнизованих формуваннь √ромад¤нськоњ оборони на об'Їкт≥ дл¤ л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в авар≥њ;

ќрган≥зац≥¤ оцепленн¤ очага поразки, пор¤док наданн¤ медичноњ допомоги,сили ≥ засоби, що прил¤гають дл¤ ц≥Їњ мети;

ќрган≥зац≥¤ управл≥нн¤ силами ≥ засобами об'Їкту при л≥кв≥дац≥њ авар≥њ ≥ њњ насл≥дк≥в, пор¤док використанн¤ сил ≥ засоб≥в, що прибувають дл¤ наданн¤ допомоги в л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в авар≥њ;

ѕор¤док поданн¤ пов≥домлень про виникненн¤ х≥м≥чно небезпечноњ авар≥њ ≥ х≥д л≥кв≥дац≥њ њњ насл≥дк≥в;

ќрган≥зац≥¤ забезпеченн¤ персоналу об'Їкту ≥ невоЇнизованих формуваннь √ромад¤нськоњ оборони засобами ≥ндив≥дуального захисту ≥ л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в авар≥њ, пор¤док ≥ терм≥ни њхнього накопичуванн¤ ≥ збер≥ганн¤;

ќрган≥зац≥¤ транспортного, енергетичного ≥ матер≥ально-техн≥чного забезпеченн¤ роб≥т по л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в авар≥њ.

¬ розд≥л≥ ≥нженерно-техн≥чних заход≥в плану захисту в≥д —ƒќ– в≥дбиваютьс¤ :

–озм≥щенн¤ (обладнанн¤) прилад≥в, що в≥двертають вилив —ƒќ– у випадку авар≥њ (клапани-в≥дсекател≥, клапани надлишкового тиску, терморегул¤тори, перепускн≥ прилади що скидають ≥ т. д.);

ѕлановане п≥дсиленн¤ конструкц≥й Їмностей ≥ комун≥кац≥й з≥ —ƒќ– або влаштуванн¤ над ними огорож дл¤ захисту в≥д пошкодженн¤ уламками буд≥вельних конструкц≥й при авар≥њ (особливо на пожежо - ≥ вибухонебезпечних п≥дприЇмствах);

–озм≥щенн¤ (буд≥вництво) п≥д сховищами з≥ —ƒќ– авар≥йних резервуар≥в, чаш, ловушек (авар≥йних амбар≥в) ≥ напр¤млених сток≥в;

–озпод≥ленн¤ запас≥в —ƒќ–, буд≥вництво дл¤ них заглибленних або нап≥взаглибленних сховищ;

ќбладнанн¤ прим≥щень ≥ промислових майданчик≥в стац≥онарними системами ви¤вленн¤ авар≥й, засобами метеоспостережен¤ ≥ авар≥йними сигнализац≥¤ми.

ѕланом передбачаютьс¤ також заходи по усуненню авар≥й на кожн≥й д≥льниц≥, де Ї —ƒќ–, з вказ≥вкою в≥дпов≥дальних виконавц≥в з кер≥вного складу об'Їкту, що прит¤гають сили ≥ засоби, њхн≥х задач ≥ в≥дводимого на виконанн¤ роб≥т часу.

ѕо м≥р≥ необх≥дност≥ план захисту об'Їкту в≥д —ƒќ– корегуЇтьс¤.

—л≥дуЇ в≥дзначити, що ефективн≥сть перерахованих заход≥в захисту в≥д —ƒќ– залежить в≥д ступен¤ п≥дготовки до захисту сил ≥ засоб≥в л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в авар≥њ.

Ќа ’Ќќ завчасно створюютьс¤ локальн≥ системи опов≥щенн¤ персоналу об'Їкт≥в.

—истеми опов≥щенн¤ включають в себе апаратуру опов≥щенн¤ ≥ обслуговуючий персонал. ќпов≥щенн¤ про факт х≥м≥чно небезпечноњ авар≥њ (подача сигналу У’≥м≥чна тривогаФ) зд≥йснюЇтьс¤ операторами, диспетчерами ≥ черговими ’Ќќ. —истеми опов≥щенн¤ повинн≥ мати можлив≥сть в залежност≥ в≥д обстановки передавати сигнали виборчо:

ƒл¤ окремих п≥дрозд≥л≥в (цех≥в) ’Ќќ;

ƒл¤ всього ’Ќќ.

«аздалег≥дь розроблен≥ схеми опов≥щенн¤ повинн≥ визначати пор¤док опов≥щенн¤ персоналу об'Їкт≥в ¤к в робочий, так ≥ в неробочий час.

ƒл¤ опов≥щенн¤ персоналу працюючоњ зм≥ни об'Їкту, на ¤кому в≥дбулас¤ авар≥¤, використовуютьс¤ електросирени, рад≥отрансл¤ц≥йна мережа ≥ внутр≥шн≥й телефонний зв'¤зок.

ќрган≥зац≥¤ л≥кв≥дац≥њ х≥м≥чно небезпечних авар≥й залежить в≥д њхн≥х масштаб≥в ≥ насл≥дк≥в.

’≥м≥чно небезпечн≥ авар≥њ, виход¤чи з довжини кордон≥в розповсюдженн¤ —ƒќ– ≥ њхн≥х насл≥дк≥в, пропонуЇтьс¤ под≥л¤ти на наступн≥ типи: локальна, м≥сцева ≥ загальна.

Ћокальна авар≥¤ - авар≥¤, х≥м≥чн≥ насл≥дки ¤коњ обмежуютьс¤ одним спорудженн¤м (агрегатом, настановою) п≥дприЇмства, призвод¤ть до зараженн¤ в цьому спорудженн≥ пов≥тр¤ ≥ обладнанн¤ ≥ створюють загрозу поразки працюючого в ньому виробничого персоналу.

ћ≥сцева авар≥¤ - авар≥¤, х≥м≥чн≥ насл≥дки ¤коњ обмежуютьс¤ виробничим майданчиком п≥дприЇмства або його

сан≥тарно-захисною зоною ≥ створюють загрозу поразки виробничого персоналу всього п≥дприЇмства.

«агальна авар≥¤ - авар≥¤, х≥м≥чн≥ насл≥дки ¤коњ розповсюджуютьс¤ за меж≥ виробничого майданчика п≥дприЇмства ≥ його сан≥тарно-захисноњ зони з перевищенн¤м пороговых токсодоз.

Ћ≥кв≥дац≥¤ насл≥дк≥в локальноњ авар≥њ зд≥йснюЇтьс¤ силами ≥ засобами п≥дприЇмства, на ¤кому в≥дбулас¤ авар≥¤. ƒл¤ цього на п≥дприЇмствах крупнотоннажного виробництва ≥ споживанн¤ —ƒќ– Ї спец≥альн≥ штатн≥ газор¤т≥вн≥ загони ≥ невоЇнизован≥ формуванн¤ (зводн≥ загони, команди, групи).

√азор¤тувальний заг≥н, ¤к правило, складаЇтьс¤ з трьох взвод≥в: оперативного, ¤кий несе пост≥йне чотирьохзм≥не чергуванн¤ ≥ призначений дл¤ л≥кв≥дац≥њ авар≥й ≥ вр¤туванн¤ людей; забезпеченн¤ безпеки, що займаЇтьс¤ перев≥ркою дотриманн¤ вимог безпеки на робочих м≥сц¤х, в цехах ≥ наданн¤м допомоги в виконанн≥ цих задач на п≥дприЇмств≥; техн≥чного, задачею ¤кого Ї забезпеченн¤ цех≥в п≥дприЇмства засобами захисту ≥ њхн¤ перев≥рка.

¬ кожному цеху п≥дприЇмства, пов'¤заному з виробництвом або споживанн¤м —ƒќ–, Ї позаштатн≥ авар≥йн≥ команди (групи).

 ер≥вництво л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в локальноњ авар≥њ на п≥дприЇмств≥ зд≥йснюЇ штаб проведенн¤ авар≥йних роб≥т на чол≥ з головним ≥нженером п≥дприЇмства.

 омплекс заход≥в по л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в х≥м≥чно небезпечних авар≥й включаЇ:

ѕрогнозуванн¤ можливих насл≥дк≥в х≥м≥чно небезпечних авар≥й;

¬и¤вленн¤ ≥ оц≥нку насл≥дк≥в х≥м≥чно небезпечних авар≥й;

«д≥йсненн¤ р¤тувальних ≥ ≥нших негайних роб≥т;

Ћ≥кв≥дац≥ю х≥м≥чного зараженн¤;

ѕроведенн¤ спец≥альноњ обробки техн≥ки ≥ сан≥тарноњ обробки людей;

Ќаданн¤ медичноњ допомоги постраждалим.

ѕрогнозуванн¤ можливих насл≥дк≥в х≥м≥чно небезпечних авар≥й зд≥йснюЇтьс¤ розрахунково-анал≥тичними станц≥¤ми.

ќтриман≥ дан≥ використовуютьс¤ дл¤ прийн¤тт¤ негайних м≥р захисту, орган≥зац≥њ ви¤вленн¤ насл≥дк≥в авар≥њ, проведенн¤ р¤тувальних ≥ ≥нших негайних роб≥т.

¬и¤вленн¤ насл≥дк≥в авар≥њ зд≥йснюЇтьс¤ проведенн¤м х≥м≥чноњ ≥ ≥нженерноњ розв≥дки. —клад сил ≥ засоб≥в, що прит¤гають дл¤ виконанн¤ задач розв≥дки, залежить в≥д њњ характеру ≥ масштаб≥в. ƒан≥ розв≥дки збираютьс¤ в штаб≥ кер≥вництва л≥кв≥дац≥њ авар≥њ (надзвичайноњ ком≥с≥њ). Ќа њхн≥й основ≥ виробл¤Їтьс¤ оц≥нка насл≥дк≥в авар≥њ, розробл¤Їтьс¤ план њњ л≥кв≥дац≥њ.

–¤тувальн≥ ≥ ≥нш≥ негайн≥ роботи провод¤тьс¤ з метою вр¤туванн¤ людей ≥ наданн¤ допомоги постраждалим, локал≥зац≥њ ≥ усуненн¤ пошкоджень, створенн¤ умов дл¤ наступного проведенн¤ роб≥т по л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в авар≥њ.

Ћ≥кв≥дац≥¤ х≥м≥чного зараженн¤ проводитьс¤ шл¤хом дегазац≥њ (нейтрал≥зац≥њ) обладнанн¤, будинк≥в, споруд ≥ м≥сцевост≥ в район≥ авар≥њ, заражених —ƒќ– ≥ зд≥йснюЇтьс¤ з метою зниженн¤ ступен¤ њхнього зараженн¤ та виключенн¤ пораженн¤ людей.

—пец≥альна обробка техн≥ки ≥ сан≥тарна обробка людей проводитьс¤ на виход≥ з зон зараженн¤ ≥ зд≥йснюЇтьс¤ з метою в≥двертанн¤ поразки людей —ƒќ–.

≈фективн≥сть цих заход≥в залежить в≥д своЇчасност≥ ≥ ¤кост≥ њхнього проведенн¤.

ћедична допомога пораженим ви¤вл¤Їтьс¤ з метою зменшенн¤ загрози њхньому здоровТю, послабленн¤ впливу на них —ƒќ–.

«д≥йсненн¤ комплексу заход≥в по л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в х≥м≥чно небезпечних авар≥й вимагаЇ ч≥ткоњ орган≥зац≥њ ≥ впевненого кер≥вництва њхн≥м проведенн¤м.

ѕри х≥м≥чно небезпечн≥й авар≥њ кер≥вник роб≥т по л≥кв≥дац≥њ њњ насл≥дк≥в зобов'¤заний:

ќц≥нити х≥м≥чну обстановку, визначити кордони зони зараженн¤, прийн¤ти м≥ри по њњ позначенню ≥ оцепленню;

¬и¤вити людей, п≥двержених впливу —ƒќ–, ≥ орган≥зувати наданн¤ њм медичноњ допомоги;

–озробити план л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в авар≥њ, в ¤кому в залежност≥ в≥д масштаб≥в ≥ характеру х≥м≥чного зараженн¤ викласти: стислу характеристику насл≥дк≥в авар≥њ ≥ висновки з оц≥нки х≥м≥чноњ обстановки; чергов≥сть роб≥т ≥

1	2	3

Ќазва: ’≥м≥чна небезпека походженн¤, джерела та д≥њ при х≥м≥чних забрудненн¤х
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (2200 прочитано)