≤стор≥¤, теор≥¤ держави ≥ права > «агальна характеристика звичаЇво-общинноњ групи правових систем. «вичаЇве право ≥ суди в умовах колон≥зац≥њ крањн јфрики

«агальна характеристика звичаЇво-общинноњ групи правових систем. «вичаЇве право ≥ суди в умовах колон≥зац≥њ крањн јфрики

«вичаЇво-общинна група (п≥дтип) правових систем Ч це сукуп≠н≥сть правових систем, ¤к≥ сформувалис¤ на основ≥ норм-звича≠њв, що склалис¤ природним шл¤хом, а також правових норм, запозичених в≥д колон≥альних держав. ÷ю групу складають пра≠вов≥ системи крањн, що розвиваютьс¤, јфрики ≥ ћадагаскару (ћалагас≥йська –еспубл≥ка).

—воЇр≥дн≥сть звичаЇво-общинноњ групи правових систем јфри≠канського континенту пол¤гаЇ у тому, що звичаЇве право:

1) визнаЇтьс¤ б≥льш≥стю населенн¤ ¤к регул¤тор сусп≥льних в≥дносин, особливо за межами м≥ст. «вичай в јфриц≥ Ї пров≥д≠ним джерелом права. ¬≥н встановлюЇ правила орган≥зац≥њ сусп≥ль≠ства ¤к у пол≥тичн≥й, так ≥ в економ≥чн≥й галуз¤х, регулюЇ с≥мей≠н≥ в≥дносини, правила обм≥ну, норми крим≥нального права ≥ про≠цесу. ¬важаЇтьс¤, що гармон≥¤ в сусп≥льств≥, п≥дтримувана з його допомогою, краще, н≥ж поважанн¤ закону. «наченн¤ звичаю не втрачене й дотепер, хоча сфера його д≥њ звужена;

2) д≥Ї в межах общини, в≥дображаЇ схильн≥сть людини до сп≥льност≥, прагненн¤ забезпечити Їдн≥сть, згуртован≥сть соц≥аль≠ноњ групи (триби, роду, села). ќбщинн≥ зв'¤зки переважають над ≥ндив≥дуальними;

3) ¤вл¤Ї собою поЇднанн¤ моральних, рел≥г≥йних ≥ правових норм, а також ритуал≥в, ¤к≥ в≥дображають шануванн¤ предк≥в, зв'¤зок з навколишньою природою, Ђдухамиї та ≥ншими над≠природними силами. Ќепокора звичаю означаЇ неповагу до пред≠к≥в ≥ може спричинити гн≥в дух≥в земл≥, тому що, в≥дпов≥дно до африканськоњ общинноњ (плем≥нноњ) м≥фолог≥њ, останки предк≥в злилис¤ з грунтом, а дух витаЇ над живими;

4) не Ї Їдиним дл¤ вс≥х общин. Ќорми звичањв Ч численн≥.  ожна група маЇ своњ схильност≥ ≥ звичањ. –≥зноман≥тт¤ звичањв, розр≥знен≥сть, значний вплив м≥фолог≥њ, в≥дсутн≥сть письмовоњ форми викладу не дозвол¤ють ефективно використовувати њх дл¤ створенн¤ африканських нац≥ональних правових систем на зра≠зок Ївропейських.

” сучасних правових системах јфриканського континенту пор¤д ≥з звичаЇвим правом ≥снуЇ право колишн≥х метропол≥й, або мусульманське право.  рањни јфрики ≥ ћадагаскару пере≠живають складний перех≥дний пер≥од, коли необх≥дно визначи≠тис¤ з≥ ступенем, способами ≥ шл¤хами взаЇмод≥њ правових куль≠тур Ч кор≥нноњ звичаЇво-правовоњ (джерело Ч норма-звичай) ≥ привнесеноњ Ївропейськоњ (джерело Ч закон, судовий прецедент).

ќсновн≥ риси звичаЇвого права

« найдавн≥ших час≥в в≥дбувавс¤ процес створенн¤ рел≥г≥йних м≥ф≥в, в≥рувань. ѕанували звичањ, повага до них ≥ покора њм. —истема лег≥тимне чинних норм-звичањв створювалас¤ ¤к право груп (общин), а не ≥ндив≥д≥в. “ак, шлюбний догов≥р становив скор≥ше угоду с≥мейних груп, а не союз двох ≥ндив≥д≥в. –озлу≠ченн¤ дозвол¤лос¤ лише за згодою с≥м'њ. ѕраво власност≥ на зе≠млю належало певн≥й соц≥альн≥й груп≥. ѕри спадкуванн≥ майно переходило не до окремоњ особи, а до с≥м'њ або общини.  омпен≠сац≥¤ збитк≥в проводилас¤ общинами, а не особами одна одн≥й.

ќбщини в≥дпов≥дали за правопорушенн¤ своњх член≥в. «авдан≠н¤ розв'¤занн¤ конфл≥кту вбачалос¤ у примиренн≥ зац≥кавлених ос≥б, а не в установленн≥ прав. —праведливим вважалос¤ те, що забезпечувало згуртован≥сть общини, в≥дновлювало злагоду в н≥й. ƒос¤гненн¤ згоди було важливим ще й тому, що був в≥дсутн≥й д≥йовий механ≥зм виконанн¤ р≥шень у справах усуненн¤ конф≠л≥кт≥в.

ќбшинно-груповий характер обов'¤зк≥в ≥ в≥дпов≥дальност≥ став одн≥Їю з головних причин нерозвиненост≥ права, юридичних профес≥й, юридичноњ науки, юридичних установ.

ѕринципов≥ в≥дм≥нност≥ норм звичаЇвого африканського права в≥д Ївропейського:

1) норми-звичањ не диференц≥йован≥ на права й обов'¤зки;

2) акцент у них зроблено на обов'¤зки, скор≥ше моральн≥, н≥ж юридичн≥;

3) суб'Їктивн≥ права поглинут≥ правом общини. –. ƒавид об'ЇднуЇ ц≥ особливост≥ звичаЇвого права јфрики п≥д назвою Ђафриканська концепц≥¤ соц≥ального пор¤дкуї.

«вичаЇве право ≥ суди в умовах колон≥зац≥њ крањн јфрики

ƒо колон≥зац≥њ крањн јфрики звичањ зазнали впливу христи≠¤нства, мусульманства, але в≥н не був всепоглинаючим, тому що н≥ христи¤ни, н≥ мусульмани не укр≥пили пануванн¤ своЇњ рел≥≠г≥њ, норми-звичањ продовжували д≥¤ти, нав≥ть незважаючи на те, що вони суперечили нов≥й в≥р≥. ¬одночас вплив христи¤нства та ≥сламу збер≥гс¤ й дотепер ≥ позначаЇтьс¤ на характер≥ формуван≠н¤ правових систем.

≈ф≥оп≥¤ стала христи¤нською крањною на початку IV ст., ≥нш≥ крањни јфрики ≥ ћадагаскар Ч у XIX ст. —еред жител≥в јфрики «ќ % Ч христи¤ни. ѕочаток поширенн¤ ≥сламу в јфриц≥ припа≠даЇ на XI ст. –ег≥они його впливу Ч крањни «ах≥дноњ јфрики, лише п≥зн≥ше (XIVЧXV стол≥тт¤) в≥н охопив —омал≥ та береги ≤нд≥йського океану. 35 % населенн¤ екватор≥альноњ јфрики Ч мусульмани. Ќасл≥дком христи¤н≥зац≥њ та ≥слам≥зац≥њ звичаЇвого права јфрики ≥ ћадагаскару стала втрата в≥ри в надприродне, маг≥чне ≥снуванн¤ норм-звичањв ¤к створених св≥топор¤дком. «вичай став сприйматис¤ лише тод≥, коли в≥н осв¤чувавс¤ рел≥≠г≥Їю. ÷е було першим кроком на шл¤ху поступовоњ втрати ста≠родавн≥х звичањв, њх авторитету. ¬≥дбувалос¤ обмеженн¤ сфери њх впливу.

ƒругий крок у витисненн≥ звичаЇвого права припадаЇ на пе≠р≥од колон≥зац≥њ африканських держав (XIX Ч 50-60-т≥ роки XX ст.). Ќасаджуютьс¤ норми ≥ судова система Ївропейського права Ч англ≥йського, бельг≥йського, португальського, францу≠зького. ‘ранцузьке право введене у французьких колон≥¤х јф≠рики та ћадагаскар≥; бельг≥йське Ч у  онго; португальське Ч в јнгол≥ ≥ ћозамб≥ку; загальне англ≥йське право Ч в англ≥йських колон≥¤х; романс-голландське, а п≥зн≥ше англ≥йське загальне право Ч у ѕ≥вденноњ јфриц≥. Ѕез правових норм колон≥затори не могли створити необх≥дну систему виробничих в≥дносин, ¤ка забезпечувала б приплив сировини, збут продукц≥њ ≥ т. под. «ви≠чаЇве право не могло створити необх≥дноњ правовоњ бази, тому право запозичувалос¤ в≥д «аходу. ÷е стосуЇтьс¤ насамперед тор≠гового, акц≥онерного, патентного, морського, трудового права. —тали застосовуватис¤ ≥ноземн≥ кодекси Ч французький  рим≥нальний кодекс (≥з 1946 р. у французьк≥й «ах≥дн≥й јфриц≥ та ћадагаскар≥), англ≥йський  рим≥нальний ≥  рим≥нально-про≠цесуальн≥ кодекси (в англ≥йськ≥й «ах≥дн≥й јфриц≥).

ѕравов≥ форми особливо широко використовувала јнгл≥¤ при проведенн≥ колон≥альноњ пол≥тики. ¬она створювала колон≥аль≠ну ≥мпер≥ю в јфриц≥ значною м≥рою через поширенн¤ там д≥њ своЇњ юрисдикц≥њ. ” кожн≥й окрем≥й колон≥њ функц≥онувала сис≠тема колон≥альних суд≥в, ¤к≥й були властив≥ своњ в≥дм≥тн≥ риси. ѕроте в ц≥лому вона мала однакову структуру дл¤ вс≥Їњ британ≠ськоњ јфрики. Ќижчою судовою ≥нстанц≥Їю всюди були тради≠ц≥йн≥ м≥сцев≥ суди, збережен≥ англ≥йц¤ми в≥дпов≥дно до пол≥ти≠ки Ђнепр¤мого управл≥нн¤ї, ¤ку вони проводили. ¬ищою ≥нстан≠ц≥Їю були суди маг≥страт≥в Ч власне англ≥йськ≥ суди, створен≥ дл¤ застосуванн¤ в колон≥¤х англ≥йського права. ¬ерховн≥ суди також формувалис¤ англ≥йськими судд¤ми.

”в≥йшовши до загальноњ системи колон≥альних суд≥в, тради≠ц≥йн≥ суди стали територ≥альними, тобто правосудд¤ в≥дправл¤≠лос¤ в рамках адм≥н≥стративно-територ≥альних одиниць. ÷е су≠перечило характеру застосовуваних ними звичаЇво-правових норм, тобто норм общини, а не територ≥њ. ќбмежувалос¤ ≥ засто≠суванн¤ в судах норм звичаЇвого права. Ќорми, що суперечили Ђсправедливост≥ ≥ морал≥ї загального права, в≥дкидалис¤.

«начних зм≥н зазнало регулюванн¤ земельних в≥дносин зви≠чаЇвим правом. «а аналог≥Їю з судами в јнгл≥њ земельн≥ д≥л¤нки розгл¤далис¤ судд¤ми ¤к власн≥сть. ќбщинна земл¤ п≥дл¤гала конф≥скац≥њ та продавалас¤ на виконанн¤ р≥шенн¤ про сплату борг≥в окремим особам. ” результат≥ цього в≥дчужувана земл¤ ставала приватною власн≥стю.

” витисненн≥ звичаЇвого права найзначн≥шу роль в≥д≥грали традиц≥йн≥ м≥сцев≥ суди, н≥ж верховн≥ суди ≥ суди маг≥страт≥в. —аме м≥сцев≥ суди були зобов'¤зан≥ в≥дправл¤ти правосудд¤ на основ≥ норм звичаЇвого права. ¬ерховн≥ суди ≥ суди маг≥страт≥в керувалис¤ звичаЇвим правом у цив≥льних ≥ крим≥нальних спра≠вах лише тод≥, коли њх сторонами були туб≥льц≥.

ќтже, колон≥альн≥ суди зм≥нили звичаЇве африканське право в напр¤мку оформленн¤ дуал≥стичноњ системи права:

Х право, уведене метропол≥¤ми;

Х звичаЇве право.

≤ноземне право регулювало адм≥н≥стративно-правов≥, торго≠в≥, крим≥нально-правов≥ в≥дносини. ” сфер≥ д≥њ звичаЇвого права залишалис¤ землеволод≥нн¤, с≥мейн≥ ≥ спадков≥ в≥дносини (при≠життЇвий под≥л власност≥, де¤к≥ цив≥льн≥ зобов'¤занн¤). “ак, у французьк≥й јфриц≥ та ћадагаскар≥ норми звичаЇвого права були зведен≥ до регулюванн¤ сфер с≥мейних в≥дносин, земельного ре≠жиму, зобов'¤зальних в≥дносин. ” бельг≥йському  онго звичаЇ≠ве право збереглос¤ також у галуз≥ регулюванн¤ крим≥нально-правових в≥дносин. ¬се це св≥дчить про р≥зне обмеженн¤ сфер поширенн¤ норм звичаЇвого права в крањнах јфрики.

Ќеоднакова питома вага чинних норм звичаЇвого права по≠¤снюЇтьс¤:

1) ≥стотними в≥дм≥нност¤ми у способ≥ житт¤, мов≥, культур≥, расов≥й належност≥ народ≥в, ¤к≥ насел¤ють ц≥ крањни;

2) р≥зним ступенем сприйн¤тт¤ звичаЇвим м≥сцевим правом елемент≥в мусульманського права ≥ права колишн≥х колон≥аль≠них держав.

¬провадженн¤ права метропол≥њ в крањнах јфрики зд≥йснюва≠лос¤ спец≥альними декретами та законами колон≥альноњ крањни ≥ застосовувалос¤ т≥Їю м≥рою, ¤кою було в них визначено. ћ≥сце≠вий законодавець м≥г вносити зм≥ни до запозиченого права.

1	2

Ќазва: «агальна характеристика звичаЇво-общинноњ групи правових систем. «вичаЇве право ≥ суди в умовах колон≥зац≥њ крањн јфрики
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-21 (1236 прочитано)