≤стор≥¤, теор≥¤ держави ≥ права > ¬иникненн¤ загальноњ теор≥њ держави ≥ права. ѕредмет теор≥њ держави ≥ права. ‘ункц≥њ теор≥њ держави ≥ права. ћетод теор≥њ держави ≥ права

3. ѕрогностична Ч виражаЇтьс¤ в передбаченн≥ (Ђпогл¤д у май≠бутнЇї) подальшого розвитку держави ≥ права на основ≥ адекват≠ного в≥дображенн¤ його об'Їктивних законом≥рностей. Ќаприк≠лад, визначенн¤ шл¤х≥в подальшого вдосконаленн¤ законодав≠ства ≥ практики його застосуванн¤. ≤стинн≥сть г≥потез, висунутих теор≥Їю держави ≥ права, перев≥р¤Їтьс¤ практикою.

4. ћетодолог≥чна Ч виражаЇтьс¤ у формуванн≥ пон¤ттЇвого апарату системи юридичних наук, створенн≥ ун≥версальноњ юри≠дичноњ мови, що забезпечуЇ однаков≥сть у класиф≥кац≥њ та оц≥нц≥ ¤вищ фах≥вц¤ми р≥зних галузей права.

5. ≤деолог≥чна Ч пол¤гаЇ у розробц≥ фундаментальних ≥дей про шл¤хи прогресивного розвитку держави ≥ права, що вплива≠ють на правову св≥дом≥сть громад¤н ≥ сусп≥льства (наприклад, ≥де¤ про демократичну, соц≥альну правову державу).

6. ѕол≥тична Ч виражаЇтьс¤ у вплив≥ на формуванн¤ пол≥≠тичного курсу держави, пол≥тичноњ системи сусп≥льства та у за≠безпеченн≥ њх науковост≥.

7. Ќауково-прикладна Ч пол¤гаЇ у розробц≥ рекомендац≥й дл¤ практичного вир≥шенн¤ завдань державно-правового буд≥вниц≠тва Ч п≥дготуванн¤ законопроект≥в ≥ проект≥в ≥нших норматив≠но-правових акт≥в, р≥шень, що винос¤тьс¤ правозастосовними органами.

ћетод теор≥њ держави ≥ права

ћетод теор≥њ держави ≥ права Ч це сукупн≥сть лог≥чних при≠йом≥в ≥ конкретних засоб≥в п≥знанн¤ загальних ≥ основних зако≠ном≥рностей виникненн¤, розвитку ≥ функц≥онуванн¤ держави ≥ права. ћетод не сл≥д плутати з методикою (сукупн≥стю засоб≥в доц≥льного вивченн¤ ¤вища). …ого сл≥д розгл¤дати ¤к вих≥дну базисну категор≥ю методолог≥њ.

ћетодолог≥¤ (вченн¤ про методи) Ч система певних теоретич≠них принцип≥в, лог≥чних прийом≥в, конкретних засоб≥в досл≥д≠женн¤ предмета науки. “еоретичн≥ принципи Ч ≥сторизм, Їдн≥сть лог≥чного та ≥сторичного. Ћог≥чн≥ прийоми Ч дедуктивний та ≥ндуктивний умовив≥д, анал≥з ≥ синтез, пор≥вн¤нн¤, узагальненн¤.  онкретн≥ засоби досл≥дженн¤ Ч ≥нструменти п≥знанн¤, що засто≠совуютьс¤ дл¤ встановленн¤ знанн¤ про досл≥джуваний предмет.

ћетоди науки теор≥њ держави ≥ права под≥л¤ютьс¤ на загальн≥, окрем≥ (конкретн≥) ≥ спец≥альн≥.

«агальним методом теор≥њ права ≥ держави, ¤к ≥ вс≥х сусп≥льних наук, Ї метод ф≥лософськоњ д≥алектики (матер≥ал≥стичноњ та ≥деа≠л≥стичноњ). ¬≥н пол¤гаЇ у п≥дход≥ до вивченн¤ держави ≥ права, ¤кий грунтуЇтьс¤ на загальних законом≥рних зв'¤зках розвитку бутт¤ ≥ св≥домост≥. Ќаприклад, метод ф≥лософськоњ д≥алектики припускаЇ розгл¤д права ¤к ¤вища, котре: 1) визначаЇтьс¤ при≠родою людини ≥ умовами житт¤ сусп≥льства; 2) пов'¤зано з ≥н≠шими соц≥альними ¤вищами, пронизуЇ сферу сусп≥льних в≥дно≠син Ч економ≥чних, пол≥тичних, духовних та ≥н.; 3) перебуваЇ у пост≥йному розвитку, ¤к≥сному в≥дновленн≥ (рабовласницьке, феодальне, буржуазне, неокап≥тал≥стичне право).

«агальний метод ф≥лософськоњ д≥алектики розкриваЇтьс¤ через:

1) лог≥чний метод сходженн¤ в≥д простого до складного, в≥д аб≠страктного до конкретного. ÷е метод д≥алектичноњ лог≥ки Ч лог≥≠ки теоретичного в≥дтворенн¤ генези предмета. ¬≥дпов≥дно до цього методу п≥знанн¤ зд≥йснюЇтьс¤ в два етапи. Ќа першому етап≥ п≥знанн¤ об'Їкта сприймаЇтьс¤ ¤к де¤ке непод≥льне ц≥ле. Ќа другому, за допомогою анал≥зу, об'Їкт п≥знаЇтьс¤ конкрет≠ними частинами. јбстрактне розум≥Їтьс¤ ¤к одноб≥чн≥сть знан≠н¤, а конкретне Ч ¤к його повнота, зм≥стовн≥сть. “аким чином, в≥дбуваЇтьс¤ рух в≥д менш зм≥стовного знанн¤ до б≥льш зм≥стов≠ного. Ќаприклад, теор≥¤ держави ≥ права розпочинаЇтьс¤ з ана≠л≥зу процесу розпаду перв≥снообщинного ладу ≥ становленн¤ дер≠жавно-правових ¤вищ. ѕот≥м вивчаютьс¤ б≥льш складн≥ в≥дно≠сини, що лежать в основ≥ держави ≥ права, причому прост≥ше ¤вище розгл¤даЇтьс¤ ран≥ше тому, що його легко зрозум≥ти, ≥ воно ≥сторично передуЇ складн≥шому ¤вищу;

2) метод (принцип) Їдност≥ лог≥чного та ≥сторичного. —утн≥сть ≥сторичного методу пол¤гаЇ у тому, що процес розвитку державно-правових ¤вищ в≥дтворюЇтьс¤ в ус≥й багатогранност≥, в ус≥й повнот≥ Ч ≥з ус≥ма випадковост¤ми, зигзагами, частковост¤ми, що перекручують об'Їктивну лог≥ку розвитку; ≥з ус≥м позитив≠ним, що накопичено ≥сторичним досв≥дом. ѕри лог≥чному до≠сл≥дженн≥ держави ≥ права важливо в≥двол≥ктис¤ в≥д ус≥х випад≠к≥в, окремих факт≥в, особливостей, несуттЇвого, тобто теоретич≠но в≥дтворити об'Їкт у сутн≥сних, законом≥рних зв'¤зках, у¤вити необх≥дне Ч загальне ≥ особливе Ч у процес≥ розвитку того чи ≥ншого ¤вища. ћетод Їдност≥ ≥сторичного ≥ лог≥чного в теор≥њ держави ≥ права служить методолог≥чною основою досл≥дженн¤ ¤к законом≥рностей виникненн¤ ≥ розвитку держави ≥ права, так ≥ законом≥рностей держави ≥ права, Ђщо встановилис¤ї;

3) системно-структурний метод, котрий припускаЇ, що вс≥ дер≠жавно-правов≥ ¤вища розгл¤даютьс¤ ¤к елементи систем. ѕра≠во, держава, њх структурн≥ п≥дрозд≥ли Ї в≥дкритими системами, що складаютьс¤ ≥з систем нижчого пор¤дку ≥ належать до шир≠ших систем. “ак, первинна кл≥тина права Ч його норма Ч Ї частиною ц≥л≥сноњ системи права; система права Ч частиною правовоњ системи держави. Ќорму права можна п≥знати лише в т≥сному лог≥чному зв'¤зку з ≥ншими нормами; систему права Ч у зв'¤зку з елементами правовоњ системи: законодавством, пра≠восв≥дом≥стю, правовою культурою та ≥н. Ќайчаст≥ше системно-структурний метод дозвол¤Ї ос¤гнути взаЇмод≥ю держави ≥ пра≠ва ¤к комплексний процес з ус≥ма його про¤вами, простежити зв'¤зки м≥ж причиною ≥ насл≥дком у державно-правових ¤ви≠щах.

ќсновн≥ окрем≥ (конкретн≥) методи теор≥њ держави ≥ права:

1) формально-догматичний (юридико-техн≥чний) метод припу≠скаЇ вивченн¤ права ¤к такого, у Ђчистому вигл¤д≥ї, поза зв'¤зку з економ≥кою, пол≥тикою, мораллю та ≥ншими соц≥альними ¤ви≠щами. …ого призначенн¤ пол¤гаЇ в анал≥з≥ чинного законодавства ≥ практики його застосуванн¤ державними органами, у ви¤влен≠н≥ зовн≥шн≥х, очевидних аспект≥в правових ¤вищ без проникненн¤ у внутр≥шн≥ сутн≥сн≥ сторони та зв'¤зки. ¬≥н зд≥йснюЇтьс¤ за до≠помогою формально-лог≥чних прийом≥в: анал≥зу ≥ синтезу, ≥ндук≠ц≥њ та дедукц≥њ, абстракц≥њ та ≥нших, що спри¤ють встановленню зовн≥шн≥х ознак правових ¤вищ, њхн≥х в≥дм≥нностей одне в≥д од≠ного, виробки пон¤ть та њх визначень у стислих формулах. ѕри≠кладами можуть бути пон¤тт¤ Ђсуб'Їкт праваї, Ђнормативний актї, Ђг≥потезаї, Ђсанкц≥¤ї, Ђд≥Їздатн≥стьї, Ђправоздатн≥стьї тощо;

2) соц≥олог≥чний метод пол¤гаЇ в досл≥дженн≥ права не на р≥≠вн≥ абстрактних категор≥й, а на п≥дстав≥ конкретних соц≥альних факт≥в. —оц≥олог≥чний метод м≥стить у соб≥ так≥ засоби, ¤к ана≠л≥з статистичних даних ≥ р≥зного роду документ≥в, соц≥ально-правовий експеримент, опитуванн¤ населенн¤ ≥ т. ≥н. Ќаприк≠лад, засоби анал≥зу письмових документ≥в (зв≥т≥в, службових за≠писок тощо) забезпечують достов≥рн≥сть знань про под≥њ, факти, необх≥дн≥ дл¤ досл≥дника;

3) статистичний метод використовуЇтьс¤ дл¤ встановленн¤ статистичних даних про предмет вивченн¤, скаж≥мо, даних про к≥льк≥сть правопорушень, про в≥дсоток економ≥чних злочин≥в тощо;

4) конкретно-≥сторичний метод допомагаЇ вивчити специф≥ку державно-правового ¤вища конкретного ≥сторичного пер≥оду, простежити динам≥ку його розвитку, наприклад, особливост≥ со≠ц≥ального регулюванн¤ в пер≥од перв≥снообщинного ладу, ран≠ньоњ державност≥, сучасноњ правовоњ держави та ≥н.;

5) пор≥вн¤льно-правовий метод припускаЇ з≥ставленн¤ юри≠дичних пон¤ть, ¤вищ ≥ процес≥в ≥ ви¤вленн¤ м≥ж ними схожост≥ та в≥дм≥нностей. ѕор≥вн¤нн¤ дозвол¤Ї класиф≥кувати державно-правов≥ ¤вища, з'¤сувати њх ≥сторичну посл≥довн≥сть, генетичн≥ зв'¤зки м≥ж ними.

¬икористанн¤ пор≥вн¤льного методу в правов≥й сфер≥ призве≠ло до формуванн¤ в≥дносно самост≥йноњ науки Ч пор≥вн¤льного правознавства (пор≥вн¤нн¤ сучасних правових систем св≥ту), а в державн≥й сфер≥ Ч пор≥вн¤льного державознавства.

—пец≥альн≥ методи Ч методи, що грунтуютьс¤ на дос¤гненн¤х сусп≥льних ≥ техн≥чних наук:

математичний;

к≥бернетичний;

психолог≥чний та ≥н.

« метою р≥зноб≥чного п≥знанн¤ держави ≥ права сл≥д користу≠ватис¤ зазначеними методами у сукупност≥.

1	2

Ќазва: ¬иникненн¤ загальноњ теор≥њ держави ≥ права. ѕредмет теор≥њ держави ≥ права. ‘ункц≥њ теор≥њ держави ≥ права. ћетод теор≥њ держави ≥ права
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-21 (5122 прочитано)