≤стор≥¤, теор≥¤ держави ≥ права > «агальна характеристика громад¤нського сусп≥льства ≥ правовоњ держави

«агальна характеристика громад¤нського сусп≥льства ≥ правовоњ держави

ѕон¤тт¤ громад¤нського сусп≥льства, його м≥сце в держав≥

—л≥д в≥др≥зн¤ти пон¤тт¤ Ђсусп≥льствої ≥ Ђгромад¤нське сусп≥ль≠ствої, Ђдержаваї ≥ Ђсусп≥льствої.

ƒержава вид≥лилас¤ з сусп≥льства на певному ступен≥ його зр≥лост≥ ≥ залежить в≥д розвиненост≥ сусп≥льства. яке сусп≥льство, така й держава. ¬ м≥ру розвитку сусп≥льства, переходу його в≥д нижчого ступен¤ до вищого, зм≥нюЇтьс¤ ≥ держава. « удоскона≠ленн¤м сусп≥льства держава стаЇ демократичною (у н≥й зд≥йсню≠ютьс¤ народовладд¤, економ≥чна свобода, свобода особи), а з формуванн¤м громад¤нського сусп≥льства держава стаЇ правовою.

ўо таке сусп≥льство? —усп≥льством можна назвати сп≥льноту людей, ¤ка створю≠Їтьс¤ на засадах взаЇмних ≥нтерес≥в, взаЇмного сп≥вроб≥тництва. ѕравда, не ус¤ка сукупн≥сть людей, об'Їднаних сп≥льними ≥нте≠ресами, Ї сусп≥льством. —тудент≥в в аудитор≥њ або гл¤дач≥в у теа≠тр≥ також об'ЇднуЇ сп≥льний ≥нтерес, але це не сусп≥льство. —аме сусп≥льство не Ї простою сукупн≥стю ≥ндив≥д≥в. ÷е соц≥альна система.

—усп≥льство Ч це система взаЇмод≥њ людей, що пов'¤зан≥ м≥ж собою ≥нтересами у сфер≥ виробництва, обм≥ну, споживанн¤ життЇвих благ ≥ встановлюють меж≥ повед≥нки в сп≥льних ≥нте≠ресах за допомогою соц≥альних норм (у тому числ≥ Ч юридич≠них).

ƒо кожного сусп≥льства треба п≥дходити конкретно-≥сторич≠но. ” кожному сусп≥льств≥ Ї сво¤ система в≥дносин:

Ч економ≥чних', форми власност≥, виробництво, розпод≥л, об≠м≥н та ≥н.;

Ч соц≥альних: в≥дносини м≥ж р≥зними групами населенн¤;

Ч пол≥тичних: ставленн¤ груп населенн¤ до пол≥тичноњ вла≠ди, участь громад¤н та њх об'Їднань у пол≥тиц≥;

Ч ≥деолог≥чних (духовних): культура, характер св≥тогл¤ду Ч демократичний, тотал≥тарний.

” кожному сусп≥льств≥ Ї своњ суб'Їкти соц≥ального сп≥лку≠ванн¤: особа, с≥м'¤, стан, клас, група, нац≥¤, держава та ≥н. —ус≠п≥льство Ч складна динам≥чна система взаЇмозв'¤зк≥в людей, об'Їднаних с≥мейними узами, груповими, становими, класови≠ми, нац≥ональними в≥дносинами.

ќсновними елементами, що визначають сусп≥льство, Ї влас≠н≥сть, прац¤, с≥м'¤.

√ромад¤нське сусп≥льство Ч система взаЇмод≥њ в межах права в≥льних ≥ р≥вноправних громад¤н держави, њх об'Їднань, що до≠бров≥льно сформувалис¤ та перебувають у в≥дносинах конкурен≠ц≥њ ≥ сол≥дарност≥, поза безпосередн≥м утручанн¤м держави, по≠кликаноњ створювати умови дл¤ њх в≥льного розвитку.

Ќе кожне сусп≥льство можна назвати громад¤нським сусп≥льст≠вом, тобто сусп≥льством ≥з достатньо розвинутими економ≥чни≠ми, культурними, правовими ≥ пол≥тичними в≥дносинами м≥ж його членами; незалежним в≥д держави, але взаЇмод≥ючим ≥з нею.

ѕочаток формуванн¤ громад¤нського сусп≥льства[1] у крањнах ™вропи ≥ јмерики припадаЇ на XVIЧXVII ст.ст.

ћожна вид≥лити три етапи становленн¤ громад¤нського сусп≥ль≠ства, кожний ≥з ¤ких супроводжувавс¤ ≥стотними зм≥нами еко≠ном≥чних в≥дносин, сусп≥льного ≥ державного ладу, розвитком св≥домост≥ ≥ндив≥да ≥ сусп≥льства, культури народу ≥ нац≥њ, пере≠творюванн¤ми сусп≥льноњ ≥деолог≥њ:

≤ (XVIЧXVII ст.ст.): процес визр≥ванн¤ передумов (економ≥ч≠них, пол≥тичних, ≥деолог≥чних) розвитку буржуазного сусп≥льст≠ва, усуненн¤ юридичноњ нер≥вност≥, обмеженн¤ пол≥тичноњ вла≠ди правом;

II (к≥нець XVII Ч к≥нець XIX ст.ст.): формуванн¤ громад¤н≠ського сусп≥льства в найб≥льш розвинутих буржуазних крањнах на засадах загальноњ юридичноњ р≥вност≥, в≥льного п≥дприЇмниц≠тва ≥ приватноњ ≥н≥ц≥ативи.

‘ормальна р≥вн≥сть в≥дкриваЇ можливост≥ дл¤ про¤ву ≥ндив≥≠дуальност≥: з'¤вл¤Їтьс¤ громад¤нин ¤к самост≥йний суб'Їкт, що усв≥домлюЇ себе ≥ндив≥дуальним членом сусп≥льства. ¬≥н кон≠ституц≥йне над≥лений певним комплексом прав, свобод ≥ водно≠час несе в≥дпов≥дальн≥сть перед сусп≥льством. ƒержава все б≥ль≠ше в≥ддал¤Їтьс¤ в≥д виконанн¤ функц≥й власника. –озвиваютьс¤ правов≥ механ≥зми, що стримують пол≥тичну владу, п≥дкор¤ють “≥ закону. ¬≥дбуваЇтьс¤ становленн¤ представницькоњ демокра≠т≥њ Ч пост≥йно д≥ючих представницьких загальнонац≥ональних установ парламентського типу з≥ суворо позначеними повнова≠женн¤ми затверджувати податки ≥ приймати закони;

Ў (руб≥ж XIX Ч XX ст.ст.): розвиток пост≥ндустр≥ального сусп≥льства з машинним виробництвом, фабричною орган≥зац≥≠Їю прац≥, загальнонац≥ональним ринком; в≥докремленн¤ влади в≥д власност≥; перех≥д управл≥нн¤ громадськими справами прак≠тично до рук вчених-спец≥ал≥ст≥в (менеджер≥в) ≥з збереженн¤м ≥нститут≥в традиц≥йноњ демократ≥њ та пол≥тичного плюрал≥зму;

розширенн¤ ≥ поглибленн¤ р≥вноправност≥ людей.

—формувалис¤ три п≥дходи до сп≥вв≥дношенн¤ громад¤нсь≠кого сусп≥льства ≥ держави:

1) держава ≥ громад¤нське сусп≥льство Ч зб≥жн≥ соц≥альн≥ системи;

2) держава ≥ громад¤нське сусп≥льство Ч р≥зн≥ соц≥альн≥ сис≠теми, первинною (пров≥дною) Ї держава, що контролюЇ грома≠д¤нське сусп≥льство;

3) держава ≥ громад¤нське сусп≥льство Ч р≥зн≥ соц≥альн≥ сис≠теми, держава виконуЇ службову (п≥дпор¤дковану) роль щодо громад¤нського сусп≥льства.

ќзнаки (риси) громад¤нського сусп≥льства Ч у його сп≥вв≥дно≠шенн≥ з державою:

1) не ≥снуЇ до держави ≥ поза державою;

2) не включаЇ державу, розвиваЇтьс¤ самост≥йно Ч без без≠посереднього втручанн¤ держави;

3) складаЇтьс¤ ≥з суб'Їкт≥в Ч в≥льних ≥ р≥вноправних грома≠д¤н ≥ об'Їднань, що добров≥льно сформувалис¤ ≥ знаход¤тьс¤ у в≥дносинах конкуренц≥њ ≥ сол≥дарност≥;

4) маЇ певний пр≥оритет перед державою, проте зац≥кавлено в добробут≥ держави ≥ спри¤Ї њњ розвитку;

5) справл¤Ї вплив на створенн¤ ≥ функц≥онуванн¤ державних орган≥в у власних ≥нтересах;

6) маЇ право жадати в≥д держави захисту житт¤, здоров'¤, безпеки громад¤н, не допускаючи њњ втручанн¤ в њх приватн≥ ≥н≠тереси;

7) формуЇ право, що формулюЇтьс¤ державою в законах та ≥нших нормативно-правових актах[2], гарантуЇ ≥ захищаЇ њњ в≥д по≠рушень ≥з боку будь-кого. ”с≥ потреби громад¤нського сусп≥льства реал≥зуютьс¤ за допомогою вол≥ держави, вираженоњ у форм≥ пра≠вового акта;

8) розвиваЇтьс¤ ≥ взаЇмод≥Ї з державою в межах права, котре виступаЇ ¤к р≥вний ≥ справедливий масштаб свободи ≥ справед≠ливост≥, а не ¤к спос≥б нав'¤зуванн¤ державноњ вол≥.

ƒержава здатна спри¤ти розвитку сусп≥льства або перешко≠джати йому.

” функц≥онуванн≥ громад¤нського сусп≥льства роль цив≥л≥зова≠ноњ держави маЇ виражатис¤ в тому, що вона:

Ч служить формою, що орган≥зуЇ громад¤нське сусп≥льство ≥ створюЇ умови дл¤ його розвитку;

Ч Ї в≥дносно самост≥йною щодо громад¤нського сусп≥льства ≥ зд≥йснюЇ сол≥дарн≥ публ≥чн≥ ≥нтереси ус≥х член≥в сусп≥льства;

Ч встановлюЇ Ђправила гриї, ¤ких повинн≥ дотримуватис¤ громад¤ни та њх об'Їднанн¤, створюЇ спри¤тлив≥ умови дл¤ њх ≥снуванн¤ ≥ розвитку;

Ч не втручаЇтьс¤ у приватну сферу с≥м'њ, побуту, культури (перший р≥вень громад¤нського сусп≥льства): таке втручанн¤ може в≥дбуватис¤ лише з метою забезпеченн¤ особистоњ або громадсь≠коњ безпеки;

Ч надаЇ необх≥дний захист громад¤нському сусп≥льству, ¤ке функц≥онуЇ в межах њњ територ≥њ, у тому, що належить до соц≥аль≠ноњ безпеки громад¤н;

Ч виступаЇ знар¤дд¤м соц≥ального компром≥су громад¤нсь≠кого сусп≥льства, пом'¤кшуЇ соц≥альн≥ суперечност≥ м≥ж р≥зни≠ми соц≥альними групами;

Ч юридичне забезпечуЇ можливост≥ громад¤нина бути влас≠ником, створювати громадськ≥ об'Їднанн¤, комерц≥йн≥ корпо≠рац≥њ, брати активну участь у пол≥тичному житт≥ сусп≥льства;

Ч маЇ меж≥ регулюванн¤ в≥дносин у сусп≥льств≥, ¤к≥ визнача≠ютьс¤ конституц≥Їю держави, стандартами в галуз≥ прав ≥ свобод людини, закр≥пленими в м≥жнародних актах.

≤ громад¤нське сусп≥льство, ≥ держава функц≥онують дл¤ за≠доволенн¤ потреб та ≥нтерес≥в людини. √ромад¤нським сусп≥льст≠вом можна назвати таке сусп≥льство, у ¤кому головною д≥ючою особою Ї громад¤нин ¤к автономна особа:

Х суб'Їкт, ¤кий усв≥домлюЇ себе в≥льним членом сусп≥льства;

в≥льним економ≥чно - ¤кий маЇ право вибору форм ≥ вид≥в трудо≠воњ д≥¤льност≥, у тому числ≥ п≥дприЇмницькоњ; в≥льним ≥деолог≥ч≠но ≥ пол≥тичне;

Х суб'Їкт, ¤кий над≥лений правами ≥ свободами, у тому числ≥ правом приватноњ власност≥ (Ђсуб'Їкт-власникї);

Х суб'Їкт, ¤кий усв≥домлюЇ в≥дпов≥дальн≥сть перед сусп≥льст≠вом;

Х суб'Їкт, ¤кий захищений законом в≥д пр¤мого втручанн¤ ≥ дов≥льних обмежень з боку держави.

√ромад¤нське сусп≥льство грунтуЇтьс¤ на багатоман≥тност≥ форм ≥ вид≥в власност≥.  ожна з них покликана: (1) забезпечити добро≠бут ус≥х; (2) в≥дкрити економ≥чний прост≥р дл¤ зб≥льшенн¤ влас≠ност≥ на основ≥ б≥льшоњ ≥нтенсивност≥ прац≥, зд≥бностей, творчоњ ≥н≥ц≥ативи ≥ п≥дприЇмливост≥. —п≥вв≥дношенн¤ прац≥ ≥ р≥зноман≥≠тних форм власност≥ в, громад¤нському сусп≥льств≥ повинно бути таким, щоб прац¤ дозвол¤ла створити дл¤ кожного г≥дний сус≠п≥льному прогресу стандарт житт¤. ѕереваженн¤ у держав≥ так званого Ђсереднього класуї Ч один ≥з показник≥в сформова≠ного в н≥й громад¤нського сусп≥льства.

—учасна концепц≥¤ громад¤нського сусп≥льства виходить ≥з того, що воно Ї передумовою соц≥альноњ правовоњ держави (див. главу Ђ—оц≥альна правова державаї). ƒ≥алектика взаЇмов≥дносин громад¤нського сусп≥льства ≥ держави е складною ≥ суперечливою, оск≥льки м≥ж ними в≥дбуваЇтьс¤ своЇр≥дний под≥л орган≥зац≥йно-управл≥нськоњ прац≥. √ромад¤нське сусп≥льство ¤к система, що сама розвиваЇтьс¤, завжди в≥дчуваЇ тиск ≥з боку державноњ вла≠ди. ” свою чергу, держава не може розвиватис¤ без в≥льного розвитку громад¤нського сусп≥льства, ¤ке контролюЇ д≥њ пол≥≠тичноњ влади. —лабк≥сть громад¤нського сусп≥льства штовхаЇ дер≠жаву до узурпац≥њ його прав, у результат≥ чого в≥дбуваЇтьс¤ пере≠розпод≥л функц≥й держави ≥ громад¤нського сусп≥льства. ” тако≠му раз≥ держава, кр≥м власних функц≥й, привласнюЇ ще й функц≥њ громад¤нського сусп≥льства, змушуЇ його виконувати виключно державн≥ р≥шенн¤. ƒержава ≥ сусп≥льство ≥снують у вигл¤д≥ супе≠речливоњ безупинноњ взаЇмод≥њ ≥ взаЇмовпливу, характер ≥ спр¤≠мован≥сть ¤ких значною м≥рою залежать в≥д р≥вн¤ розвиненост≥ громад¤нського сусп≥льства ≥ його ≥нститут≥в.

1	2	3

Ќазва: «агальна характеристика громад¤нського сусп≥льства ≥ правовоњ держави
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-21 (4610 прочитано)