≤стор≥¤, теор≥¤ держави ≥ права > ѕон¤тт¤ ≥ структура правовоњ системи. ѕубл≥чне ≥ приватне право

ѕон¤тт¤ ≥ структура правовоњ системи. ѕубл≥чне ≥ приватне право

ƒержава маЇ свою нац≥ональну правову систему. ≤сторично склалос¤ так, що у кожн≥й крањн≥ д≥ють своњ правов≥ звичањ, тра≠диц≥њ, законодавство, юрисдикц≥йн≥ органи, сформувалис¤ осо≠бливост≥ правового ментал≥тету, правовоњ культури, що й об'Їд≠нуЇтьс¤ загальним пон¤тт¤м Ђправова системаї. ” будь-¤к≥й дер≠жав≥ правова система, будучи нев≥д'Їмним елементом правовоњ культури, детерм≥нована ≥сторичними ≥ географ≥чними чинни≠ками, Ї частина соц≥альноњ системи держави.

¬ведене у в≥тчизн¤ну юридичну науку на початку 80-х рок≥в XX ст. пон¤тт¤ Ђправова системаї формуЇтьс¤ за аналог≥Їю з Ђпол≥тичною системоюї у пол≥толог≥њ та Ђеконом≥чною систе≠моюї в економ≥чн≥й теор≥њ. як комплексну характеристику юри≠дичноњ сфери житт¤ конкретного сусп≥льства правову систему сл≥д в≥др≥зн¤ти в≥д системи права. «а обс¤гом ≥ зм≥стом вони не тотожн≥. —истема права входить до правовоњ системи.

ѕравова система Ч це комплекс взаЇмозалежних ≥ узгодже≠них юридичних засоб≥в, призначених дл¤ регулюванн¤ сусп≥ль≠них в≥дносин, а також юридичних ¤вищ, що виникають унасл≥≠док такого регулюванн¤ (правов≥ норми, правов≥ принципи, пра≠восв≥дом≥сть, законодавство, правов≥ в≥дносини, юридичн≥ установи, юридична техн≥ка, правова культура, стан законност≥ та њњ деформац≥њ, правопор¤док та ≥н.).

ћожна сказати, що це Ч обумовлена об'Їктивними законо≠м≥рност¤ми розвитку сусп≥льства ц≥л≥сна система юридичних ¤вищ, що пост≥йно д≥ють унасл≥док в≥дтворенн¤ ≥ використанн¤ людьми та њх орган≥зац≥¤ми (насамперед державою) дл¤ дос¤г≠ненн¤ своњх ц≥лей.

ѕравова система маЇ ≥стотне значенн¤ дл¤ характеристики права, стану законодавства, д≥¤льност≥ суд≥в т≥Їњ чи ≥ншоњ конк≠ретноњ крањни.

—труктура правовоњ системи Ч це ст≥йка Їдн≥сть елемент≥в правовоњ системи, њх зв'¤зк≥в, ц≥л≥сност≥, зв'¤зк≥в елемент≥в ≥з ц≥лим.

≈лементи правовоњ системи сусп≥льства:

Х суб'Їкти права Ч ф≥зичн≥ особи (громад¤ни, ≥ноземц≥, осо≠би без громад¤нства та ≥н.), юридичн≥ особи Ч комерц≥йн≥ ≥ некомерц≥йн≥ орган≥зац≥њ, держава, соц≥альн≥ сп≥льност≥ та ≥н. “ривалий час правова система характеризувалас¤ ¤к зне≠особлена структура, тод≥ ¤к без особи соц≥альна система не може в≥дбутис¤. «верненн¤ до людини ¤к до такого, що си≠стематизуЇ, чинника вс≥х сусп≥льних ¤вищ зажадало пере≠гл¤ду попередн≥х п≥дход≥в до структури правовоњ системи ≥ вид≥ленн¤ суб'Їкт≥в права ¤к неодм≥нного њњ елемента;

Х правов≥ норми ≥ принципи;

Х правов≥ в≥дносини, правова повед≥нка, юридична практи≠ка, режим функц≥онуванн¤ правовоњ системи;

Х правова ≥деолог≥¤, правова св≥дом≥сть, правов≥ погл¤ди, правова культура;

Х зв'¤зки м≥ж названими елементами, що визначають резуль≠тат њх взаЇмод≥њ Ч законн≥сть, правопор¤док. ¬заЇмод≥¤ елемент≥в (компонент≥в) правовоњ системи сусп≥льства дозвол¤Ї вид≥лити п'¤ть п≥дсистем њњ функц≥онуванн¤:

1) ≥нституц≥йну Ч суб'Їктний склад (суб'Їкти права) ¤к та≠кий, що створюЇ систему, чинник ус≥Їњ правовоњ системи;

2) нормативну (регул¤тивну) Ч правов≥ норми ≥ принципи, що регулюють в≥дносини м≥ж суб'Їктами права, що об'Їктиво≠ван≥ та систематизован≥ в нормативно-правових актах;

3) ≥деолог≥чну Ч праворозум≥нн¤ кожноњ людини, њњ правосв≥≠дом≥сть ≥ правова культура, можлив≥сть оц≥нити правове бутт¤ ≥ вибрати вар≥ант повед≥нки Ч правом≥рноњ та неправом≥рноњ;

4) функц≥ональну Ч правотворч≥сть, правореал≥зац≥¤, правозастосуванн¤, правове вихованн¤, правов≥дносини, юридична практика. „ерез них формуЇтьс¤, зм≥нюЇтьс¤, зд≥йснюЇтьс¤ д≥¤ норм права;

5) комун≥кативну Ч ≥нтегративн≥ (сумуюч≥) зв'¤зки вс≥х п≥дси≠стем функц≥онуванн¤ правовоњ системи сусп≥льства в ц≥лому, ¤к≥ визначають ефективн≥сть правового регулюванн¤, законн≥сть ≥ правопор¤док.

 ожна ≥з самост≥йних частин правовоњ системи сусп≥льства маЇ власну структуру, своњ принципи орган≥зац≥њ ≥ д≥¤льност≥.

“аким чином, пон¤тт¤ Ђправова системаї маЇ узагальнюю≠чий характер. ¬оно м≥стить у соб≥, по сут≥, ус≥ правов≥ ¤вища:

правотворч≥сть, правосв≥дом≥сть, д≥¤льн≥сть, що реал≥зуЇ право, правову ≥деолог≥ю. ѕраво Ч ¤дро ≥ нормативна основа правовоњ системи, њњ цементуючий стрижень. ѕраворозум≥нн¤ Ч концеп≠туальний фундамент правовоњ системи. «аконн≥сть ≥ правопор¤≠док Ч обов'¤зков≥ результативн≥ елементи правовоњ системи, без ¤ких вона не в змоз≥ ефективно функц≥онувати.

ѕон¤тт¤, основн≥ ознаки ≥ структура системи права

ѕраво Ї дуже складною ц≥л≥сною системою. як вже зазнача≠лос¤, Ї два пон¤тт¤: Ђсистема праваї ≥ Ђправова системаї, ¤к≥ не Ї тотожними, њх сл≥д розр≥зн¤ти. ѕравова система Ч пон¤тт¤ ши≠рше, н≥ж система права. —истема права входить до правовоњ си≠стеми, Ї засадною системою в систем≥.

Ќа в≥дм≥ну в≥д правовоњ системи система права Ч правова категор≥¤, ¤ка означаЇ внутр≥шню будову, внутр≥шню структуру права будь-¤коњ крањни. ¬она виражаЇтьс¤ через розпод≥л ≥ побу≠дову нормативного матер≥алу, за допомогою ¤кого њњ р≥зн≥ блоки (частини) постають у Їдност≥.

—истема права Ч це об'Їктивно обумовлена системою сусп≥≠льних в≥дносин внутр≥шн¤ структура права, ¤ка складаЇтьс¤ з взаЇмозалежних норм, лог≥чно розпод≥лених за галуз¤ми, п≥дгалуз¤ми та ≥нститутами.

ћожна сказати ≥накше: система права Ч це науково орган≥≠зована сукупн≥сть правових норм, розпод≥лених за групами Ч правовими ≥нститутами, зведеними у п≥дгалуз≥, ¤к≥ у свою чергу утворюють галуз≥ Ч ц≥л≥сн≥ нормативн≥ утворенн¤. ќзнаки (риси) системи права:

1. ќбумовлен≥сть реально ≥снуючою системою сусп≥льних в≥д≠носин. ¬она не може створюватис¤ на суб'Їктивний розсуд лю≠дей ≥снуЇ об'Їктивно;

2. ќрган≥чна ц≥л≥сн≥сть, Їдн≥сть ≥ взаЇмозв'¤зок правових норм, а не њх випадковий наб≥р. Ќорми права, з ¤ких складаЇтьс¤ сис≠тема права, не можуть функц≥онувати ≥зольовано. ¬они взаЇмно узгоджен≥ та ц≥леспр¤мован≥;

3. —труктурна багатоман≥тн≥сть. ÷е означаЇ, що система пра≠ва складаЇтьс¤ з неоднакових за зм≥стом й обс¤гом структурних елемент≥в, ¤к≥ лог≥чно об'Їднують, розташовують нормативний матер≥ал у певн≥й функц≥ональн≥й спр¤мованост≥.

ƒосл≥дженн¤ системи права варто розпочинати з попереднього вир≥шенн¤ питанн¤ про структурн≥ елементи ≥ критер≥њ побудови системи. ѕ≥д структурою системи розум≥Їтьс¤ Їдн≥сть елемент≠ного складу системи ≥ взаЇмод≥¤ складових њњ елемент≥в. —трук≠тура Ч це зас≥б зв'¤зку елемент≥в у систем≥, ¤к≥ забезпечують њњ спр¤моване функц≥онуванн¤ та устален≥сть (стаб≥льн≥сть). —труктурн≥ елементи системи права:

Ч норми права;

Ч ≥нститути права;

Ч п≥д галуз≥ права;

Ч галуз≥ права.

Ќорма права Ч Ђцеглинкаї системи права, первинний ком≠понент, ≥з ¤кого складаютьс¤ ≥нститути ≥ галуз≥ права. Ќе може ≥снувати норма права, ¤ка не входила б до певного ≥нституту ≥ галуз≥ права. √алузь права Ї найб≥льшим елементом серед тих, з ¤ких складаЇтьс¤ система права. ÷ив≥льне право, крим≥нальне право, трудове право, адм≥н≥стративне право та ≥н. Ч це галуз≥ права.

ѕредмет ≥ метод правового регулюванн¤ ¤к п≥двалини формуванн¤ системи права

ѕод≥л системи права на галуз≥ ірунтуЇтьс¤ на певних крите≠р≥¤х. “акими критер≥¤ми Ї предмет (матер≥альний критер≥й) ≥ метод (юридичний критер≥й) правового регулюванн¤.

ѕредмет правового регулюванн¤ Ч сукупн≥сть ¤к≥сно однор≥д≠них сусп≥льних в≥дносин, урегульованих правовими нормами (в≥дпов≥даЇ на запитанн¤ Ђщо?ї). ѕредмет правового регулюван≠н¤ вказуЇ, на ¤ку групу сусп≥льних в≥дносин спр¤мований вплив норм права.

ѕредмет правового регулюванн¤ Ї умовне вид≥ленн¤ певного в≥докремленого кола (сукупност≥) сусп≥льних в≥дносин, що ма≠ють Їдину ¤к≥сть. ÷е дозвол¤Ї узагальнити норми права, ¤к≥ ре≠гулюють коло (сукупн≥сть) сусп≥льних в≥дносин, у таку норма≠тивну сп≥льн≥сть, ¤к галузь права.

ѕрим≥ром, предметом еколог≥чного права Ї в≥дособлена гру≠па сусп≥льних в≥дносин у рац≥ональному використанн≥ природ≠них ресурс≥в й охорон≥ навколишнього середовища. ѕредмет аграрного права складають сусп≥льн≥ в≥дносини у сфер≥ орган≥≠зац≥њ ≥ д≥¤льност≥ с≥льськогосподарських товаровиробник≥в. ѕред≠мет земельного права Ч сусп≥льн≥ в≥дносини у сфер≥ рац≥ональ≠ного використанн¤ ≥ охорони земель. ѕредмет адм≥н≥стративного права Ч управл≥нськ≥ в≥дносини. ѕредмет трудового права Ч трудов≥ в≥дносини ≥ т.д.  ожна галузь права маЇ свою, в≥дносно в≥докремлену, сферу регулюванн¤.

¬≥дмежуванн¤ предмета правового регулюванн¤ одн≥Їњ галуз≥ в≥д ≥ншоњ зд≥йснюЇтьс¤ на основ≥ ви¤вленн¤ ¤к≥сноњ однор≥днос≠т≥ складових його елемент≥в:

- суб'Їкт≥в,

- об'Їкт≥в,

- зм≥сту,

- динам≥чних чинник≥в.

Ќаприклад, у трудових сусп≥льних в≥дносинах суб'Їктами ви≠ступають роб≥тники та службовц≥, об'Їктом Ч предмети прац≥, зм≥стом Ч трудова д≥¤льн≥сть, динам≥чними чинниками Ч по≠треби у робоч≥й сил≥, що зм≥нюютьс¤. ≤нший склад елемент≥в мають майнов≥ в≥дносини, управл≥нськ≥ тощо.

ѕредмет правового регулюванн¤ зазвичай розгл¤дають ¤к початковий критер≥й системи права. ¬≥н Ч головна, об'Їктивна п≥дстава дл¤ розпод≥лу правових норм за галуз¤ми права. …ого доповню Ї метод правового регулюванн¤.

ћетод правового регулюванн¤ - сукупн≥сть прийом≥в ≥ засоб≥в правового впливу на сусп≥льн≥ в≥дносини (в≥дпов≥даЇ на запитанн¤ Уяк?Ф ). ¬≥н несе основне навантаженн¤ в динам≥ц≥, Уробот≥Ф права, показуЇ, ¤к регулюютьс¤ сусп≥льн≥ в≥дносини, ¤кими прийомами та у ¤к≥ способи.

1	2	3

Ќазва: ѕон¤тт¤ ≥ структура правовоњ системи. ѕубл≥чне ≥ приватне право
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-21 (4068 прочитано)