≤стор≥¤ ”крањни > ”творенн¤ та д≥¤льн≥сть «”Ќ–. —тал≥нськ≥ методи ≥ндустр≥ал≥зац≥њ та њх зд≥йсненн¤ в ”крањн≥

ќтже, √оловна ≥де¤ п'¤тир≥чних план≥в з ≥ндустр≥ал≥зац≥њ крањни ≥ одночасного п≥днесенн¤ життЇвого р≥вн¤ населенн¤ в ход≥ так званого соц≥ал≥стичного буд≥вництва не була вт≥лена в житт¤, особливо щодо п≥днесенн¤ матер≥ального р≥вн¤ житт¤ народу.

ўодо промислового розвитку ”крањни перший п'¤тир≥чний план ви¤вивс¤ найб≥льш спри¤тливим. ≤з 1500 нових промислових п≥дприЇмств, ¤к≥ планувалос¤ спорудити в —–—–, 400 припадало на ”крањну, ≥ б≥льш≥сть з них було побудовано. ƒе¤к≥ мали досить високий техн≥чний р≥вень. ƒо таких новобудов можна в≥днести «уњвську ≥ Ўтер≥вську електростанц≥њ. Ќайб≥льшою електростанц≥Їю в ™вроп≥ вважавс¤ ƒн≥прогес, побудований в 1932 p. у «апор≥жж≥. ¬ ƒонбас≥ введено в д≥ю 53 нов≥ шахти, а на заводах, ¤к≥ уже д≥¤ли в ”крањн≥, Ч 12 доменних ≥ 24 мартен≥вськ≥ печ≥.

ѕор¤д ≥з розширенн¤м ≥снуючих споруджувалис¤ нов≥ г≥ганти металург≥њ, так≥ ¤к "јзовсталь", "«апор≥жсталь", " ривор≥жсталь". ” 1932 p. було побудовано перший в ”крањн≥ електрометалург≥йний завод з випуску ≥нструментальноњ стал≥ "ƒн≥проспецсталь". ”крањна вийшла на одне з перших м≥сць у св≥т≥ за р≥внем розвитку чорноњ металург≥њ. Ќепоганих результат≥в було дос¤гнуто ≥ в галуз≥ машинобудуванн¤. « жовтн¤ 1931 p. почав, аипускати продукц≥ю новозбудований ’арк≥вський тракторний завод (’“«). Ѕули реконструйован≥ Ћуганський паровозобуд≥вний завод, машинобуд≥вн≥ заводи в ’арков≥,  иЇв≥. Ќайб≥льшою в машинобудуванн≥ ”крањни новобудовою був  раматорський машинобуд≥вний завод.

” харчов≥й промисловост≥ виникли нов≥ галуз≥ Ч маргаринова, молочна, маслоробна, комб≥кормова, хл≥бопекарська. «окрема, в 1928Ч1937 pp. було збудовано 67 механ≥зованих хл≥бозавод≥в, 5 великих м'¤сокомб≥нат≥в. ” 1932 p. став до ладу ’ерсонський консервний завод. ¬ ќдес≥,  иЇв≥, ’арков≥ було збудовано трикотажн≥ фабрики.

ќднак розвиток легкоњ промисловост≥ значно в≥дставав в≥д важкоњ, а попит пост≥йно випереджав виробництво товар≥в широкого вжитку.

якщо в перш≥й п'¤тир≥чц≥ ”крањна одержала понад 20 % загальних кап≥таловкладень, то в друг≥й ≥ трет≥й вони були суттЇво скорочен≥. ” зв'¤зку з цим к≥льк≥сть новобудов в ”крањн≥ з кожним роком зменшувалас¤.

ƒл¤ того щоб п≥днести активн≥сть труд¤щих у виконанн≥ п'¤тир≥чних план≥в (активн≥сть вс≥х, ентуз≥азм м≥льйон≥в при м≥н≥мальному матер≥альному заохоченн≥, гострому деф≥цит≥ товар≥в народного споживанн¤, послуг), б≥льшовики орган≥зували в широкому масштаб≥ так зване соц≥ал≥стичне змаганн¤, що грунтувалос¤ на ентуз≥азм≥ народу, ¤кий тотал≥тарний стал≥нський режим використовував сповна. «агальне кер≥вництво соц≥ал≥стичним змаганн¤м зд≥йснювала компарт≥¤, а безпосередн≥ми його орган≥заторами були профсп≥лки. «'¤вилис¤ ударники, героњ соц≥ал≥стичноњ прац≥. «а виконанн¤ п'¤тир≥чних план≥в змагалис¤ заводи, м≥ста, райони ≥ нав≥ть республ≥ки. ¬ роки перших п'¤тир≥чок так≥ методи орган≥зац≥њ прац≥ мали певн≥ усп≥хи. « часом змаганн¤ перестало бути д≥йовою формою "боротьби" за зниженн¤ соб≥вартост≥ та пол≥пшенн¤ ¤кост≥ продукц≥њ, не забезпечувало виконанн¤ господарських план≥в. ќрган≥зац≥¤ змаганн¤, виконанн¤ вз¤тих зобов'¤зань, ¤к правило, мали формальний, пропагандистський характер, а чиновники-бюрократи своЇчасно зв≥тували про виконанн¤ план≥в ≥ зобов'¤зань ≥ визначали "переможц≥в".

Ќезважаючи на широк≥ орган≥зац≥йн≥ заходи, що провадили парт≥йно-державн≥ чиновники, у виробництв≥ спостер≥галис¤ безпор¤док, марнотратство. ЌесвоЇчасне постачанн¤ обладнанн¤ призводило до того, що новозбудован≥ корпуси фабрик ≥ завод≥в довго простоювали, були випадки псуванн¤ машин погано п≥дготовленими операторами, а старих, так званих буржуазних спец≥ал≥ст≥в зв≥льн¤ли з роботи, багатьох з них було визнано ворогами народу, соц≥ал≥зму та покарано ("шахтинська справа" в ƒонбас≥). ƒуже часто через в≥дсутн≥сть квал≥ф≥кованих кадр≥в п≥дприЇмства не могли виробити запланованоњ к≥лькост≥ продукц≥њ.

¬≥дчужен≥сть роб≥тник≥в в≥д засоб≥в виробництва, командно-адм≥н≥стративн≥ методи управл≥нн¤ визначали економ≥чну неефективн≥сть промисловост≥ ”крањни.  ап≥тальне буд≥вництво гальмувалос¤ в≥дсутн≥стю кошт≥в, ¤к≥ в умовах нормального розвитку створювалис¤ за рахунок внутр≥шнього нагромадженн¤ самоњ промисловост≥, ¤к це мало м≥сце в ≥ндустр≥альне розвинених крањнах ™вропи ≥ —Ўј.

≤ндустр≥ал≥зац≥¤ докор≥нно зм≥нила структуру господарства, зокрема сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж промислов≥стю ≥ с≥льським господарством у загальному обс¤з≥ валовоњ продукц≥њ. ѕродукц≥¤ машинобудуванн¤ в к≥нц≥ 30-х рок≥в випередила вс≥ ≥нш≥ галуз≥ промисловост≥, а частка великоњ промисловост≥ в господарському виробництв≥ становила у 1938 p. 92,5 %. “акий непропорц≥йний розвиток промисловост≥ негативно вплинув на економ≥чне становище ”крањни. якщо промисловий потенц≥ал њњ у 7 раз≥в перевищував р≥вень 1913 p. (за цим показником ”крањну можна було вважати одн≥Їю з передових ≥ндустр≥альних крањн ™вропи), то р≥вень розвитку пров≥дних галузей економ≥ки залишавс¤ низьким пор≥вн¤но з розвиненими крањнами св≥ту.

¬еличезноњ шкоди с≥льському господарству ”крањни з траг≥чними насл≥дками дл¤ населенн¤ завдали стал≥нськ≥ надзвичайн≥ методи проведенн¤ так званих соц≥ал≥стичних перетворень на сел≥. ќсобливо це ви¤вилос¤ в пер≥од зд≥йсненн¤ масовоњ колектив≥зац≥њ с≥льського господарства.

ѕриступивши до зд≥йсненн¤ ≥ндустр≥ал≥зац≥њ крањни швидкими темпами, —тал≥н ≥ його оточенн¤ вир≥шили вз¤ти курс на колектив≥зац≥ю с≥льського господарства, щоб заходами позаеконом≥чного примусу змусити хл≥бороб≥в сплачувати ще ≥ своЇр≥дну данину на розвиток промисловост≥. ƒос¤гти цього можна було т≥льки за умови насильного об'Їднанн¤ сел¤н в колективн≥ господарства та встановленн¤ в с≥льському господарств≥ командно-бюрократичноњ системи управл≥нн¤, ¤к це було в промисловост≥.

¬икористана л≥тература:

ќ.—убтельний. ≤стор≥¤ ”крањни. Ц  ., 1998.

Ћановик Ѕ.ƒ. та ≥н. ≈коном≥чна ≥стор≥¤ ”крањни та св≥ту. Ц  ., 1999.

1	2	3

Ќазва: ”творенн¤ та д≥¤льн≥сть «”Ќ–. —тал≥нськ≥ методи ≥ндустр≥ал≥зац≥њ та њх зд≥йсненн¤ в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-21 (2114 прочитано)