≤стор≥¤, теор≥¤ держави ≥ права > ¬ищий представницький орган державноњ влади. √лава держави. —удов≥ органи влади

—еред ≥нших центральних орган≥в виконавчоњ влади важлива роль прид≥л¤Їтьс¤ державним ком≥тетам. «авданн¤ державного ком≥тету дещо схож≥ до завдань м≥н≥стерства Ч зд≥йсненн¤ дер≠жавного управл≥нн¤ у певн≥й, здеб≥льшого невеличк≥й, галуз≥ гос≠подарства, кер≥вництво п≥дпор¤дкованими йому об'Їктами.  ом≠петенц≥¤ њх, ¤к правило, вужче, н≥ж у м≥н≥стерств.

ѕредставницьк≥ органи влади на м≥сц¤х

¬ јвтономн≥й –еспубл≥ц≥  рим представницький орган влади Ч ¬ерховна –ада јвтономноњ –еспубл≥ки  рим (100 депутат≥в, обра≠них на 4 роки; √олова ¬ерховноњ –ади, перший заступник ≥ за≠ступники, голови пост≥йних ком≥с≥й зд≥йснюють своњ повнова≠женн¤ на пост≥йн≥й основ≥).

¬ерховна –ада правомочна вир≥шувати питанн¤ автономно-республ≥канського житт¤  риму, кр≥м тих, що вир≥шуютьс¤ ¬ер≠ховною –адою ”крањни, всеукрањнським ≥ м≥сцевим кримсько-республ≥канським референдумами або в≥днесен≥ в≥дпов≥дно до  онституц≥њ ”крањни ≥  онституц≥њ јвтономноњ –еспубл≥ки  рим до компетенц≥њ орган≥в виконавчоњ вищоњ ≥ м≥сцевоњ або судовоњ влади.

¬ерховна –ада јвтономноњ –еспубл≥ки  рим приймаЇ  онсти≠туц≥ю автоном≥њ, ¤ка затверджуЇтьс¤ јвтономноњ ¬ерховноњ –а≠дою ”крањни. ¬она призначаЇ вибори депутат≥в, п≥дтверджуЇ склад њњ виборчоњ ком≥с≥њ, орган≥зуЇ м≥сцев≥ референдуми. ƒо њњ функ≠ц≥й належить затвердженн¤ бюджету јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, програми автоном≥њ з питань соц≥ально-економ≥чного ≥ культурного розвитку, рац≥онального природокористуванн¤, охо≠рони довк≥лл¤ в≥дпов≥дно до загальнодержавних програм. ¬она визначаЇ статус м≥сцевостей ¤к курорт≥в, установлюЇ зони сан≥≠тарноњ охорони курорт≥в, бере участь у розробц≥ державних прог≠рам поверненн¤ депортованих народ≥в, ≥н≥ц≥юЇ введенн¤ над≠звичайного стану ≥ встановленн¤ зон надзвичайноњ еколог≥чноњ ситуац≥њ в јвтономн≥й –еспубл≥ц≥  рим або в окремих њњ м≥сце≠вост¤х та ≥н.

«аконами ”крањни ¬ерховн≥й –ад≥ јвтономноњ –еспубл≥ки  рим можуть бути делегован≥ також ≥нш≥ повноваженн¤. ¬≥дпо≠в≥дно до ст. «  онституц≥њ јвтономноњ –еспубл≥ки  рим њњ ¬ер≠ховна –ада зд≥йснюЇ представницьк≥, нормотворч≥, контрольн≥ функц≥њ та повноваженн¤ в межах своЇњ компетенц≥њ.

¬ерховна –ада јвтономноњ –еспубл≥ки  рим у межах своњх повноважень приймаЇ р≥шенн¤ ≥ постанови, що Ї обов'¤зковими дл¤ виконанн¤ в межах територ≥њ автоном≥њ.

ѕитанн¤, з ¤ких зд≥йснюЇ нормативне регулюванн¤ јвтоном≠на –еспубл≥ка  рим, позначен≥ в  онституц≥њ ”крањни (ст. 137) ≥  онституц≥њ јвтономноњ –еспубл≥ки  рим 1999 р. (ст. 18). « мо≠тив≥в нев≥дпов≥дност≥ нормативно-правових акт≥в ¬ерховноњ –ади јвтономноњ –еспубл≥ки  рим  онституц≥њ ”крањни ѕрезидент може зупинити д≥ю цих нормативно-правових акт≥в з одночасним зверненн¤м до  онституц≥йного —уду щодо њх конституц≥йност≥.

«а на¤вност≥ висновку  онституц≥йного —уду про порушен≠н¤ ¬ерховною –адою јвтономноњ –еспубл≥ки  рим  онституц≥њ або закон≥в ”крањни њњ повноваженн¤ достроково припин¤ютьс¤ ¬ерховною –адою ≥ призначаютьс¤ позачергов≥ вибори до ¬ер≠ховноњ –ади јвтономноњ –еспубл≥ки  рим.

” межах адм≥н≥стративно-територ≥альних одиниць (областей, район≥в, м≥ст, район≥в у м≥стах, селищ, с≥л) представницьк≥ орга≠ни влади д≥ють:

Ч органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤ Ч –ади.

ƒо складу ”крањни вход¤ть так≥ област≥: ¬≥нницька, ¬о≠линська, ƒн≥пропетровська, ƒонецька, ∆итомирська, «акар≠патська, «апор≥зька, ≤вано-‘ранк≥вська,  ињвська,  ≥рово≠градська, Ћуганська, Ћьв≥вська, ћиколањвська, ќдеська, ѕол≠тавська, –овенська, —умська, “ерноп≥льська, ’арк≥вська, ’ерсонська, ’мельницька, „еркаська, „ерн≥вецька, „ерн≥г≥в≠ська, а також м≥ста  ињв ≥ —евастополь ≥з спец≥альним статусом, ¤кий визначаЇтьс¤ законами ”крањни. ќрганами м≥сцевого самовр¤дуванн¤, ¤к≥ представл¤ють за≠гальн≥ ≥нтереси територ≥альних громад (сп≥льнот) с≥л, селищ ≥ м≥ст, Ї районн≥ та обласн≥ ради. ѕитанн¤ орган≥зац≥њ район≥в у м≥стах належать до компетенц≥њ м≥ських рад.

ќбласн≥ ≥ районн≥ ради затверджують програми соц≥ально-еко≠ном≥чного ≥ культурного розвитку в≥дпов≥дно район≥в ≥ областей;

затверджують бюджети област≥ та району тощо. √олова районноњ ≥ голова обласноњ ради обираютьс¤ в≥дпов≥дною радою ≥ очолю≠ють виконавчий апарат ради.

ƒо складу с≥льськоњ, селищноњ, м≥ськоњ ради вход¤ть депутати, що обираютьс¤ жител¤ми села, селища, м≥ста на основ≥ загаль≠ного, р≥вного, пр¤мого виборчого права шл¤хом таЇмного голо≠суванн¤ строком на 4 роки. Ќа такий саме строк обираютьс¤ голови с≥льськоњ, селищноњ, м≥ськоњ ради, що очолюють вико≠навчий ком≥тет ради ≥ головують на його зас≥данн¤х.

як представницький орган, м≥ськ≥ ради зд≥йснюють своњ пов≠новаженн¤ на сес≥¤х, на ¤ких розгл¤даютьс¤ питанн¤, в≥днесен≥ законодавством до њх веденн¤. –≥шенн¤ м≥ських (м≥ст районного п≥дпор¤дкуванн¤) рад, що суперечать законодавству або прийн≠¤т≥ з порушенн¤м передбаченоњ законом процедури, скасуЇ рада вищого р≥вн¤, а р≥шенн¤ м≥ських (м≥ст обласного ≥ загальнодер≠жавного п≥дпор¤дкуванн¤) рад Ч ¬ерховна –ада ”крањни. ” ви≠падках, передбачених законодавством ”крањни, повноваженн¤ м≥ськоњ ради можуть бути достроково припинен≥ ¬ерховною –а≠дою.

«вертаЇмо увагу на те, що органам м≥сцевого самовр¤дуванн¤ мо≠жуть надаватис¤ законом окрем≥ повноваженн¤ орган≥в виконавчоњ влади, що забезпечуЇтьс¤ державним ф≥нансуванн¤м ≥ передачею њм в≥дпов≥дних об'Їкт≥в державноњ власност≥. « питань зд≥йснен≠н¤ переданих повноважень органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤ Ї п≥дконтрольними в≥дпов≥дним органам виконавчоњ влади (про м≥сцеве самовр¤дуванн¤ див. у І Ђ”правл≥нн¤ в адм≥н≥стративно-територ≥альних одиниц¤х. ћ≥сцеве самовр¤дуванн¤ї).

¬иконавч≥ органи влади на м≥сц¤х

¬ јвтономн≥й –еспубл≥ц≥  рим державне управл≥нн¤ зд≥йсню≠Їтьс¤ ѕредставництвом ѕрезидента ”крањни, –адою ћ≥н≥стр≥в, утворюваною ¬ерховною –адою јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, м≥н≥стерствами, районними державними адм≥н≥страц≥¤ми, що вход¤ть до Їдиноњ системи виконавчоњ влади ”крањни.

”р¤д јвтономноњ –еспубл≥ки  рим Ч –ада ћ≥н≥стр≥в: управл¤Ї майном, що належить јвтономн≥й –еспубл≥ц≥  рим; розробл¤Ї ≥ виконуЇ бюджет јвтономноњ –еспубл≥ки  рим; розробл¤Ї ≥ реа≠л≥зуЇ програми јвтономноњ –еспубл≥ки  рим ≥з питань соц≥аль≠но-економ≥чного ≥ культурного розвитку, рац≥онального приро≠докористуванн¤, охорони довк≥лл¤; забезпечуЇ права ≥ свободи громад¤н, нац≥ональну злагоду, охорону правопор¤дку ≥ громад≠ську безпеку; забезпечуЇ функц≥онуванн¤ ≥ розвиток державноњ ≥ нац≥ональних мов ≥ культури в јвтономн≥й –еспубл≥ц≥  рим;

охорону ≥ використанн¤ пам'¤тник≥в ≥стор≥њ; бере участь у розробц≥ ≥ реал≥зац≥њ державних програм поверненн¤ депортованих наро≠д≥в та ≥н.

” адм≥н≥стративно-територ≥альних одиниц¤х (област¤х, районах, м≥стах  иЇв≥ ≥ —евастопол≥) державне управл≥нн¤ зд≥йснюють:

Ч м≥сцев≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ на чол≥ з головами, ¤к≥ при≠значаютьс¤ на посаду ѕрезидентом за поданн¤м  аб≥нету ћ≥н≥≠стр≥в. ѓх головне призначенн¤ Ч захищати права ≥ законн≥ ≥нте≠реси громад¤н ≥ держави, забезпечувати соц≥ально-економ≥чний розвиток територ≥й ≥ реал≥зац≥ю державноњ пол≥тики у визначе≠них державою сферах управл≥нн¤ (управл≥нн¤ внутр≥шн≥ми спра≠вами, державною безпекою, юстиц≥Їю зд≥йснюють обласн≥ орга≠ни цих м≥н≥стерств).

√олови м≥сцевих державних адм≥н≥страц≥й формують њх склад. ¬они п≥дзв≥тн≥ ≥ п≥дконтрольн≥ органам виконавчоњ влади вищо≠го р≥вн¤, в≥дпов≥дають при зд≥йсненн≥ своњх повноважень перед ѕрезидентом ≥  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в. ” частин≥ повноважень, де≠легованих њм в≥дпов≥дними районними або обласними радами, м≥с≠цев≥ адм≥н≥страц≥њ њм п≥дзв≥тн≥ ≥ п≥дконтрольн≥.

ќбласна або районна рада може висловити недов≥ру голов≥ м≥сцевоњ державноњ адм≥н≥страц≥њ, що потребуЇ в≥д ѕрезидента ухваленн¤ р≥шенн¤ ≥ поданн¤ обгрунтованоњ в≥дпов≥д≥. якщо ж недов≥ра виражена 2/3 депутатського складу в≥дпов≥дноњ ради, то за р≥шенн¤м ѕрезидента маЇ бути в≥дставка голови м≥сцевоњ дер≠жавноњ адм≥н≥страц≥њ (ст. 118  онституц≥њ ”крањни).

Ќа в≥дпов≥дн≥й територ≥њ м≥сцев≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ за≠безпечують виконанн¤  онституц≥њ ≥ закон≥в ”крањни, акт≥в ѕре≠зидента, постанов ≥ розпор¤джень  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в, ≥нших орган≥в виконавчоњ влади. ¬они зобов'¤зан≥ також забезпечувати законн≥сть ≥ правопор¤док; дотриманн¤ прав ≥ свобод громад¤н;

виконанн¤ державних ≥ рег≥ональних програм соц≥ально-еконо≠м≥чного ≥ культурного розвитку, програм охорони довк≥лл¤; п≥д≠готовку ≥ виконанн¤ обласних ≥ районних бюджет≥в тощо.

–≥шенн¤ глав м≥сцевих державних адм≥н≥страц≥й, що супере≠чать  онституц≥њ та законам ”крањни, ≥ншим законодавчим ак≠там, можуть бути скасован≥ ѕрезидентом або головою м≥сцевоњ державноњ адм≥н≥страц≥њ вищого р≥вн¤.

“аким чином, органи виконавчоњ влади Ч суц≥льна систе≠ма. ÷е така взаЇмозалежн≥сть орган≥в, у ¤к≥й ус≥ складов≥ час≠тини Ї взаЇмозалежними ≥ одночасно складають самост≥йн≥ п≥д≠системи орган≥в ≥з своњми особливост¤ми завдань, орган≥зац≥й≠ноњ структури, функц≥й, повноважень, з повною автоном≥Їю окремого органу.

—удов≥ органи влади

¬иш≥ Ч  онституц≥йний суд, ¬ерховний —уд, ¬ищий арб≥тра≠жний суд. ¬≥йськова колег≥¤ ¬ерховного —уду в «бройних —илах.

 онституц≥йний —уд Ї Їдиним органом конституц≥йноњ юрис≠дикц≥њ в ”крањн≥. ¬≥н вир≥шуЇ питанн¤ про в≥дпов≥дн≥сть  он≠ституц≥њ закон≥в та ≥нших правових акт≥в ¬ерховноњ –ади; акт≥в ѕрезидента; акт≥в  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в; правових акт≥в ¬ерховноњ –ади јвтономноњ –еспубл≥ки  рим. ÷≥ питанн¤ розгл¤даютьс¤ у зв'¤зку з≥ зверненн¤ми:

1	2	3

Ќазва: ¬ищий представницький орган державноњ влади. √лава держави. —удов≥ органи влади
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-21 (3187 прочитано)