≤стор≥¤, теор≥¤ держави ≥ права > ќсновн≥ теор≥њ походженн¤ держави. ќсобливост≥ виникненн¤ держав у р≥зних народ≥в св≥ту

—п≥льн≥сть ≥нтерес≥в, виробництва ≥ споживанн¤ член≥в роду обумовили таку орган≥зац≥ю соц≥альноњ влади, ¤к перв≥сне сусп≥ль≠не самовр¤дуванн¤.

ќзнаки перв≥сного сусп≥льного самовр¤дуванн¤:

(1) ≥снувало лише у рамках роду, виражало його волю ≥ ірунтувалос¤ на кровних зв'¤зках;

(2) суб'Їкт ≥ об'Їкт управл≥нн¤ зб≥галис¤;

(3) органами самовр¤дуванн¤ виступали родов≥ збори, тобто збори ус≥х член≥в роду (чолов≥к≥в ≥ ж≥нок), та стар≥йшини, що обиралис¤ ними;

(4) сусп≥льн≥ справи вир≥шувалис¤ волеви¤вленн¤м дорослих член≥в роду на зборах;

(5) влада стар≥йшин, ¤к≥ перебували на чол≥ роду, а також воЇначальник≥в (обиралис¤ т≥льки на пер≥од воЇнних д≥й) ірунтувалас¤ на авторитет≥, досв≥д≥, поваз≥. ѕлем'¤ управл¤лос¤ ра≠дою стар≥йшин, ¤ка обирала вожд¤;

(6) посада стар≥йшини не давала н≥¤ких прив≥лењв. ¬≥н пра≠цював нар≥вн≥ з ус≥ма ≥ одержував свою частку, ¤к ус≥;

(7) в≥дм≥нностей м≥ж правами ≥ обов'¤зками у член≥в роду не було.

ќтже, сусп≥льна влада зб≥галас¤ безпосередньо з родовою общиною, не була в≥докремлена в≥д нењ. ™дн≥сть, взаЇмодопомо≠га, сп≥вроб≥тництво ус≥х член≥в роду, в≥дсутн≥сть протилежних ≥нтерес≥в дозвол¤ли родовим зборам без конфл≥кт≥в вир≥шувати ус≥ питанн¤.

¬≥домо, що держави виникають на певному щабл≥ розвитку сусп≥льства, њхнЇ виникненн¤ пов'¤зане з трьома великими сусп≥ль≠ними под≥лами прац≥:

1) вид≥ленн¤м скотарства ¤к в≥докремленоњ сфери сусп≥льноњ д≥¤льност≥ (засобом обм≥ну стала худоба, ¤ка набула функц≥њ гро≠шей);

2) в≥докремленн¤м ремесла в≥д землеробства (винах≥д ткаць≠кого верстата, оволод≥нн¤ навичками обробки метал≥в);

3) по¤вою групи людей (купц≥в), зайн¤тих лише обм≥ном (зо≠середженн¤ багатства в њх руках завд¤ки посередницьк≥й м≥с≥њ).

” результат≥ сусп≥льного под≥лу прац≥ зм≥нилос¤ господарсь≠ке житт¤ родовоњ общини (залученн¤ в≥йськовополонених ¤к робочоњ сили з метою здобутт¤ додаткового продукту). ∆≥ночий р≥д зм≥нюЇтьс¤ чолов≥чим (патр≥архат), де спор≥дненн¤ ведетьс¤ за батьк≥вською, а не за материнською л≥н≥Їю. Ќа зм≥ну групо≠вому шлюбу приходить парний шлюб. ≤нтереси патр≥архальних с≥мей вже не повн≥стю зб≥гаютьс¤ з ≥нтересами роду. « по¤вою с≥м'њ почалос¤ розкладанн¤ родовоњ общини. ¬иникла сел¤нська община.

Ќа¤вн≥сть надлишкового продукту дозволила зосередити де≠¤ким с≥м'¤м, њх главам, стар≥йшинам, воЇначальникам знар¤дд¤ прац≥, запаси товар≥в, стати власниками в≥докремлених д≥л¤нок земл≥ ≥ рабськоњ сили, захопленоњ в результат≥ в≥йн. –озвивалас¤ соц≥альна неоднор≥дн≥сть сусп≥льства. ћайнова нер≥вн≥сть (спо≠чатку Ч м≥жродова, а згодом внутр≥шньо родова) стала причиною розшаруванн¤ сусп≥льства ≥ по¤ви груп людей, ¤к≥ Ђспец≥а≠л≥зувалис¤ї на виконанн≥ загально соц≥альних справ (адм≥н≥стра≠тори, контролери, скарбники та ≥н.).

≤ншою стаЇ орган≥зац≥¤ влади. «ам≥сть збор≥в член≥в роду все част≥ше проводилис¤ лише збори чолов≥к≥в. ѕоступово усв≥дом≠лювалас¤ важлив≥сть гарного управл≥нн¤, кер≥вництва. ¬≥дбувс¤ под≥л функц≥й влади на св≥тську (управл≥нн¤), в≥йськову (в≥йсь≠кове кер≥вництво), рел≥г≥йну. –ада стар≥йшин стаЇ органом по≠вс¤кденного управл≥нн¤. «'¤вл¤Їтьс¤ плем≥нна бюрократ≥¤ (управ≠л≥нська, в≥йськова, рел≥г≥йна), ¤ка зд≥йснюЇ управл≥нн¤ сусп≥ль≠ством вже не лише в його загальних ≥нтересах, але й у власних, групових, класових ≥нтересах.

«надобилас¤ ¤к≥сно нова орган≥зац≥¤, спроможна збер≥гати ≥ забезпечувати житт¤ сусп≥льства ¤к ц≥лого орган≥зму. ¬иникла необх≥дн≥сть у публ≥чн≥й влад≥, в≥докремлен≥й в≥д сусп≥льства, з особливими загонами людей, ¤к≥ займаютьс¤ лише управл≥нн¤м ≥ мають можлив≥сть зд≥йснювати орган≥зований примус. “акою орган≥зац≥Їю стала держава.

—л≥д зважити на те, що родова орган≥зац≥¤ поступово еволю≠ц≥онувала в державу, проход¤чи певн≥ перех≥дн≥ стад≥њ, одн≥Їю з ¤ких була Ђв≥йськова демократ≥¤ї (органи самовр¤дуванн¤ ще збер≥гаютьс¤, але вже нов≥ додержавн≥ структури в особ≥ воЇна≠чальника ≥ його дружини набирають сили).

“аким чином, причинами виникненн¤ держави Ї:

1) необх≥дн≥сть удосконаленн¤ управл≥нн¤ сусп≥льством, по≠в'¤зана з його ускладненн¤м у результат≥ розвитку виробниц≠тва, под≥лу прац≥, зм≥ни умов розпод≥лу продукт≥в, зростанн¤м чисельност≥ населенн¤ ≥ розшаруванн¤м сусп≥льства на соц≥аль≠не неоднор≥дн≥ групи (класи);

2) необх≥дн≥сть п≥дтриманн¤ в сусп≥льств≥ пор¤дку, ¤кий забез≠печуЇ його соц≥альну устален≥сть, що дос¤гаЇтьс¤ за допомогою загальнообов'¤зкових соц≥альних (насамперед юридичних) норм;

3) необх≥дн≥сть придушенн¤ опору експлуатованих мас, ¤к≥ виникли в результат≥ розшаруванн¤ сусп≥льства на соц≥альне неоднор≥дн≥ групи (класи);

4) необх≥дн≥сть захисту територ≥њ та веденн¤ в≥йн, ¤к оборон≠них, так ≥ загарбницьких;

5) необх≥дн≥сть орган≥зац≥њ значних сусп≥льних роб≥т, об'Їд≠нанн¤ з ц≥Їю метою великих груп людей (у р¤д≥ крањн јз≥њ й јфрики).

ќзнаки держави, що в≥др≥зн¤ють њњ в≥д соц≥альноњ (публ≥чноњ) влади перв≥снообщинного ладу

1	2	3

Ќазва: ќсновн≥ теор≥њ походженн¤ держави. ќсобливост≥ виникненн¤ держав у р≥зних народ≥в св≥ту
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-21 (4938 прочитано)