Ѕ∆ƒ > Ќадзвичайн≥ ситуац≥њ воЇнного часу

Ќадзвичайн≥ ситуац≥њ воЇнного часу

—оц≥ально-пол≥тичн≥ небезпеки досить часто виникають при соц≥ально-пол≥тичних конфл≥ктах. ≤снуЇ досить багато визначень конфл≥кт≥в. “ак, у пол≥толог≥чних словниках найпоширен≥шим Ї таке трактуванн¤ конф≠л≥кту: з≥ткненн¤ двох чи б≥льше р≥зноспр¤мованих сил з метою реал≥зац≥њ њхн≥х ≥нтерес≥в за умов протид≥њ. ƒжерелами конфл≥кту Ї: * соц≥альна нер≥вн≥сть, ¤ка ≥снуЇ в сусп≥льств≥, та * система под≥лу таких ц≥нностей, ¤к влада, соц≥альний престиж, матер≥альн≥ блага, осв≥та.

*  онфл≥кт Ч це з≥ткненн¤ протилежних ≥нтерес≥в, погл¤д≥в, го≠стра суперечка, ускладненн¤, боротьба ворогуючих стор≥н р≥зного р≥вн¤ та складу учасник≥в.

 онфл≥кт передбачаЇ усв≥домленн¤ протир≥чч¤ ≥ суб'Їктивну реак≠ц≥ю на нього. якщо конфл≥кт виникаЇ в сусп≥льств≥, то це сусп≥льний конфл≥кт.

Ѕудь-¤кий соц≥альний конфл≥кт, набуваючи значних масштаб≥в, об'Їктивно стаЇ соц≥ально-пол≥тичним. ѕол≥тичн≥ ≥нститути, орган≥зац≥њ,

—оц≥альн≥ конфл≥кти

пол≥тичн≥ (конфл≥ктують пол≥тичн≥ системи) соц≥альн≥ (конфл≥ктують соц≥альн≥ системи) економ≥чн≥ (конфл≥ктують економ≥чн≥ системи (наприклад; корпорац≥њ)) рухи, вт¤гуючись у конфл≥кт, активно обстоюють певн≥ соц≥ально-економ≥чн≥ ≥нтереси.  онфл≥кти, що в≥дбуваютьс¤ в р≥зних сферах, набувають пол≥тичноњ значущост≥, ¤кщо вони зач≥пають м≥жнародн≥, класов≥, м≥жетн≥чн≥, м≥жна≠ц≥ональн≥, рел≥г≥йн≥, демограф≥чн≥ та ≥нш≥ в≥дносини.

—уб'Їктами соц≥ально-пол≥тичного конфл≥≠кту стають люди, ¤к≥ усв≥домили протир≥чч¤ ≥ обрали ¤к спос≥б його вир≥шенн¤ з≥ткненн¤, боротьбу, суперництво. ѕод≥бний спос≥б вир≥шенн¤ протир≥чч¤ здеб≥льшого стаЇ неминучим тод≥, коли зач≥паЇ ≥нтереси й ц≥нност≥ взаЇмод≥ючих груп, коли маЇ м≥сце в≥дверте заз≥ханн¤ на ресурси, вплив, територ≥ю з боку ≥ндив≥да, групи, держави (коли йдетьс¤ про м≥жнародний конфл≥кт). —уб'Їкта≠ми конфл≥кт≥в можуть виступати: 1) окрем≥ люди, групи, орган≥зован≥ в соц≥альн≥, пол≥≠тичн≥, економ≥чн≥ та ≥нш≥ структури; 2) об'Їднанн¤, ¤к≥ виникають у вигл¤д≥ пол≥тизованих соц≥альних груп, економ≥чних ≥ пол≥тичних груп тиску, крим≥нальних груп, ¤к≥ домагаютьс¤ певних ц≥лей.

ѕом≥тне м≥сце нин≥ пос≥даЇ один з р≥зновид≥в соц≥ального конфл≥к≠ту Ч м≥жетн≥чний, пов'¤заний ≥з суперечност¤ми, що виникають м≥ж нац≥¤ми. ќсобливоњ гостроти в≥н набув у крањнах, ¤к≥ зазнали краху форми державного устрою (—–—–, ёгослав≥¤).

≤снуЇ дв≥ форми переб≥гу конфл≥кт≥в:

Х в≥дкрита Ч в≥дверте протисто¤нн¤, з≥ткненн¤, боротьба;

Х закрита, або латентна, коли в≥двертого протисто¤нн¤ нема, але точитьс¤ невидима боротьба.

ѕон¤тт¤ Ђсоц≥ально-пол≥тичний конфл≥ктї використовуЇтьс¤, коли трапл¤ютьс¤ великомасштабн≥ з≥ткненн¤ всередин≥ держав (громад¤н≠ська в≥йна, страйки), та м≥ж державами (в≥йни, партизанськ≥ рухи).

ƒосить часто п≥сл¤ завершенн¤ конфл≥кту виникаЇ ще один етап Ч постконфл≥ктний синдром, ¤кий характеризуЇтьс¤ напруженн¤м у в≥дно≠синах стор≥н, ¤к≥ щойно конфл≥ктували. ѕостконфл≥ктний синдром у раз≥ загостренн¤ може започаткувати новий конфл≥кт. ÷е ми спостер≥гаЇмо на прикладах перманентного близькосх≥дного конфл≥кту, конфл≥кт≥в у ѕ≥вн≥чн≥й ≤рланд≥њ, ≤спан≥њ та ≥н.

* ¬≥йна Ч це збройна боротьба м≥ж державами (њх коал≥ц≥¤ми) або соц≥альними, етн≥чними та ≥ншими сп≥льнотами; у переносному ро≠зум≥нн≥ слова Ч крайн¤ ступ≥нь пол≥тичноњ боротьби, ворожих в≥дносин м≥ж певними пол≥тичними силами.

Ќайб≥льша к≥льк≥сть жертв через пол≥тичн≥ причини Ї насл≥дком в≥йни. “ак, за час другоњ св≥товоњ в≥йни в —–—– (1941 Ч 1945) загинуло близько 55 млн ос≥б, було .повн≥стю знищено 1710 м≥ст та 70 тис¤ч се≠лищ. ѕ≥д час в'Їтнамськоњ в≥йни в 1960-т≥ роки було вбито близько 7 млн м≥сцевих мешканц≥в ≥ 57 тис¤ч американц≥в. ќкр≥м загибел≥ людей ≥ великих руйнувань, в≥йськов≥ д≥њ завдають величезних збитк≥в навко≠лишньому середовищу.

”чен≥ п≥драхували, що за б≥льш ¤к чотири тис¤чол≥тт¤ в≥домоњ нам ≥стор≥њ лише близько трьохсот рок≥в були абсолютно мирними. ¬≥йни на планет≥ забрали вже по≠над 4 млрд людських житт≥в.  ≥льк≥сть загиблих р≥зко зростала з розвитком засоб≥в знищенн¤ людей та розширенн¤м масштаб≥в в≥йськових д≥й.

Ќайб≥льшу потенц≥йну небезпеку дл¤ людства та природного середовища становить ¤дерна збро¤. ѕро це св≥дчать результати атомного бомбардуванн¤ в серпн≥ 1945 року м≥ст ’≥рбс≥ма та Ќагасак≥ в япон≥њ. ќкр≥м смертельного опром≥ненн¤, сталос¤ рад≥оак≠тивне зараженн¤ √рунту, рослин, пов≥тр¤, буд≥вель.  ≥льк≥сть убитих становила 273 тис¤ч≥ ос≥б, п≥д смертельне рад≥оактивне опром≥ненн¤ потрапило 195 тис¤ч ос≥б.

ядерна збро¤ була виготовлена та випробувалась в —–—– (1949), ¬еликобритан≥њ (1952), ‘ранц≥њ (1960),  итањ (1964). «араз у науково-техн≥чному в≥дношенн≥ до ви≠робництва ¤дерноњ зброњ готов≥ понад 40 держав св≥ту, принайм≥ 30 крањн њњ мають.

Ќа сьогодн≥ в св≥т≥ Ї понад 50 000 ¤дерних бойових головок Ч на п≥дводних човнах, на л≥таках, на корабл¤х, у спец≥альних сховищах. —ила вибуху ц≥Їњ зброњ дор≥внюЇ сил≥ вибуху двадц¤ти м≥ль¤рд≥в тонн трин≥тротолуолу, тобто сил≥, ¤ка в 1 600 000 раз≥в перевищуЇ силу вибуху бомби, що зруйнувала ’≥рос≥му. «астосуванн¤ ¤дерноњ зброњ у в≥йськових ц≥л¤х означало б глобальну катастрофу.

ј ск≥льки шкоди людству завдали наземн≥, п≥дземн≥ та п≥дводн≥ випробуванн¤ атомноњ зброњ в≥йськовими —Ўј та ‘ранц≥њ в “ихому океан≥ на мальовничих атолах Ѕ≥к≥н≥, ћуруроа, в прер≥¤х штату Ќевада та ≥н. ¬ —–—– функц≥онував ¤дерний пол≥гон Ђќб'Їкт Ч 700ї на Ќов≥й «емл≥ та ракетодром Ђѕлесецькї в јрхангельськ≥й област≥. «а трид≠ц¤ть рок≥в (1961 Ч 1990) у  арському та Ѕаренцовому мор¤х було затоплено 11 ти≠с¤ч контейнер≥в ≥з рад≥оактивними в≥дходами (головним чином ¤дерне паливо п≥дводних човн≥в). Ќа Ќов≥й «емл≥ було проведено 132 випробуванн¤ ¤дерноњ зброњ. «а 40-р≥чний пер≥од випробувань у пов≥тр¤ планети було викинуто приблизно 12,5 тонн рад≥оактивних речовин. ” води океан≥в п≥д час цих вибух≥в було викинуто близько 2 т рад≥онукл≥д≥в в≥д п≥дводних та надводних вибух≥в, а також майже 4т Ч в≥д наземних. ¬еличезна к≥льк≥сть продукт≥в розпаду, що над≥йшла в атмосферу, ос≥даЇ ще й дос≥ в ус≥х куточ≠ках земноњ кул≥.

¬елику небезпеку становл¤ть х≥м≥чна та бактер≥олог≥чна збро¤. ѕерше досить ефективне застосуванн¤ х≥м≥чноњ зброњ у великих масштабах було зд≥йснене н≥мц¤ми 22 кв≥тн¤ 1915року на п≥вн≥ч в≥д ≤пру в Ѕельг≥њ. ÷ей х≥м≥чний напад зазвичай прийн¤то вважати початком х≥м≥чноњ в≥йни в сучасному њњ розум≥нн≥. ¬насл≥док першоњ газоба≠лонноњ атаки на «ах≥дному фронт≥ було отруЇно 15 тис¤ч ос≥б, з них 5 тис¤ч загинуло. 31 травн¤ 1915року н≥мц≥ зд≥йснили першу газобалонну атаку на, —х≥дному фронт≥ в район≥ Ѕолинова б≥л¤ ¬ол≥ Ўиловськоњ. –ос≥йськ≥ в≥йська втратили отруЇними понад 9 тис¤ч ос≥б, з них померло 1200.

—Ўј застосовували х≥м≥чну зброю п≥д час воЇнних б≥й в  орењ (1951Ч1955) та в≥йни у ¬'Їтнам≥ (1964Ч1973), де дл¤ дестаб≥л≥зац≥њ природного середовища скинули 14млн. бомб ≥ снар¤д≥в, розпорошивши 5700 т герб≥цид≥в, Ђейджент-оранджї, близько 23 000 т дефол≥ант≥в, 170 т сильнод≥ючоњ отруйноњ речовини д≥оксану. ¬≥д них по≠страждало 2 млн ос≥б. ’≥м≥чними речовинами було отруЇно 202 000 га л≥су та 1,11 млн га територ≥њ.

ѕ≥д час ƒругоњ св≥товоњ в≥йни н≥мецьке командуванн¤ застосовувало б≥олог≥чну зброю, розповсюджуючи головним чином висипний тиф. ” 1943Ч1944 роках на шл¤хах наступу рад¤нських в≥йськ у спец≥альних концтаборах створювались еп≥дем≥чн≥ осередки. —юди привозили хворих ≥ розм≥шували серед здорових. ћатер≥али Ќюнбергського процесу (1945Ч 1946) показали, що Ќ≥меччина активно готувалась до застосуванн¤ б≥олог≥чноњ зброњ. јк≠тивно розробл¤ла б≥олог≥чну зброю ≥ япон≥¤. ”  орењ ^951 р. американц≥ скинули бактер≥≠олог≥чн≥ бомби, в результат≥ чого виникла еп≥дем≥¤ лихоманки ƒенге (гемораг≥чна лихоманка). “акож дек≥лька сотень тис¤ч кубинц≥в постраждали в≥д ц≥Їњ лихоманки, навмисне заве≠зеноњ ≥з —Ўј.

≤ хоча р≥шенн¤ми ќќЌ проголошена перемога над чумою, в≥спою, сиб≥ркою, н≥хто в св≥т≥ не в≥дмовл¤Їтьс¤ в≥д лаборатор≥й з б≥олог≥чними засобами.

” XX ст. в≥йськов≥ д≥њ проводились довол≥ активно. «а приблизними даними, з часу зак≥нченн¤ ƒругоњ св≥товоњ в≥йни в локальних в≥йсько≠вих конфл≥ктах загинуло 22-25 м≥льйон≥в ос≥б. Ќаведемо приклади ло≠кальних в≥йськових конфл≥кт≥в середини та к≥нц¤ XX ст. ÷е в≥йна у ¬'Їтнам≥, воЇнн≥ д≥њ в јфган≥стан≥, вторгненн¤ ≤раку в  увейт, в≥йна в –уанд≥, в≥йськовий конфл≥кт в ёгослав≥њ, в≥йна в „ечн≥ та низка ≥нших Ђмалихї в≥йн.  ожна з них принесла людськ≥ втрати, б≥ль та страждан≠н¤ тис¤чам ≥ тис¤чам с≥мей, окр≥м того супроводжувалась глибоким руйнуванн¤м б≥осферних структур.

—учасний св≥т дуже малий ≥ вразливий дл¤ в≥йни. ¬р¤тувати ≥ збе≠регти його неможливо, ¤кщо не пок≥нчити з думками та д≥¤ми, ¤к≥ сто≠л≥тт¤ми будувалис¤ на прийн¤тност≥ та припустимост≥ в≥йн ≥ збройних конфл≥кт≥в.

1

Ќазва: Ќадзвичайн≥ ситуац≥њ воЇнного часу
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (903 прочитано)