Ѕ∆ƒ > Ќебезпеки в сучасному урбан≥зованому середовищ≥

Ќебезпеки в сучасному урбан≥зованому середовищ≥

—учасн≥й людськ≥й цив≥л≥зац≥њ властив≥ стр≥мк≥ темпи урбан≥зац≥њ. ¬они вир≥шально зумовлен≥ двома факторами Ц Удемограф≥чним вибухомФ другоњ половини ’’ ст. та науково-техн≥чною революц≥Їю в ус≥х сферах.

”рбан≥зац≥¤ (в≥д лат. urbanos Ц м≥ський) означаЇ процес зростанн¤ м≥ст ≥ м≥ського населенн¤ та п≥двищенн¤ њх рол≥ в соц≥ально-економ≥чному та культурному житт≥ сусп≥льства. —пособи виникненн¤ м≥ст в ≥стор≥њ людства були р≥зними. ћ≥ста виникали ¤к сум≥сн≥ поселенн¤ рем≥сник≥в, що полегшувало њх виробничу д≥¤льн≥сть, ¤к центри торг≥вл≥, ¤к воЇнн≥ укр≥пленн¤ (фортец≥).

ѕроцес св≥товоњ урбан≥зац≥њ розпочавс¤ в ™вроп≥, де вперше почали формуватис¤ м≥ста завд¤ки концентрац≥њ засоб≥в виробництва, великоњ промисловост≥. —тановленн¤ урбан≥зац≥њ почалос¤ на злам≥ ’VII-XIX ст., коли м≥ста в «ах≥дн≥й ™вроп≥ зосереджували найважлив≥ш≥ засоби виробництва й пос≥дали ключов≥ позиц≥њ у св≥тов≥й економ≥ц≥. Ћокальний розвиток м≥ст породив певну просторову посл≥довн≥сть св≥тового процесу урбан≥зац≥њ: «ах≥дна ™вропа Ц ѕ≥вн≥чна јмерика Ц јвстрал≥¤ та ќкеан≥¤ Ц —х≥дна ™вропа Ц Ћатинська јмерика Ц јз≥¤ Ц јфрика.

”же сьогодн≥ в багатьох крањнах св≥ту, особливо економ≥чно розвинених, частка м≥ського населенн¤ становить 85-90% ≥ б≥льше в загальн≥й його чисельност≥. «а прогнозами  ом≥с≥њ ќќЌ з народонаселенн¤, на початку ’’≤ ст. у м≥стах буде мешкати не менше 51% усього населенн¤ земноњ кул≥, тод≥ ¤к 1970 р. частка м≥ського населенн¤ становила 38,6%. «¤вл¤ютьс¤ ≥ зростають багатом≥льйонн≥ м≥ста Ц мегапол≥си (Ќью-…орк, Ћондон, “ок≥о та ≥н.), зб≥льшуЇтьс¤ њх к≥льк≥сть, розм≥ри та проблеми.

ѕро¤вивс¤ процес урбан≥зац≥њ ≥ в ”крањн≥. ƒо 1918 р. крањна була аграрною ≥ в м≥стах проживало 18% населенн¤. ≤нтенсивна урбан≥зац≥¤ в ”крањн≥ розпочалас¤ в 1926-1939 рр., коли було вз¤то курс на ≥ндустр≥ал≥зац≥ю народного господарства, тобто всього лише за 13 рок≥в чисельн≥сть м≥ського населенн¤ зросла у 2,4 рази. «а 1940-70 рр. чисельн≥сть м≥ського населенн¤ в ”крањн≥ зростала вже значно нижчими темпами, бо за 30 рок≥в воно зб≥льшилось у 1,9 рази. « середини 50-х рок≥в ’’ ст. почавс¤ новий етап ≥нтенсивного зростанн¤ к≥лькост≥ м≥ст ≥ чисельност≥ м≥ського населенн¤ в ”крањн≥. “≥льки за останн≥ 30 рок≥в частка м≥ського населенн¤ в ”крањн≥ зросла у 2,2 рази та становила на к≥нець ’’ ст. близько 70% загальноњ чисельност≥ населенн¤. «а к≥льк≥стю великих м≥ст (з населенн¤ понад 100 тис.) наша держава тепер пос≥даЇ одне з пров≥дних м≥сць серед крањн св≥ту, таких м≥ст зара Ц 61. ¬ ”крањн≥ Ї 7 м≥ст з населенн¤м, ¤ке перевищило або майже с¤гаЇ м≥льйона ос≥б:  ињв, ƒн≥пропетровськ, ќдеса, ƒонецьк, ’арк≥в, «апор≥жж¤ та  ривий –≥г. ƒо реч≥, дл¤  иЇва останн≥ 30 рок≥в був характерний надзвичайно ≥нтенсивний демограф≥чний розвиток: чисельн≥сть його населенн¤ зросла майже у 2,5 рази ≥ дос¤гла на 2000 р≥к 2 млн. 600 тис¤ч мешканц≥в.

”рбан≥зац≥ю неможливо розгл¤дати без звТ¤зку з розвитком сусп≥льного виробництва, зокрема важкоњ ≥ндустр≥њ, енергетики, х≥м≥чноњ промисловост≥ тощо. –азом з нарощуванн¤м промислового потенц≥алу, створенн¤м нових галузей виробництва у великих м≥стах зростаЇ чисельн≥сть населенн¤. —учасн≥ велик≥ м≥ста Ц це центри зосередженн¤ багатогалузевоњ промисловоњ, розгалуженоњ транспортноњ мереж≥ в густо населених житлових масивах. ѕричому найважлив≥шим джерелом зростанн¤ м≥ського населенн¤ була й все ще залишаЇтьс¤ м≥грац≥¤ с≥льських жител≥в у м≥ста. Ќа нењ припадаЇ б≥льше половини приросту м≥ського населенн¤ в ”крањн≥.

—учасне м≥сто надаЇ своњм жител¤м багато переваг економ≥чного, соц≥ального та субТЇктивного характеру, а саме:

на¤вн≥сть м≥сць роботи та можлив≥сть зм≥ни роботи;

зосередженн¤ заклад≥в науки та культури;

забезпеченн¤ висококвал≥ф≥кованоњ медичноњ допомоги;

можлив≥сть створювати кращ≥ житлов≥ та соц≥ально-побутов≥ умови житт¤;

розвиток м≥жнародного та рег≥ональноњ культури.

Ќезважаючи на переваги м≥ського житт¤, м≥ське середовище дл¤ людей Ї штучним ≥ в≥д≥рваним в≥д природного, того, в ¤кому тис¤чол≥тт¤ми проходило њхнЇ житт¤. Ўтучне м≥ське середовище шк≥дливо впливаЇ на здоровТ¤ населенн¤ через забрудненн¤ атмосферного пов≥тр¤, деф≥цит сон¤чного пром≥нн¤, води, а також скупчен≥стю населенн¤, недостатн≥стю зелених насаджень тощо. “акож небезпеку дл¤ здоровТ¤ людей у м≥ст≥ становл¤ть шумов≥, в≥брац≥йн≥ навантаженн¤, транспортн≥ проблеми, вплив електричних, магн≥тних, ≥он≥зац≥йних пол≥в.

ќтже, в умовах великого м≥ста загострюютьс¤ вс≥ сторони життЇзабезпеченн¤ людей: постачанн¤ достатньоњ к≥лькост≥ повноц≥нних продукт≥в харчуванн¤ та питноњ води; контроль ≥ запоб≥ганн¤ забрудненн¤ пов≥тр¤; водних ресурс≥в, грунт≥в; утил≥зац≥¤ та захороненн¤ нагромаджуваних шк≥дливих виробничих та побутових в≥дход≥в, а також соц≥альн≥ проблеми, повТ¤зан≥ з р≥зким зменшенн¤м в≥льного УжиттЇвогоФ простору, зростанн¤м м≥ст у високу, зб≥льшенн¤м захворювань, зумовлених забрудненн¤м та ≥нш≥.

1

Ќазва: Ќебезпеки в сучасному урбан≥зованому середовищ≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (937 прочитано)