≤стор≥¤, теор≥¤ держави ≥ права > ¬иди правопорушень. ѕравопорушн≥сть. «ловживанн¤ правом

¬иди правопорушень. ѕравопорушн≥сть. «ловживанн¤ правом

ƒл¤ наукових ≥ практичних ц≥лей створен≥ р≥зн≥ класиф≥ка≠ц≥њ правопорушень. ¬иди правопорушень розр≥зн¤ютьс¤ м≥ж собою за ступенем сусп≥льноњ небезпечност≥ (шк≥дливост≥), за об'Їктами пос¤ганн¤, за суб'Їктами, за поширен≥стю, за озна≠ками об'Їктивноњ ≥ суб'Їктивноњ стор≥н, а також за процедура≠ми њх розгл¤ду.

ѕроступки-дел≥кти (лат. delictum Ч проступок) Ч це право≠порушенн¤, що завдають шкоди особ≥, сусп≥льству, держав≥ ≥ Ї п≥д≠ставою дл¤ прит¤гненн¤ правопорушника до передбаченоњ законом в≥дпов≥дальност≥. ѕроступки можуть бути: конституц≥йн≥, дисципл≥нарн≥, адм≥н≥стративн≥, матер≥альн≥, цив≥льно-правов≥.

 онституц≥йн≥ проступки Ч це сусп≥льне небезпечн≥ проти≠правн≥ д≥¤нн¤, ¤к≥ пол¤гають у винному (умисному чи необереж≠ному) запод≥¤нн≥ шкоди пор¤дку орган≥зац≥њ ≥ д≥¤льност≥ орган≥в влади ≥ управл≥нн¤, конституц≥йним правам ≥ свободам грома≠д¤н, але не мають ознак складу злочину.

ƒисципл≥нарн≥ проступки Ч це сусп≥льне небезпечн≥ проти≠правн≥ д≥¤нн¤, ¤к≥ пол¤гають у невиконанн≥ роб≥тником, служ≠бовцем, в≥йськовослужбовцем, студентом виробничих, службо≠вих, в≥йськових або учбових обов'¤зк≥в, порушенн≥ правил внут≠р≥шнього трудового розпор¤дку. ѕ≥дрив трудовоњ дисципл≥ни завдаЇ шкоди нормальн≥й д≥¤льност≥ п≥дприЇмств, установ, ор≠ган≥зац≥й ≥ спричин¤Ї дисципл≥нарну в≥дпов≥дальн≥сть.

јдм≥н≥стративн≥ проступки Ч це сусп≥льне небезпечн≥ проти≠правн≥ д≥¤нн¤, ¤к≥ пол¤гають у винному (умисному чи необе≠режному) пос¤ганн≥ на сусп≥льн≥ в≥дносини, що складаютьс¤ у сфер≥ державного управл≥нн¤ ≥ охорон¤ютьс¤ законом. јдм≥н≥ст≠ративними проступками Ї вчинки, що заважають зд≥йсненню нормальноњ виконавчоњ ≥ розпор¤дчоњ д≥¤льност≥ державних ≥ гро≠мадських орган≥в ≥ орган≥зац≥й, пос¤гають на сусп≥льний або дер≠жавний пор¤док, власн≥сть, права ≥ законн≥ ≥нтереси громад¤н.

як правило, вони регулюютьс¤ нормами адм≥н≥стративноњ, ф≥нансовоњ та ≥нших галузей права ≥ не пов'¤зан≥ з виконанн¤м службових обов'¤зк≥в (наприклад, порушенн¤ правил протипо≠жежноњ безпеки; незаконне використанн¤ спец≥альних техн≥чних засоб≥в негласного одержанн¤ ≥нформац≥њ; останн≥м часом Ч по≠рушенн¤ митних правил: недоставленн¤ в митницю товар≥в ≥ до≠кумент≥в дл¤ контролю, пошкодженн¤ митного забезпеченн¤, розвантаженн¤, видача ≥ використанн¤ ≥мпортних вантаж≥в без дозволу митниц≥, порушенн¤ зобов'¤зань щодо транзиту).

Ќовим видом правопорушенн¤ Ї податков≥ проступки Ч сус≠п≥льне небезпечн≥ протиправн≥ д≥¤нн¤, ¤к≥ порушують права ≥ законн≥ ≥нтереси суб'Їкт≥в податкових правов≥дносин. «а њх вчи≠ненн¤ встановлена юридична в≥дпов≥дальн≥сть.

ћатер≥альн≥ проступки Ч це сусп≥льне небезпечн≥ протиправ≠н≥ д≥¤нн¤, ¤к≥ пол¤гають у винному (умисному чи необережно≠му) запод≥¤нн≥ шкоди майну п≥дприЇмства його прац≥вником.

÷ив≥льно-правов≥ проступки Ч це сусп≥льне небезпечн≥ про≠типравн≥ д≥¤нн¤, ¤к≥ пол¤гають у порушенн≥ громад¤нами ≥ орган≥зац≥¤ми майнових ≥ особистих немайнових в≥дносин, що скла≠даютьс¤ м≥ж суб'Їктами права ≥ становл¤ть дл¤ них матер≥альну ≥ духовну ц≥нн≥сть (наприклад, невиконанн¤ зобов'¤зань за ци≠в≥льно-правовим договором, поширенн¤ чуток, що принижують честь ≥ г≥дн≥сть людини).

÷ив≥льно-правов≥ проступки регулюютьс¤ нормами цив≥ль≠ного, с≥мейного, ф≥нансового, аграрного права. Ќа в≥дм≥ну в≥д злочин≥в цив≥льн≥ проступки не мають вичерпного перел≥ку в законодавств≥. ÷ив≥льно-правова в≥дпов≥дальн≥сть носить знач≠ною м≥рою правов≥дновлючий (компенсац≥йний) характер.

«алежно в≥д характеру цив≥льно-правового порушенн¤ розр≥зн¤≠ють'.

Ч догов≥рн≥ правопорушенн¤ Ч пов'¤зан≥ з порушенн¤м зобо≠в'¤зань стор≥н цив≥льно-правового договору;

Ч позадогов≥рн≥ правопорушенн¤ Ч пов'¤зан≥ з недодержанн¤м або невиконанн¤м вимог цив≥льно-правових норм.

¬≥д цив≥льного правопорушенн¤ сл≥д в≥др≥зн¤ти: невинне за≠под≥¤нн¤ шкоди або суб'Їктивно-випадкову повед≥нку, об'Їкти≠вно-випадкову д≥ю непереборноњ сили, порушенн¤ майнових прав унасл≥док правом≥рних д≥й Ч р¤туванн¤ майна.

¬≥д проступку сл≥д в≥др≥зн¤ти злочин.

 рим≥нальний злочин Ч це передбачене крим≥нальним законом сусп≥льне небезпечне винне д≥¤нн¤ (д≥¤ або безд≥¤льн≥сть), ¤ка пол¤гаЇ у пос¤ганн≥ на сусп≥льний лад держави, њњ пол≥тичну ≥ економ≥чну системи, власн≥сть, особу, пол≥тичн≥, трудов≥, майнов≥ та ≥нш≥ права ≥ свободи громад¤н, а так само ≥нше сусп≥льне не≠безпечне д≥¤нн¤, передбачене крим≥нальним законом, ¤ке пол¤≠гаЇ в пос¤ганн≥ на правопор¤док (наприклад, вбивство людини).

якщо сусп≥льне небезпечний проступок не заборонений кри≠м≥нальним законом, в≥н злочином не визнаЇтьс¤.

якщо проступок маЇ вс≥ ознаки, перел≥чен≥ в крим≥нальному законодавств≥, але не маЇ п≥двищеного ступен¤ сусп≥льноњ не≠безпечност≥, в≥н також не може бути визнаний злочином.

ƒл¤ особи, ¤ка вчинила злочин ≥ прит¤гнена до в≥дпов≥даль≠ност≥, законом ¤к насл≥док цього передбачена судим≥сть.

ѕравопорушенн¤ за сферами громадського житт¤:

ѕравопорушенн¤ за колом ос≥б:

√руповими називаютьс¤ правопорушенн¤, вчинен≥ об'Їднан≠н¤м д≥й член≥в групи, ¤к≥ характеризуютьс¤ певним ступенем сп≥льност≥ ≥нтерес≥в, ц≥лей ≥ Їдн≥стю д≥й.

«вернемо увагу на м≥жнародн≥ правопорушенн¤. ћ≥жнародн≥ правопорушенн¤ Ч це д≥њ або безд≥¤льн≥сть су≠б'Їкт≥в м≥жнародного права, ¤к≥ суперечать нормам ≥ принципам м≥жнародного права або власним зобов'¤занн¤м ≥ запод≥юють шкоду ≥ншому суб'Їкту, груп≥ суб'Їкт≥в м≥жнародного права або всьому м≥жнародному сп≥втовариству.

” кожному ≥з вид≥в правопорушень можлив≥:

- рецидив Ч вчиненн¤ правопорушенн¤ того самого виду п≥сл¤ застосуванн¤ примусового заходу за перше правопору≠шенн¤;

- повторн≥сть Ч вчиненн¤ нового правопорушенн¤ до за≠стосуванн¤ примусового заходу за перше правопорушенн¤.

 р≥м того, частина ос≥б, ¤к≥ вчинили правопорушенн¤ ≥ за≠знали покаранн¤, п≥сл¤ цього вчин¤ють правопорушенн¤ ≥ншо≠го виду (б≥льш-менш т¤жк≥). ћають м≥сце ≥ прихован≥ правопору≠шенн¤. ѓх безкарне вчиненн¤ негативне впливаЇ на моральну ≥ правову св≥дом≥сть ¤к самих правопорушник≥в, так ≥ тих ос≥б (особливо хитливих), що знали про њх вчиненн¤.

ѕричини правопорушень:

1) фактори суб'Їктивного характеру Ч низький р≥вень пра≠вовоњ культури, правовий н≥г≥л≥зм, омани в ц≥нн≥сн≥й ор≥Їнтац≥њ особи в умовах розвитку ринкових в≥дносин (наприклад, крим≥нал≥зац≥¤ економ≥ки, що продовжуЇтьс¤, зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ збройних напад≥в на банк≥р≥в, п≥дприЇмц≥в ≥ об'Їкти охорони);

2) конкретн≥ суперечност≥ в сусп≥льств≥, про¤ви сусп≥льноњ кризи, хитк≥сть соц≥ального становища, розб≥жност≥ р≥вн¤ роз≠витку продуктивних сил ≥ потреб сусп≥льства;

3) недол≥ки в правотворчост≥ ≥ правозастосуванн≥: суперечно≠ст≥ нормативно-правових акт≥в, прогалини в законодавств≥, сла≠бка д≥¤льн≥сть правоохоронних орган≥в та ≥н. (наприклад, р≥вне ставленн¤ до вс≥х вид≥в власност≥ вимагаЇ вживанн¤ р≥вних захо≠д≥в њхнього захисту), (див. докладн≥ше в І Ђѕравом≥рна повед≥н≠ка. ѕричини нестаб≥льност≥ правом≥рноњ повед≥нкиї).

ќдн≥Їю з характеристик сусп≥льства Ї правопорушн≥сть якщо правопорушенн¤ Ч це соц≥альне значущий акт ≥ндив≥дуальноњ повед≥нки, що включаЇ в себе, кр≥м сусп≥льних момент≥в, б≥оло≠г≥чн≥, ф≥з≥олог≥чн≥, психолог≥чн≥ характеристики, то правопоруш≠н≥сть Ч соц≥альне ¤вище, ¤ке ¤вл¤Ї собою систему (сукупн≥сть) конкретних правопорушень. ÷е один ≥з вид≥в соц≥альних в≥дхи≠лень.

ѕравопорушн≥сть виступаЇ ¤к неминучий насл≥док соц≥аль≠ного розвитку, пов'¤заного з ним прогресу або регресу вироб≠ництва ≥ обумовленого ними розузгодженн¤ соц≥ального статусу ≥ндив≥да. —уперечност≥ м≥ж потребами ≥ соц≥альними засобами њх задоволенн¤, так само ¤к ≥ розузгодженн¤ статусу ≥ндив≥да (осв≥тнього, культурного), неминуч≥. Ќев≥дпов≥дн≥сть (розузгод≠женн¤) соц≥ального статусу ≥ндив≥да обумовлюЇ замах на ≥сную≠чий сусп≥льний пор¤док (наприклад, пол≥тичний д≥¤ч зловжи≠ваЇ владою, щоб Ђзр≥вн¤тиї своЇ економ≥чне становище з роллю в парт≥њ або держав≥; особи найманоњ прац≥ використовують не≠легальн≥ можливост≥, коли продаж власноњ робочоњ сили не до≠звол¤Ї њм задовольнити своњ потреби, сформован≥ сусп≥льством).

—усп≥льство, побудоване на товарно-ринкових в≥дносинах, може утримувати правопорушн≥сть в њњ статичн≥й р≥вноваз≥, але не здатне викор≥нити њњ. ќдним з найд≥йов≥ших засоб≥в утриманн¤ правопорушност≥ в необх≥дних рамках Ї юридична в≥дпов≥даль≠н≥сть

«ловживанн¤ правом

«ловживанн¤ правом Ч це особливий вид правовоњ повед≥н≠ки, ¤кий пол¤гаЇ у використанн≥ громад¤нами своњх прав у недо≠зволений спос≥б, що суперечать призначенню права, внасл≥док чого завдаютьс¤ збитки (шкода) сусп≥льству, держав≥, окрем≥й особ≥.

ћожна назвати два види зловживанн¤ правом:

1	2

Ќазва: ¬иди правопорушень. ѕравопорушн≥сть. «ловживанн¤ правом
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-21 (2669 прочитано)