Ѕ∆ƒ > «агальн≥ сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чн≥ вимоги до розм≥щенн¤ п≥дприЇмств, до виробничих ≥ допом≥жних прим≥щень

«агальн≥ сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чн≥ вимоги до розм≥щенн¤ п≥дприЇмств, до виробничих ≥ допом≥жних прим≥щень

—творенн¤ здорових та безпечних умов прац≥ починаЇтьс¤ з правильного вибору майданчика дл¤ розм≥щенн¤ п≥дприЇмства та рац≥онального розташуванн¤ на ньому виробничих, допом≥жних та ≥нших буд≥вель ≥ споруд.

¬ибираючи майданчик дл¤ буд≥вництва п≥дприЇмства, треба враховувати: аерокл≥матичну характеристику та рельЇф м≥сцевост≥, умови туманоутворенн¤ та розс≥юванн¤ в атмосфер≥ промислових викид≥в. Ќе можна розм≥щувати п≥дприЇмства поблизу джерел водопостачанн¤; на д≥л¤нках, забруднених орган≥чними та рад≥оактивними в≥дходами; в м≥сц¤х можливих п≥дтоплень тощо. —л≥д зазначити, що при вибор≥ м≥сц¤ розм≥щенн¤ п≥дприЇмства необх≥дно врахувати вплив вже ≥снуючих джерел викид≥в та створюваного ними тла забрудненн¤.

¬ир≥шуючи питанн¤ зонуванн¤ (умовного под≥лу територ≥њ за функц≥ональним використанн¤м) великого значенн¤ сл≥д надавати переважаючому напр¤мку в≥тр≥в та рельЇфу м≥сцевост≥. як правило, виробничу зону розташовують з п≥дв≥тр¤ного боку в≥дносно п≥дсобноњ та ≥нших зон. ќкрем≥ буд≥вл≥ та споруди розташовуютьс¤ на майданчику таким чином, щоб у м≥сц¤х орган≥зованого пов≥трозабору системами вентил¤ц≥њ (кондиц≥онуванн¤ пов≥тр¤) вм≥ст шк≥дливих речовин у зовн≥шньому пов≥тр≥ не перевищував 30% √ƒ  дл¤ пов≥тр¤ робочоњ зони виробництв. ѕри розташуванн≥ буд≥вель в≥дносно стор≥н св≥ту необх≥дно прагнути до створенн¤ спри¤тливих умов дл¤ природного осв≥тленн¤. ¬≥дстань м≥ж буд≥вл¤ми повинна бути не менше найб≥льшоњ висоти одн≥Їњ з протилежних буд≥вель (щоб вони не зат≥н¤ли одна одну).

¬иробнич≥ буд≥вл≥ та споруди, ¤к правило, розташовують за ходом виробничого процесу. ѕри цьому њх сл≥д групувати з урахуванн¤м сп≥льност≥ сан≥тарних та протипожежних вимог, а також з урахуванн¤м споживанн¤ електроенерг≥њ, руху транспортних та людських поток≥в.

«г≥дно з ƒержавними сан≥тарними правилами плануванн¤ та забудови населених пункт≥в п≥дприЇмства, њх окрем≥ буд≥вл≥ та споруди з технолог≥чними процесами, що Ї джерелами забрудненн¤ навколишнього середовища х≥м≥чними, ф≥зичними чи б≥олог≥чними факторами, при неможливост≥ створенн¤ безв≥дходних технолог≥й повинн≥ в≥докремлюватись в≥д житловоњ забудови сан≥тарно-захисними зонами (—««). –озм≥р сан≥тарно-захисноњ зони визначають безпосередньо в≥д джерел забрудненн¤ атмосферного пов≥тр¤ до меж≥ житловоњ забудови. ƒжерелами забрудненн¤ пов≥тр¤ Ї: орган≥зован≥ (зосереджен≥) викиди через труби ≥ шахти; розосереджен≥ Ч через л≥хтар≥ промислових споруд; неорган≥зован≥ Ч в≥дкрит≥ склади та п≥двали, м≥сц¤ завантаженн¤, м≥сц¤ дл¤ збереженн¤ промислових в≥дход≥в.

ƒл¤ п≥дприЇмств, що Ї джерелами забрудненн¤ атмосфери промисловими викидами (залежно в≥д потужност≥, умов зд≥йсненн¤ технолог≥чного процесу, к≥льк≥сного та ¤к≥сного складу шк≥дливих вид≥лень тощо), встановлен≥ так≥ розм≥ри сан≥тарно-захисних зон в≥дпов≥дно до класу шк≥дливост≥ п≥дприЇмств: ≤ клас Ч 1000 м, II клас Ч 500 м, III клас Ч 300 м, IV клас Ч 100 м, V клас Ч 50 м.

ƒо ≤, II та Ќ≤ класу в≥днос¤тьс¤ в основному п≥дприЇмства х≥м≥чноњ та металург≥йноњ промисловост≥, де¤к≥ п≥дприЇмства по видобутку руди, виробництву буд≥вельних матер≥ал≥в.

ƒо IV класу, пор¤д з п≥дприЇмствами х≥м≥чноњ та металург≥йноњ промисловост≥, в≥днос¤тьс¤ п≥дприЇмства металооброблювальноњ промисловост≥ з чавунним (в к≥лькост≥ до 10000 тон/р≥к) та кольоровим (в к≥лькост≥ до 100 тон/р≥к) литвом, р¤д п≥дприЇмств по виробництву буд≥вельних матер≥ал≥в, обробц≥ деревини, багато п≥дприЇмств текстильноњ, легкоњ, харчовоњ промисловост≥.

ƒо V класу, кр≥м де¤ких виробництв х≥м≥чноњ та металург≥йноњ промисловост≥, в≥днос¤тьс¤ п≥дприЇмства металооброблювальноњ промисловост≥ з терм≥чною обробкою без ливарних процес≥в, велик≥ друкарн≥, меблев≥ фабрики.

—ан≥тарно-захисн≥ зони повинн≥ бути озеленен≥, адже саме тод≥ вони повною м≥рою можуть виконувати роль захисних бар'Їр≥в в≥д виробничого пилу, газ≥в, шуму.

Ќа зовн≥шн≥й меж≥ сан≥тарно-захисноњ зони зверненоњ до житловоњ забудови, концентрац≥њ та р≥вн≥ шк≥дливих фактор≥в не повинн≥ перевищувати њх г≥г≥Їн≥чн≥ нормативи (√ƒ , √ƒ–), на меж≥ курортно-рекреац≥йноњ зони Ч 0,8 в≥д значенн¤ нормативу.

¬елике значенн¤ з сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чноњ точки зору маЇ благоустр≥й територ≥њ, що вимагаЇ озелененн¤, обладнанн¤ тротуар≥в, майданчик≥в дл¤ в≥дпочинку, зан¤ть спортом та ≥н. ќзеленен≥ д≥л¤нки повинн≥ складати не менше 10... 15% загальноњ площ≥ п≥дприЇмства.

ƒл¤ збиранн¤ та збер≥ганн¤ виробничих в≥дход≥в потр≥бно в≥двести спец≥альн≥ д≥л¤нки з огородженн¤м та зручним п≥д'њздом.

ќсновн≥ вимоги до буд≥вель виробничого призначенн¤ викладен≥ в —Ќиѕ 2.09.02-85.

ѕри плануванн≥ виробничих прим≥щень необх≥дно враховувати сан≥тарну характеристику виробничих процес≥в, дотримуватись норм корисноњ площ≥ дл¤ працюючих, а також норматив≥в площ дл¤ розташуванн¤ устаткуванн¤ ≥ необх≥дноњ ширини проход≥в, що забезпечують безпечну роботу та зручне обслуговуванн¤ устаткуванн¤.

ќб'Їм виробничих прим≥щень на одного прац≥вника зг≥дно з сан≥тарними нормами повинен складати не менше 15 м3, а площа прим≥щень Ч не менше 4,5 м2.

якщо в одн≥й будов≥ необх≥дно розм≥стити виробнич≥ прим≥щенн¤, до ¤ких з точки зору промисловоњ сан≥тар≥њ та пожежноњ проф≥лактики висуваютьс¤ р≥зн≥ вимоги, то необх≥дно њх групувати таким чином, щоб вони були ≥зольованими один в≥д одного. ÷ехи, в≥дд≥ленн¤ та д≥льниц≥ з≥ значними шк≥дливими вид≥ленн¤ми, надлишком тепла та пожежонебезпечн≥ необх≥дно розташовувати б≥л¤ зовн≥шн≥х ст≥н буд≥вл≥ ≥, ¤кщо допустимо за умовами технолог≥чного процесу та потоков≥стю виробництва Ч на верхн≥х поверхах багатоповерховоњ буд≥вл≥. Ќе можна розташовувати нешк≥длив≥ цехи та д≥льниц≥ (наприклад, механоскладальн≥, ≥нструментальн≥, ≈ќћ тощо), а також конторськ≥ прим≥щенн¤ над шк≥дливими, оск≥льки при в≥дкриванн≥ в≥кон гази та пари можуть проникати в ц≥ прим≥щенн¤.

ѕрим≥щенн¤, де розташован≥ електрощитове, вентил¤ц≥йне, компресорне та ≥нш≥ види обладнанн¤ п≥двищеноњ небезпеки повинн≥ бути пост≥йно зачиненими на ключ, з тим, щоб в них не потрапили сторонн≥ прац≥вники.

« метою запоб≥ганн¤ травматизму у виробничих прим≥щенн¤х необх≥дно застосовувати попереджувальне пофарбуванн¤ буд≥вельних конструкц≥й та знаки безпеки (“ќ—“ 12.4.026-76 Д÷вета сигнальньње й знаки безопасности"). Ќаприклад, жовтим кольором (або ≥з чорними смугами) фарбують низько розташован≥ над проходами конструкц≥њ, звуженн¤ проњзд≥в, малопом≥тн≥ сходинки, виступи та перепади в площин≥ п≥длоги.

Ўирина основних проход≥в всередин≥ цех≥в та д≥льниць повинна бути не менше 1,5 м, а ширина проњзд≥в Ч 2,5 м.

ƒвер≥ та ворота, що ведуть безпосередньо на дв≥р, необх≥дно обладнати тамбурами або пов≥тр¤ними (тепловими) зав≥сами.

¬ажливе значенн¤ дл¤ здорових та безпечних умов прац≥ мають рац≥ональне розташуванн¤ основного та допом≥жного устаткуванн¤, виробничих мебл≥в, а також правильна орган≥зац≥¤ робочих м≥сць. ѕор¤док розташуванн¤ устаткуванн¤ ≥ в≥дстань м≥ж машинами визначаютьс¤ њхн≥ми розм≥рами, технолог≥чними вимогами ≥ вимогами техн≥ки безпеки. ќднак, у вс≥х випадках, до устаткуванн¤, що маЇ електроприв≥д, повинен бути в≥льний п≥дх≥д з ус≥х стор≥н шириною не менше 1 м з≥ сторони робочоњ зони ≥ 0,6 м Ч з≥ сторони неробочоњ зони. ¬иробнич≥ мебл≥ (шафи, стелаж≥, столи тощо) можна ставити впритул до конструктивних елемент≥в буд≥вл≥ Ч ст≥н, колон.

ƒл¤ обробки та захисту внутр≥шн≥х поверхонь конструкц≥й прим≥щень в≥д д≥њ шк≥дливих та агресивних речовин (наприклад, кислот, луг≥в, свинцю) та вологи використовують керам≥чну плитку, кислотост≥йку штукатурку, ол≥йну фарбу, ¤к≥ перешкоджають сорбц≥њ цих речовин та допускають митт¤ поверхонь.

¬исота виробничих прим≥щень маЇ бути не менше 3,2 м, а дл¤ прим≥щень енергетичного та складського господарства Ч 3 м. ¬≥дстань в≥д п≥длоги до конструктивних елемент≥в перекритт¤ Ч 2,6 м. √алерењ, м≥стки, сходи ≥ майданчики повинн≥ бути завширшки не менше 1 м ≥ загороджен≥ поручч¤ми висотою 1 м ≥ внизу повинн≥ мати бортики висотою 0,2 м.

¬с≥ майданчики, ¤к≥ розташован≥ на висот≥ понад 260 мм в≥д п≥длоги повинн≥ мати поручч¤. —ан≥тарн≥ металев≥ сходи дл¤ обслуговуванн¤ обладнанн¤ встановлюютьс¤ п≥д кутом, що не перевищуЇ 45∞ з в≥дстанню м≥ж сходинками 230Ч260 мм ≥ шириною сход≥в 250Ч300 мм. ƒл¤ обслуговуванн¤ обладнанн¤, котре в≥дв≥дуЇтьс¤ 1Ч2 рази на зм≥ну ≥ ¤ке розташоване на майданчиках з р≥зницею у в≥дм≥тках не б≥льше 3 м, допускаЇтьс¤ кут нахилу сход≥в 60∞.

ѕоручч¤ фарбують у жовтий (червоний) кол≥р, а сто¤ки Ч у б≥лий. —ходи виготовл¤ютьс¤ ребристими або ≥з смугастоњ стал≥.

Ўирина виход≥в з прим≥щень маЇ бути не меншою 1 м, висота Ч 2,2 м. ѕри рус≥ транспорту через двер≥ њх ширина повинна бути на 0,8 м б≥льше з обох бок≥в габариту транспорту.

ѕ≥длоги виробничих прим≥щень повинн≥ бути зносост≥йкими, теплими, неслизькими, щ≥льними, легко очищуватись, а в де¤ких цехах та д≥льниц¤х Ч волого-, кислото- та вогнест≥йкими. „ерез п≥длогу в ≥нш≥ прим≥щенн¤ не повинн≥ проникати вода, мастила, шк≥длив≥ речовини, гази.

ƒо складу будь-¤кого п≥дприЇмства (залежно в≥д масштабу) повинн≥ входити допом≥жн≥ прим≥щенн¤, ¤к≥ под≥л¤ютьс¤ на п'¤ть груп:

Ч сан≥тарно-побутов≥ (гардеробн≥, душов≥, умивальн≥, вбиральн≥, к≥мнати особистоњ г≥г≥Їни ж≥нок, в≥дпочинку, пал≥нн¤ та ≥н.);

Ч медичн≥ (медпункти, пол≥кл≥н≥ки, проф≥лактор≥њ);

Ч громадського харчуванн¤ (њдальн≥, буфети, к≥мнати дл¤ прийн¤тт¤ њж≥);

Ч культурного обслуговуванн¤ (б≥бл≥отеки, зали зас≥дань, спортзали);

Ч адм≥н≥стративн≥ (заводоуправл≥нн¤, цехов≥ контори) та конструкторськ≥ бюро.

1	2

Ќазва: «агальн≥ сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чн≥ вимоги до розм≥щенн¤ п≥дприЇмств, до виробничих ≥ допом≥жних прим≥щень
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (2838 прочитано)