≤стор≥¤, теор≥¤ держави ≥ права > ћехан≥зм правового регулюванн¤. —тад≥њ механ≥зму правового регулюванн¤
јкти застосуванн¤ норм права у механ≥зм≥ правового регу≠люванн¤ використовуютьс¤ в таких випадках: 1) коли сам≥ норми права передбачають, що ≥ндив≥дуал≥зац≥¤ прав ≥ обов'¤зк≥в зд≥йснюЇтьс¤ органами держави, посадовими особами, а не учасниками в≥дносин. “ак, нормами про пор¤док наданн¤ в≥дпусток роб≥тникам ≥ службовц¤м передбачаЇтьс¤, що в≥дпустка конкретн≥й особ≥ надаЇтьс¤ зг≥дно з наказом адм≥н≥ст≠рац≥њ; 2) коли суб'Їкти в≥дносин, що регулюютьс¤, повод¤тьс¤ про≠типравне: порушують права, не виконують обов'¤зки. ” цьому раз≥ актом застосуванн¤ норм права ≥ндив≥дуал≥зуЇтьс¤ юридич≠на в≥дпов≥дальн≥сть, передбачена нормами права за њх порушен≠н¤, тобто встановлюЇтьс¤ персональна в≥дпов≥дальн≥сть право≠порушник≥в. ” вс≥х випадках акти безпосередньоњ або опосередкованоњ реал≥зац≥њ прав ≥ обов'¤зк≥в завершують правове регулюванн¤. —аме тут в≥дбуваЇтьс¤ Ђпереведенн¤ї розпор¤джень юридичних норм (спочатку виражених у правах ≥ обов'¤зках) у фактичну, реальну повед≥нку учасник≥в сусп≥льних в≥дносин, на ¤к≥ було спр¤мовано правове регулюванн¤. —тад≥њ механ≥зму правового регулюванн¤ ¬икористанн¤ у певному пор¤дку тих чи ≥нших елемент≥в механ≥зму характеризуЇ процес правового регулюванн¤. ¬≥н може бути простим ≥ складним. ѕростий процес правового регулюванн¤ припускаЇ використанн¤ лише одного державно-владного акта Ч нормативно-правового. ≤ндив≥дуал≥зац≥ю прав ≥ обов'¤зк≥в зд≥йснюють сам≥ суб'Їкти, до ¤ких цей акт звернений. —кладний процес правового регулюванн¤ припускаЇ на¤вн≥сть двох акт≥в державно-владного характеру, один ≥з ¤ких Ч норма≠тивно-правовий, а ≥нший Ч акт застосуванн¤ норм права (≥нди≠в≥дуальний акт). …ого стад≥њ залежать в≥д правовоњ повед≥нки су≠б'Їкта Ч правом≥рноњ чи неправом≥рноњ. –озгл¤немо складний процес правового регулюванн¤. 1. ѕерша стад≥¤ механ≥зму правового регулюванн¤ Ч стад≥¤ загальноњ д≥њ правових норм. Ќа ц≥й стад≥њ в≥дбуваютьс¤ визна≠ченн¤ зм≥сту ≥ формулюванн¤ меж повед≥нки суб'Їкта, умов ви≠никненн¤ прав, обов'¤зк≥в, повноважень, в≥дпов≥дальност≥ ≥ т.д. (вступаЇ в д≥ю механ≥зм правотворчост≥). Ќаприклад, д≥¤ цього механ≥зму у пенс≥йних справах можли≠ва лише за на¤вност≥ норми права, об'Їктивован≥й у закон≥ про пенс≥њ. ќднак, ¤к загальне правило, дана норма не вир≥шуЇ пи≠танн¤ про те, кому саме буде нарахована пенс≥¤. ƒл¤ цього по≠тр≥бн≥ додатков≥ юридичн≥ д≥њ, зд≥йснюван≥ на друг≥й стад≥њ. 2. ƒруга стад≥¤ механ≥зму правового регулюванн¤ пов'¤зана з виникненн¤м конкретних суб'Їктивних прав ≥ обов'¤зк≥в, тобто з виникненн¤м правов≥дносин. Ќеобх≥дною умовою ц≥Їњ стад≥њ виступаЇ юридичний факт (система факт≥в), з ¤ким норми права пов'¤зують настанн¤ юридичних насл≥дк≥в (вступаЇ в д≥ю меха≠н≥зм реал≥зац≥њ норм права). ƒ≥¤ механ≥зму у пенс≥йних справах починаЇтьс¤ п≥сл¤ звер≠ненн¤ громад¤нина —. до установи соц≥ального забезпеченн¤ ≥ винесенн¤ р≥шенн¤ про призначенн¤ йому пенс≥њ на основ≥ за≠гальноњ юридичноњ норми. ¬инесенн¤ ≥ндив≥дуального розпор¤дженн¤ про призначен≠н¤ пенс≥њ означаЇ ≥ндив≥дуал≥зац≥ю загальних правил стосовно конкретноњ особи. «а допомогою ≥ндив≥дуально-правового акта за учасниками в≥дносин, що регулюютьс¤, закр≥плюЇтьс¤ в≥д≠пов≥дне суб'Їктивне юридичне право ≥ суб'Їктивний юридич≠ний обов'¤зок. ѕ≥сл¤ ухваленн¤ р≥шенн¤ про призначенн¤ пенс≥њ громад¤≠нину —. (≥ндив≥дуально-правовий акт) в≥н стаЇ нос≥Їм суб'Їктив≠ного права на одержанн¤ пенс≥њ, а орган соц≥ального забезпе≠ченн¤ набуваЇ суб'Їктивного обов'¤зку нарахувати ≥ виплачува≠ти йому пенс≥ю (правов≥дносини). « наведеного випливаЇ, що реал≥зац≥Їю суб'Їктивного юридичного права громад¤нина на пенс≥ю Ї њњ одержанн¤, а реал≥зац≥Їю суб'Їктивного юридичного обов'¤зку органу соц≥ального забезпеченн¤ Ч видача пенс≥њ. ” раз≥ правом≥рноњ повед≥нки суб'Їкт≥в правове регулюванн¤ вичерпуЇ себе механ≥змом реал≥зац≥њ норм права. 3. “рет¤ стад≥¤ механ≥зму правового регулюванн¤ Ч застосу≠ванн¤ санкц≥й правовоњ норми Ч виникаЇ у випадках неправо≠м≥рноњ повед≥нки суб'Їкта. ѕравовою п≥дставою ц≥Їњ стад≥њ Ї пра≠вопорушенн¤, а також норми права, що встановлюють санкц≥њ за вчинен≥ правопорушенн¤ ≥ визначають пор¤док застосуванн¤ в≥дпов≥дальност≥. ƒержавн≥ органи ≥ посадов≥ особи реал≥зують свою компетенц≥ю через розсл≥дуванн¤ обставин вчиненн¤ пра≠вопорушенн¤, встановленн¤ ≥ покаранн¤ винних, а ≥нша сторо≠на Ч правопорушники Ч зазнаЇ втрат державно-владного харак≠теру за вчинен≥ правопорушенн¤ (вступаЇ в д≥ю механ≥зм покла≠данн¤ юридичноњ в≥дпов≥дальност≥). «образимо основне ≥з сказаного у вигл¤д≥ схеми трьох стад≥й механ≥зму правового регулюванн¤: | 1. ћехан≥зм правотворчост≥ ќсновним елементом ц≥Їњ стад≥њ Ї норма права, то виступаЇ ¤к УрегламентаторФ сусп≥льних в≥дносин. –егул¤тивн≥ (дозв≥льн≥, зобов'¤зувальн≥, заборонн≥), охоронн≥ та спе≠ц≥ал≥зован≥ норми Ч складов≥ еле≠менти нормативноњ основи правового регулюванн¤ | - це стад≥¤ ≥снуванн¤ права поза правов≥дносин, стад≥¤ розробки юридичних норм, встановленн¤ мо≠дел≥ повед≥нки, правового статусу ос≥б, установ, орган≥в держави | | 2. ћехан≥зм реал≥зац≥њ суб'Їктивних прав ≥ суб'Їктивних юридичних обо≠в'¤зк≥в ќсновними елементами ц≥Їњ стад≥њ Ї правов≥дносини, акт безпосередньоњ реал≥зац≥њ прав ≥ обов'¤зк≥в (додер≠жанн¤ заборон, виконанн¤ обов'¤≠зк≥в, використанн¤ прав), акт опо≠середкованоњ реал≥зац≥њ прав ≥ обо≠в'¤зк≥в (застосуванн¤ права). ѕравов≥дносини виступають ¤к УконкретчзаторФ загальних вимог юридичних норм стосовно конкре≠тних суб'Їкт≥в, а акт реал≥зац≥њ су≠б'Їктивних юридичних прав ≥ су≠б'Їктивних юридичних обов'¤зк≥в Ч ¤к Ђреал≥заторї конкретних розпо≠р¤джень правових норм стосовно конкретних суб'Їкт≥в | - це стад≥¤ переходу в≥д загальних дозвол≥в правових норм до конкрет≠ноњ модел≥ повед≥нки конкретних суб'Їкт≥в. ¬иражаЇтьс¤ у зд≥йсненн≥ д≥й, що дозвол¤ютьс¤, ≥ в утриму≠ванн≥ в≥д заборонених д≥й (активний ≥ пасивний вар≥анти правом≥рноњ повед≥нки). ÷е активна сторона пра≠вового регулюванн¤, при ¤к≥й мож≠лив≥ два процеси реал≥зац≥њ суб'Їк≠тивних юридичних прав ≥ суб'Їкти≠вних юридичних обов'¤зк≥в: 1) вступ у правов≥дносини за бажанн¤м ≥ во≠лею њх учасник≥в (укладенн¤ дого≠вору) Ч простий; 2) вступ у право≠в≥дносини на основ≥ правозастосувального акта, нер≥дко поза волею та бажанн¤ учасник≥в (р≥шенн¤ суду про ст¤гненн¤ ал≥мент≥в на утриман≠н¤ неповнол≥тн≥х д≥тей) Ч складний | | 3. ћехан≥зм покладанн¤ юридичноњ в≥дпов≥дальност≥ (чи державного при≠мусу) ќсновними елементами ц≥Їњ стад≥њ Ї акти застосуванн¤ норм права, що встановлюють юридичну в≥дпов≥даль≠н≥сть конкретноњ особи за конкретне правопорушенн¤. ÷е охоронн≥ правозастосовн≥ акти. –еал≥затором примусу до конкретних суб'Їкт≥в на п≥дстав≥ санкц≥й правових норм ви ступаЇ держава в особ≥ уповноваже≠них орган≥в | ЦЦ це стад≥¤ реал≥зац≥њ конкретних заход≥в юридичноњ в≥дпов≥дальност≥, що застосовуютьс¤ у раз≥ зд≥йснен≠н¤ протиправноњ повед≥нки. ¬она на≠стаЇ за таких правових п≥дстав: фа≠ктична п≥дстава (правопорушенн¤) нормативна п≥дстава (норма права що встановлюЇ санкц≥ю за вчинене правопорушенн¤), процесуальна п≥дстава (покладанн¤ юридичноњ в≥дпов≥дальност≥, њњ вид ≥ м≥ра) | —тад≥њ механ≥зму правового регулюванн¤ (вар≥ант правом≥р≠ноњ повед≥нки) можна представити ≥ в б≥льш≥й к≥лькост≥, розбив≠ши другу стад≥ю в запропонован≥й схем≥ на так≥: Х виникненн¤ суб'Їктивних юридичних прав ≥ суб'Їктивних юридичних обов'¤зк≥в; Х безпосередн¤ реал≥зац≥¤ суб'Їктивних юридичних прав ≥ суб'Їктивних юридичних обов'¤зк≥в; Х застосуванн¤ права (¤к факультативна Ч можлива, але не обов'¤зкова стад≥¤). ≈лементами, що забезпечують динам≥чну сутн≥сть механ≥зму правового регулюванн¤, визначають рух реальних правов≥дно≠син, виступають юридичн≥ факти. –ежим спри¤нн¤ механ≥зму правового регулюванн¤ забезпе≠чуЇтьс¤ законн≥стю, державною дисципл≥ною, ¤к≥ разом ≥з право≠св≥дом≥стю ≥ правовою культурою Ї обов'¤зковими прот¤гом ус≥Їњ його д≥њ.
Ќазва: ћехан≥зм правового регулюванн¤. —тад≥њ механ≥зму правового регулюванн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-21 (1590 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
