≤стор≥¤, теор≥¤ держави ≥ права > ”крањна у склад≥ —–—– (до ≤≤ св≥товоњ в≥йни)

”крањна у склад≥ —–—– (до ≤≤ св≥товоњ в≥йни)

«м≥ни у склад≥ населенн¤ ”крањни.

√ромадсько-пол≥тичне житт¤ ”крањни наприк≥нц≥ 20-х - у 30-т≥ роки розвивалос¤ п≥д впливом суперечливих фактор≥в.

—оц≥альний склад населенн¤ кардинально зм≥нивс¤. «никли економ≥чно активн≥ в 20-т≥ роки категор≥њ приватних торговц≥в, власник≥в п≥дприЇмств, пом≥тно зросла чисельн≥сть роб≥тник≥в - з 1770 тис. до 4578 тис. чол. у 1940 р. њх питома вага у населенн≥ республ≥ки дос¤гла третини. ƒжерела поповненн¤ роб≥тничого класу були р≥зноман≥тн≥. ¬уг≥льна промислов≥сть ƒонбасу, новобудови республ≥ки та р¤д ≥нших галузей господарства, де переважала важка ручна ≥ малоквал≥ф≥кована прац¤, поповнювалис¤ в основному за рахунок украњнського сел¤нства. ” машинобудуванн≥, де¤ких ≥нших галуз¤х важкоњ ≥ леткоњ промисловост≥, де були висок≥ вимоги до р≥вн¤ квал≥ф≥кац≥њ, поповненн¤ йшло за рахунок вих≥дц≥в ≥з роб≥тничого середовища, кустар≥в ≥ рем≥сник≥в, р≥зних верств м≥ського населенн¤, ¤к украњнц≥в, так ≥ представник≥в ≥нших нац≥ональностей. ” ц≥лому, частка представник≥в кор≥нноњ нац≥ональност≥ серед пролетар≥ату в 20-30-т≥ роки в ”крањни ≥стотно зб≥льшилас¤.

«агальна чисельн≥сть службовц≥в ≥ спец≥ал≥ст≥в народного господарства, осв≥ти, культури, науки зб≥льшилас¤ з 549 тис. у 1928 р. до 2 млн. чол. у 1940 р. ѕонад 25% њх мали середню ≥ вищу осв≥ту.

≤ндустр≥ал≥зац≥¤ супроводжувалас¤ бурхливим розвитком м≥ст. ” 1926-1939 рр. чисельн≥сть м≥ських жител≥в ”—–– подвоњлас¤ ≥ дос¤гла третини населенн¤ республ≥ки, надзвичайно загостривши житлову проблему. ’арактерно, що м≥ста в ц≥ роки зростали переважно за рахунок м≥сцевого украњнського населенн¤. ” 1920 р. украњнц≥в серед м≥ських жител≥в ”—–– була лише третина, в 1939 р. - понад 58%.

ѕерем≥щенн¤ людей з одних соц≥альних груп до ≥нших супроводжували швидкою ломкою њх психолог≥њ, способу житт¤, втратою усталених традиц≥й, як≥ виробл¤лис¤ стол≥тт¤ми. ÷≥ процеси були насл≥дком пр¤мого насильства влади ≥ тому сприймалис¤ м≥льйонними масами, особливо примусово пролетаризованим с≥льським населенн¤м, бол≥сно.

–азом з тим роки ≥ндустр≥ал≥зац≥њ й колектив≥зац≥њ позначен≥ ≥нтенсивним соц≥альним рухом по Ђвертикал≥ї - з Ђниз≥вї новоњ соц≥альноњ п≥рам≥ди, ¤ка активно формувалас¤ в роки рад¤нськоњ влади, Ђвгоруї. Ѕ≥льшовицька парт≥¤ спри¤ла висуванню р¤дових роб≥тник≥в ≥ сел¤н на кер≥вн≥ пости, в≥дкривала перед ними двер≥ вищих та середн≥х навчальних заклад≥в. ¬ органи державного управл≥нн¤, господарський, парт≥йний апарат, в оф≥церський корпус „ервоноњ јрм≥њ, органи державноњ безпеки, м≥л≥ц≥ю, до кер≥вництва колгоспами, радгоспами, торговель≠ними п≥дприЇмствами прийшли дес¤тки тис¤ч роб≥тник≥в ≥ сел¤н.

–ад¤нськ≥ кер≥вники ставили соб≥ в заслугу побудову сусп≥льства, в≥льного в≥д експлуатац≥њ людини людиною. Ќасправд≥, знищивши стару соц≥альну п≥рам≥ду, вони побудували нову, небачену ран≥ше. ” –ад¤нському —оюз≥ формувавс¤ новий правл¤чий клас - номенклатурна верх≥вка парт≥йно-державного й господарського апарату, ¤ка була забезпечена вс≥ма матер≥альними благами ≥ в≥дгороджена в≥д м≥льйон≥в своњх сп≥вгромад¤н щ≥льним частоколом р≥зноман≥тних прив≥лењв.

 онституц≥¤ ”—–– 1937 p.

—оц≥ально-економ≥чн≥ та пол≥тичн≥ зм≥ни, що в≥дбулис¤ в —–—– у 20-30-т≥ роки, правл¤ча б≥льшовицька парт≥¤ розгл¤дала ¤к процес соц≥ал≥стичного буд≥вництва.. ƒруга п'¤тир≥чка своњм узагальнюючим п≥дсумком мала утвердити основи соц≥ал≥зму в —–—–. Ќа це вказувалос¤ в матер≥алах XVII з'њзду ¬ ѕ(б), що в≥дбувс¤ у 1934 р. Ѕуло створено конституц≥йну ком≥с≥ю дл¤ виробленн¤, нового ќсновного закону, котрий мав закр≥пити Ђперемогу соц≥ал≥зму в —–—–ї. ” п≥дготовленому ком≥с≥Їю документ≥ —–—– оголошувавс¤ Ђсоюзною державою, створеною на основ≥ добров≥льного об'Їднанн¤ р≥вноправних –а≠д¤нських соц≥ал≥стичних республ≥кї.  онституц≥¤ скасувала вс≥ поширюван≥ на де¤к≥ категор≥њ населенн¤ обмеженн¤ в правах. ¬ибори до –ад оголошувалис¤ загальними, пр¤мими й р≥вними при таЇмному голосуванн≥. ќголошувалас¤ також недоторкан≥сть особи й житла, таЇмниц¤ листуванн¤, свобода слова, друку, збор≥в.

Ќа основ≥ конституц≥њ —–—–, прийн¤тоњ VIII надзвичайним з'њздом –ад —–—– 5 грудн¤ 1936 p., були вироблен≥ конституц≥њ союзних республ≥к, у тому числ≥ й ”крањни. Ќадзвичайний XIV ¬сеукрањнський з'њзд –ад «ќ с≥чн¤ 1937 р. затвердив нову конституц≥ю республ≥ки, ¤ка оф≥ц≥йно тепер називалась ”крањнська –ад¤нська —оц≥ал≥стична –еспубл≥ка (”–—–).  онституц≥¤ ”–—– декларувала добров≥льн≥сть об'Їднанн¤ ”крањни з ≥ншими республ≥ками в –ад¤нський —оюз. Ќайвищим органом державноњ влади ”–—– стала ¬ерховна –ада, а в пер≥од м≥ж њњ сес≥¤ми - презид≥¤. Ќайвищим виконавчим ≥ розпор¤дним органом державноњ влади оголошувалас¤ –ада народних ком≥сар≥в (–Ќ ).

ƒемократичн≥ положенн¤ основного закону ”–—– в умовах однопарт≥йноњ тотал≥тарноњ диктатури не були наповнен≥ реальним зм≥стом.  онституц≥¤ ”–—– 1937 p., ¤к ≥ конституц≥¤ —–—– 1936 p., залишалас¤ не п≥дтвердженою практикою житт¤ декларац≥Їю. —–—– був жорстко централ≥зованою, ун≥тарною державою, а союзн≥ республ≥ки в ньому не мали н≥¤коњ автоном≥њ. « союзного центру - ћоскви - т¤гнулис¤ нитки управл≥нн¤ практично вс≥ма сферами економ≥чного, соц≥ального й пол≥тичного житт¤ ”крањни. “отал≥тарний режим виключав будь-¤к≥ про¤ви незалежного в≥д держави громадсько-пол≥тичного житт¤, виховуючи в широких масах подв≥йну мораль, формуючи байдуж≥сть ≥ соц≥альну пасивн≥сть.

 омпарт≥¤ в пол≥тичн≥й систем≥ сусп≥льства.

—трижнем тогочасного пол≥тичного ладу залишалас¤ комун≥стична парт≥¤, в≥д ≥мен≥ ¤коњ зд≥йснювалос¤ кер≥вництво вс≥ма аспектами економ≥чного, пол≥тичного й духовного житт¤. ÷е була Їдина пол≥тична парт≥¤. ќсь чому в парт≥ю йшли не лише переконан≥ прихильники соц≥ал≥зму, але й безл≥ч тих, хто вбачав у членств≥ в ¬ ѕ(б) гарант≥ю швидкого просуванн¤ по служб≥. ” ц≥й обстановц≥ лави б≥льшовицькоњ парт≥њ, незважаючи на масов≥ чистки, швидко повнилис¤. Ќа 1 с≥чн¤ 1928 р.  ѕ(б)” нал≥чувала 137,7 тис. член≥в, на 1 с≥чн¤ 1933 р. њх було вже 330,9 тис., а 1 с≥чн¤ 1941 р. - близько 380 тис.

ћонопольне становище ¬ ѕ(б) у сусп≥льств≥, жорстоке пересл≥дуванн¤ вс≥х, хто наважувавс¤ на будь-¤ку критику њњ пол≥тики призводили до накопиченн¤ негативних хворобливих тенденц≥й у д≥¤льност≥ парт≥њ. « орган≥зац≥њ однодумц≥в, об'Їднаних сп≥льн≥стю пол≥тичних ц≥лей, вона перетворилас¤ в ≥Їрарх≥чну, надцентрал≥зовану орган≥зац≥ю, функц≥њ ¤коњ зводилис¤ до виконанн¤ розпор¤джень парт≥йних вожд≥в. Ўвидко зростав ≥ зм≥нювавс¤ парт≥йний апарат≥ присвоюючи соб≥ повноваженн¤ державних орган≥в, диктуючи свою волю сусп≥льству. –≥зноман≥тн≥ громадськ≥ орган≥зац≥њ й добров≥льн≥ товариства працювали п≥д всеб≥чним контролем парт≥йних орган≥в ≥ орган≥в безпеки. ‘ункц≥њ профсп≥лок звелис¤ до рол≥ Ђприводних пас≥вї м≥ж партапаратом ≥ роб≥тничими колективами.  омсомол розгл¤давс¤ ¤к резерв ≥ ≥нструмент парт≥њ, не маючи ≥ н≥¤коњ автоном≥њ. ≤нш≥ громадськ≥ орган≥зац≥њ також були ѕозбавлен≥ самост≥йност≥, частина з-них - л≥кв≥дована. “ак, перестали ≥снувати товариства старих б≥льшовик≥в, колишн≥х пол≥ткаторжан ≥ засланц≥в, ≥нженер но-техн≥чн≥ товариства та де¤к≥ ≥нш≥ добров≥льн≥ об'Їднанн¤. ¬ њх склад≥ було багато незалежно мисл¤чих, а тому небезпечних дл¤ стал≥нського режиму, ос≥б. ¬ обстановц≥ згортанн¤ творчоњ д≥¤льност≥ громадських орган≥зац≥й насаджувалис¤ р≥зноман≥тн≥ форми рад¤нськоњ роботи, ¤ка не знаходила п≥дтримки в масах ≥ виконувалас¤ Ђдобров≥льно-примусовимї чином.

јнтицерковна пол≥тика влади в ”крањн≥.

“радиц≥йна дл¤ ”крањни громадська ≥нституц≥¤ - православна церква, Їдина легальна орган≥зац≥¤, д≥¤льн≥сть ¤коњ не вписувалас¤ в рамки оф≥ц≥йноњ ≥деолог≥њ, в≥дчувала на соб≥ дедал≥ зростаючий тиск держави. 1 с≥чн¤ 1928 р. був введений у д≥ю јдм≥н≥стративний кодекс ”–—–, котрий пом≥ж ≥нших м≥стив розд≥л Ђѕравила про культиї.

« його прийн¤тт¤м декрет ур¤ду ”–—– про свободу сов≥ст≥ втратив чинн≥сть. —л≥д в≥дзначити, що роком п≥зн≥ше под≥бний закон було затверджено в ––‘—–. “аким чином, у справ≥ в≥дходу в≥д демократичних норм державно-церковних в≥дносин ”–—– тримала сумн≥вну перш≥сть. Ќа рубеж≥ 20-30-х рок≥в, в умовах р≥зкоњ зм≥ни пол≥тичноњ атмосфери в крањн≥, ставленн¤ до рел≥г≥њ й. церкви стало зовс≥м нестерпним. —лова Ђп≥пї, Ђкуркульї, Ђпетлюр≥вецьї сприймались ¤к синон≥ми. “ис¤ч≥ церков в ”крањн≥ було закрито, св¤щеник≥в - репресовано. ” 1929 р. органи ƒѕ” звинуватили в антирад¤нськ≥й д≥¤льност≥ ”крањнську автокефальну православну церкву (”јѕ÷), ¤ка виникла в роки громад¤нськоњ в≥йни, а канон≥чно оформилас¤ в 1921 р. ¬она виникла на украњнському нац≥ональному грунт≥ й, на в≥дм≥ну в≥д –ос≥йськоњ православноњ церкви (–ѕ÷), п≥дтримувала прагненн¤ народу до нац≥онального в≥дродженн¤. ÷е й визначи≠ло њњ долю.  ер≥вництво ”јѕ÷ репресували, а церква змушена була оголосити про саморозпуск.

—тановище представник≥в ≥нших напр¤м≥в у христи¤нств≥, в≥руючих ≥нших рел≥г≥й було не набагато кращим. ƒругу п'¤тир≥чку оголосили Ђп'¤тир≥чкою знищенн¤ рел≥г≥њї. ” середин≥ 30-х рок≥в в ”крањн≥ залишилос¤ лише 9% д≥ючих молитов≠них будинк≥в (пор≥внюючи з 1913 p.). ¬≥руюч≥ ”крањни перестали бути р≥вноправними громад¤нами, перетворившись у людей другого гатунку.

—тал≥н≥зм ≥ його пров≥дники в ”крањн≥.

” лон≥ парт≥йного апарату сформувалос¤ огидне, людиноненависницьке ¤вище стал≥н≥зму. ѕарт≥йне й рад¤нське кер≥вництво ”крањни не знайшло в соб≥ сил протисто¤ти стал≥н≥зму. ” 20-30-т≥ роки на чол≥  ѕ(б)”, ¬”÷¬ , –Ќ  ”—–– сто¤ли особи,

¤к≥ з б≥льшим або меншим завз¤тт¤м виконували волю стал≥нського кер≥вництва. “ак, ÷   ѕ(б)” в 1925-1928 pp. очолював Ћ. аганович, один з найпосл≥довн≥ших стал≥н≥ст≥в, рекомендований пол≥тбюро ÷  ¬ ѕ(б) дл¤ роботи в ”крањн≥. ¬≥н активно пропагував м≥ф про мудр≥сть ….—тал≥на. Ћ.  агановича зам≥нив —.  ос≥ор, котрий у роки громад¤нськоњ в≥йни був одним з кер≥вник≥в б≥льшовицьких орган≥зац≥й в ”крањн≥, а п≥сл¤ њњ зак≥нченн¤ очолював крайову парторган≥зац≥ю —иб≥ру, працював секретарем ÷  ¬ ѕ(б). Ќа чол≥ ÷   ѕ(б)” —.¬.  ос≥ар, сто¤в з липн¤ 1928 р. по с≥чень 1938 р. Ќа ц≥ роки припадаЇ п≥к кривавого розгулу стал≥нського режиму в ”крањн≥, одним ≥з стовп≥в ¤кого, бездумним виконавцем розпор¤джень центру був  ос≥ор. ” передвоЇнн≥ роки  ѕ(б)” очолив ћ. ’рущев, знов-таки присланий з ћоскви, де в≥н був кер≥вником московськоњ парторган≥зац≥њ ≥ кандидатом у члени пол≥тбюро ÷   ѕ(б). ’рушов продовжив л≥н≥ю своњх попередник≥в в ”крањн≥.

1	2	3

Ќазва: ”крањна у склад≥ —–—– (до ≤≤ св≥товоњ в≥йни)
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-21 (2460 прочитано)